Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.04.2019 року у справі №904/2587/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/2587/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю помічника судді - Чепурної О.В. (здійснює повноваження секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді)

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2019 (головуючий суддя: Березкіна О.В., судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.)

за позовом Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час"

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про визнання права власності,

За участю представників сторін:

від позивача: Кузьмич - Браток Р.А. - адвокат;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. У червні 2018 року Благодійна організація Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач) про:

- визнання за позивачем права спільної часткової власності на 975/1000 адміністративно-громадського комплексу, який розташований за адресою: м.Дніпро, узвіз Крутогірний, 1, загальною площею 5575,5 кв. м.;

- визнання за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" право спільної часткової власності на 25/1000 адміністративно-громадського комплексу, який розташований за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1 , загальною площею 5575,5 кв.м.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач внаслідок здійснених за свій рахунок поліпшень набув право спільної часткової власності на спірний об`єкт нерухомого майна.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 (суддя Петрова В.І.) позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2019 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 скасовано, справу №904/2587/18 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

5. 12.03.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2019 у справі №904/2587/18.

6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2019 року у справі №904/2587/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

7. 11.04.2019 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 30.05.2019, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.05.2019.

8. Ухвалою Касаційного господарського суду від 27.05.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у цій справі.

9. В судове засідання з`явився представник позивача, який проти задоволення касаційної скарги заперечував. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

10. У касаційній скарзі відповідач просить постанову апеляційної інстанції скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

11. Касаційну скаргу відповідачем мотивовано порушенням апеляційним судом норм процесуального права, а саме статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач наголошує, що місцевий господарський суд прийняв правомірну ухвалу про залишення позову без розгляду, оскільки позивач в судове засідання 13.12.2018 не з`явився, вимоги ухвали суду від 05.12.2018 не виконав.

Також відповідач наголошує, що позивач всіляко затягував розгляд даної справи, провадження у якій відкрито за його ж позовною заявою.

12. Позивачем 03.05.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) направлено на адресу суду відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до Верховного Суду 06.05.2019.

Відповідно до ч.1 ст. 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Згідно зі ст.118 ГПК:

"1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

2. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом."

Як було зазначено вище, ухвалою суду від 11.04.2019 визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 02.05.2019.

Оскільки відзив на касаційну скаргу фактично поданий позивачем з порушенням строку, визначеного ч.2 ст. 295 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованих причин пропуску даного строку у відзиві не наведено, суд залишає його без розгляду.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

13. Ухвалою суду від 24.10.2018 відкладено підготовче засідання на 05.11.2018 (а.с. 171 т.3).

14. 02.11.2018 позивача надав клопотання про відмову у задоволенні заяв відповідача про забезпечення доказів та заяву про відвід судді, яка мотивована затягуванням розгляду справи понад 60 діб (а.с. 186 т.3).

15. Ухвалою суду від 05.11.2018 зупинено провадження у справі № 904/2587/18 до вирішення питання про відвід судді Петрової В.І.

16. Ухвалою суду від 09.11.2018 (суддя Загинайко Т.В.) у задоволенні заяви Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" про відвід судді Петрової В.І. у справі №904/2587/18 відмовлено.

17. Ухвалою суду від 05.12.2018 поновлено провадження у справі №904/2587/18 та призначено судове засідання на 13.12.2018, визнано явку повноважних представників учасників обов`язковою (а.с. 198 т.3).

VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій

18. Залишаючи позов без розгляду ухвалою від 13.12.2018, місцевий суд керуючись приписами частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України виходив з того, що позивач не з`явився в судове засідання призначене на 13.12.2018, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи те, що явка позивача (його повноважного представника) у судове засідання, призначене на 13.12.2018, була визнана судом обов`язковою, суд визнав, що позов слід залишити без розгляду, оскільки для дослідження обставин справи необхідна безпосередня участь позивача, а його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору по суті.

19. Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд свої висновки мотивував тим, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення місцевим судом позивача про судове засідання 13.12.2018, оскільки рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 05.12.2018 в матеріалах справи відсутнє.

Крім того, як вбачається з ухвали суду, на зворотньому боці зазначено реєстрація вихідного номеру 46441/18 від 07.12.2018.

З реєстру № 90 згрупованих поштових відправлень апеляційним судом встановлено, що кореспонденція (ухвала суду від 05.12.2018) на адресу позивача була прийнята до відправлення ЦОКК Дніпро лише 11.12.2018, що з урахуванням строку поштового перебігу унеможливило своєчасне отримання її позивачем. (а.с. 217 т.3).

Отже, в цьому разі суд апеляційної інстанції визначився, що не може вважати належним повідомлення позивача судом першої інстанції про дату слухання справи.

VІІ. Позиція Верховного Суду

20. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.

21. Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів":

"Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України".

Частиною 1 статті 8 зазначеного Закону передбачено, що:

"1. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом".

Частина 2 статті 9 цього ж Закону визначає, що:

"2. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом (України Про судоустрій і статус суддів)".

22. За змістом статей 2, 7, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України:

"1. Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Згідно з частинами 1-4 статті 120 ГПК України:

"1. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

2. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

3. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

4. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо)."

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.242 ГПК України:

"5. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

6. Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси."

23. Як зазначено вище, розгляд справи перебував на стадії підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 05.11.2018 було зупинено провадження у справі №904/2587/18 до вирішення питання про відвід судді Петрової В.І.

Ухвалою суду від 09.11.2018 (суддя Загинайко Т.В.) у задоволенні заяви позивача про відвід судді Петрової В.І. у справі №904/2587/18 відмовлено.

Ухвалою суду від 05.12.2018 поновлено провадження у справі №904/2587/18 та призначено судове засідання на 13.12.2018, визнано явку повноважних представників учасників обов`язковою (а.с. 198 т.3).

Зазначене свідчить, що дана ухвала від 05.12.2018 постановлена поза межами судового засідання, а отже, відповідно до вищевказаної ч.5 ст.242 ГПК мала надсилатися учасникам судового процесу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

24. Як вірно вказано апеляційним судом, на зворотньому боці зазначена реєстрація вихідного номеру 46441/18 від 7 грудня 2018 року.

Разом з тим, з реєстру № 90 згрупованих поштових відправлень (а.с. 217 т.3) апеляційним судом встановлено, що кореспонденція (ухвала суду від 05.12.2018) на адресу позивача була прийнята до відправлення ЦОКК Дніпро лише 11.12.2018, що, з урахуванням строку поштового перебігу, унеможливило своєчасне отримання її позивачем.

25. Поряд з цим, в справі міститься витяг з офіційного сайту "Укрпошта" про пересилання поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 4930006942590 (т.ІІІ а.с.245), який згідно вказаного реєстру № 90 згрупованих поштових відправлень відповідає поштовому відправленню позивачу наведеної ухвали місцевого суду від 05.12.2018.

Відповідно до вказаного витягу, ухвала суду від 05.12.2018 на адресу позивача:

- дійсно була прийнята до відправлення ЦОКК Дніпро лише 11.12.2018;

- 12.12.2018 о б 11:27 надійшла у точку видачі;

- 15.12.2018 вручена представнику позивача.

Проте, як зазначено вище, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області, якою позов залишено без розгляду, постановлена 13.12.2018.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду доходить висновку, що апеляційним судом обґрунтовано встановлено з підтвердженням матеріалами справи неналежне повідомлення судом першої інстанції позивача про час та місце судового засідання 13.12.2018 під час перебування розгляду справи на стадії підготовчого провадження.

26. Відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК:

«Суд залишає позов без розгляду, якщо:

4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.»

Отже, наведений пункт передбачає дві окремі підстави залишення позову без розгляду, розділені сполучником «або»:

1. позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору,

2. позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

27. Згідно з ч.1, п.1 ч.2, ч.ч.3, 4 ст.202 ГПК:

« 1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

4. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.»

28. Наведене свідчить, що положення ч.4 ст.202 ГПК є повністю автентичними другій підставі залишення позову без розгляду, передбаченій п.4 ч.1 ст.226 ГПК, а саме, коли позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В свою чергу, комплексний аналіз наведених ч.1, п.1 ч.2, ч.ч.3, 4 ст.202 ГПК свідчить, що застосування судом ч.4 ст.202 ГПК, а отже і другої підстави залишення позову без розгляду, передбаченої п.4 ч.1 ст.226 ГПК, можливе лише за умови, що позивача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, в якому його позов залишається без розгляду, чого не встановлено в даній справі, що переглядається.

29. Посилання відповідача на затягування позивачем розгляду справи та ненадання витребуваних судом документів судом касаційної інстанції не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судом першої інстанції підставою залишення позову без розгляду визначено саме те, що для дослідження обставин справи необхідна безпосередня участь позивача, а його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору по суті, тобто місцевим судом застосована лише друга підстава залишення позову без розгляду, передбачена п.4 ч.1 ст.226 ГПК.

30. Відповідно до п.4 ч.1 ст.280 ГПК:

«Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.»

Згідно з п.3 ч.3 ст.277 ГПК:

«Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.»

VІІІ. Висновки Верховного Суду

31. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

32. На підставі викладеного, суд доходить висновку, що касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" необхідно залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2019 у справі №904/2587/18 залишити без змін.

33. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, а справа підлягає передачі до суду першої інстанції для подальшого розгляду, то відповідно до положень ч.ч.1, 14 ст.129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2019 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2019 у справі №904/2587/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський