Історія справи

Постанова ККС ВП від 01.11.2018 року у справі №135/154/17

Постанова

Іменем України

01 листопада 2018 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча Стефанів Н.С.,

судді: Стороженко С.О.,

Шевченко Т.В.,

секретар судового засідання Безкровний С.О.,

учасники судового провадження:

прокурор Хейлик Н.М.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу виконавчого комітету Ладижинської міської ради на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 10 березня 2017 року про повернення апеляційної скарги.

1. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі в.о. міського голови вимагає скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вимогу мотивує безпідставною відмовою у прийнятті апеляційної скарги до розгляду з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, без врахування апеляційним судом роз'ясненого слідчим суддею порядку її оскарження та датою подачі апеляційної скарги на пошту.

2. Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

2.1 Суд першої інстанції

Слідчий суддя Ладижинського міського суду Вінницької області ухвалою від 22 лютого 2017 року у задоволенні скарги виконавчого комітету Ладижинської міської ради на постанову про закриття кримінального провадження № 12016020070000040 відмовив.

2.2 Суд апеляційної інстанції (ухвала, що оскаржується)

Апеляційний суд Вінницької області ухвалою від 10 березня 2017 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Ладижинської міської ради на ухвалу слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 22 лютого 2017 року про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернув апелянту.

3. Доводи інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні суду касаційної інстанції не заперечувала проти задоволення касаційної скарги.

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України

4.1.1 Стаття 2. Завдання кримінального провадження

Частина 1. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

4.1.2 Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження

Частина 1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:

1) верховенство права;

2) законність;

…

17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

4.1.3 Стаття 9. Законність

Частина 1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Частина 5. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частина 6. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

4.1.4 Стаття 24. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності

Частина 1. Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частина 2. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

4.1.5 Стаття 376. Проголошення судового рішення

Частина 1. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Частина 2. Якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали (постанови) повинен бути складений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали (постанови) має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

4.1.6 Стаття 395. Порядок і строки апеляційного оскарження

Частина 2. Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана:

…

3) на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.

4.1.7 Стаття 399. Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження

Частина 6. Ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Мотиви та висновки Верховного Суду

5.1 Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Суд здійснює розгляд касаційної скарги в частині дотримання судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону при ухваленні рішення про повернення апеляційної скарги [4.1.7].

5.2 Щодо істотних порушень вимог процесуального закону

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України, стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 статті 7 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Процесуальним законом встановлений строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, що становить п'ять днів з дня її оголошення [4.1.6].

При цьому слід враховувати, що законодавцем такий п'ятиденний строк рахується не з дня постановлення ухвали, а саме з дня її оголошення.

За матеріалами провадження встановлено, що ухвалу слідчого судді від 22 лютого 2017 року цього дня оголошено не було, а було оголошено лише її резолютивну частину, що не можна прирівнювати до оголошення тексту ухвали, тобто повного її тексту [4.1.5].

Також у цій резолютивній частині суд, діючи відповідно до положень процесуального закону, роз'яснив порядок та строк її оскарження [4.1.4].

Тобто особі, яка подала апеляційну скаргу, а саме виконавчому комітету Ладижинської міської ради, було роз'яснено судом, що «ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом 5 (днів) з моменту оголошення повного тексту ухвали безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області».

Повний текст ухвали слідчим суддею було оголошено 27 лютого 2017 року із роз'ясненням аналогічного порядку та строку її оскарження, як наведено вище.

Того ж дня представник міської ради отримав копію ухвали, апеляційну скаргу на яку було подано в межах п'ятиденного строку на її оскарження (03 березня 2017 року відповідно до штампа поштового відділення).

Втім мотивування суду апеляційної інстанції при прийнятті рішення про повернення апеляційної скарги звелося до посилань на норму процесуального закону, згідно з якою скарга подається протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а апеляційну скаргу було подано на пошту 03 березня 2017 року, тобто з пропуском строку. Також було звернуто увагу на те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не було порушено питання про поновлення строку.

Разом з тим, у цьому провадженні Суд має констатувати істотні порушення вимог процесуального закону, оскільки особа, яка подавала апеляційну скаргу, діяла абсолютно сумлінно, відповідно до роз'ясненого їй судом порядку та строку оскарження ухвали слідчого судді. До речі, порядок, зазначений в ухвалі слідчого судді, не суперечить у цілому положенням процесуального закону, хоча точної відповіді як діяти при оголошенні лише резолютивної частини, а не повного тесту, положення КПК України не містять.

Також Суд не погоджується із вказівкою апеляційного суду на те, що особа в цьому випадку мала просити апеляційний суд про поновлення строку на апеляційне оскарження. Так як зрозуміло, що в разі подання особою апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження, клопотання про поновлення строку не подається.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях не раз констатував, що суди мають уникати надмірного формалізму при прийнятті рішень, зокрема відмовляючи тим самим у доступі до правосуддя., Так, у рішенні у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року Європейський Суд акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, зокрема процесуальні заборони й обмеження, з метою запобігання перетворенню судового процесу на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя має бути не лише фактичним, але й реальним[4.1.3].

З огляду на викладені порушення, які перешкодили суду постановити законне й обґрунтоване рішення, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгялду в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 436, 441, 442 КПК України, пунктами 4-6 параграфа 3 «Перехідні положення» розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Ладижинської міської ради задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 10 березня 2017 року про повернення апеляційної скарги скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.С. Стефанів С.О. Стороженко Т.В. Шевченко