Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.11.2018 року у справі №915/1399/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 915/1399/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк"

представник позивача - Малюга В. М., адвокат

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Південьбудмеханізація"

представник відповідача - не з'явився

третя особа - Приватне підприємство "ЦентрМет-плюс"

представник третьої особи - не з'явився

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2018 (суддя Смородінова О. Г.) та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 (головуючий суддя Ярош А. І., судді Принцевська Н. М., Діброва Г. І.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудмеханізація" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства "ЦентрМет-плюс" про звернення стягнення на предмет застави,

Короткий зміст позовних вимог

1. 18.12.2017 Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" (далі - Позивач, Банк) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудмеханізація" (далі - Відповідач), третя особа - Приватне підприємство "ЦентрМет-плюс" з позовом, в якому просив звернути стягнення на предмети застави за Договором застави транспортних засобів від 27.03.2006, реєстровий номер № 548, а саме:

- Скрепер самохідний МоАЗ рік випуску 1988, колір Зелений, кузов №…, двигун № 15052, шасі № 40947, реєстраційний номер Т1231 МК, який зареєстрований 29.04.2004 Миколаївським ЕТЦ, що передається в заставу належить заставодавцеві на підставі технічного талону технологічного транспортного засобу серії МК № Т1231 МК, виданого та зареєстрованого 29.04.2004 Миколаївським ЕТЦ;

- Скрепер самохідний МоАЗ рік випуску 1988, колір Зелений, кузов №…, двигун № 8817500, шасі № 38198, реєстраційний номер Т1232 МК, який зареєстрований 29.04.2004 Миколаївським ЕТЦ, що передається в заставу належить заставодавцеві на підставі технічного талону технологічного транспортного засобу серії МК № Т1232 МК, виданого та зареєстрованого 29.04.2004 Миколаївським ЕТЦ;

- Скрепер самохідний МоАЗ рік випуску 1988, колір Зелений, кузов №…, двигун № 6016/4361, шасі № 15008, реєстраційний номер Т1233 МК, який зареєстрований 29.04.2004 Миколаївським ЕТЦ, що передається в заставу належить заставодавцеві на підставі технічного талону технологічного транспортного засобу серії МК № Т1233 МК, виданого та зареєстрованого 29.04.2004 Миколаївським ЕТЦ;

- Причіп марка (модель) трал ПТТ, рік випуску 1988, Колір Зелений, зав. № 20, причіп, що передається в заставу належить заставодавцеві на підставі технічного талону технологічного транспортного засобу серії МК № ТІ230 МК, виданого та зареєстрованого 29.04.2004 Миколаївським ЕТЦ, в рахунок погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договором № 10 КЛ від 24.03.2006, що складає 360 106,79 грн., шляхом продажу на електронних торгах.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Третьою особою умов Кредитного договору № 10 КЛ від 24.03.2006 (далі - Кредитний договір), укладеного з Позивачем, виконання зобов'язань за яким забезпечені згідно з Договором застави транспортних засобів від 27.03.2006 № 548 (далі - Договір застави), укладеним між Позивачем та Відповідачем.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. 17.05.2018 Господарський суд Миколаївської області рішенням, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2018, в позові відмовив.

4. Суди встановили, що 24.03.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", назва якого в подальшому змінена на Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (кредитодавець), та Приватним підприємством "ЦентрМет-плюс" (позичальник) укладено Кредитний договір, відповідно до пункту 1.1 якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору.

5. Умовами пунктів 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3, 1.1.4, 1.1.5 Кредитного договору сторони узгодили максимальний ліміт кредитування у сумі 300 000,00 грн., термін користування кредитом - до 16-00 23.03.2007 та процентну ставку за користування кредитом у розмірі 19,5 відсотків річних. Надання кредиту буде здійснюватися в гривнях в повному обсязі або окремими частинами, надалі за текстом кожної частини окремо - "транш", а у сукупності - "транші". Кожна наступна видача траншу кредиту здійснюється в межах вільного залишку суми кредиту, визначеної в пункті 1.1.1 цього договору. Надання кредиту здійснюється на підставі письмового повідомлення позичальника про свій намір отримати черговий транш кредиту із зазначенням його суми та терміну користування не пізніше, ніж за два банківських дня до бажаної дати отримання кредиту.

6. Сторонами Кредитного договору у пункті 1.3 погоджено, що для забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат виступає застава основних засобів ТОВ "Південьбудмеханізація" (скрепер самохідний МоАЗ, 1988 року випуску - 3 одиниці, причіп-трал ПТТ-20 - 1 одиниця).

7. Відповідно до пункту 2.3 Кредитного договору повернення кредиту здійснюється згідно з нижченаведеним графіком зниження максимального ліміту по кредитній лінії: з 24.10.2006 ліміт складає 250 000,00 грн.; з 24.11.2006 ліміт складає 200 000,00 грн.; з 25.12.2006 ліміт складає 150 000,00 грн.; з 24.01.2007 ліміт складає 100 000,00 грн.; з 23.02.2007 ліміт складає 50 000,00 грн.

8. Підпунктом 3.2.7 пункту 3.2 Кредитного договору сторони узгодили, що кредитодавець має право звернути стягнення на предмет застави у разі неповернення позичальником кредиту в обумовлений цим договором строк, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій згідно з умовами цього договору.

9. Позичальник, за умовами пунктів 3.3.3, 3.3.5 зобов'язаний: забезпечити повернення кредиту відповідно до умов пунктів 1.1.2, 2.3 цього договору зі сплатою процентів за фактичний строк його користування та сплату штрафних санкцій; сплачувати кредитодавцю проценти та комісії на умовах визначених цим договором.

10. Згідно з пунктом 4.3 Кредитного договору у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісії, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в пункті 1.1.3 цього договору, за кожний день прострочення виконання за реквізитами, вказаними кредитодавцем

11. Умовами пункту 4.6 Кредитного договору передбачена відповідальність позичальника в разі прострочення виконання грошового зобов'язання за цим договором у вигляді сплати суми боргу на вимогу кредитодавця з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та подвійної процентної ставки за цим договором на суму боргу, за реквізитами, вказаними кредитодавцем. При розрахунку суми боргу, належної до сплати, з урахуванням встановленого індексу інфляції, який є меншим за одиницю, індекс інфляції приймається рівним одиниці.

12. Відповідно до пункту 4.5 Кредитного договору у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених пунктом 3.3 цього договору, протягом більш як 15 банківських днів термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов'язаний не пізніше наступного банківського дня погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом, комісії та штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.

13. За умовами пункту 7.4 Кредитний договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

14. Також сторонами укладені додаткові угоди до Кредитного договору від 24.03.2006 № 1, від 27.03.2006 № 2, від 11.04.2006 № 3, від 03.05.2006 № 4, від 11.05.2006 № 5, від 22.05.2006 № 6 про видачу позичальнику траншів кредиту на суму 50 000,00 грн., 250 000,00 грн., 100 000,00 грн., 75 000,00 грн., 21 000,00 грн. та 4 000,00 грн. відповідно.

15. Крім того, додатковою угодою від 11.04.2006 № 3 збільшено максимальний ліміт поновлювальної кредитної лінії до 400 000,00 грн. та змінено графік зниження максимального ліміту за кредитною лінією. Так, повернення кредиту здійснюється згідно з нижченаведених графіком зниження максимального ліміту по кредитній лінії:з 24.10.2006 ліміт складає 330 000,00 грн.; з 24.11.2006 ліміт складає 260 000,00 грн.; з 25.12.2006 ліміт складає 190 000,00 грн.; з 24.01.2007 року ліміт складає 120 000,00 грн.; з 23.02.2007 ліміт складає 50 000,00 грн.

16. Додатковою угодою від 23.03.2006 № 7 продовжено строк користування кредитом до 16-00 24.09.2007.

17. 24.03.2006 з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, між Банком (заставодержатель) та Відповідачем (заставодавець) укладено Договір застави, за умовами пункту 1.1 якого заставодавець надав заставодержателю в заставу наступне рухоме майно: 1. Скрепер самохідний МоАЗ: (рік випуску 1988, колір зелений, кузов № …, двигун № 15052, шасі № 40947, реєстраційний номер Т1231 МК, який зареєстрований 29.04.2004 Миколаївським ЕТЦ, належить заставодавцеві на підставі технічного талону технологічного транспортного засобу серії МК № Т1231 МК, виданого та зареєстрованого 29.04.2004 Миколаївським ЕТЦ); 2. Скрепер самохідний МоАЗ: (рік випуску 1988, колір зелений, кузов № …, двигун №8817500, шасі №38198, реєстраційний номер Т1232 МК, який зареєстрований 29.04.2004 Миколаївським ЕТЦ, належить заставодавцеві на підставі технічного талону технологічного транспортного засобу серії МК № Т1232 МК, виданого та зареєстрованого 29.04.2004 Миколаївським ЕТЦ); 3. Скрепер самохідний МоАЗ (рік випуску 1988, колір зелений, кузов № …, двигун №6016/4361, шасі №15008, реєстраційний номер Т1233 МК, який зареєстрований 29.04.2004 Миколаївським ЕТЦ та належить заставодавцеві на підставі технічного талону технологічного транспортного засобу серії МК № Т1233 МК, виданого та зареєстрованого 29.04.2004 Миколаївським ЕТЦ); 4. Причіп: (марка (модель) трал ПТТ, рік випуску 1988, колір зелений, зав. № 20, належить заставодавцеві на підставі технічного талону технологічного транспортного засобу серії МК № Т1230 МК, виданого та зареєстрованого 29.04.2004 Миколаївським ЕТЦ).

18. Відповідно до пункту 1.3 Договору застави сторони оцінили предмет застави (транспортні засоби та причіп) в 500 000,00 грн.

19. За умовами пунктів 2.4.4, 2.4.6 Договору застави заставодержатель має право: достроково стягнути виданий під заставу кредит та/або звернути стягнення на предмет застави у разі порушення заставодавцем будь-якої з вимог цього договору застави та/або порушення позичальником будь-якої з вимог кредитного договору; задовольнити за рахунок заставлених транспортних засобів та причіпа всі свої вимоги у повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, неустойку, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, витрати на утримання предмета застави, а також витрати, пов'язані зі зверненням стягнення на транспортні засоби та причіп.

20. Порядок звернення стягнення на предмет застави та його реалізація закріплені в розділі 3 Договору застави. Так, заставодавець набуває право звернути стягнення на предмет застави у разі порушення заставодавцем будь-якої з вимог кредитного договору та/або цього договору застави (пункт 3.1); звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно з діючим законодавством (пункт 3.2); реалізація предмета застави здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про заставу" на вибір заставодержателя, за ліквідної ціною, що реально буде складена на ринку на момент реалізації (пункт 3.3).

21. За умовами пункту 4.1 Договір застави набуває дії з моменту його підписання сторонами і нотаріального посвідчення і діє до дати виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

22. Прийняті судові рішення мотивовані тим, що Позивач не надав суду належним чином засвідчених копій документів, що позбавило суд можливості прийняти ці документи як належні і допустимі докази. Позивач не надав доказів дотримання визначеного статтями 24, 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" порядку реєстрації відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження та вимоги щодо повідомлення всіх обтяжувачів про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Отже, як зазначив суд апеляційної інстанції, Позивач не довів достовірними доказами ні розмір заборгованості, ні дійсну ринкову вартість предметів застави, а при ненаданні достовірних доказів Позивач несе негативні наслідки щодо недоведеності обставин, які мають значення для справи стосовно розміру дійсної вартості заставного майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23. 26.09.2018 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2018, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

24. У встановлений строк відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надійшли.

Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

25. Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", на підтвердження безспірності своїх вимог подано первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (меморіальні ордери, виписки), тому у судів попередніх інстанцій були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості Позивачем не доведено.

26. Попередження заставодавця про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не є обов'язком Банку, який не може бути позбавлений права звернути стягнення на заставне майно, оскільки відповідно до статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

27. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги той факт, що Скаржник є єдиним заставодержателем заставного майна, на яке звертається стягнення, що виключає можливість порушення прав інших заставодержателів, у зв'язку з чим на підтвердження відсутності заборон іншими обтяжувачами Позивачем надано копію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а також копію витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін).

28. Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", однак заставодавець не надає для огляду заставне майно, яке передане за Договором застави, тому не є можливим здійснення експертної оцінки заставного майна.

29. Беручи до уваги, що на даний час відповідно до рішень Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється процедура ліквідації Банку, спрямована в першу чергу на задоволення вимог держави в особі Національного банку України та Фонду, інших кредиторів Банку, неповернення боржниками грошових коштів завдає збитків не тільки Банку, а й державі в цілому. Непогашення кредитної заборгованості Третьої особи перед Позивачем призводить до штучного зменшення ліквідаційної маси, що порушує права держави в особі Фонду, інших кредиторів спричиняє невиправдані видатки Державного бюджету України, а також збитки державі в особі Фонду.

Позиція Верховного Суду

Щодо обов'язку доказування

30. Відповідно до частин першої - третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

31. Згідно з положенням частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

32. При цьому доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми. Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.

33. Водночас, згідно з частинами першою - другою статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення справи має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

34. Судами встановлено, що на підтвердження своїх позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за Кредитним договором, Позивач надав копії: Кредитного договору (з додатковими угодами № № 1 - 7 до нього); Договору застави, технічних талонів на передане в заставу майно, вимоги за вих № 22/2-23433 від 23.08.2017, виписок по особовим рахункам ПП "ЦентрМет-плюс", меморіальних ордерів: № 145009 від 22.05.2006 на суму 4 000,00 грн.,№ 138331 від 11.05.2006 на суму 21 000,00 грн., № 13489 від 03.05.2006 на суму 75 000,00 грн., № 122235 від 11.04.2006 на суму 100 000,00 грн., № 38261 від 27.03.2006 на суму 250 000,00 грн., № 37502 від 24.03.2006 на суму 50 000,00 грн.

35. На підставі наданих Позивачем доказів суди встановили, Банк надав Третій особі кредитні кошти в загальному розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується відповідними меморіальними ордерами: № 37502 від 24.03.2006 на суму 50 000,00 грн., № 38261 від 27.03.2006 на суму 250 000,00 грн., № 122235 від 11.04.2006 на суму 100 000,00 грн., № 134869 від 03.05.2006 на суму 75 000,00 грн., № 138331 від 11.05.2006 на суму 21 000,00 грн., № 145009 від 22.05.2006 на суму 4 000,00 грн. Усі інші копії документів не засвідчені неналежним чином, а тому не враховані судом як достовірні докази.

36. При цьому, Суд звертає увагу на те, що ухвалою від 15.02.2018 суд першої інстанції викликав представника Позивача в підготовче засідання, а також зобов'язав його в 10-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду докази, які свідчать про виконання Позивачем умов Кредитного договору, а саме про надання позичальнику (третій особі) кредитних коштів, у вигляді первинних бухгалтерських документів шляхом подання до господарського суду заяви, оформленої у відповідності до вимог статей 80, 170 ГПК України. При цьому судом зауважено також в ухвалі, що копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог статті 91 ГПК України та пункту 5.27 "Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003, згідно з яким відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

37. Ухвалою від 20.03.2018, відповідно до частини 2 статті 182 ГПК України, суд вважав за необхідне роз'яснити Позивачу, які обставини належать до предмета доказування та які докази мають бути ним подані. Так, суд вказав, що матеріали справи містять докази надання позичальнику кредитних коштів у загальній сумі 500 000,00 грн., у той час, як умовами Кредитного договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 3 від 11.04.2006, максимальний ліміт поновлювальної кредитної лінії становить 400000,00 грн. Отже Позивачу слід довести підставність надання позичальнику кредитних коштів у сумі 500 000,00 грн. Встановлення наявності у позичальника заборгованості за Кредитним договором (тобто саме невиконання або порушення позичальником умов Кредитного договору) є підставою для стягнення кредитної заборгованості з заставодавця. Отже Позивачу слід вказати підставу (обставину) та відповідну умову Договору застави, які свідчать про наявність у позивача права вимагати стягнення з Відповідача відповідних грошових коштів.

Також зазначено, що в матеріалах справи міститься взагалі необґрунтований розрахунок заборгованості за Кредитним договором станом на 15.08.2017 року. Так Позивачем жодним чином не підтверджено зазначення у розрахунку в розділі "Розрахунок простроченої заборгованості за кредитом згідно графіку" в графі "сума прострочки" та в розділі "Розрахунок відсотків за користування кредитом" в графі "Сума наданого кредиту" відповідних грошових сум у конкретні періоди, що в свою чергу не дає суду об'єктивної можливості встановити правильність заявленої Позивачем до стягнення суми основного боргу в розмірі 56 000,00 грн. Отже Позивачу слід надати докази (первинні бухгалтерські документи) на підтвердження вказаних у розрахунках грошових сум (наприклад, банківські виписки по рахункам позичальника з моменту укладення Кредитного договору по теперішній час тощо).

Крім того суд зазначив про помилки, допущені Позивачем при оформленні позовної заяви, а саме: на стор. 2 позовної заяви Позивач вказує на укладення між ним та "Відповідачем" додаткових угод до Кредитного договору, у той час як наявні в матеріалах справи докази свідчать про укладення цих угод між Позивачем та Третьою особою; на стор. 3 позовної заяви Позивач вказує на загальну суму заборгованості "Поручителя" відповідно до розрахунку заборгованості станом на 15.08.2017, у той час як сам зазначений розрахунок фактично містить розмір заборгованості Третьої особи перед Позивачем.

Також в ухвалі місцевого господарського суду повторно зазначено про вимоги щодо оформлення письмових доказів, які подаються до суду.

38. Як свідчать матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції, у заяві від 03.04.2018 на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 20.03.2018 Позивач зазначив, що кредитна угода, укладена між сторонами, є автоматично поновлюваним кредитом, який надається без додаткових переговорів між позичальником і банком, якщо сума кредиту не перевищує встановленого ліміту та строків погашення. Оскільки Позичальником 11.04.2006 було погашено заборгованість у розмірі 100 000,00 грн., тому на підставі цього йому було видано додатково 100 000,00 грн. в рамках кредитного ліміту, на підтвердження здійснення Відповідачем оплат Позивачем надав банківські виписки. Однак зазначені докази не прийняті судами як достовірні, оскільки встановлено, що вони не були належним чином засвідчені. Інших доказів погашення Відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, а іншого розрахунку позовних вимог, ніж доданий до позову, Позивач не надав. Цим спростовуються доводи Скаржника (пункт 25) про те, що на підтвердження безспірності своїх вимог подано первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (меморіальні ордери, виписки).

39. На підставі наведеного Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли підставного висновку про недоведеність розміру заборгованості, а також, що зазначені обставини унеможливлюють перевірку обґрунтованості нарахування заборгованості з процентів за користування кредитом, пені, 3 % річних та інфляційних, а відтак і підстав звернення стягнення на предмет застави для погашення боргу за Кредитним договором.

40. За таких обставин Суд доходить висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Інші доводи, якими Скаржник мотивує касаційну скаргу (пункти 26 - 29), наведені висновки не спростовують.

41. З огляду на наведене відсутні підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати

42. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 915/1399/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак