Історія справи

Постанова

Іменем України

01 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 2-315/10

провадження № 61-29070св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області 19 вересня 2017 рокуу складі судді Пнівчук О.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 600 грн.

Позов мотивований тим, що позивач з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 2006 року. Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , яка знаходиться на вихованні та утриманні позивача. Оскільки відповідач добровільно не надає допомоги на утримання дитини, позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн до повноліття дочки.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2010 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн щомісячно на утримання дочки ОСОБА_4 , починаючи з 15 грудня 2009 року до її повноліття. Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу допущено до негайного виконання.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області мотивовано тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 серпня 2006 року, під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилися дочка ОСОБА_3 , яка проживає разом з матір`ю. Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 серпня 2017 року Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 10 березня 2010 року залишено без руху та надано ОСОБА_2 час протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 10 березня 2010 року, повернуто ОСОБА_2 сплачений за її подання судовий збір.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 на виконання ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 серпня 2017 року надіслав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому зазначив про те, що будучи присутнім 10 березня 2010 року під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду першої інстанції, у подальшому з метою представницьких доручень перебував за межами області у м. Львові та не мав можливості в робочий час прибути до м. Калуша та отримати копію рішення суду, тому був позбавлений можливості визначення необхідності подання апеляційної скарги та її мотивування. Проте у матеріалах справи відсутні докази того, що з часу ухвалення судом першої інстанції рішення 10 березня 2010 року заявник звертався із заявою про видачу копії рішення суду, а тому отримання заявником, який був присутнім при проголошенні рішення суду, його копії лише 10 серпня 2017 року не може слугувати доказом пропуску строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку надіслав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2017 року та передати справу на розгляд до апеляційного суду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою ВССУ від 13 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 .

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

22 травня 2018 року справу № 2-315/10 та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що під час постановлення оскаржуваної ухвали Апеляційний суд Івано-Франківської області не врахував дату отримання відповідачем копії рішення суду першої інстанції. Присутність сторони під час постановлення рішення не є безумовною підставою для відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки відсутність повного тексту рішення суду унеможливлює мотивування апеляційної скарги. Апеляційний суд не врахував доводи відповідача щодо поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги про неможливість тривалий час отримати копію оскаржуваного рішення суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 12 серпня 2006 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилися дочка ОСОБА_3 , яка проживає разом з матір`ю.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2010 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дочки у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн щомісячно до її повноліття. У судовому засіданні, в якому було постановлено дане рішення, відповідач був присутній.

11 серпня 2017 року ОСОБА_2 на підставі поданої ним заяви отримав копію рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2010 року.

16 серпня 2017 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 направив до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області апеляційну скаргу на рішення даного суду від 10 березня 2010 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 294 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на час постановлення рішення судом першої інстанції, заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до частини третьої статті 297 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали апеляційного суду, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи відповідачу у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, постановленого 10 березня 2010 року.

Наведені у довідці про відрядження відповідача у період з 10 березня 2010 року по 01 серпня 2017 року дані спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до копії акту, складеного старшим державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івасівим Я. Я. 09 вересня 2010 року у присутності понятих, відповідач, перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1 , повідомив про відсутність у нього можливості сплачувати аліменти (а. с. 30).

22 серпня 2016 року засобами поштового зв`язку відповідач надіслав до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області заяву про отримання ухвали даного суду від 25 листопада 2010 року про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України у зв`язку з невиконанням рішення про сплату аліментів на користь дочки (а. с. 52-53). Адресою для листування у зазначеній заяві відповідачем вказано: АДРЕСА_2 .

07 вересня 2016 року відповідач засобами поштового зв`язку надіслав до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області апеляційну скаргу на ухвалу даного суду від 25 листопада 2010 року (а. с. 56-68). У ній відповідач зазначає, що отримав копію оскаржуваної ухвали 05 вересня 2016 року поштою, на підтвердження чого долучив копію конверта листа, направленого йому на адресу: АДРЕСА_2 (а. с. 67).

Зазначене спростовує доводи відповідача про відсутність у нього впродовж семи років можливості отримати копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

З практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим і вважається співвідносним та виправданим у контексті забезпечення принципу правової визначеності, зокрема, якщо: пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (рішення у справах «Рябих проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року, остаточне від 29 січня 2016 року), відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (рішення у справи «Брумареску проти Румунії» від 28 листопада 1999 року). При цьому у кожному випадку прийняття національними судами рішення про поновлення строків на звернення до суду або на оскарження судового рішення, ЄСПЛ наголошує на необхідності перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків втручання у принцип res judicata (принцип остаточності судового рішення), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні у підставах для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

Відповідно до обставин справи у відповідача були відсутні причини непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду. Апеляційний суд надав належну оцінку доводам відповідача, викладеним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також правильно врахував період, який минув з моменту пропуску строку.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судом апеляційної інстанцій повно встановлено обставини щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції на підставі належної оцінки наявних у справі доказів, визначено норми права, які підлягали застосуванню.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області 19 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. М. Ігнатенко В. С. Жданова В. А. Стрільчук6