Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.02.2020 року у справі №127/24598/18

Постанова

Іменем України

22 липня 2020 року

м. Київ

справа № 127/24598/18

провадження № 61-2124св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області, у складі судді Короля О. П., від 12 липня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Марчук В. С., Матківської М. В., Сопруна В. В., від 18 грудня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що їй стало відомо, що її батьків: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та її сестру ОСОБА_3 виселяють з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка була раніше передана в іпотеку банку, у зв'язку з тим, що банк відчужив вказану квартиру ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 04 грудня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л.

Нерухоме майно належало продавцю на праві приватної власності, яке виникло на підставі заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 серпня 2014 року у справі № 127/30623/13-ц. Право власності продавця на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 лютого 2016 року, номер запису про право власності 13206700, реєстраційний номер нерухомого майна 845956105101.

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 11 вересня 2018 року (справа № 127/30623/13-ц) заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 серпня 2014 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким ПАТ "Дельта Банк" відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_5, за участю третьої особи - Державної реєстраційної служби України, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття права власності, тому ПАТ "Дельта Банк" не мало права відчужувати дану квартиру, так як не є власником вказаного майна.

Позивач вказувала, що відчуження спірної квартири відбулось під час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Оскільки відчуження відбулося без згоди власника, то це незаконно.

Також позивач просила врахувати правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 30 січня 2013 року у справі № 6-125цс12, від 27 січня 2016 року у справі № 6-1055цс15, а також роз'яснення, викладені у абзаці 2 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя".

Посилаючись на зазначені обставини та враховуючи положення статті 16, частини 2 статті 203 і частини 1 статті 215 ЦК України, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 04 грудня 2017 року, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л., зареєстрований у реєстрі під №
1057.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 липня

2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем чітко не вказано з якої саме підстави, передбаченої статтею 203 ЦК України, вона просить визнати недійсним спірний договір купівлі-продажу квартири.

Також місцевим судом враховано, що позивач та її діти не зареєстровані та не проживають у спірному житловому приміщенні, при цьому позивач не є стороною правочину, який просить визнати недійсним, а тому оскаржуваний договір не стосується її прав чи інтересів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішення суду першої інстанції оскаржено у апеляційному порядку ОСОБА_3

Постановою Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2019 рокурішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, досліджено у судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, надано їм правильну оцінку.

При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2020 року представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 липня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з'ясували обставини справи.

Судами не було враховано, що постановою Апеляційного суду Вінницької області від 11 вересня 2018 року (справа № 127/30623/13-ц) заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 серпня 2014 року скасоване і ухвалене нове судове рішення, яким ПАТ "Дельта Банк" у задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_5, за участю третьої особи - Державної реєстраційної служби України, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття права власності відмовлено, тому, відповідно, і ПАТ "Дельта Банк" не мало права відчужувати дану квартиру, так як не є власником вказаного майна.

Відчуження квартири, яка є предметом іпотеки, відбулось під час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", а тому таке відчуження є незаконним.

Разом з цим, заявник вказує на те, що місцевим судом не було вирішено питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04 грудня 2017 року.

Не було вирішено питання про залучення ОСОБА_5 (співвласник спірної квартири) до участі у справі у якості третьої особи.

Таким чином, розгляд справи відбувся без врахування та без розгляду поданої заявником позовної заяви.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

03 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду поновлено ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 липня 2019 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2019 року та відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

У зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_7. у касаційному провадженні № 61-2124св20 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

16 квітня 2020 року справу розподілено судді-доповідачу.

15 липня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

ПАТ "Дельта Банк" у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

За договором купівлі-продажу від 04 грудня 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л., укладеним між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2, банк продав, а ОСОБА_2 купив житлову квартиру АДРЕСА_2 (а. с. 5).

Згідно пункту 1.5 договору купівлі-продажу від 04 грудня 2017 року, на укладення цього договору, отримана згода іпотекодержателя, що викладена у листі-повідомленні AT "Дельта Банк" від 04 грудня 2017 року (вих. №57_12/2017).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомо, що право власності на вищевказане нерухоме майно 04 грудня 2017 року зареєстроване за ОСОБА_2 (а. с. 75).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що квартира АДРЕСА_3, власником якої була ОСОБА_3, з 14 вересня 2006 року була предметом іпотеки за договором іпотеки від 14 вересня 2006 року, а іпотекодержателем був акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), який у подальшому було перейменовано у публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") (а. с. 6).

У постанові Апеляційного суду Вінницької області від 11 вересня 2018 року у справі № 127/30623/13-ц (провадження № 22-ц/772/1410/2018) встановлено, що 28 лютого 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11305233000, відповідно до умов якого, банк зобов'язався надати позичальнику ОСОБА_3 кредит у іноземній валюті, у доларах США у розмірі 20 000,00 дол. США, що еквівалентно 101 000,00 грн за курсом НБУ на день укладення договору. Позичальник зобов'язався повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі.

Також, під час розгляду справи № 127/30623/13-ц встановлено, що 28 лютого 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", ОСОБА_5 і ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавці передали в іпотеку іпотекодержателю квартиру під АДРЕСА_3, яка належала іпотекодавцям у рівних частках кожному на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом Вінницької міської ради 18 травня 1993 року.

08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу за кредитами, за яким, відповідно до акту прийому-передачі документації, передано кредитні договори № 11305233000 і № 11305233001, договір іпотеки, виписки про рух коштів, тощо (а. с. 35).

Таким чином, з 08 грудня 2011 року права іпотекодержателя спірної квартири набуло ПАТ "Дельта Банк".

У грудні 2013 року ПАТ "Дельта Банк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність та усунення перешкод у здійсненні права власності.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 серпня 2014 року (справа № 127/30623/13-ц) позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" було задоволено.

У рахунок основного зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 11038577000 від 14 вересня 2006 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 і в рахунок зобов'язання щодо сплати заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11305233001 від 28 лютого 2008 року, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_3 шляхом передачі іпотекодержателю вказаного предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем ПАТ "Дельта Банк" на підставі договору іпотеки б/н від 28 лютого 2008 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 і ОСОБА_3. Визнано за ПАТ "Дельта Банк" право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_3 (а. с. 35).

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 11 вересня 2018 року (справа № 127/30623/13-ц) заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 серпня 2014 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким ПАТ "Дельта Банк" відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_5, за участю третьої особи - Державної реєстраційної служби України, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття права власності.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частинами 1 та 2 статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених частини 1 статті 13 ЦПК України випадках.

Як передбачено частинами 1 -2 статті 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

Згідно із частинами 1 -3 статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Вимоги щодо форми і змісту зустрічної позовної заяви викладені у статті 194 ЦПК України.

Положення статті 194 ЦПК України застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження (стаття 195 ЦПК України).

Разом з іншими доводами касаційної скарги, заявник вказує на те, що місцевим судом не було вирішено питання про прийняття позовної заяви третьої особи ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04 грудня 2017 року.

Матеріалами справи підтверджується обґрунтованість цих доводів.

Так, 13 лютого 2019 року представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до Вінницького міського суду Вінницької області позовну заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04 грудня 2017 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л., зареєстрований у реєстрі під № 1057 (а. с. 110,111).

Цього ж дня суд першої інстанції залишив вказану позовну заяву без руху та направив копію вказаної ухвали ОСОБА_3 (а. с. 113,114).

20 лютого 2019 року на виконання вимог ухвали ОСОБА_4 направив в суд квитанцію про сплату судового збору (а. с. 117,118).

Проте, закриваючи підготовче провадження, а в подальшому постановивши рішення у справі, суд першої інстанції не вирішив питання щодо подальшого процесуального руху позовної заяви ОСОБА_3.

Суд апеляційної інстанції, під час перегляду справи на вказане уваги не звернув, незважаючи на те, що вказані обставини були доводами апеляційної скарги, поданої ОСОБА_3.

За таких обставин, місцевий суд, не здійснивши процесуальних дій щодо позовної заяви третьої особи ОСОБА_3 у достатньому обсязі не сприяв сторонам у реалізації їх процесуальних прав, не вирішив спір щодо усіх заявлених вимог.

За наведених обставин рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною 1 статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною 3 статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Оскільки вказані недоліки, допущені судами попередніх інстанцій, не можуть бути усунуті при касаційному розгляді справи, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 липня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2019 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька СуддіА. І. Грушицький І. В. Литвиненко І. М. Фаловська С. П. Штелик