Історія справи

Ухвала КГС ВП від 08.10.2019 року у справі №904/5868/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/5868/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Огороднік К. М., судді -Жуков С. В., Пєсков В. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г. Є.;

за участю представників: ліквідатора Чичви О. С. (особисто),

ТзОВ "Ключове слово" - адвоката Тютюнник В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2019

та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019

у справі № 904/5868/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

17.11.2017 учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (далі - ТзОВ "Ключове рішення", боржник) прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та призначено голову ліквідаційної процедури Щипчинську С. В.

27.11.2018 учасниками прийнято рішення про припинення повноважень ліквідатора Щипчинської С. В. та призначено голову ліквідаційної процедури Чичву О. С. (протокол №27/11-2018 від 27.11.2018).

На виконання вимог ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) боржник звернувся до державного реєстратора реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ для здійснення реєстраційної дії по внесенню відомостей про припинення юридичної особи, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.12.2018 №1004773730.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

На виконання вимог ч. 4 даної статті, ліквідатор боржника помістив на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, в якому публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, оприлюднено відомості про прийняття засновниками рішення про припинення ТзОВ "Ключове рішення", м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967.

Згідно ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

На виконання вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України, за результатами розгляду пред'явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов'язань, складено проміжний ліквідаційний баланс

Згідно проміжного ліквідаційного балансу боржника, складеного станом на
31.05.2018, необоротні активи становлять 82 743 тис. грн; оборотні активи становлять 3 732тис. грн; дебіторська заборгованість становить 8 524 тис. грн. ; залишок грошових коштів складає 45 тис. грн; кредиторська заборгованість становить 94 402 тис. грн.

Встановлена під час роботи голови ліквідаційної комісії недостатність вартості майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів стали підставою для звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 за заявою боржника відкрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Ключове рішення", в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019 ТзОВ "Ключове рішення" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Чичву О. С.

Місцевий господарський суд виходив з того, що згідно поданих документів вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, встановивши при цьому, що до звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2019 постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019 у справі №904/5868/18 залишено без змін.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про дотримання ліквідаційною комісією боржника вимог щодо добровільної ліквідації юридичної особи, підтвердження матеріалами справи недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство є підставою для визнання боржника банкрутом.

Крім того, враховувавши особливості процедури банкрутства в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, правовий статус Державної податкової інспекції як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, апеляційний господарський суд визнав безпідставними доводи ліквідатора щодо відсутності у Головного управління ДФС у Київській області права на апеляційне оскарження у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Головне управління ДФС у Київській області просить скасувати постанову на постанову Центрального апеляційного господарського суду від
16.07.2019 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від
17.01.2019 у справі № 904/5868/18, провадження у справі закрити.

Касаційну скаргу обґрунтовано порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, норми яких містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).

Скаржник зазначає, що до заяви про порушення справи про банкрутство не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період; ТзОВ "Ключове рішення" у 2018 році звітність не подавало до контролюючого органу; в матеріалах справи відсутній аудиторський висновок щодо фінансової діяльності підприємства на факт неплатоспроможності; ліквідатор боржника не звертався до органів доходів і зборів для проведення перевірки; відповідно до інформації з баз даних ДФС України ГУ ДФС у Дніпропетровській області не вдалося провести документальну позапланову виїзну перевірку.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор ТзОВ "Ключове рішення" просить відмовити у її задоволенні та залишити в силі оскаржувані постанови судів першої та апеляційної інстанцій.

Ліквідатор зазначає, що порядок ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, як це передбачено в ст. 95 Закону про банкрутство; відсутність порушення вимог ч.3 ст.111 ЦК України встановлено судами на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів; підтвердження дотримання ліквідатором процедури та відомостей, зазначених у проміжному ліквідаційному балансі, підтверджено аудиторським висновком, копія якого долучена до матеріалів справи.

ПАТ "СК "Інгосстрах" надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що постанови судів попередніх інстанцій прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права при повному та об'єктивному дослідженні матеріалів справи, яким надано належну оцінку, у зв'язку з чим в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених ст.300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 12 ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності;

учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Частиною 5 ст. 111 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для призначення розпорядника майна.

Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство, є наслідком належного проведення процедури самоліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку зазначеної норми є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови передбачають, зокрема, наступні етапи: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення; виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах); вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України, проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства - ч. 7 ст. 111 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором ТзОВ "Ключове рішення" було проведено інвентаризацію всього майна та зобов'язань боржника в період з
01.12.2017 по 20.12.2017. Згідно Актів про результати інвентаризації на ТзОВ "Ключове рішення" від 20.12.2017 комісією на чолі з ліквідатором, за участі матеріально-відповідальних осіб: за результатами інвентаризації всього майна Товариства розходжень з даними бухгалтерського обліку, нестач та надлишків не виявлено.

З метою виконання обов'язку, що визначений в ч.7 ст.111 ЦК України, щодо надання органам доходів і зборів документів юридичної особи, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку ліквідатор ТзОВ "Ключове рішення" звернувся до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, щодо необхідності проведення перевірки (лист від 18.04.2018 вих. № 213 міститься в матеріалах справи). Державною податковою інспекцією у Соборному районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було здійснено документальну позапланову перевірку ТзОВ "Ключове рішення", про що складений відповідний Акт №28815/04-36-14-17/34410967 від 05.06.2018. За наслідками здійсненої податкової перевірки ліквідатором боржника було сплачені всі нараховані штрафні санкції, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Судами також встановлено, що ліквідатором вжито заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомлено кожного з боржників про припинення юридичної особи. Ліквідатором заявлено вимоги про стягнення заборгованості з боржників ТзОВ "Ключове рішення" - направлено листи з вимогами щодо повернення дебіторської заборгованості. В результаті претензійної роботи, що вчинювалась ліквідатором, боржники частково сплатили заборгованість на користь ТОВ "Ключове рішення", що підтверджується відповідними платіжними документами про перерахування на ліквідаційний.

Крім того, ліквідатор здійснював заходи, щодо пошуку майна ТзОВ "Ключове рішення", направлено запити до органів, які здійснюють облік та реєстрацію прав та отримувались відповіді з інформацією.

Також ліквідатором отримано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1004673863 від 20.11.2018 з інформацією, щодо участі ТзОВ "Ключове рішення" в інших господарських товариствах.

Крім того, ліквідатором надано Витяг № 54213957 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а також Інформаційну довідку № 106139649 від 04.12.2017 та №145801253 від 18.11.2018 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ТзОВ "Ключове рішення", інформацію з Єдиного реєстру боржників по ТзОВ "Ключове рішення"
14.12.2018 про стан виконавчих проваджень стосовно боржника.

На підставі отриманих даних, з врахування проведеної інвентаризації всього майна, ліквідатором складно перелік майна боржника. З метою визнання ринкової вартості якого, керуючись положеннями ч.4 ст.111 ЦК України, ліквідатором забезпечено проведення незалежної оцінки.

Згідно Звітів, що виконані незалежним суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "БАЗИС-ЦЕНТР" встановлено ринкову вартість майна та майнових прав ТзОВ "Ключове рішення", яка в загальному становить 100 650 287,00 грн. без ПДВ (Звіт № 60/4/17 на 82 позиції на загальну суму 16 292 096,00грн; Звіт № 60-5/17 на 3 позиції на загальну суму 2 532 520,00грн; Звіт №60-3/17 на 36 позицій на загальну суму 9419712,00 грн; Звіт № 60-2/17 на 139 позицій на загальну суму 28519164,00 грн; Звіт №60-1/17 на 227 позицій на загальну суму 43886795,00 грн).

Після оприлюднення відомостей про прийняття рішення учасників ТзОВ "Ключове рішення" про припинення юридичної особи, ліквідатору надійшли заяви з кредиторськими вимогами до в розмірі 963 277 517,60 грн. Вказані грошові вимоги розглянуті та в порядку ч.6 ст. 106 ЦК України повідомлено кредиторів про результат їх розгляду. Окрім того, на підставі здійсненого розгляду вимог кредиторів складено реєстр кредиторів боржника, де визначена черговість задоволення вимог кредиторів і окремо зазначається інформація про вимоги, що забезпечені заставою майна ТзОВ "Ключове рішення".

Після закінчення строку для пред'явлення кредиторських вимог, проведеної інвентаризації активів і зобов'язань ліквідатором боржника складено проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, який було затверджено Рішення Загальних зборів учасників ТзОВ "Ключове рішення" (протокол № 27/11-2018 від 27.11.2018).

Згідно проміжного ліквідаційного балансу та проведеної інвентаризації підприємства: необоротні активи: основні засоби вартістю 71555тис. грн. ; довгострокова дебіторська заборгованість в загальній сумі 11 188 тис. грн. ; Оборотні активи: запаси в загальній сумі 178 тис. грн. ; дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом: 108 тис. грн. у тому числі з податку на прибуток 55 тис. грн. ; інша поточна дебіторська заборгованість на загальну суму 7 460 тис. грн. ; гроші та їх еквівалент на рахунках - 45тис. грн. ; витрати майбутній періодів - 3 454 грн. ; інші оборотні активи 100 тис. грн. Всього актив Товариства складає 94 989 тис. грн. При цьому кредиторська заборгованість (в тому числі довгострокові зобов'язання і забезпечення та поточні зобов'язання і забезпечення) ТзОВ "Ключове рішення" становить 283272тис. грн.

Аудиторським висновком (звітом незалежного аудитора) №2018-1-57 від 02.07.2018, складеним ТзОВ "Аудиторська фірма "Ален-Менеджер" (Свідоцтво про внесення в Реєстр аудиторів № 4689 видане рішення Аудиторською палатою України № 334/3 від
01.12.2016) встановлено, що проміжний ліквідаційний звіт ТзОВ "Ключове рішення" станом на 31.05.2018 подається достовірно.

За даними Аудиторського звіту за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності №2018-1-58 від 02.07.2018, показник забезпеченості зобов'язань боржника всіма його активами не перевищує одиницю при негативному значені рентабельності, що свідчить про відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, незаконних дій у разі банкрутства. За результатами обробки наданої ТзОВ "Ключове рішення" інформації та проведеного аналізу не встановлено ознак дій фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.

Керуючись положеннями ч.3 ст.111 ЦК України, ліквідатором для проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи, на підставі отриманих даних Державної податкової інспекції у соборному районі м. Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Державної Фіскальної служби України від 09.01.2018 за вих. № 55/10/04-63-08-01 з переліком банківські рахунків, визначений ліквідаційні рахунок боржника. Ліквідатор вчиняв заходи щодо закриття інших рахунків, що були відкриті у фінансових установах на користь боржника, що підтверджується листом ліквідатора до ПАТ КБ "Приватбанк" вих. 250 від 21.06.2018 та листом до ПАТ "Акцент-Банк" вих. №241 від 01.06.2018.

На підставі вищенаведеного звернення ліквідатора ТзОВ "Ключове рішення" ПАТ КБ "Приватбанк" своїм листом від 02.07.2018 за вих. №20.1.0.0.0/7-20180625/2179 повідомив про закриття 37 рахунків, що були відкриті на користь ТзОВ "Ключове рішення", разом з тим Банк повідомив, що на 3 рахунки накладено арешт, що виключає можливість їх закриття, до зняття з них арешту. Також ПАТ "Акцент-Банк" своїм листом за вих № 20.1.0.0.0/7-20180605/140 від 14.06.2018 повідомив про відсутність можливості закрити банківські рахунки, що відкриті на користь ТзОВ "Ключове рішення" через наявність арешту на цих рахунках, згідно постанови Шевченківського ВДВС м. Дніпро.

Відповідно до ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для призначення розпорядника майна.

Таким чином, встановивши, що сума кредиторської заборгованості перевищує вартість активів боржника, підприємство не веде підприємницької діяльності, що робить неможливим погашення заборгованості перед кредиторами, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що боржник є дійсно неплатоспроможним, вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, встановивши при цьому, що до звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, ліквідатором було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Зазначаючи про неправильне застосування і порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, скаржник фактично вдається до розгляду питань, пов'язаних із встановленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, що перебувають поза визначеними ст. 300 ГПК України межами розгляду справи в касаційній інстанції, яка не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому скаржником не обґрунтовано наявності підстав (підстави) для скасування судових рішень в оскаржуваній частині та прийняття нового судового рішення про припинення провадження у справі, зокрема, недослідження цими судами зібраних у справі доказів або встановлення судом обставин, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Доводи касаційної скарги фактично збігаються із доводами його апеляційної скарги, яким надано оцінку судом другої інстанції та обґрунтовано відхилено. Саме по собі відхилення судом доказів скаржника, з урахуванням обставин конкретної справи, не є тотожним недослідженню таких доказів у розумінні ч. 3 ст. 310 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Суд також звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (п. 40 рішення у справі "Пономарьов проти України", mutatis mutandis п. 52 рішення у справі "Рябих проти Росії"), який наголошує, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 ГПК України, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2019 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019 у справі №904/5868/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Огороднік К. М.

Судді Жуков С. В.

Пєсков В. Г.