Історія справи

Постанова

Іменем України

02 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 685/488/17

провадження № 61-34684 св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Борщівська сільська рада Теофіпольського району Хмельницької області, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,

третя особа - Теофіпольська районна державна адміністрація,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 26 вересня 2017 року у складі суддів: Спірідонової Т.В., Купельського А.В., Янчук Т.О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом та просила визнати за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 3,5га на землях, що перебували у колективній власності КСП «Ранок» с. Борщівка на території Борщівської сільської ради Хмельницької області.

Позов мотивовано тим, що вона є донькою та спадкоємицею ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ОСОБА_3 належало 0,307% від майна пайового фонду. Однак, ОСОБА_3 не було включено до списків членів колективного сільськогосподарського підприємства «Ранок», що додавався до Державного акту на право колективної власності на землю. У зв`язку з цим вона позбавлена можливості успадкувати після смерті батька права на земельну частку (пай).

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14 серпня 2017 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах 3,5га, що перебували у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Ранок» с.Борщівка.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 помилково не включений до списку членів КСП «Ранок», які мають право на земельну частку (пай).

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 26 вересня 2017 року, апеляційну скаргу Борщівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області задоволено. Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14 серпня 2017 року скасовано та постановлено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Борщівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області судовий збір у сумі 704грн.

Відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_3 не був включений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додавався до державного акта на право колективної власності на землю, він не набув права на земельну частку (пай), а тому у позивача не виникло право на спадкування права на земельну частку (пай).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій 24 жовтня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з Теофіпольського районного суду Хмельницької області вищезазначену цивільну справу № 685/488/17 (провадження № 2/685/171/17).

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції встановив всі фактичні обставини справи, а саме, що відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства її батьку належало 0,307% від майна пайового фонду.

Однак, ОСОБА_3 не було включено до списків членів колективного сільськогосподарського підприємства «Ранок», що додавався до Державного акту на право колективної власності на землю. У зв`язку з цим вона позбавлена можливості успадкувати після смерті батька права на земельну частку (пай).

Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу

20 листопада 2017 року надійшли заперечення від голови Борщівської сільської ради - ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 26 вересня 2017 року, в якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судам апеляційної інстанції встановлено, що згідно з протоколом №3 загальних зборів членів колгоспу «Родина» с. Борщівка від 23 вересня 1992 року колгосп «Родина» реформовано у КСП «Ранок» с.Борщівка (а.с.101-104).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Спадкоємцем за законом після його смерті є його дочка ОСОБА_1 , яка 22 липня 2016 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.9,10) .

Рішенням Борщівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області від 02 липня 1995 року №16 передано землі в колективну власність КСП «Ранок» (а.с.108).

Як встановлено судом, на підставі зазначеного рішення Борщівської сільської ради Теофіпольського району КСП «Ранок» видано 01 грудня 1995 року державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на землю, площею 1263,5га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У списку громадян-членів КСП «Ранок», які мають право на земельну частку (пай), згідно з додатком №1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 відсутній (а.с.13, 96-100).

У зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулась з позовом та просила визнати за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 3,5га на землях, що перебували у колективній власності КСП «Ранок» с. Борщівка на території Борщівської сільської ради Хмельницької області.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Так, відповідно до пункту другого Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Із змісту даної норми випливає, що особа набуває право на земельну частку (пай) за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання, отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю і включення до списку осіб, доданого до цього акта.

Пунктом 3 Указу Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 9 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року вказує, що правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та з цього моменту припинилась його правоздатність. КСП «Ранок» одержало державний акт на право колективної власності на землю 01 грудня 1995 року.

Таким чином апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи дійшов до обґрунтованого висновку, що на час видачі державного акту на право колективної власності на землю КСП «Ранок» та прийняття Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 ОСОБА_3 не був членом колективного сільськогосподарського підприємства, оскільки його членство у вказаному підприємстві припинилось у зв`язку з його смертю.

Отже, апеляційний суд встановивши всі обставини справи, дійшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_3 не був включений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додавався до державного акта на право колективної власності на землю, він не набув права на земельну частку (пай), а тому у позивача не виникло право на спадкування права на земельну частку (пай).

Інші аргументі касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за встановлені статтею 400 ЦПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції та не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, викладених у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 26 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров