Історія справи

Ухвала ККС ВП від 18.01.2018 року у справі №1-1/11
Ухвала ККС ВП від 18.01.2018 року у справі №1-1/11
Ухвала ВП ВС від 05.09.2021 року у справі №1-1/11
Постанова ККС ВП від 20.03.2025 року у справі №1-1/11

'

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 1-1/11

провадження № 51-1207зно18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Макаровець А.М.,

суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Демчука П.О.,

прокурора Опанасюка О.В.,

засудженого ОСОБА_1,

захисників БєжановоїА.В., Пятаченко М.А.,

представника потерпілої ОСОБА_4 ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Звенигородки Черкаської області,

за заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Черкаської області від 20 квітня 2011 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2011 року.

Зміст оскаржених судових рішень

За вироком Апеляційного суду Черкаської області від 20 квітня 2011 року ОСОБА_1 засуджено:

- за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) - до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 2 ст. 15 і пунктами 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років;

- за пунктами 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК - до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

За ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2011 року вирок Апеляційного суду Черкаської області від 20 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що за обставин, наведених у вироку, він:

- 20 серпня 2006 року в м. Черкасах за попередньою змовою з ОСОБА_6, засудженим за вчинення цього злочину іншим вироком, та іншою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з її розшуком, вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_7 із застосуванням насильства, небезпечного для його життя, під час якого скоїли умисне вбивство останнього з корисливих мотивів;

- 14 жовтня 2006 року в м. Ватутіне, будучи особою, яка раніше вчинила розбій та умисне вбивство, за попередньою змовою з іншою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з її розшуком, вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_8 із застосуванням насильства, небезпечного для його життя, під час якого скоїли умисне вбивство останнього з корисливих мотивів, а також з метою приховати цей злочин вчинили замах навбивство потерпілого ОСОБА_9

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У заяві засуджений ОСОБА_1 просить переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2011 року щодо нього, за результатами перегляду якої скасувати цю ухвалу та вирок Апеляційного суду Черкаської області від 20 квітня 2011 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Вимоги поданої заяви мотивує тим, що вказану ухвалу постановлено незаконним складом суду.

На обґрунтування своїх доводів зазначає, що головуючий колегії суддів - суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_10 не мав законного права на здійснення правосуддя в Україні, оскільки не склав присяги судді в межах, визначених законодавством України. Вважає вищевказану обставину нововиявленою, оскільки про цей факт йому стало відомо в листопаді 2017 року.

Також указує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону під час розгляду справи щодо нього апеляційним судом як судом першої інстанції та касаційним судом, які, на його думку, полягають у тому, що:

- у зв'язку з необґрунтованістю судового рішення апеляційним та касаційним судами порушено його права на оскарження судового рішення і мотивування скарги;

- суд касаційної інстанції допустив істотну добросовісну судову помилку, внаслідок чого порушено норми права щодо презумпції невинуватості, неправильного застосування норм матеріального закону в частині кваліфікації вчиненого ним діяння, застосування кримінального закону за аналогією.

У зв'язку із зазначеним вважає вирок та ухвалу незаконними.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні:

- засуджений та захисники підтримали заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;

- представник потерпілої та прокурор просили залишити заяву засудженого без задоволення.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими та виключними обставинами.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Пунктом 12 розділу XI «Перехідні положення» Конституції України 1996 року визначено, що судді всіх судів в Україні, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який їх обрано чи призначено.

Як установлено Судом, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_10, який 13 грудня 2011 року брав участь у розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом касаційної інстанції, здійснював свої повноваження відповідно до вказаних вимог Конституції України.

Тому підстав стверджувати про незаконність складу колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, як про це зазначає ОСОБА_1, не встановлено.

Інші обставини, на які посилається у скарзі заявник, - невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону під час розгляду справи щодо нього, допущені, на його думку, судами, не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 459 КПК.

Із матеріалів справи вбачається, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ переглянув кримінальну справу щодо ОСОБА_1 в касаційному порядку відповідно до чинних на той час вимог кримінально-процесуального закону, і повторного перегляду зазначених судових рішень у касаційному порядку кримінально-процесуальним законодавством не передбачено. Такі висновки Суду узгоджуються і з практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Так, у пунктах 42, 43 свого рішення від 9 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» ЄСПЛ наголошував на тому, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися в контексті преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилося під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.

Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого і неспростовного характеру.

Судом не встановлено таких обставин суттєвого і неспростовного характеру, які б не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

З огляду на викладене заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2011 року за нововиявленими обставинами та вимоги щодо скасування цієї ухвали та вироку Апеляційного суду Черкаської області від 20 квітня 2011 року і призначення нового розгляду справи у суді першої інстанції задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 441, 442, 464, 466 КПК, п. 15 Перехідних положень КПК, пунктами 4, 6 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII, Суд

ухвалив:

Вирок Апеляційного суду Черкаської області від 20 квітня 2011 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами зазначених судових рішень - без задоволення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

А.М. Макаровець Н.О. Марчук В.П. Огурецький