Історія справи

Постанова

іменем України

12 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 300/252/17

провадження № 51-4998км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі

головуючого Яковлєвої С. В.,

суддів Мазура М. В., Матієк Т. В.,

за участю:

секретаря судового

засідання МиколюкаЯ. О.,

прокурора Вергізової Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_2 на вирок Воловецького районного суду Закарпатської області від 5 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Ужгородського міського суду Закарпатської області від 21 вересня 2011 року за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 7 місяців, постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 28 січня 2015 року звільненого умовно-достроково на невідбутий термін тривалістю 1 рік 6 місяців 8 днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені

судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК - на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 71 КК до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано покарання за вироком Ужгородського міського суду Закарпатської області від 21 вересня 2011 року та визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Питання щодо речових доказів та судових витрат вирішено судом відповідно до вимог закону.

Згідно з вироком 27 травня 2015 року приблизно о 2:00 ОСОБА_2, знявши віконну шибку, проник до будівлі майстерні (АДРЕСА_2), звідки викрав належне ОСОБА_3 майно на загальну суму 6721,33 грн, чим завдав йому матеріальної шкоди на вказану суму.

20 серпня 2015 року приблизно о 4:00 ОСОБА_2, діючи повторно, розбив віконну шибку і проник до новобудови (АДРЕСА_3), звідки викрав належне ОСОБА_4 майно, чим завдав матеріальної шкоди останньому на суму 419,68 грн, а також належне ОСОБА_5 майно, чим завдав йому матеріальної шкоди на суму 1302,25 грн.

Також 21 серпня 2015 року приблизно о 15:05 ОСОБА_2 зайшов до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» (АДРЕСА_4), звідки шляхом вільного доступу викрав належне ОСОБА_6 майно, чим завдав їй матеріальної шкоди на суму 205 грн.

Крім того, 2 липня 2016 року приблизно о 2:00 ОСОБА_2, діючи повторно, відтиснув віконну шибку і проник до будівлі аптеки АДРЕСА_5, звідки викрав 2200 грн, а також лікарські засоби та медичні препарати, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 8157 грн.

Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу засудженого, змінив вирок районного суду в частині призначеного покарання, виключив із мотивувальної та резолютивної частин вироку вказівку про застосування ст. 71 КК. Визначив вважати ОСОБА_2 засудженим за частинами 2, 3 ст. 185 КК із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. У решті вирок залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_2 просить змінити судові рішення та зарахувати йому у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII, оскільки суди цього не зробили.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація діяння за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК, у касаційній скарзі не оскаржуються.

Разом із цим, як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_2 звернувся до Маневицького районного суду Волинської області з клопотанням про зарахування йому у строк відбування покарання строку попереднього ув'язнення.

Зазначений районний суд ухвалою від 14 вересня 2018 року задовольнив клопотання ОСОБА_2, зарахував засудженому у строк відбування покарання відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» строк його попереднього ув'язнення з 21 лютого 2010 року по 6 грудня 2012 року, з 25 лютого 2017 року по 28 березня 2017 року та з 18 травня 2017 року по 11 жовтня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вказана ухвала суду набрала законної сили 21 вересня 2018 року і згідно з листом начальника державної установи «Маневицької виправної колонії № 42» ОСОБА_2 26 вересня 2018 року було звільнено з виправної колонії після відбуття строку покарання.

Враховуючи те, що місцевий суд зарахував ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення відповідно до вимог Закону, підстав для зміни судових рішень колегія суддів не вбачає, тому касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Воловецького районного суду Закарпатської області від 5 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу з доповненнями засудженого - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Яковлєва М. В. Мазур Т. В. Матієк