Історія справи

Постанова

Іменем України

17 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 414/263/18

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/782/186/18

Провадження № 51 - 6715 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Марчука О.П., Могильного О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Бражника В.М.,

прокурора Пономарьової М.С.,

захисника ОСОБА_1 адвоката Добраниці В.М.,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130000000372 від 20 листопада

2017 року, щодо ОСОБА_3 за касаційною скаргою адвоката Тарасової К.І. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від

21 травня 2018 року.

Зміст судових рішень і встановлені обставини

Вироком Кремінського районного суду Луганської області від 12 лютого 2018 року затверджено угоду про визнання винуватості від 02 лютого 2018 року, яку укладено у кримінальному провадженні № 12017130000000372 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3.

Цим вироком ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 396 ч.1 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

На зазначений вирок суду першої інстанції на підставі угоди адвокатом

Тарасовою К.І. в інтересах ОСОБА_1 03 травня 2018 року було подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 21 травня 2018 року апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами на зазначений вирок суду першої інстанції повернуто захиснику Тарасовій К.І. на підставі ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України.

Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень

У касаційній скарзі адвокат ТарасоваК.І., діючи в інтересах ОСОБА_1, просить ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що ОСОБА_1 має право як безпосередньо, так і за допомогою адвоката звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням вироку щодо ОСОБА_3, оскільки зазначене судове рішення стосується його інтересів. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 перебуває в Старобільському слідчому ізоляторі і про вирок щодо ОСОБА_3 дізнався лише в березні 2018 року, а копію зазначеного вироку вона як захисник ОСОБА_1 отримала за клопотанням 11 квітня 2018 року, про що у матеріалах провадження є відповідні документи.

У запереченнях на касаційну скаргу адвоката Тарасової К.І. прокурор у кримінальному провадженні Слива Р.М. зазначає про безпідставність викладених у касаційній скарзі доводів та просить залишити її без задоволення.

Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу адвоката Тарасової К.І. не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_1 адвокат Добраниця В.М. у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (ст. 399 ч. 3 КПК України).

Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд послався на підставу для повернення, передбачену ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.

Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що суб'єктом оскарження вироку Кремінського районного суду Луганської області від 12 лютого 2018 року, а також особою, яка має право ставити питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку є саме ОСОБА_1, проте питання про поновлення цього строку ставить захисник Тарасова К.І., з якою договір про надання правової допомоги укладено 06 березня 2018 року, тобто після ухвалення оскаржуваного вироку. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 отримав копію вироку Кремінського районного суду Луганської області від 12 лютого 2018 року - 12 квітня 2018 року.

Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.

Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією України (ст. 55 ч. 2, ст. 129 ч. 2 п. 8 Конституції України, ст. 7, ст. 9 ч. 6, ст. 24 КПК України).

Згідно зі ст. 394 ч. 4 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене (Рішення від

25 грудня 1997 року № 9-зп, Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Висновок про правозастосування норм ст. 7, ст. 9 ч. 6, ст. 24 КПК України щодо права на оскарження судового рішення до суду вищого рівня міститься в постанові Верховного Суду України від 03 березня 2016 року в справі № 5-347 кс 15 щодо ОСОБА_6, прийнятій за результатами розгляду справи з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права, передбачених КПК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. Зокрема, у постанові зазначено, що відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб'єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК України, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою у доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ст. 24 ч. 2 КПК України.

Відповідно до цієї норми закону кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Також гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що у мотивувальні частині вироку щодо

ОСОБА_3 ОСОБА_1 зазначений як особа, яка вчинила дії, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення.

Разом з тим, у ст. 59 Конституції України кожному гарантовано право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Із аналізу норм статей 7, 9, 20, 24, 45 та 46 КПК України вбачається, що ОСОБА_1 вправі як безпосередньо, так і за допомогою адвоката звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням вироку Кремінського районного суду Луганської області від 12 лютого 2018 року щодо ОСОБА_3, оскільки зазначене судове рішення стосується його прав, свобод та інтересів.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження міститься розписка адвоката Тарасової К.І. від 11 квітня 2018 року про отримання копії вироку Кремінського районного суду Луганської області від 12 лютого 2018 року щодо ОСОБА_3 за її клопотанням, що також підтверджено відповіддю Кремінського районного суду Луганської області на адвокатський запит.

У порушення вимог ст. 370, ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України суд апеляційної інстанції не врахував зазначених обставин, їх не з'ясував та не перевірив і своє рішення належним чином не мотивував, а тому його висновок про відсутність підстав для поновлення захиснику Тарасовій К.І. строку на апеляційне оскарження вироку щодо ОСОБА_3 єпередчасним.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга адвоката

Тарасової К.І. - задоволенню.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу адвоката Тарасової К.І. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 21 травня 2018 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Наставний О.П. Марчук О.П. Могильний