Історія справи

Постанова КЦС ВП від 01.11.2023 року у справі №205/7293/19
Постанова КЦС ВП від 01.11.2023 року у справі №205/7293/19

Постанова

Іменем України

01 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 205/7293/19

провадження № 61-9067св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), суддів: Дундар І. О., Зайцева А. Ю., Коротенко Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу в Дніпропетровській області Шатковська Ірина Юріївна, ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2023 року у складі колегії суддів: Халаджи О. В., Канурної О. Д., Космачевської Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, заяви про ухвалення додаткового рішеннята судових рішень

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу в Дніпропетровській області Шатковська І. Ю., ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Просила суд встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з вересня 2002 року по березень 2019 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2022 року позов задоволено частково. Встановлено факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_5 та ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу у період з 01 січня 2004 року до 24 березня 2019 року. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

26 травня 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації здійснених судових витрат.

Заява мотивована тим, що 22 березня 2021 року між ОСОБА_2 та адвокатом Ковальчуком Д. Ю. було укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу у справі № 205/7293/19. Пунктом 5.1 вказаного договору передбачено, що вартість правничої допомоги адвоката, що визначена пунктом 1.1 вказаного договору становить 16 000,00 грн, виходячи з вартості 1 години - 1 000,00 грн. 21 вересня 2022 року між цими самим сторонами укладено додаткову угоду до вказаного договору, якою внесено зміни в пункт 5.1 та викладено в наступній редакції: «вартість правничої допомоги адвоката, визначеного пунктом 1.1 даного договору становить 20 000,00 грн, виходячи з вартості 1 години - 1 000,00 грн.

24 листопада 2022 року після проголошення вступної та резолютивної частини рішення судом першої інстанції, сторони договору про надання правничої допомоги підписали акт приймання правничої допомоги.

09 січня 2023 року між ОСОБА_2 та адвокатом Ковальчуком Д. Ю. укладено договір про надання правничої допомоги щодо апеляційного оскарження рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2022 року. Вартість правничої допомоги адвоката становить 20 000,00 грн.

25 травня 2023 року між сторонами підписано акт приймання правничої допомоги.

Станом на дату подання цієї заяви вказані витрати за вказаними актами не оплачені та відповідно відсутні квитанції про оплату вказаної правничої допомоги. Посилався на те, що витрати за надану професійну допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

До заяви додано договори про надання правничої допомоги від 22 березня 2021 року, від 09 січня 2023 року, додаткова угода від 21 вересня 2022 року, акти приймання наданої правничої допомоги від 24 листопада 2022 року та від 25 травня 2023 року.

Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у судах першої та апеляційної інстанцій у розмірі 40 000,00 грн, а також витрати, понесені на сплату судового збору у суду апеляційної інстанції у розмірі 1 611,00 грн.

26 травня 2023 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 153,00 грн.

Заява мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не вирішив питання про розподіл судових витрат.

Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2023 року заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 152,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 152,60 грн.

Додаткова постанова мотивована тим, що привизначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Беручи до уваги наведене, колегія суддів зробила висновок, що зазначені представником ОСОБА_2 ? ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн є завищеними. З актів наданих робіт вбачається, що у суді першої інстанції адвокат витратив 10 годин для підготовки і подання клопотань, доручень до суду та учасникам справи, а у суді апеляційної інстанції всього 20 годин, з яких: 12 годин - підготовка та направлення апеляційної скарги, 5 годин - підготовка та підписання клопотань про дослідження показів свідків та дослідження доказів, 3 години - участь у судових засіданнях. Разом з тим, вказані дії адвоката не потребують значного часу для кваліфікованого представника, який замається адвокатською діяльністю з 2012 року. Урахувати слід й те, що судові засіданні у суді апеляційної інстанції не тривали одну годину, як це було зазначено в акті виконаних робіт, а підготовка до розгляду цієї справи не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи. Тому сума витрат, заявлена представником відповідача на відшкодування витрат на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю цивільної справи та не доведеною як фактична та неминуча. За таких обставин апеляційний суд вважав необхідним зменшити розмір судових витрат, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача до 15 000,00 грн.

Вирішуючи питання про компенсацію ОСОБА_6 , ОСОБА_3 понесених ними витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що предметом спору у вказаній справі є одна вимога немайнового характеру, а тому сума, що підлягала сплаті при поданні апеляційної скарги, становила 1 152,60 грн. Ураховуючи, що апеляційні скарги задоволено, а рішення суду першої інстанції скасовано, сплачена сума судового збору за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Аргументи учасників справи

У червні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати додаткову постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні її заяви щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення її заяви.

Також просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати в суді касаційної інстанції, а саме: судовий збір у розмірі - 536,80 грн; витрати на професійну правничу допомогу - 30 000,00 грн.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційним судом було порушено приписи частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України, оскільки апеляційний суд не зобов`язаний був досліджувати співмірність заявлених представником відповідача витрат на професійну правничу допомогу за відсутності письмових заперечень (клопотання) позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Матеріали справи не містять клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.

Висновок апеляційного суду про те, що «судові засідання у суді апеляційної інстанції не тривали одну годину, як це було зазначено в акті виконаних робіт», не відповідають правовим висновкам Верховного Суду. Так, адвокат Ковальчук Д. Ю. витрачав час не лише для безпосередньої участі у судових засіданнях Дніпровського апеляційного суду, а й час для підготовки та участі у вказаних судових засіданнях, час на дорогу та очікування самих судових засідань, що також є складовими правничої допомоги і підлягають компенсації на рівні з іншими витратами. Отже, зазначений адвокатом час по 1,5 години за кожне засідання, як зазначено в акті приймання наданої правничої допомоги, є реальними затратами часу, є дійсними та необхідними.

Не відповідає висновкам Верховного Суду й висновок апеляційного суду про те, що сума витрат, заявлена представником відповідача для відшкодування витрат на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю цивільної справи та не доведеною як фактична та неминуча. Вказана цивільна справа розглядалась Ленінським районним судом м. Дніпропетровська протягом 3,5 років. Адвокат Ковальчук Д. Ю. приймав участь у значній кількості судових засідань, а саме: 13 травня 2021 року, 14 липня 2021 року, 16 вересня 2021 року, 03 листопада 2021 року, 24 січня 2022 року, 27 травня 2022 року, 31 серпня 2022 року, 07 жовтня 2022 року, 12 жовтня 2022 року, 22 листопада 2022 року, що підтверджується протоколами судових засідань, розписками про відкладення розгляду справи. Підготовка процесуальних документів (по 2 години на кожен) також відповідає реальному затраченому часу на їх складання, підготовку копій, поїздки на відділення АТ «Укрпошта» для їх направлення поштою всім учасникам справи тощо.

Адвокатом було затрачено 12 годин на підготовку, підписання та направлення до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги у цій справі, яка складена на 21 сторінці. Тобто сам обсяг апеляційної скарги підтверджує фактичний час надання правничої допомоги. Підготовка та подання всіх процесуальних документів в суді апеляційної інстанції, які вказані у акті приймання наданої правничої допомоги від 25 травня 2023 року, підтверджується матеріалами вказаної цивільної справи, в якій вказані документи наявні. Час підготовки чотирьох процесуальних документів в суді апеляційної інстанції, а саме 5 годин, також відповідає реальному затраченому часу на їх складання, підготовку копій тощо.

Вказана справа є складною, складається з трьох томів, в межах її розгляду допитано значну кількість свідків, пояснення яких потребували аналізу представником для складення відповідних процесуальних документів.

У суді касаційної інстанції попередній розрахунок судових витрат відповідача становить 30 536,80 грн, з яких: 30 000,00 грн за підготовку касаційної скарги, 536,80 грн - судовий збір.

У серпні 2023 року ОСОБА_1 подала до суду відзив, у якому просила залишити без змін додаткову постанову суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу ? без задоволення.

Відзив мотивований тим, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19. Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

До матеріалів доданих до касаційної скарги не додано докази оплати відповідних послуг. Відсутність доказів оплати за договорами про надання відповідних послуг з моменту укладення першого договору від 22 березня 2021 року та з урахуванням пункту 7.2 (адвокат не несе жодної відповідальності за результат розгляду цивільної справи № 205/7293/19) ставить під сумнів укладення відповідних договорів та взятих на себе обов`язків. Крім того, з усіх повноважень адвоката, передбачених договором, було виконані лише дії, передбачені пунктом 3.1 - «брати участь у судових засіданнях».

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави містять підстави, передбачені пунктом 1частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (апеляційний суд в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 906/513/18; постановах Верховного Суду від 07 лютого 2023 року у справі № 757/36628/16-ц, від 26 липня 2022 року у справі № 910/1209/21, від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20, від 26 жовтня 2022 року у справі № 910/4277/21, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 06 квітня 2020 року у справі № 910/4783/19, від 22 листопада 2019 року у справі №910/906/18, від 30 липня 2020 року у справі № 910/3437/19, від 17 серпня 2020 року у справі № 925/1067/19, від 03 грудня 2020 року у справі № 905/412/20).

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Додаткова постанова Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2023 рокуоскаржується в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн. В іншій частині судові рішення у справі не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Позиція Верховного Суду

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частині другій статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат(частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК Україниобов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 44, 47 додатковоїпостанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновок, що «саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

Аналогічні висновки зроблені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 та додаткових постановах Верховного Суду від 07 лютого 2023 року у справі № 757/36628/16-ц, від 26 липня 2022 року по справі № 910/1209/21, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20, на які є посилання в касаційній скарзі.

У додатковій постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 910/4277/21 вказано, що «участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21)».

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі, що переглядається:

представництво інтересів ОСОБА_2 в суді першої інстанцій здійснював адвокат Ковальчук Д. Ю. на підставі договору про надання правничої допомоги від 22 березня 2021 року;

10 вересня 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав клопотання про долучення письмових доказів, у якому наведений попередній розрахунок судових витрат у зв`язку з наданням правничої допомоги на суму 16 000 грн (т. 2, а. с. 161-166);

26 вересня 2022 року ОСОБА_2 подала заяву про вирішення питання про розподіл судових витрат, у якій наведений попередній розрахунок судових витрат на суму 20 000 грн, та просила у разі відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 призначити судове засідання для розподілу судових витрат. До заяви додано докази направлення вказаної заяви учасниками справи, в тому числі і ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 240-242);

в суді апеляційної інстанцій ОСОБА_4 здійснював представництво ОСОБА_2 на підставі договору про надання правничої допомоги від 09 січня 2023 року;

в апеляційній скарзі ОСОБА_2 наведено попередній розрахунок судових витрат у зв`язку з наданням правничої допомоги в суді апеляційної інстанції на суму 20 000 грн, до якої також долучені докази понесених судових витрат в суді першої інстанції;

26 травня 2023 року ОСОБА_4 подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яка містить розрахунок витрат, понесених в суді першої та апеляційної інстанцій, загальний розмір яких становить 40 000,00 грн. До заяви додано копії договорів про надання правничої допомоги від 22 березня 2021 року та від 21 вересня 2023 року, додаткова угода від 21 вересня 2022 року, акти приймання наданої правничої допомоги від 24 листопада 2022 року та від 25 травня 2023 року;

пунктом 5.1 договору про надання правничої допомоги від 22 березня 2021 року встановлено, що вартість правничої допомоги адвоката, що визначено пунктом 1.1 вказаного договору (у справі № 205/7293/19) становить 16 000,00 грн, виходячи з вартості 1 години - 1 000,00 грн. Додатковою угодою від 21 вересня 2022 року внесено зміни в пункт 5.1 договору про надання правничої допомоги від 22 березня 2021 року та викладено його в наступній редакції: «Вартість правничої допомоги адвоката, що визначена пунктом 1.1 даного Договору становить 20 000,00 грн. виходячи з вартості 1 години - 1 000,00 грн»;

згідно акта приймання наданої правничої допомоги від 24 листопада 2022 року за договором про надання правничої допомоги від 22 березня 2021 року, адвокатом Ковальчуком Д.Ю. було надано відповідачу професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, загалом ? 15 годин, на суму в розмірі 20 000,00 грн;

пунктом 5.1 договору про надання правничої допомоги від 09 січня 2023 рокувстановлено, що вартість правничої допомоги адвоката, що визначено пунктом 1.1 вказаного договору становить 20 000,00 грн, виходячи з вартості 1 години - 1 000,00 грн;

згідно акта приймання наданої правничої допомоги від 25 травня 2023 року за договором про надання правничої допомоги від 09 січня 2023 року, адвокатом Ковальчуком Д.Ю. у апеляційній інстанції було надано правничу допомогу загалом на 20 годин на суму 20 000 грн;

в матеріалах справи відсутнє заперечення ОСОБА_1 або клопотання щодо зменшення судових витрат;

суд апеляційної інстанції не врахував, що саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності, що виключає ініціативу суду з приводу оцінки співмірності судових витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони; такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта, а тому час судового засідання не є визначальним критерієм для визначення витрат часу адвоката, пов`язаних з участю у такому засіданні.

За таких обставин суд апеляційної інстанції помилково зменшив суму витрат ОСОБА_2 на професійну допомогу з власної ініціативи вважаючи, що їх розмір є завищеним. У зв`язку з цим оскаржену додаткову постанову суду апеляційної інстанції слід змінити, збільшивши суму витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, до 40 000,00 грн.

Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що відповідачем не надано жодного документу, який би підтверджував сплату коштів адвокату, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження

№ 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 24 березня 2023 року у справі № 484/449/22 (провадження № 61-10140св22).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду змінити, збільшивши суму стягнення витрат ОСОБА_2 на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, до 40 000,00 грн.

Щодо судових витрат в суді касаційної інстанції

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки за результатами касаційного перегляду касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а судове рішення в оскарженій частині ? скасуванню, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 536,80 грн підлягає стягненню із позивача на її користь.

Крім того особа, яка подала касаційну скаргу, просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді касаційної інстанції, розмір яких становить 30 000,00 грн. До касаційної скарги додано, зокрема договір про надання правничої допомоги від 09 червня 2023 року, укладений між адвокатом Ковальчуком Д. Ю. та Рибкіною О. В., у пункті 5.1.якого визначено, що вартість правничої допомоги адвоката, визначена пунктом 1.1. вказаного договору (правнича допомога у справі № 205/7293/19 у Верховному Суді) становить 30 000,00 грн. виходячи з вартості 1 години - 2 000,00 грн. Згідно з актом приймання наданої правничої допомоги у суді касаційної інстанції від 14 червня 2023 року загальна вартість наданої правничої допомоги у суді касаційної інстанції становить 30 000, 00 грн, зокрема адвокатом витрачено 15 годин на аналіз судових рішень Верховного Суду з реєстру судових рішень щодо розгляду аналогічних справ; підготовку, підписання та направлення до Верховного Суду касаційної скарги.

Позивачем було подано відзив на касаційну скаргу, в якому викладено заперечення щодо розміру судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, фінансового стану сторін та виходячи з конкретних обставин справи.

Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Схожі правові висновки викладені в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19.

Ураховуючи наведені у відзиві на касаційну скаргудоводи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді касаційної інстанції, оцінюючи їх обґрунтованість, розумність і співмірність, враховуючи предмет перегляду судом касаційної інстанції, з урахуванням складності відповідного процесуального питання та його значення для сторін, Верховний Суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, стягуваних з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , до 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 137 400 402 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2023 року змінити, збільшивши суму стягнення з ОСОБА_1 на користьОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу до 40 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції та 536,80 грн - на сплату судового збору.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є.В. Краснощоков

Судді: І. О. Дундар

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. М. Русинчук