Історія справи

Постанова

іменем України

17 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 490/2878/17

провадження № 51-3276км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі

головуючого Яковлєвої С. В.,

суддів Мазура М. В., Матієк Т. В.,

за участю:

секретаря судового

засідання ЗамковогоІ. А.,

прокурора Хейлик Н. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката Радзієвського Ю. Є., який діє в інтересах ОСОБА_3, на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 15 вересня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000225, за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Зимогіря Словяносербськогорайону Луганської області, жителя АДРЕСА_1, такого, що судимостей не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені

судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 квітня 2017 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Макаром О. І. та обвинуваченим ОСОБА_4 Останнього визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.

Апеляційний суд повернув адвокату РадзієвськомуЮ. Є.його апеляційну скаргу на зазначений вирок районного суду щодо ОСОБА_4

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат РадзієвськийЮ. Є., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує, що суд безпідставно повернув скаргу, оскільки, на його думку, він має право на оскарження вироку щодо ОСОБА_4 в апеляційному порядку, оскільки викладена у ньому інформація дає можливість однозначно ідентифікувати ОСОБА_3 як особу, причетну до вчинення злочину. На думку захисника, як суд першої інстанції, ухваливши вирок щодо ОСОБА_4, так і суд апеляційної інстанції, не прийнявши апеляційну скаргу до розгляду, грубо порушили конституційні права та законні інтереси ОСОБА_3, а саме право на справедливий суд, право доступу до правосуддя і особисту участь у розгляді справи, принцип презумпції невинуватості, право на захист тощо.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор частково підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.

Мотиви Суду

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист, що гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

При цьому Конституцією України гарантовано реалізацію права на оскарження рішення у більш широкому розумінні, ніж зазначено в главі 31 КПК, та розширено коло учасників судового процесу, яким забезпечується конституційне право на оскарження судових рішень.

У постанові Верховного Суду України від 3 березня 2016 року у справі № 5-347кс15 зроблено правовий висновок щодо кола осіб, які відповідно до ст. 24 КПК як особи, прав, свобод та інтересів яких стосується судове рішення, вправі звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням цього рішення.

З огляду на викладене невключення інших осіб до вичерпного переліку суб'єктів, що мають право на оскарження, передбаченого ст. 394 КПК, за умови, що судове рішення стосується прав, свобод та інтересів цих осіб, не є перешкодою в доступі до правосуддя та для звернення до суду вищої інстанції, що визначено ч. 2 ст. 24 КПК.

Посилання адвоката Радзієвського Ю. Є. у касаційні скарзі на цей правовий висновок, є аргументом того, що апеляційний суд безпідставно повернув апеляційну скаргу на вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4, що позбавило адвоката права на перегляд судового рішення, яке стосується інтересів ОСОБА_3

Так, ухвалою апеляційного судубуло повернуто адвокату РадзієвськомуЮ.Є. його апеляційну скаргу, подану в інтересах ОСОБА_3, на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 квітня 2017 року, яким затверджено угоду, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4, про визнання останнім винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК.

Водночас, як убачається з вироку суду, він стосується виключно обвинуваченого ОСОБА_4 та взагалі не містить жодної інформації щодо ОСОБА_3, яка би підтверджувала вчинення ним кримінального правопорушення або за якою можна було ідентифікувала його особу.

Таким чином, у вироку відсутня констатація винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке засуджено ОСОБА_4, що суперечило би принципу презумпції невинуватості та створювало би преюдицію.

Враховуючи викладене, висновок апеляційного суду про те, що адвокат РадзієвськийЮ.Є., який діє в інтересах ОСОБА_3, не є суб'єктом оскарження вироку суду щодо ОСОБА_4, є правомірним, оскільки підстави вважати, що цей вирок стосується інтересів ОСОБА_3, відсутні.

Таке рішення апеляційного суду відповідає правовому висновку Верховного Суду України, оскільки в ньому акцентовано увагу на тому, що реалізувати право на оскарження судового рішення до суду вищої інстанції можливо в разі встановлення, що воно насправді стосується інтересів особи тією мірою, що надає їй згідно із ч. 2 ст. 24 КПК право оскаржити це судове рішення до вищих судових інстанцій.

Істотних порушень апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування судового рішення, як про це зазначено в касаційній скарзі, судом не встановлено, а тому вона задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 15 вересня 2017 року залишити без зміни, а касаційну скаргу адвоката РадзієвськогоЮ.Є., який діє в інтересах ОСОБА_3, - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Яковлєва М. В. Мазур Т. В. Матієк