Історія справи

Постанова

іменем України

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 487/3760/19

провадження № 51-4870км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального судуу складі:

головуючого Єремейчука С. В.,

суддів Бородія В. М., Стороженка С. О.,

за участю:

секретаря судового засідання Мішиної О. О.,

прокурора Єременка М. В., Підгорного Д.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ( у режимі відеоконференції),

захисника Сільницького І. В. ( у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Сільницького Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року про відмову в задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 серпня 2019 року та повернення апеляційної скарги.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 серпня 2019 року продовжено строк відсторонення від посади виконуючого обов`язки директора Комунального підприємства «Парки Одеси» Одеської міської ради ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням слідчого судді, 22 серпня 2019 року захисник Сільницький І. В. подав апеляційну скаргу, яка містила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали слідчого судді.

Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 02 вересня 2019 року відмовив у задоволенні клопотання Сільницького І. В. в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та повернув апеляційну скаргу.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Сільницький І. В., не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник зазначає, що апеляційний суд безпідставно відмовив йому в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки 13 серпня 2019 року було проголошено резолютивну частини ухвали, а з повним її текстом він ознайомився тільки 19 серпня 2019 року і лише після цього подав апеляційну скаргу. Вказує, що відсутність повного тексту судового рішення тягне за собою необізнаність учасника процесу про мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, що унеможливлює подачу апеляційної скарги та такі обставини вважає поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Позиції інших учасників судового провадження

У письмових запереченнях на касаційну скаргу захисника, прокурор просить ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року залишити без зміни, а касаційну скаргу-без задоволення.

У письмових поясненнях захисник Сільницький І. В. просить касаційну скаргу задовольнити та скасувати ухвалу апеляційного суду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Сільницький І. В. підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити, прокурори Єременко М.В. та Підгорний Д.В. просили залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Доводи, викладені в касаційній скарзі захисника, щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягали в тому, що апеляційний суд безпідставно відмовив йому у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, є необґрунтованими з огляду на таке.

У ст. 392 КПК наведено перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, до яких відносяться й ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, порядок перевірки в апеляційному порядку яких визначено в ст. 422 КПК.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 395 КПК передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, при цьому згідно ч. 3 вказаної статті якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Зазначений порядок стосується лише тих осіб, без виклику яких було постановлено ухвалу слідчого судді, яку вони оскаржують.

Отже, для особи, яка оспорює рішення слідчого судді, ухвалене за викликом цієї особи, початком (початковим моментом) перебігу строку для подання апеляційної скарги є момент проголошення такого рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому, головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням її резолютивної частини, яку підписують усі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження.

За змістом ст. 376 КПК дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 3 ст. 399 КПК, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Згідно зі ст. 117 КПК пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судового рішення, пов`язані дійсно з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнювали можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчий суддяЗаводського районного суду м. Миколаєваухвалою від 13 серпня 2019 року продовжив строк відсторонення від посади виконуючого обов`язки директора Комунального підприємства «Парки Одеси» Одеської міської ради ОСОБА_1

22 серпня 2019 року захисник Сільницький І. В. подав до апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 13 серпня 2019 року, при цьому заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення. Підставою для поновлення строку перегляду оскаржуваного рішення захисник указав на те, що оскільки повний текст ухвали слідчого судді не було вручено 13 серпня 2019 року, а в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалу було оприлюднено 19 серпня 2019 року, то строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин.

Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 02 вересня 2019 року, керуючись статтями 395, 399 КПК, відмовив Сільницькому І. В. у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 серпня 2019 року, оскільки скаржник пропустив встановлений законом строк без поважних причин.

В обґрунтування ухваленого рішення суд виходив із того, що оскаржувану ухвалу слідчого судді постановлено в судовому засіданні за участю ОСОБА_1 та його захисників Сільницького І. В. та Танасогло А. М., через що, виходячи з положень статті 395 КПК, строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення розпочався з моменту оголошення резолютивної частини ухвали. Під час проголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваної ухвали ОСОБА_1 та його захисникам було достовірно відомо про строки та порядок її оскарження.

Крім того, у визначений судом час проголошення повного тексту ухвали слідчого судді, тобто 16 серпня 2019 року, ні ОСОБА_1 , ні його захисники до суду не прибули.

При цьому, Сільницький І. В. подав апеляційну скаргу на рішення слідчого судді 22 серпня 2019 року, тобто поза межами п`ятиденного строку на апеляційне оскарження цього судового рішення.

Відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 27 травня 2019 року, у випадку, коли слідчий суддя з покликанням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що апеляційна скарга надійшла з пропуском строку на апеляційне оскарження і захисником в судовому засіданні не була доведена поважність причини пропуску цього строку, дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК.

З таким висновком погоджується й суд касаційної інстанції, адже наведені обставини свідчать про те, що апеляційний суд діяв у відповідності із вимогами кримінального процесуального закону.

Покликання Сільницького І. В. на те, що він ознайомився із повним текстом ухвали лише 19 серпня 2019 року, не свідчить про поважність пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді, а тому апеляційний суд обґрунтовано визнав його безпідставним.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачено ст. 412 КПК, та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у тому числі й тих, на які вказував захисник у своїй касаційній скарзі, Суд не встановив.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду про відмову в поновленні Сільницькому І. В. строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та повернення апеляційної скарги є законним і обґрунтованим, а касаційна скарга Сільницького І. В. - такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Сільницького Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Єремейчук В. М. Бородій С. О. Стороженко