Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.04.2019 року у справі №157/862/18

Постанова

Іменем України

01 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 157/862/18

провадження №61-6248св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Сошичненська сільська рада Камінь-Каширського району,

треті особи: Центр надання адміністративних послуг Камінь-Каширської районної державної адміністрації, Міжрайонне управління у Камінь-Каширському та Любешівських районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 19 листопада 2018 року у складі судді Гордійчука В. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Грушицького А. І., Шевчук Л. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Сошичненської сільської ради Камінь-Каширського району, треті особи: Центр надання адміністративних послуг Камінь-Каширської районної державної адміністрації, Міжрайонне управління у Камінь-Каширському та Любешівських районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, про визнання недійсним та скасування рішення Сошичненської сільської ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько ОСОБА_3 подарував їй житловий будинок з надвірною будівлею та спорудою по АДРЕСА_1 , на який вона оформила право власності.

Рішенням Сошичненської сільської ради від 11 вересня 2014 року № 463/2014 їй було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0, 25 га за вказаною адресою.

Відповідач створює перешкоди у користуванні виділеною їй земельною ділянкою.

Рішенням Сошичненської сільської ради від 15 лютого 2012 року № 20-5/2012 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 », затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розміром 0,2053 га та для ведення особистого селянського господарства - 0,1800 га урочищі «Біля Балицької», стало підставою для оформлення права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 .

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати недійсним та скасувати рішення Сошичненської сільської ради від 15 лютого 2012 року № 20-5/2012 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 » (в частині на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,18 га в урочищі «Біля Балицької» в с. Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області).

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності видане на земельну ділянку, що знаходиться в с. Сошичне Камінь-Каширського району, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 , зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відділом Держземагенства у Камінь-Каширському районі, реєстраційний номер 136165407214, та скасувати внесений в реєстр речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію прав власності, а також скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Поземельній книзі у відділі Держземагенства у Камінь-Каширському районі Волинської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 19 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення від 15 лютого 2012 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 », Сошичненська сільська рада Камінь-Каширського району Волинської області діяла відповідно до вимог чинного законодавства України та в межах повноважень, порушення прав ОСОБА_1 прийняттям вказаного рішення судом не встановлено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Волинського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 19 листопада 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не довела порушення її прав на земельну ділянку, а саме передачу відповідачу ОСОБА_2 частини земельної ділянки, яка перебуває в її користуванні, прийняттям Сошичненською сільською радою Камінь-Каширського району рішення від 15 лютого 2012 року № 20-5/2012.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що внаслідок непогодження відповідачем меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами було порушено норми земельного законодавства України. Відповідачу не надавалась спірна земельна ділянка у власність. Крім того, апеляційним судом не враховано постанову Верховного Суду від 11 липня 2018 року в цивільній справі № 263/11779/16-ц.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування житлового будинку від 03 листопада 2009 року.

Відповідно до рішення Сошичненської сільської ради від 11 вересня 2014 року № 463/2014 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0,25 га, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Рішенням Сошичненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області від 15 лютого 2012 року за №20-5/2012 ОСОБА_2 на підставі статей 12, 118, 121 ЗК України, пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту першого статті 25 Закону України «Про землеустрій» (у редакції на час його прийняття) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності позивача ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 0,18 га, яка знаходиться в урочищі «Біля Балецької» с. Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області та межує із земельною ділянкою позивача (т. 1 а.с. 40).

Відповідно до довідки від 15 березня 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 19 серпня 2013 року ОСОБА_2 видане свідоцтво про право власності, на вищевказану земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 , реєстраційний номер 136165407214, державна реєстрація у відділі Держземагенства у Камінь-Каширському районі здійснена 23 травня 2013 року, у Реєстраційній службі Камінь-Каширського районного управління юстиції 19 серпня 2013 року.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрував право власності на дану земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_1 раніше зверталась до суду з позовом до відповідачів про скасування рішення Сошичненської сільської ради від 15 лютого 2012 року № 205/2012 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку розміром 0,18 га для ведення особистого селянського господарства площею в урочищі «Біля Балицької» в с. Сошичне та скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсним свідоцтва про право власності на неї.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 11 грудня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю та встановлено, що під час приватизації спірної земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2 права позивача, як суміжного землекористувача не були порушені (т. 1 а.с. 91-95).

Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 18 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третіх осіб: Сошичненської сільської ради Камінь-Каширського району, реєстраційної служби Камінь-Каширського районного управління юстиції Волинської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, яке набрало законної сили, зобов`язано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня набрання рішенням законної сили звільнити самовільно зайняту ними належну на праві приватної власності ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0344 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що в урочищі «Біля Балицької» с. Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області, знести встановлену ними огорожу та не чинити її власнику перешкод у користуванні цією земельною ділянкою.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено способи набуття права власності на земельні ділянки, а саме: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок, передбачений статтею 118 ЗК України, який включає в себе наступні стадії: подання заяви зацікавленою особою у приватизації земельної ділянки до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування; розгляд клопотання відповідним органом про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на відведення земельної ділянки; погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин; прийняття рішення відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки та передача її у власність.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі статтею 50 Закону України «Про землеустрій» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Вирішуючи справу, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не довела порушення її прав на земельну ділянку, а саме передачу відповідачу ОСОБА_2 частини земельної ділянки, яка перебуває в її користуванні, прийняттям Сошичненською сільською радою Камінь-Каширського району рішення від 15 лютого 2012 року № 205/2012.

Доводи касаційної скарги, що внаслідок непогодження відповідачем меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами було порушено норми земельного законодавства є безпідставними.

Постійною комісією з питань сільськогосподарського виробництва, використання земель та збереження природних ресурсів Сошичненської сільської ради 16 листопада 2011 року розглядалось дане питання і вирішено підписати акт установлення меж земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Акт про встановлення та узгодження між землекористувачами суміжних земельних ділянок, що стосується земельної ділянки площею 0.1800 га в урочищі «Біля Балецької», підписаний.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 11 липня 2018 року в цивільній справі № 263/11779/16-ц, при розгляді якої суд касаційної інстанції дійшов висновків, що погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами) є обов`язковим при виділенні земельної ділянки у власність, є необґрунтованим, оскільки в цій справі встановлена неправомірність дій відповідача на момент набуття права власності на земельну ділянку, а саме самовільне захоплення земельної ділянки, а тому в даному випадку непогодження меж земельної ділянки призвело до порушення прав позивача.

Доводи позивача про те, що відповідачу ОСОБА_2 не надавалась спірна земельна ділянка у власність є необґрунтованими. Судами попредніх інстанцій встановлено, що у технічній документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 міститься рішення Сошичненської сільської ради від 15 березня 2000 року, яким передано у приватну власність безоплатно ОСОБА_2 земельні ділянки для обслуговування житлових будинків площею 0,08 га; для ведення особистого підсобного господарства 0, 37 га (т. 1 а.с. 52).

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 19 листопада 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк