Історія справи

Постанова КГС ВП від 31.03.2023 року у справі №907/62/18
Ухвала КГС ВП від 20.02.2020 року у справі №907/62/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 907/62/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранця О. М. - головуючого, Кондратової І. Д., Студенець В. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз»

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області

у складі судді Пригара Л. І.

від 04.08.2022

та постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Якімець Г. Г., Бойко С. М., Бонк Т. Б.

від 31.10.2022

за скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на бездіяльність приватного виконавця

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз»

про стягнення заборгованості в сумі 292 789 407,14 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Обставини, що передували прийняттю судових рішень, ухвалених за наслідками розгляду скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на бездіяльність приватного виконавця

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019 у справі №907/62/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020, позов задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму 292789407,14 грн., в тому числі: основний борг - 195761999,53 грн., 3% річних - 10829443,83 грн., інфляційні втрати - 47392929,44 грн. та пеня - 38805034,34 грн., та у відшкодування судового збору - суму 616700,00 грн.

30 грудня 2020 року Господарський суд Закарпатської області на виконання судового рішення від 10 липня 2019 року у справі № 907/62/18 видав відповідний наказ, який був пред`явлений Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (стягувачем) приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Хорішку Олександру Олександровичу до виконання.

16 січня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександр Олександрович постановою відкрив виконавче провадження №64169376 з виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 30 грудня 2020 року № 907/62/18.

19 січня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександр Олександрович наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" у межах суми звернення стягнення.

Постановою Верховного Суду від 23.02.2021 постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №907/62/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

01 березня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександр Олександрович виніс постанову про зупинення виконавчого провадження № 64169376 з виконання наказу Господарського суду Закарпатської області №907/62/18 від 30 грудня 2020 року, у якій як на підставу зупинення виконавчого провадження послався на статтю 38 Закону України «Про виконавче провадження» та на постанову Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі №907/62/18.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.03.2021 у справі №907/62/18 задоволено скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз". Визнано незаконною постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича від 01.03.2021 про зупинення виконавчого провадження №64169376; визнано незаконною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо ухилення від закінчення виконавчого провадження №64169376; зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича усунути порушення, поновити порушене право Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз", вчинивши виконавчі дії щодо закінчення виконавчого провадження №64169376 із застосуванням передбачених Законом правових наслідків.

31 березня 2021 року приватним виконавцем, на виконання вимог ухвали Господарського суду Закарпатської області від 29.03.2021 у справі №907/62/18, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 64169376.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 у справі №907/62/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 01.11.2021, скасовано ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 29.03.2021 та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" відмовлено.

У зв`язку з наведеними обставинами, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 04.08.2021 звернулося до приватного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 30.12.2020 у справі № 907/62/18.

Листом за вих. № 1496 від 11.08.2021 виконавець, посилаючись на приписи частини 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", повідомив стягувача про відсутність правових підстав для відновлення виконавчого провадження, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження №64169376 від 31.03.2021 не визнана незаконною та не скасована в установленому законом порядку.

Короткий виклад вимог та змісту скарги позивача (стягувача) на бездіяльність приватного виконавця

06 вересня 2021 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Закарпатської області зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця у справі №907/62/18, в якій просило суд: визнати незаконною постанову приватного виконавця від 31 березня 2021 року ВП №64169376; визнати бездіяльність приватного виконавця щодо відмови у відновленні ВП №64169376 неправомірною і зобов`язати приватного виконавця Хорішка Олександра Олександровича усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення ВП №64169376.

Скарга мотивована тим, що відмова приватного виконавця щодо відновлення виконавчого провадження порушує права стягувача, оскільки рішення суду у даній справі не виконано.

Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04 серпня 2022 року у справі №907/62/18 скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено. Визнано незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження №64169376 від 31.03.2021, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Хорішком Олександром Олександровичем. Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо невжиття заходів з відновлення виконавчого провадження №64169376. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича усунути порушення (поновити порушене право Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), вчинивши виконавчі дії щодо відновлення виконавчого провадження №64169376.

Ухвала суду мотивована тим, що у приватного виконавця не було підстав для закінчення виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення; приватним виконавцем не вчинено дій щодо відновлення виконавчого провадження, яке було безпідставно закінчене.

Щодо доводів боржника про пропуск стягувачем строку на оскарження бездіяльності приватного виконавця суд зазначив, що бездіяльність приватного виконавця є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04 серпня 2022 року у справі №907/62/18 залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення скарги стягувача, та вказав, що постанова про закінчення виконавчого провадження, а також бездіяльність виконавця щодо відновлення виконавчого провадження, є неправомірними та суперечать положенням чинного законодавства.

Відхиляючи доводи боржника про пропуск стягувачем строку на подання скарги апеляційний суд встановив, що про порушення свого права стягувач дізнався саме з листа приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександра Олександровича (за вих.№1496 від 11 серпня 2021 року), який отримано стягувачем 25 серпня 2021 року, та в якому приватний виконавець повідомив стягувача про відсутність підстав для відновлення виконавчого провадження. При цьому, зі скаргою на дії (бездіяльність) виконавця стягувач звернувся до суду 06 вересня 2021 року (документ сформовано в системі «Електронний суд»), відтак, ним не пропущено передбачений строк на звернення до суду з відповідною скаргою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз», не погоджуючись з ухвалою та постановою, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04.08.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №907/62/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги стягувача відмовити.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зокрема, судами не враховано висновків Верховного Суду у постановах від 26.04.2022 по справі №367/3776/19, від 07.07.2021 по справі №367/2117/19, від 14.04.2019 у справі №914/4192/15, згідно яких наявність чинної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження унеможливлює як відкриття нового, так і відновлення виконавчого провадження.

На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанції не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», а приватний виконавець правомірно відмовив у відновленні виконавчого провадження, оскільки скаржник не надав виконавцеві рішення, яким постанова про закінчення виконавчого провадження від 31.03.2021 була б скасована чи визнана судом незаконною, а отже підстави для задоволення скарги на бездіяльність приватного виконавця, як і сам факт бездіяльності - відсутні.

Також скаржник наполягає на тому, що судами першої та апеляційної інстанції порушено пункт а) частини 1 статті 341 ГПК України, а НАК «Нафтогаз України» пропущений встановлений законом процесуальний строк для оскарження бездіяльності приватного виконавця. Наведене свідчить про те, що Господарський суд Закарпатської області та Західний апеляційний господарський суд не перевірили дотримання скаржником строків, передбачених статтею 341 ГПК України, не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 по справі №920/149/18, висновків Верховного Суду від 20.10.2020 по справі №5019/337/11, від 09.11.2020 по справі №920/960/17, від 10.11.2020 по справі № 910/5812/19, від 04.02.2022 по справі №925/308/13-г, від 19.10.2021 по справі №918/333/13-г та розглянули скаргу, яка підлягала залишенню без розгляду, оскільки відлік часу необхідно рахувати з дати, коли НАК «Нафтогаз України» повинен був дізнатися та дізнався про «можливе» порушення своїх прав, а не з моменту отримання листа приватного виконавця.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у відзиві на касаційну скаргу вважає її необґрунтованою та просить відмовити в її задоволенні.

Касаційне провадження у Верховному Суді

Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2023 поновлено Акціонерному товариству «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз» строк на касаційне оскарження ухвали та постанови у справі №907/62/18. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз» на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04.08.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №907/62/18 та призначено її до розгляду. Витребувано з Господарського суду Закарпатської області та/або Західного апеляційного господарського суду справу №907/62/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз» про стягнення заборгованості в сумі 292 789 407,14 грн.

02.02.2023 до Верховного Суду надійшов лист від Господарського суду Закарпатської області №01-07/12/23 від 02.02.2023, в якому повідомлено, що матеріали оскаржень ухвал щодо виконання рішення у справі надіслано до Західного апеляційного господарського суду разом з супровідним листом від 30.01.2023 №01-16/21/23.

Матеріали справи №907/62/18 надійшли до Верховного Суду 21.03.2023, тобто після закінчення строку розгляду касаційної скарги, встановленого ст. 306 ГПК України.

З огляду на такі обставини касаційний перегляд справи №907/62/18 здійснюється у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені відповідачем (боржником) у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною першою статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

За змістом частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається із встановлених судами обставин, 30 грудня 2020 року на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 10 липня 2019 року у справі №907/62/18 видано відповідний наказ.

16 січня 2021 року приватний виконавець відкрив виконавче провадження №64169376 з виконання наказу від 30 грудня 2020 року № 907/62/18.

Постановою Верховного Суду від 23.02.2021 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №907/62/18 (якою було залишено без змін рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019 у справі №907/62/18) та передано справу на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

01 березня 2021 року приватний виконавець виніс постанову про зупинення виконавчого провадження №64169376.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.03.2021 у справі №907/62/18 задоволено скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз"; визнано незаконною постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича від 01.03.2021 про зупинення виконавчого провадження №64169376; визнано незаконною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо ухилення від закінчення виконавчого провадження №64169376; зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича усунути порушення, поновити порушене право Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз", вчинивши виконавчі дії щодо закінчення виконавчого провадження №64169376 із застосуванням передбачених Законом правових наслідків.

31 березня 2021 року приватним виконавцем, на виконання вимог ухвали Господарського суду Закарпатської області від 29.03.2021 у справі №907/62/18, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №64169376.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 у справі №907/62/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 01.11.2021, скасовано ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 29.03.2021 та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" відмовлено.

Отже, постанову від 31.03.2021 про закінчення виконавчого провадження №64169376 було винесено приватним виконавцем на виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 29.03.2021 у справі № 907/62/18, яка в подальшому була скасована постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 у справі №907/62/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 01.11.2021.

Про відсутність підстав для закінчення даного виконавчого провадження вказував і Верховний Суд у постанові від 01.11.2021 у даній справі.

Таким чином, Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.

Враховуючи те, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 10 липня 2019 року у справі №907/62/18 не було скасоване та наказ Господарського суду Закарпатської області від 30 грудня 2020 року у справі №907/62/18 не був визнаний таким, що не підлягає виконанню, та беручи до уваги те, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 29.03.2021 (на виконання якої приватний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження) скасована, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження №64169376 від 31.03.2021, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Хорішком Олександром Олександровичем.

Слід зазначити, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Право на виконання судового рішення є невід`ємною гарантією відновлення порушеного права позивача та складовою судового захисту його прав.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, зважаючи на визнання постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження незаконною, враховуючи норми частини 1 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавця виникає обов`язок відновити виконавче провадження, а тому суди обґрунтовано зобов`язали приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), вчинивши виконавчі дії щодо відновлення виконавчого провадження №64169376.

Проте Верховний Суд не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання бездіяльності приватного виконавця щодо відмови у відновленні ВП №64169376 неправомірною, з огляду на наступне.

У касаційній скарзі скаржник посилається на статтю 41 Закону України «Про виконавче провадження» та стверджує, що приватний виконавець правомірно відмовив стягувачу у відновленні виконавчого провадження, оскільки стягувач не надав виконавцеві рішення, яким постанова про закінчення виконавчого провадження від 31.03.2021 була б скасована чи визнана судом незаконною.

За змістом абзацу 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, наявність чинної постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження унеможливлює відновлення виконавчого провадження.

Як вбачається із встановлених судами обставин, стягувач звернувся до приватного виконавця з заявою про відновлення виконавчого провадження 04.08.2021, однак на той час постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження не була визнана незаконною чи скасованою, а тому у виконавця не було законних підстав для задоволення такої заяви.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, не врахувавши частини 1 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», дійшли помилкового висновку про неправомірність бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо невжиття заходів з відновлення виконавчого провадження №64169376, оскільки виконавець, повідомивши стягувача про відсутність правових підстав для відновлення виконавчого провадження, діяв у відповідності до наведених вище норм.

З огляду на викладене, доводи скаржника в цій частині знайшли своє підтвердження, а тому оскаржувані ухвала та постанова підлягають частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в частині визнання бездіяльності приватного виконавця щодо відмови у відновленні ВП №64169376 неправомірною.

Щодо строку на звернення зі скаргою до суду Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною п`ятою статті 74 цього Закону зокрема визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень», зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом «а» частини першої статті 341 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 920/149/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).

Так, відповідно до пункту а) частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Порівняльний аналіз змісту термінів «дізналася» та «повинна була дізнатися», що містяться у положеннях статті 341 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що в ній закріплено презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. (Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема у постанові від 20.10.2020 по справі №5019/337/11, та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г, на які посилається скаржник).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г сформульовано такий узагальнюючий висновок щодо застосування норми статті 341 ГПК України:

"Під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо).

А тому стягувач, який подав до відповідного органу заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, однак не отримав задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні документи виконавчого провадження або відповіді.

У висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі № 910/7221/17, від 12.01.2021 у справі №910/8794/17, від 12.10.2021 у справі № 918/333/13-г, від якої суд не вбачає підстав для відступу".

У справі, що переглядається, встановлено, що стягувач, який подав до приватного виконавця заяву про вчинення відповідних виконавчих дій (про відновлення виконавчого провадження), отримав відповідь на свій запит та саме з листа приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександра Олександровича, який отримано стягувачем 25.08.2021, та в якому приватний виконавець повідомив стягувача про відсутність підстав для відновлення виконавчого провадження, дізнався про порушення своїх прав.

Відповідно до частини 4 статті 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи норми частини 4 статті 116 ГПК України, та те, що останній день строку 04.09.2021 припав на суботу, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що стягувач, який звернувся до суду 06.09.2021 (понеділок) - не пропустив десятиденний строк на звернення до суду з відповідною скаргою.

Отже доводи скаржника про порушення судами пункту а) частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ст. 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За ч. 3 ст. 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані ухвалу та постанову в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, встановивши неправильне застосування судами частини 1 статті 41 Закону України «Про виконавчого провадження» вважає що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 04.08.2022 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі № 907/62/18 підлягають скасуванню в частині задоволення вимоги скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо невжиття заходів з відновлення виконавчого провадження №64169376.

Враховуючи викладені у даній постанові мотиви про законність дій виконавця щодо невжиття заходів з відновлення виконавчого провадження №64169376 за заявою стягувача, поданою виконавцю 04.08.2021, Суд приймає в цій частині нове рішення, яким відмовляє в задоволені скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» .

Керуючись ст. ст. 300 301 304 308 311 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз» задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04.08.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі № 907/62/18 скасувати в частині задоволення вимоги скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо невжиття заходів з відновлення виконавчого провадження №64169376. Постановити в цій частині нове рішення.

В задоволені вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо невжиття заходів з відновлення виконавчого провадження №64169376 відмовити.

В решті ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04.08.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі № 907/62/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

В. Студенець