Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.06.2019 року у справі №910/14947/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/14947/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

арбітражний керуючий - Бурцева Ірина Юріївна

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Бурцевої Ірини Юріївни

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019

у складі колегії суддів: Верховця А. А. - головуючого, Грека Б. М., Дикунської С. Я.

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Юніті"

про визнання банкрутом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У листопаді 2018 року голова ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Юніті" (далі - ПАТ "Юніті") звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення справи про банкрутство за процедурою, передбаченою статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), у зв`язку із виявленням в ході ліквідації підприємства недостатності його майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 у справі № 910/14947/18 заяву ПАТ "Юніті" прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 28.11.2018.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ "Юніті", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розгляд справи призначено на 19.12.2018.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

4. Постановою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі № 910/14947/18 ПАТ "Юніті" визнано банкрутом; відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бурцеву І. Ю.; вирішено інші процедурні питання.

5. Постанова місцевого господарського суду мотивована недостатністю майна боржника для погашення наявної кредиторської заборгованості у розмірі 15 895 607,71 грн та здійсненням головою ліквідаційної комісії належним чином заходів досудової процедури ліквідації боржника.

6. Судом першої інстанції зазначено, що за наявними у матеріалах справи доказами підприємство не має заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також до Пенсійного фонду України.

7. Також вказано, що відповідно до аналізу фінансового стану ПАТ "Юніті" можна зробити висновок про збитковість основної господарської діяльності підприємства. Даними статуту підприємства стверджується, що у статутному капіталі частка державної власності відсутня. Рішенням учасника прийнято рішення про ліквідацію ПАТ "Юніті".

8. Крім того, місцевим господарським судом враховано, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Юніті", була подана до Господарського суду міста Києва після спливу двомісячного строку з дня публікації повідомлення про його припинення.

9. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та введення процедури ліквідації.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 постанову Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі № 910/14947/18 скасовано. Провадження у справі № 910/14947/18 про банкрутство ПАТ "Юніті" закрито.

11. В мотивах оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції зазначив, що при зверненні до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство голова ліквідаційної комісії ПАТ "Юніті" вказав на наявність кредиторської заборгованості перед ГУ ДФС у м. Києві в сумі 15 895 333,46 грн та перед ПАТ "Національний депозитарій України" у сумі 274,25 грн, однак доказів звернення із заявою з кредиторськими вимогами ГУ ДФС у м. Києві та ПАТ "Національний депозитарій України", як під час добровільної ліквідації боржника, так і під час судової процедури банкрутства в порядку статті 95 Закону про банкрутство, матеріали справи не містять.

12. Крім того, апеляційним судом вказано, що у порушення частини 4 статті 11 Закону про банкрутство, головою ліквідаційної комісії ПАТ "Юніті" при зверненні до суду із заявою про порушення провадження у даній справі не надано доказів наявності майна достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

13. Підсумовуючи судом зауважено, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат у справі про банкрутство, відсутність відкритого рахунку у фінансових установах, який повинен використовуватись для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи та відсутність доказів звернення до боржника та до суду визначених боржником кредиторів, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в порядку статті 95 Закону про банкрутство.

14. З урахуванням наведеного апеляційним судом вказано про помилковість висновку місцевого господарського суду про визнання ПАТ "Юніті" банкрутом за статтею 95 Закону про банкрутство.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, арбітражний керуючий Бурцева Ірина Юріївна звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишивши в силі постанову Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі № 910/14947/18

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/14947/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019.

17. Ухвалою Верховного Суду від 20.06.2019 поновлено арбітражному керуючому Бурцевій Ірині Юріївні пропущений строк на подання касаційної скарги та відкрито касаційне провадження; датою проведення судового засідання визначено 18.07.2019.

18. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/14947/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019

19. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2019 прийнято справу № 910/14947/18 до провадження у новому складі судової колегії та вирішено здійснити розгляд касаційної скарги у встановлену раніше ухвалою від 20.06.2019 дату - 18.07.2019.

20. Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2019 у розгляді касаційної скарги оголошено перерву до 25.07.2019.

21. У судове засідання 25.07.2019 з`явилася арбітражний керуючий Бурцева І. Ю., яка надала пояснення у справі.

22. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Арбітражного керуючого Бурцевої Ірини Юріївни)

23. В обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржником зазначено, що у ПАТ "Юніті" існує заборгованість перед податковим органом у загальному розмірі 15 895 333,46 грн, яка в свою чергу має документальне підтвердження та прямо вказує на наявність хоча б одного кредитора. Крім того вказує, що необхідності у використані ліквідаційного рахунку не було у зв`язку з відсутністю виявленого майна. Передчасне відкриття рахунку, без його подальшого використання, мало б наслідком понесення додаткових витрат.

Доводи інших учасників справи

24. Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

28. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

29. Згідно із частиною 1 статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

30. Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

31. Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

32. Відповідно до вимог Закону про банкрутство під ліквідацією розуміється припинення суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

33. Згідно із частиною 1 статті 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

34. Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

35. Частиною 2 цієї статті Закону про банкрутство передбачено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов`язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після відкриття провадження (проваджень) у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

36. За змістом наведених норм Закону про банкрутство особлива процедура банкрутства боржника, що ліквідується власником передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

37. Необхідною передумовою для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку, передбаченому статтею 95 Закону про банкрутство банкрутом є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи (аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 922/2870/18).

38. Процедура добровільної ліквідації юридичної особи передбачена нормами статей 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), які містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб`єкта господарювання).

39. Відповідно до статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників, або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбаченими установчими документами (пункт 1 частини 1 статті 110 ЦК України).

40. Згідно з частиною 3 цієї статті ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

41. Порядок ліквідації юридичної особи визначений нормами статті 111 ЦК України та передбачає вчинення ліквідаційною комісією (ліквідатором) в добровільній (досудовій) процедурі ліквідації юридичної особи сукупності дій та заходів, передбачених цією статтею, з наданням доказів їх проведення.

42. Лише дотримання визначених статтею 111 ЦК України вимог та вчинення сукупності визначених нормами цієї статті дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм статті 95 Закону про банкрутство. При цьому, необхідною та обов`язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження згідно із цією статтею саме на момент звернення боржника із відповідною заявою (аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 904/8185/17, від 23.01.2019 у справі № 908/608/18).

43. У свою чергу, встановлення судом обставин недотримання необхідних передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону може бути підставою для припинення незаконно порушеного провадження (висновок про застосування норм права, який викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 922/2362/17 та від 19.06.2019 у справі 912/1298/18).

44. Однак судом апеляційної інстанції встановлено недодержання ліквідаційною комісією ПАТ "Юніті" необхідних передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону про банкрутство.

45. Так, відповідно до частини 3 статті 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред`явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

46. Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції з висновками якого погоджується касаційний господарський суд, за даними ГУ ДФС у м. Києві (лист від 18.09.2018 № 65625/10/26-15-08-01-22) у ПАТ "Юніті" наявний відкритий рахунок у цінних паперах у АТ "ОТП БАНК" номер рахунку НОМЕР_1 . Інших рахунків товариство не має.

47. Згідно зі статтею 5 Закону України "Про депозитарну систему України" рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства. Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

48. Тобто рахунок у цінних паперах це рахунок, який ведеться для обслуговування операцій з цінним паперами, а відтак не може використовуватись для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

49. Таким чином, як вірно встановлено апеляційним господарським судом, головою ліквідаційної комісії не було дотримано вимог частини 3 статті 111 ЦК України щодо наявності поточного рахунку у ПАТ "Юніті", який мав би використовуватись для проведення ліквідаційної процедури.

50. Відповідно до частини 8 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

51. Згідно встановлених судами обставин справи рішенням учасника ПАТ "Юніті" № 7 від 14.09.2018 був затверджений проміжний ліквідаційний баланс боржника станом на 10.09.2018 зі змісту якого та розшифровки рядків проміжного ліквідаційного балансу вбачається, що станом на 10.09.2018 боржник має поточні зобов`язання в сумі 15 895 333,46 грн (кредиторська заборгованість зі сплати податків та зборів) та 274,25 грн (кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги). При цьому, вартість активів товариства становить 0,0 грн.

52. Враховуючи відсутність майна та коштів у боржника для задоволення вимог кредиторів рішенням учасника ПАТ "Юніті" від 14.09.2018 було прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі статті 95 Закону про банкрутство.

53. Як зазначалось вище, постановою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018, серед іншого, визнано ПАТ "Юніті" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бурцеву І. Ю. При цьому, суд першої інстанції виходив з недостатності майна боржника для погашення наявної кредиторської заборгованості у розмірі 15 895 607,71 грн, а головою ліквідаційної комісії належним чином здійснено заходи досудової процедури ліквідації боржника.

54. Однак апеляційний господарський суд обґрунтовано не погодився із зазначеними висновками суду першої інстанції щодо недостатності майна боржника для погашення наявної кредиторської заборгованості.

55. Суд відзначає, що частиною 1 статті 95 Закону про банкрутство до боржника, що ліквідується власником застосовується особливий порядок провадження у справі. Головною умовою порушення провадження у справі про банкрутство за цією статтею є стан неоплатності боржника, що встановлюється ліквідатором (ліквідаційною комісією) боржника за наслідками аналізу його пасиву та активу.

56. Судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство голова ліквідаційної комісії ПАТ "Юніті" вказав на наявність кредиторської заборгованості перед ГУ ДФС у м. Києві в сумі 15 895 333,46 грн та перед ПАТ "Національний депозитарій України" у сумі 274,25 грн.

57. Втім, як вірно вказано апеляційним судом, доказів звернення із заявою з кредиторськими вимогами ГУ ДФС у м. Києві та ПАТ "Національний депозитарій України", як під час добровільної ліквідації боржника, так і під час судової процедури банкрутства в порядку статті 95 Закону про банкрутство, матеріали справи не містять.

58. Оскільки кредитори наділені саме правом, а не обов`язком звернення до боржника з кредиторськими вимогами та відповідний порядок звернення кредитора у порядку добровільної ліквідації за нормами цивільного законодавства та під час провадження у справі про банкрутство передбачає таке звернення, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що встановлені обставини дають підстави дійти висновку про небажання кредитора отримати повернення своїх коштів, відтак ставлять під сумнів підставність звернення до суду в порядку спрощеного провадження у справі про банкрутство через відсутність волевиявлення кредитора та недостовірність встановлення пасиву в проміжному ліквідаційному балансі боржника (аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 927/557/17 та від 23.01.2019 у справі № 908/608/18).

59. Крім того, згідно із приписами частини 4 статті 11 Закону про банкрутство, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

60. Таким чином, нормами Закону встановлено додаткову вимогу до заяви боржника про порушення справи про банкрутство за статтею 95 Закону про банкрутство обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 12 місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо (висновок про застосування норм права викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 904/1853/17 та від 01.08.2018 у справі № 911/3540/17).

61. Разом з тим, у порушення наведеного, на що обґрунтовано звернуто увагу апеляційним судом, головою ліквідаційної комісії ПАТ "Юніті" при зверненні до суду із заявою про порушення провадження у даній справі не надано доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. При цьому, як вказано апеляційним судом, встановлена судом першої інстанції відсутність активів боржника виключає можливість покриття ПАТ "Юніті" судових витрат у даній справі про банкрутство.

62. Відтак, відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів частина 4 статті 11 Закону про банкрутство.

63. Отже сукупність наведеного вище свідчить, що ліквідаційною комісією ПАТ "Юніті" не подано докази на підтвердження всіх передумов для порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

64. З огляду на встановлені апеляційним господарським судом обставини, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погоджується із висновками апеляційного господарського суду щодо недотримання ліквідаційною комісією ПАТ "Юніті" вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, що є порушенням вимог статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

65. Встановивши наведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про необхідність закриття провадження по справі № 910/14947/18.

66. За наведеного, суд не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого судового рішення апеляційної інстанції.

Щодо суті касаційної скарги

67. Доводи скаржника щодо порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права щодо повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

69. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява № 3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява № 52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява № 14502/04), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

70. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

72. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

73. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

74. Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

75. За наведених обставин колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що постанова апеляційного господарського суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Висновки щодо застосування норм права

76. Відповідно до частини 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

77. Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

78. У зв`язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в порядку наведеної норми, є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

79. Такий порядок передбачений нормами статей 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України, які містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб`єкта господарювання).

80. Недотримання необхідних передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону може бути підставою для закриття незаконно порушеного провадження.

Судові витрати

81. Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки, від якої мав би обчислюватись судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, отже судовий збір у даному випадку не розподіляється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Бурцевої Ірини Юріївни залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № 910/14947/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков