Історія справи

Постанова

Іменем України

27 червня 2018 року

м. Київ

справа № 757/666/17-к

провадження № 51-2244 км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Яковлєвої С. В.

суддів: Мазура М. В., Матієк Т. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,

прокурора Ткачук Г. В.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 4 жовтня 2017 року про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року та повернення апеляційної скарги,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури м. Києва Смоли І. І. від 23 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження № 42015100000000021.

Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 14 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на зазначену ухвалу слідчого судді повернув особі, яка її подала, оскільки скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження за відсутності клопотання про поновлення цього строку.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 26 липня 2017 року залишив без задоволення касаційну скаргу потерпілогоОСОБА_1, а вищезазначену ухвалу слідчого судді та ухвалу апеляційного суду - без зміни.

Крім того, цей суд роз'яснив потерпілому ОСОБА_1 його право на повторне звернення суду апеляційної інстанції з апеляційної скаргою та клопотанням про поновлення строку на оскарження із зазначенням поважності причин його пропуску.

4 вересня 2017 року ОСОБА_1 повторно подав до Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу слідчого судді та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи клопотання, ОСОБА_1 зазначив, що строк на апеляційне оскарження він пропустив з поважних причин, оскільки в день постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 23 січня 2017 року слідчий суддя не проголошував резолютивної частини цього рішення, і його повний текст йому було оголошено лише 6 лютого 2017 року, а наступного дня від подав апеляційну скаргу, тобто в межах строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 4 жовтня 2017 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року і повернув апеляційну скаргу.

Своє рішення апеляційний суд, посилаючись на положення ст. 395 та п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, мотивував тим, що апеляційну скаргу подано поза межами строку на апеляційне оскарження, та, тим, що обставини, які потерпілий наводить у клопотанні про поновлення строку, не є поважними.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді.

Вважає, що ухвала апеляційного суду є незаконною та необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки судове провадження здійснювалося за його відсутності як потерпілого, про дату, час та місце судового розгляду йому не повідомлялося. Крім того вказує на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити.

Прокурор, яка взяла участь у касаційному розгляді, частково підтримала скаргу ОСОБА_1

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.

За ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Відповідно до ст. 422 КПК отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.

Із системного аналізу вказаної норм закону випливає, що питання про поновлення чи відмову в поновленні строку на апеляційне провадження ухвали слідчого судді вирішується апеляційним судом, з обов'язковим повідомленням особи, яка подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду клопотання.

Як убачається з матеріалів провадження, розгляд клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді було призначено до розгляду колегії суддів апеляційного суду на 7 вересня 2017 року, а в подальшому відкладено на 14, 21, 28 вересня 2017 року у зв'язку з неявкою осіб та ненадходженням матеріалів судової справи.

Проте матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей про направлення учасникам судового провадження, зокрема потерпілому ОСОБА_1, повідомлення про призначення до розгляду вказаного клопотання на зазначені дати в будь-який із передбачений ч. 1 ст. 135 КПК спосіб (вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою).

За таких обставин Суд вважає, що потерпілий ОСОБА_1 не був належним чином проінформований про дату й час розгляду його клопотання, що призвело до порушення його прав, зокрема права на дачу пояснення з приводу поданого клопотання.

Крім того, у пунктах 40 та 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стрижак проти України» від 8 листопада 2005 року суд вирішив, що заходи повідомлення у цій справі не були достатньою мірою забезпечені, через що заявник був позбавлений можливості надати свої аргументи під час публічного слухання в обласному суді. Таким чином суд встановив факт порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» з огляду на відмову національних органів повідомити заявника про дату та час слухання у цій справі.

Також порушення п. 1 ст. 6 Конвенції констатовано рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року, в пунктах 25 і 26 якого, зокрема, наголошено на тому, що принцип процесуальної рівності сторін, один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду, вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти свою позицію за таких обставин, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище по відношенню до протилежної сторони.

Що ж стосується твердження потерпілого щодо істотних порушень, допущених, на його думку, при постановленні ухвали слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року, зокрема про відсутність технічних носіїв інформації від 23 і 27 січня 2017 року, то суд касаційної інстанції не вправі робити висновків із цих підстав, оскільки в силу ч. 4 ст. 424 КПК вказана ухвала слідчого судді не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури.

Отже, під час розгляду клопотання ОСОБА_1 апеляційний суд допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, тому що ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до п. 1 ч.1 ст. 438 КПК є підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції та призначення нового розгляду в цьому суді.

При новому розгляді апеляційний суд повинен врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК, ретельно перевірити всі доводи, викладені в касаційній скарзіОСОБА_1, і прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, п. 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 4 жовтня 2017 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Яковлєва М. В. Мазур Т.В. Матієк