Історія справи

ПОСТАНОВА

26 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 1-19/10

провадження № 51-9748ск18

Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду Мазур М. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 21 серпня 2018 року,

встановив:

Вінницький міський суд Вінницької області постановою від 07 травня 2018 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення йому пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку Староміського районного суду м. Вінниці від 13 квітня 2010 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна, яке є його власністю, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 визнав такою, що не підлягає розгляду.

Апеляційний суд Вінницької області ухвалою від 21 серпня 2018 року вказану постанову залишив без змін, а апеляцію ОСОБА_3 - без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду постановлену за результатом розгляду апеляції ОСОБА_3, і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Слід звернути увагу на те, що ОСОБА_2 у своїй касаційній скарзі, обґрунтовуючи необхідність скасування ухвали апеляційного суду, посилається на положення Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, тоді як оскаржуване ним судове рішення постановлено в порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року (далі - КПК 1960 року).

Статтею 384 КПК 1960 року визначено коло осіб, які мають право на касаційне оскарження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 зазначеної норми процесуального закону касаційну скаргу на судові рішення визначені ч. 2 ст. 383 КПК 1960 року має право подати засуджений, його законний представник і захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого.

Однак ОСОБА_2 в поданій касаційній скарзі не обґрунтував, як оскаржувана ним ухвала апеляційного суду, якою залишена без змін постанова місцевого суду про відмову в задоволені клопотання ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку Староміського районного суду м. Вінниці від 13 квітня 2010 року, та визнання такою, що не підлягає розгляду апеляцію ОСОБА_3 на зазначений вирок, стосуються його інтересів в розумінні ст. 384 КПК 1960 року.

Згідно зі ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог статей 350, 383, 384, 386, 398, цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 388 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК 2012 року,

постановив:

Відмовити ОСОБА_2 у витребуванні кримінальної справи.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

М. В. Мазур