Історія справи

Постанова

Іменем України

01 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 314/3827/17

провадження № 61-387св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (правонаступник -акціонерне товариство «Альфа-Банк»),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області, у складі судді Капітонова Є. М., від 18 червня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З., від 13 листопада 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що нею отримано постанову про відкриття виконавчого провадження Вільнянського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області) від 05 вересня 2017 року за № 54617599 на підставі виконавчого напису № 1363, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. від 02 лютого 2017 року. Вважає виконавчий напис таким, що вчинений із порушенням вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».

Із урахуванням зазначеного, позивач просила позов задовольнити, визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 червня 2018 року позовОСОБА_1 задоволено. Визнано виконавчий напис № 1363 від 02 лютого 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., таким, що не підлягає виконанню. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час вчинення виконавчого напису відповідачем не було надано достатніх документів, які б свідчили про безспірність заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 13 листопада 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Альфа-Банк» залишено без задоволення, а рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 червня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що письмова вимога про усунення порушень хоча і була направлена ПАТ «Альфа-Банк» на адресу ОСОБА_1 23 грудня 2016 року, однак у справі відсутні докази про отримання ОСОБА_1 вимоги кредитора, а тому вона була позбавлена можливості задовольнити або оспорити цю вимогу. Відтак, враховуючи, що наявні у нотаріуса документи на час вчинення ним виконавчого напису не свідчили про безспірність заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції зробив мотивований висновок про те, що виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк» просить скасувати рішення Вільнянського районного суду Запорізької від 18 червня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 листопада 2018 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що копія вимоги про дострокове погашення заборгованості та докази її направлення й вручення містяться у матеріалах справи. Апеляційний суд безпідставно посилався на положення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження», а також на позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 16 травня 2018 року (справа № 320/8269/15-ц, провадження № 14-83цс18), оскільки вказаний закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, в той час коли звернення стягнення за оспореним виконавчим написом було здійснено на нерухоме майно. Правовідносини, що склалися між сторонами виникли на підставі договору іпотеки. Заявник посилається на те, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки банком було виконано умови договору та положення чинного законодавства України, а саме направлено на адресу позичальника вимогу про усунення порушення та надано нотаріусу документи, передбачені чинним законодавством України, які підтверджують безспірність заборгованості за кредитним договором.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Письмова вимога про усунення порушень була направлена ПАТ «Альфа-Банк» на адресу ОСОБА_1 23 грудня 2016 року. У справі відсутні докази про отримання ОСОБА_1 вимоги кредитора.

02 лютого 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. вчинено виконавчий напис за № 1363, звернуто стягнення на предмет іпотеки (житловий будинок з надвірними та побутовими будівлями і спорудженнями) на підставі договору іпотеки № SMERS01170/1, посвідченого 20 червня 2008 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бургазли І. І. за реєстровим номером 8455. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, запропоновано задовольнити вимоги банку за кредитним договором на суму 3 454 098, 06 грн.

Постановою про відкриття виконавчого провадження Вільнянського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 05 вересня 2017 року відкрито виконавче провадження за № 54617599 на підставі вказаного виконавчого напису.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із статтею 18 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про іпотеку», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік). Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України

від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі

від 19 вересня 2018 року № 207/1587/16 (провадження № 14-12559св18).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було дотримано вимог Порядку щодо спливу 30-денного строку з моменту надіслання банком письмової вимоги до боржника, оскільки доказів отримання письмової вимоги боржником матеріали справи не містять, а тому відсутні підстави стверджувати, що у боржника була об`єктивна можливість ознайомитися із розміром заборгованості, а у разі необхідності його спростувати або усунути порушення умов кредитного договору.

Судами встановлено, що письмова вимога про усунення порушень була направлена ПАТ «Альфа-Банк» на адресу ОСОБА_1 23 грудня 2016 року однак, у справі відсутні докази про отримання ОСОБА_1 вимоги кредитора.

З урахуванням наведеного, а також того, що заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 1 507 111, 16 грн розрахована банком за період з 2011 по 2017 роки (більше ніж за три роки), висновки судів про те, що приватний нотаріус вчинив виконавчий напис від 17 лютого 2017 року за відсутності документів, які свідчать про безспірність заборгованості боржника, є обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги про те, що матеріали справи містять належні докази вручення боржнику вимоги про дострокове погашення заборгованості не знайшли свого підтвердження.

Інші доводи касаційної скарги не впливають на правильні по суті висновки судів, не спростовують встановлено факту порушення приватним нотаріусом порядку вчинення нотаріальних дій при вчиненні виконавчого напису.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору. Судами правильно застосовано норми матеріального права, дотримано норми процесуального права, зроблено обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 89 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 червня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович