Історія справи
Постанова ККС ВП від 05.06.2019 року у справі №221/477/17
Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 221/477/17
провадження № 51-9771км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Дронової І.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
Лісодіда О.В. на вирок Волноваського районного суду Донецької області
від 30 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області
від 12 вересня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050630001604, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, жителя АДРЕСА_1 ), неодноразово судимого, останнього разу за вироком Вугледарського міського суду Донецької області від 22 вересня 2010 року
за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 297, 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк
3 роки 6 місяців, звільненого 05 червня 2012року на невідбутий строк
10 місяців 5 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вищевказаним вироком ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК
до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Строк покарання ОСОБА_1 ухвалено рахувати з 19 листопада 2016 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення у строк покарання з 19 листопада 2016 року по 20 червня 2017 року
з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі,
а з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 16 613,64 грн та 50 000 грн
у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно, а також
1000 грн у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 17 листопада 2016 року близько 22:00 у квартирі
АДРЕСА_2 під час конфлікту
на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_3 повалив останнього
на підлогу та завдав йому численних ударів взутою у жорстке взуття ногою
по голові та тулубу, спричинивши потерпілому тяжких тілесних ушкоджень у виді закритої черепно-мозкової травми, саден та крововиливів, від яких він
ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер у лікарні.
Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційні скарги прокурора та захисника Лісодіда О.В.- без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про зміну вищезазначених судових рішень, просить зарахувати ОСОБА_1 попереднє ув`язнення у строк покарання з 19 листопада 2016 року по 12 вересня 2018 року
з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Вважає, що суди не дотримались вимог ч. 5 ст. 72 КК, оскільки не повністю зарахували ОСОБА_1 попереднє ув`язнення у строк покарання згідно Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, в редакції якого вказана норма кримінального закону є більш сприятливою для засудженого.
У запереченні на касаційну скаргу прокурор вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника, вважала, що питання щодо застосування ч. 5 ст. 72 КК може бути вирішено в порядку
ст. 537 КПК, просила оскаржені судові рішення залишити без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення
у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 , кваліфікація його дій,
а також справедливість призначеного засудженому покарання у касаційному порядку не оскаржуються, а твердження захисника про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ч. 5 ст. 72 КК) є обґрунтованими з огляду на таке.
Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення»
від 18 травня 2017 року № 2046-VIIІ, який набрав чинності 21 червня 2017 року,
ч. 5 ст. 72 КК викладено у такій редакції: «Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день
або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого
від його відбування».
Статтею 58 Конституції встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують
або скасовують відповідальність особи.
Зазначені права та свободи людини і громадянина мають своє відображення
у положеннях ст. 5 КК. Так, ч. 2 цієї статті передбачено, що закон
про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи,
не має зворотної дії у часі.
Відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься
в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року в справі
№ 663/537/17, положення ч. 5 ст. 72 КК щодо правил зарахування попереднього ув`язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених
у ч. 1 ст. 72 КК, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння»
Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII
(пряма дія Закону № 838-VIII).
Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає
ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК).
Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно),
то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає
ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII. У такому разі Закон № 838-VIII
має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону
№ 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК
не допускається.
Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно),
то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Суд першої інстанції при зарахуванні ОСОБА_1 у строк покарання попереднього ув`язнення неправильно застосував положення ч. 5 ст. 72 КК, зарахував йому попереднє ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі лише з 19 листопада
2016 року по 20 червня 2017 року, хоча мав би зарахувати за вищезазначеним принципом весь час з моменту затримання ОСОБА_1 19 листопада 2016 року до дня набрання вироком законної сили, а суд апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження, не усунув зазначеного порушення.
За таких обставин вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягають зміні, а касаційна скарга захисника - частковому задоволенню. При цьому, зарахуванню у строк покарання попереднього ув`язнення обвинуваченого з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі підлягає тільки період із 21 червня 2017 року по 12 вересня
2018 року (дата постановлення ухвали апеляційного суду), оскільки попереднє ув`язнення з 19 листопада 2016 року по 20 червня 2017 року зараховано
ОСОБА_1 місцевим судом із дотриманням вимог ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника Лісодіда О.В. задовольнити частково.
Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 30 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2018 року
щодо ОСОБА_1 змінити.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIIІ зарахувати ОСОБА_1 попереднє ув`язнення у строк покарання з 21 червня 2017 року по 12 вересня 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
У решті судові рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню
не підлягає.
Судді:
Т.В. Матієк М.В. Мазур О.П. Могильний