Історія справи

Постанова

Іменем України

20 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 502/1808/18

провадження № 51-2637км19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Шевченко Т.В.,

суддів Крет Г.Р., Стефанів Н.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Михальчука В.В.,

прокурора Матюшевої О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого

ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 березня 2019 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Кілійського районного суду Одеської області від 26 листопада

2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за

ст. 366-1 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу в розмірі 2750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 46 750 грн, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік 6 місяців.

На цей вирок 08 лютого 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 березня 2019 року клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду від 26 листопада 2018 року залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто апелянту.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 березня 2019 року скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що апеляційний суд порушив вимоги ст. 135 Кримінального процесуального кодексу України

(далі - КПК), оскільки ухвалу від 21 лютого 2019 року про призначення до апеляційного розгляду його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду він отримав лише 21 березня 2019 року. Стверджує, що 04 березня 2019 року апеляційний суд розглянув його клопотання без належного повідомлення.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор Матюшева О.В. вважала касаційну скаргу ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню.

Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень у суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про незаконність вироку Кілійського районного суду Одеської області від 26 листопада 2018 року відповідно до вимог

ст. 424 КПК не можуть бути перевірені судом касаційної інстанції, оскільки зазначений вирок не переглядався в суді апеляційної інстанції.

Доводи ОСОБА_1 про незаконність ухвали Одеського апеляційного суду від

04 березня 2019 року колегія суддів вважає мотивованими з огляду на таке.

За ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як убачається з матеріалів провадження, розгляд клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Кілійського районного суду Одеської області від 26 листопада 2018 року було призначено до розгляду ухвалою судді Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року на

04 березня 2019 року. Того ж дня ОСОБА_1 було направлено копію вищезазначеної ухвали.

Згідно з ч. 3 ст. 111 КПК повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Статтею 136 КПК, яка включена до глави 11 КПК, визначено форми та засоби підтвердження отримання особою повідомлення (повістки).

Однак матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей про те, що повідомлення про призначення до розгляду вказаного клопотання на зазначену дату було вручено ОСОБА_1 .

За таких обставин колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не був належним чином проінформований про дату й час розгляду його клопотання, що призвело до порушення його прав, зокрема права на дачу пояснення з приводу поданого клопотання.

У пунктах 40 та 41 рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Стрижак проти України» суд зазначив, що заходи повідомлення у цій справі не були достатньою мірою забезпечені, через що заявник був позбавлений можливості надати свої аргументи під час публічного слухання в обласному суді. Таким чином, суд установив факт порушення

п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на відмову національних органів повідомити заявнику про дату та час слухання у цій справі.

Отже, під час розгляду клопотання ОСОБА_1 апеляційний суд допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, тому що ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції та призначення нового розгляду в цьому суді.

При новому розгляді апеляційний суд повинен врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПКі прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 березня 2019 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Т.В. Шевченко Г.Р. Крет Н.С. Стефанів