Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.09.2018 року у справі №922/3796/16
Ухвала КГС ВП від 12.03.2020 року у справі №922/3796/16
Ухвала КГС ВП від 17.09.2018 року у справі №922/3796/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/3796/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.,

учасники справи:

боржник - Споживче товариство "Колос",

ліквідатор - арбітражний керуючий Кошовський С.В.,

за участі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго",

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду

від 25.01.2019

у складі колегії суддів: Пуль О.А. (головуючий), Тарасова І.В., Шевель О.В.,

у справі за заявою

Споживчого товариства "Колос"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Постановою Господарського суду Харківської області від 06.12.2016 у справі № 922/3796/16 Споживче товариство "Колос" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2016 у справі № 922/3796/16 ліквідатором Споживчого товариства "Колос" призначено арбітражного керуючого Кошовського С.В.

3. Арбітражний керуючий Кошовський С.В. 06.10.2017 звернувся до суду із заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго" (далі - ТОВ "Харківпроменерго") на користь Споживчого товариства "Колос" (далі - СТ "Колос") дебіторської заборгованості у сумі 11 225 620, 00 грн.

4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 заяву ліквідатора задоволено, стягнуто з ТОВ "Харківпроменерго" на користь СТ "Колос" дебіторську заборгованість у сумі 11 225 620, 00 грн.

5. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

6. Додатковою постановою Харківського апеляційного господарського суду 31.07.2018 здійснено розподіл судових витрат та стягнуто з СТ "Колос" на користь ТОВ "Харківпроменерго" 252 576, 45 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

7. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2018 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018, додаткову постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2018, справу № 922/3796/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

8. ТОВ "Харківпроменерго" 18.01.2019 звернулось до Східного апеляційного господарського суду з заявою про винесення ухвали щодо повернення на користь ТОВ "Харківпроменерго" 250 814, 45 грн., судового збору сплаченого у більшому розмірі ніж встановлено законом.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

9. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі № 922/3796/16 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Харківпроменерго" щодо повернення надмірно сплаченого судового збору.

Суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з урахуванням положень Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання апеляційної скарги було сплачено у розмірі встановленому законом та відсутні підстави для його повернення. Крім того, враховуючи скасування судом касаційної інстанції судових рішень попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, звернення ТОВ "Харківпроменерго" із зазначеною заявою є передчасним в силу положень ст. 129 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 ТОВ "Харківпроменерго" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та прийняте нове рішення про повернення надмірно сплаченого судового збору.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

11. Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2019 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Жукова С.В., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2019, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Харківпроменерго" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі № 922/3796/16.

Згідно з частиною 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з викладеного, розгляд касаційної скарги ТОВ "Харківпроменерго" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі № 922/3796/16 здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

11.1 Інші учасники судового процесу, у строки визначені ухвалою Верховного Суду від 10.04.2019, правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.

11.2 У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3796/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

12. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник зазначає, що ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2019 суперечить вимогам п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", а також порушує законне право власності заявника на безпідставно стягнуті грошові кошти судового збору.

Скаржник зазначає, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у даній справі при визначенні розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 застосовано положення п. п. 7 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та вказано, що ставка судового збору становить 1 762, 00 грн. Вказане, на думку заявника, свідчить про те, що при поданні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 судом апеляційної інстанції було помилково зобов`язано доплатити судовий збір у значно більшому розмірі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (пункт 39 рішення від 24 квітня 2008 року у справі «C.G. та інші проти Болгарії», заява № 1365/07; пункт 170 рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).

Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (пункти 31, 32 рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91; пункт 65 рішення від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11).

Принцип правової визначеності, на думку Європейського суду з прав людини, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (пункт 61 рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (пункт 123 рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви у м. Люпені проти Румунії», заява № 76943/11). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (пункт 36 рішення від 22 листопада 1995 року у справі «С. В. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів у тлумаченні, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба у з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (пункт 65 рішення ЄСПЛ від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11; пункт 93 рішення від 21 жовтня 2013 року у справі «Дель Ріо Прада проти Іспанії», заява № 42750/09).

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ліквідатор СТ "Колос" арбітражний керуючи Кошовський С.В. звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про стягнення з ТОВ "Харківпроменерго" на користь боржника дебіторської заборгованості в розмірі 11 225 620, 00 грн. в межах справи про банкрутство.

Слід зазначити, що об`єктом, з якого розраховується розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги, є відповідна заява, а базою для такого розрахунку - ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні відповідної заяви, в даному випадку заяви про стягнення дебіторської заборгованості.

Предметом розгляду даної справи є спір, пов`язаний із здійсненням господарської діяльності боржника, що розглядається безпосередньо в межах справи про банкрутство та є спором майнового характеру.

Відтак, здійснюючи розрахунок судового збору, що належить до сплати за подання вказаної заяви слід виходи з положень підпункт 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Так, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в редакції чинній на момент звернення з заявою про стягнення дебіторської заборгованості з ТОВ "Харківпроменерго").

За подання апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги).

Таким чином, здійснюючи розрахунок судового збору за подання апеляційної скарги у вказаній справі з урахуванням майнового характеру заявлених вимог, судом апеляційної інстанції вірно застосовано п. п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та правильно визначено суму судового збору, що належало доплатити заявнику.

Положеннями ст. 7 Закону України "Про судовий збір" регламентовано порядок повернення судового збору, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1. зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2. повернення заяви або скарги;

3. відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4. залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5. закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях;

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції врахував, що постановою Верховного Суду від 16.10.2018 касаційну скаргу ліквідатора Споживчого товариства "Колос" Кошовського С.В. задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018, додаткову постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 у справі №922/3796/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Виходячи з положень статті 315 ГПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції приймає постанову, у якій має бути зазначено, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У випадках скасування касаційним судом рішення суду першої інстанції або постанови апеляційної інстанції з переданням справи на новий розгляд, судові витрати у справі, в тому числі й судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, підлягають розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи.

За таких обставин та враховуючи скасування Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2018, додаткової постанови Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 та ухвали Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 у справі № 922/3796/16 колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо передчасності звернення заявника щодо розподілу судових витрат в порядку ст. 129 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК У країни (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення ухвали Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі № 922/3796/16 без змін, як такої, що прийнята з дотриманням норм процесуального права.

15. Судові витрати

У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судове рішення суду апеляційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі № 922/3796/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді С.В. Жуков

Л.Й. Катеринчук