Історія справи

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]

22 січня 2019року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча Стефанів Н.С.,

судді: Голубицький С.С., Шевченко Т.В.,

секретар судового засідання Безкровний С.О.,

за участю:

прокурор Сьоміч А.А.,

захисники РачукО.О., Каранда О.О.,

представник потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши в судовому засіданні клопотання захисника Рачука О.О., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, про направлення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з Богунського районного суду м. Житомира до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

в с т а н о в и в:

До Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) надійшло клопотання Рачука О.О., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, про направлення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 205-1; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 229; ч. 2 ст. 209 КК України, з Богунського районного суду м. Житомира до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Мотивування клопотання фактично зведено до спростування твердження органу досудового розслідування, що з однакових за тяжкістю кримінальних правопорушень, останнє за часом було вчинено не у м. Житомирі, а в якомусь іншому місці, або є невстановленим, у зв'язку з чим кримінальне провадження має бути направлено за місцем закінчення досудового розслідування.

Заслухавши доповідь судді, захисників, які просили задовольнити клопотання про зміну територіальної підсудності, прокурора та представника потерпілого, які заперечували проти задоволення клопотання захисника, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в клопотанні, колегія суддів дійшла висновку про залишення клопотання без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Згідно з ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 205-1; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 229; ч. 2 ст. 209 КК України. З числа цих інкримінованих злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, три відносять до особливо тяжких злочинів - за ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 209 КК України. Так як ці три злочини є однаковими за тяжкістю, то кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Органом досудового розслідування встановлено, що територіальна підсудність вчиненого обвинуваченими визначається за місцем вчинення більш тяжкого злочину - передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, що є продовжуваним злочином, останні епізоди якого вчинені учасниками злочинної організації за місцем розташування офісного приміщення у АДРЕСА_1. (арк. 17 обвинувального акта).

У зв'язку з чим Суд не має жодних обґрунтованих підстав погодитись із доводами поданого клопотання захисника про зміну територіальної підсудності вказаного провадження начебто через невстановлення місця вчинення останнього за часом більш тяжкого кримінального правопорушення.

Так, дійсно, перші епізоди вчинялись у м. Києві, але з червня 2016 року обвинувачені, орендувавши вказане офісне приміщення у м. Житомирі, продовжили злочинну діяльність до їх викриття у листопаді місяці 2016 року.

Наведені у клопотанні захисника доводи, що саме у листопаді місяці 2016 року вони могли вчинити злочин можливо у якомусь іншому місці, але не там, де встановив орган досудового розслідування, фактично є лише припущенням, не підтвердженим жодним чином, чого є явно недостатнім для зміни територіальної підсудності кримінального провадження та направлення його на розгляд до іншого суду.

Керуючись ст. ст. 32, 34 КПК України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника Рачука О.О. про направлення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з Богунського районного суду м. Житомира до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді

Н.С. Стефанів С.С. Голубицький Т.В. Шевченко

[1] Провадження № 51-4762впс18

Суддя-доповідач в суді касаційної інстанції Стефанів Н.С.