Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року

м. Київ

справа № 557/174/23

провадження № 61-15995св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - Гощанська селищна рада,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Хилевич С. В., Ковальчук Н. М., Шимків С. С.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2023 року Гощанська селищна рада звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною, спростування інформації та відшкодування шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації.

2. Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 07 червня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 28 червня 2023 року.

3. Додатковим рішенням Гощанського районного суду Рівненського області від 28 червня 2023 року стягнуто з Гощанської селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

4. Ухвалюючи додаткове рішення, місцевий суд виходив із того, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, здійснений адвокатом на загальну суму 15 000 грн, є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом для надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, ціною позову та значенням справи для сторін.

5. У липні 2023 року Гощанська селищна рада звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на додаткове рішення Гощанського районного суду Рівненського області від 28 червня 2023 року.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

6. Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Гощанської селищної ради задоволено частково.

7. Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 07 червня 2023 року змінено, викладено мотивувальну частину в редакції постанови.

8. Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Гощанської селищної ради задоволено частково.

9. Додаткове рішення Гощанського районного суду Рівненського області від 28 червня 2023 року змінено, зменшено розмір витрат на правничу допомогу, що стягується з Гощанської селищної ради на користь ОСОБА_1 з 15 000 грн до 5 000 грн.

10. Змінюючи розмір витрат на правничу допомогу, апеляційний суд виходив із того, що дійсність та необхідність витрат на правничу допомогу є об`єктивно обґрунтованими, проте присуджений розмір є очевидно завищеним і суперечить обставинам справи та вимогам закону, тому наявні підстави для зменшення розміру витрат, які стягуються на користь відповідача.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

11. У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судові рішення та залишити в силі рішення місцевого суду.

14. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 20 липня 2021 року у справі № 922/2604/20, від 14 вересня 2022 року у справі № 691/177/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

15. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що позивачем не було заявлено вимог щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, не було надано доказів щодо завищеного розміру витрат на правничу допомогу, які понесла відповідачка, та суд самостійно ініціював зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

16. Вважає, що до місцевого суду було надано всі необхідні докази понесення витрат та обґрунтовано їх розмірі.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17. У лютому 2023 року Гощанська селищна рада звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною, спростування інформації та відшкодування шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації.

18. Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 07 червня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 28 червня 2023 року.

19. Додатковим рішенням Гощанського районного суду Рівненського обласні від 28 червня 2023 року стягнуто з Гощанської селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

20. Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Гощанської селищної ради задоволено частково.

21. Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 07 червня 2023 року змінено, викладено мотивувальну частину в редакції постанови.

22. Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Гощанської селищної ради задоволено частково.

23. Додаткове рішення Гощанського районного суду Рівненського області від 28 червня 2023 року змінено, зменшено розмір витрат на правничу допомогу, що стягується з Гощанської селищної ради на користь ОСОБА_1 з 15 000 грн до 5 000 грн.

Позиція Верховного Суду

24. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

25. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

26. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

27. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

28. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

29. Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

30. Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

31. У частинах першій-третій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою щодо суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

32. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

33. Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

34. Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

35. З матеріалів справи вбачається, що у травні 2023 року представником відповідача до місцевого суду надано суду попередній розрахунок витрат на правничу допомогу (а. с. 48-49).

36. 12 червня 2023 року представник відповідача подала до місцевого суду заяву про ухвалення додаткового рішення з відповідними доказами (65-80).

37. Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не встановлено невідповідність наданих доказів щодо суми понесених витрат, а судове рішення апеляційного суду оскаржується у зв`язку з незгодою заявника із розміром стягнутих витрат, вказані обставини не перевіряються.

38. Також з матеріалів справи вбачається, що 23 червня 2023 року до місцевого суду Гощанською сільською радою було подано заперечення на заяву про додаткове рішення (а. с. 81-82).У вказаних запереченнях позивач вказував про незгоду із висновками місцевого суду щодо наявності підстав для ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу. Подання вказаних заперечень свідчить, що позивач не погоджувався, в тому числі і з розміром витрат на правничу допомогу, визначених відповідачем.

39. Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

40. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

41. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про те, що дійсність та необхідність витрат на правничу допомогу є об`єктивно обґрунтованими, проте присуджений розмір є очевидно завищеним і суперечить обставин справи та вимогам закону, тому наявні підстави для зменшення розміру витрат, які стягуються на користь відповідача.

42. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє посилання заявника на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 20 липня 2021 року у справі № 922/2604/20, від 14 вересня 2022 року у справі № 691/177/21.

43. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

44. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

45. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян