Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.05.2018 року у справі №904/1237/17
Ухвала КГС ВП від 13.05.2018 року у справі №904/1237/17
Ухвала КГС ВП від 11.06.2018 року у справі №904/1237/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/1237/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді: Мартинюк С.В.

від 11.04.2017

та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коваль Л.А., Білецької Л.М., Пархоменко Н.В.

від 15.08.2017

за позовом ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет"

про визнання недійсним рішення наглядової ради

за участю представників:

позивача: ОСОБА_3

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" про визнання недійсними рішень наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "Інтермет" від 14.12.2010 про:

- задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" та надання майнової поруки по відновлювальній відзивній кредитній лінії, що оформлювало Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" в Центральному відділенні ПАТ "Індекс-Банк" в м. Запоріжжя, та передачі в заставу нерухомого майна, а саме: окремо розташованої трьохповерхової будівлі - літ. А-3 загальною площею 2140,6 кв.м., що належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству "Холдінг компанія "Інтермет" та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 32, балансовою вартістю станом на 01.12.2010 - 5 570 189,79 грн;

- надання права підпису договору іпотеки та інших документів, пов'язаних з одержанням кредиту у вигляді відновлювальної відзивної кредитної лінії Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи", головному бухгалтеру Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "Інтермет" ОСОБА_4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення були прийняті наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" з порушенням вимог статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки рішення стосувались вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість посадової особи товариства (керівника) та її афілійованих осіб, за їх прийняття голосували члени наглядової ради, які є заінтересованими у прийнятті таких рішень особами, у зв'язку з чим спірні рішення повинні були прийматися не наглядовою радою, а загальними зборами, тобто наглядова рада під час прийняття спірних рішень вийшла за межі своїх повноважень, діяла недобросовісно, нерозумно та не в інтересах товариства.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Відкрите акціонерне товариство "Холдінг Компанія Інтермет" було припинено за рішенням загальних зборів акціонерів товариства шляхом його реорганізації (перетворення) у Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдінг Компанія "Інтермет", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.06.2011 внесено запис за № 12271120018000460. Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдінг Компанія "Інтермет" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет".

ОСОБА_3 був акціонером Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет". Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, складеного станом на 27.07.2016 ОСОБА_3 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет", розмір внеску якого до статутного фонду товариства становить 700,00 грн; розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) товариства становить 20000,00 грн.

14.12.2010 відбулось засідання наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет", на якому були присутні: голова наглядової ради - ОСОБА_5 та члени наглядової ради - ОСОБА_6, ОСОБА_7, що зумовило присутність на засіданні 100% складу наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет".

За результатами голосування по питанням, включених до порядку денного, на засіданні наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" були прийняті наступні рішення, оформлені протоколом від 14.12.2010:

- по першому питанню порядку денного: задовольнили клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" та вирішили надати майнову поруку по відновлювальній відзивній кредитній лінії, що оформлює Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" в Центральному відділенні ПАТ "Індекс-Банк" в м. Запоріжжя, та передати в заставу нерухоме майно, а саме: окремо розташовану трьохповерхову будівлю - літ. А-3 загальною площею 2140,6 кв.м., що належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству "Холдінг Компанія "Інтермет" та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 32, балансовою вартістю станом на 01.12.2010 - 5 570 189,79 грн;

- по другому питанню порядку денного: вирішили надати право підпису договору іпотеки та інших документів, пов'язаних з одержанням кредиту у вигляді відновлювальної відзивної кредитної лінії Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи", головному бухгалтеру Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" ОСОБА_4.

ОСОБА_3, як акціонер Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" та учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет", звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" про визнання недійсними зазначених рішень наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "Інтермет" від 14.12.2010, посилаючись на те, що спірні рішення були прийняті наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" з порушенням вимог статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки стосувались вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість посадової особи товариства (керівника) та її афілійованих осіб, за їх прийняття голосували члени наглядової ради, які є родичами та заінтересованими у прийнятті таких рішень особами, у зв'язку з чим спірні рішення повинні були прийматися не наглядовою радою, а загальними зборами, тобто наглядова рада під час прийняття спірних рішень вийшла за межі своїх повноважень, діяла недобросовісно, нерозумно, не в інтересах товариства.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 11.04.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2017, у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення Закону України "Про акціонерні товариства", а мають бути застосовані положення статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства", оскільки Відкрите акціонерне товариство "Холдінг Компанія "Інтермет", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет", станом на дату прийняття спірних рішень наглядової ради (14.12.2010) не привело свій статут у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства". З огляду на викладене суди не здійснювали аналіз дотримання під час прийняття спірних рішень вимог статей 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства", зокрема аналіз родинних зв'язків членів наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" та не аналізували обставини наявності заінтересованості посадової особи товариства (керівника) та її афілійованих осіб у прийнятті спірних рішень. За висновком судів прийняття спірних рішень віднесено Статутом відповідача в редакції, чинній станом на дату їх прийняття, до компетенції наглядової ради товариства, факту порушення наглядовою радою відповідача під час прийняття спірних рішень вимог законодавства України, чинного на момент прийняття спірного рішення, не встановлено. Крім того, суди відмовили у застосуванні позовної давності, заявленої відповідачем, оскільки дійшли висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з їх необґрунтованістю.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

Позивач у справі - ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки не прийняли до уваги те, що жодна із норм Закону України "Про акціонерні товариства" не вказує на той факт, що положення статей 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства" не застосовуються у разі, якщо акціонерні товариства не привели статути та внутрішні положення у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства". За доводами позивача, у пункті 1 Прикінцевих положень Закону України "Про акціонерні товариства" вказано, що цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20; жодної іншої альтернативи, крім другого речення частини другої статті 20 не передбачено. У зв'язку з наведеним, на думку позивача, суд мав прийняти до уваги та застосувати до спірних правовідносин положення статей 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства". Також позивач вважає, що суди безпідставно застосували роз'яснення Державної комісії з цінних паперів "Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" у зв'язку з набранням ним чинності", оскільки не врахували те, що закон має вищу юридичну силу по відношенню до підзаконних нормативних актів. В обґрунтування доводів про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права позивач посилається на те, що суди неналежним чином дослідили доводи позивача та не в повному обсязі з'ясували обставини справи. Позивач вважає, що спірні рішення наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "Інтермет" порушують його корпоративні права щодо цього товариства, оскільки рішення повинні були прийматись загальними зборами акціонерів товариства, під час проведення яких позивач мав би можливість реалізувати своє законодавчо визначене право на управління товариством.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, посилаючись на те, що вимоги скаржника є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства України, а суди попередніх інстанцій правильно та обґрунтовано відмовили у задоволенні позову.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

30.04.2009 набув чинності Закон України "Про акціонерні товариства".

Пунктом другим розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що через два роки з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 30.04.2011) втрачають чинність статті 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" у частині, що стосується акціонерних товариств.

Абзацом першим пункту п'ятого розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто в термін до 30.04.2011). При цьому, датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту.

У роз'ясненні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" у зв'язку з набранням ним чинності", затвердженому рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 797 від 14.07.2009, зазначено, що акціонерні товариства до приведення у відповідність з нормами Закону України "Про акціонерні товариства" статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства мають керуватись у своїй діяльності з 30.04.2009 по 30.04.2011 Законом України "Про господарські товариства" та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами. Акціонерні товариства, які, починаючи з 30.04.2009 привели свою діяльність у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства", мають керуватись у своїй діяльності Законом України "Про акціонерні товариства" та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Врахувавши викладене та встановивши те, що Відкрите акціонерне товариство "Холдінг Компанія "Інтермет" станом на момент прийняття наглядовою радою товариства спірних рішень не привело свої внутрішні положення у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення Закону України "Про акціонерні товариства", в тому числі положення статей 71 (правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість) та 72 (наслідки недотримання вимог до порядку вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість) Закону України "Про акціонерні товариства", якими обґрунтовані позовні вимоги, а мають бути застосовані положення статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства".

Однак, Касаційний господарський суд вважає зазначений висновок судів помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через тридцять місяців з дня опублікування цього Закону. Через два роки з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682) у частині, що стосується акціонерних товариств.

Закон України "Про акціонерні товариства" був офіційно опублікований в газеті "Урядовий кур'єр" 29.10.2008. Як зазначалось вище Закон України "Про акціонерні товариства" набув чинності 30.04.2009.

З огляду на викладене, станом на дату прийняття наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" спірних рішень були чинними як Закон України "Про акціонерні товариства", так і статті 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" у частині, що стосується акціонерних товариств.

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній станом на дату прийняття наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" спірних рішень, до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Акціонер акціонерного товариства, статут якого не приведено у відповідність з нормами цього Закону, має право після закінчення зазначеного у цьому пункті строку звернутися до суду з позовом про приведення статуту товариства у відповідність із цим Законом.

Отже, пунктом 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" встановлений дворічний строк для приведення статутів та інших внутрішніх положень акціонерних товариств у відповідність з нормами цього Закону, але не передбачено відстрочення чи обмеження застосування положень Закону на зазначений період.

При цьому, пунктом 4 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" визначений пріоритет закріплених у ньому норм, згідно з яким до приведення у відповідність із цим Законом інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд зазначає, що з моменту набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства" його норми стали спеціальними щодо регулювання правовідносин зі створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, визначенні їх правового статусу, прав та обов'язків акціонерів і підлягали застосуванню до усіх акціонерних товариств незалежно від того, чи привели вони свої статути у відповідність з нормами цього Закону.

Відсутність у статуті акціонерного товариства положень стосовно правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, не звільняє від необхідності застосування вимог статей 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства", який набрав чинності з 29.04.2009 та встановив відповідний публічний порядок, оскільки зазначений Закон не вимагає закріплення у статуті акціонерного товариства його положень щодо угод із заінтересованістю та водночас не пов'язує дійсність цих вимог із їх викладенням у статуті.

Крім того, Касаційний господарський суд зазначає, що роз'яснення Державної комісії з цінних паперів № 797 від 14.07.2009 "Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства", на які посилався відповідач в заперечення позовних вимог та які були прийняті до уваги судами попередніх інстанцій, не можуть встановлювати порядок і строки набуття чинності зазначеним Законом.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 11.12.2018 у справі № 908/602/16, до вирішення якої було зупинено провадження у цій справі (№ 904/1237/17).

Зазначена правова позиція була сформована Верховним Судом з урахуванням наукових висновків фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді щодо застосування положень Закону України "Про акціонерні товариства" (в тому числі статей 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства") до правовідносин, що виникли в період з 30.04.2009 до 30.04.2011 за участю акціонерних товариств, які не привели свої статути у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до пунктів 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, Касаційний господарський суд зазначає, що станом на 14.12.2010 - дату прийняття наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" спірних рішень встановлений пунктом 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" дворічний строк для приведення статутів та інших внутрішніх положень акціонерних товариств у відповідність з нормами цього Закону не сплинув, чого не врахували суди попередніх інстанцій під час розгляду справи та прийняття оскаржуваних рішення та постанови.

Відповідно до частин 1, 2 статті 160 Цивільного кодексу України в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Випадки обов'язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.

Відповідно до частини 2 статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній станом на дату прийняття наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" спірних рішень в акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами. У такому разі передбачені цим Законом повноваження наглядової ради з підготовки та проведення загальних зборів здійснюються виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом акціонерного товариства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 7.1. Статуту Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" в редакції, чинній станом на дату прийняття спірних рішень, визначено, що управління товариством здійснюють: загальні збори акціонерів; наглядова рада; дирекція - виконавчий орган та ревізійна комісія.

Відповідно до пунктів 7.12., 7.13. Статуту Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "Інтермет" наглядова рада є органом товариства, який здійснює контроль за діяльністю дирекції та захист прав акціонерів товариства. Наглядова рада обирається загальними зборами з числа акціонерів у кількості не менш ніж трьох членів строком на 5 років.

Компетенція наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" визначена в пункті 7.14. Статуту. До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених законом та Статутом товариства, а також переданих для вирішення наглядовою радою загальними зборами, зокрема: встановлення ліміту сум угод з розпорядження нерухомим і рухомим майном, отримання кредитів, а також грошовими коштами для виконавчого органу товариства (підпункт 13 пункту 7.14. Статуту); затвердження рішень виконавчого органу з розпорядження нерухомим і рухомим майном товариства, грошовими коштами, отримання кредитів, якщо сума угод перевищує ліміт, встановлений наглядовою радою (підпункт 14 пункту 7.14. Статуту).

Відповідно до статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній станом на дату прийняття наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" спірних рішень, особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства та її афілійована особа (особи), акціонер, який одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак: 1) є стороною такого правочину; 2) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами); 3) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину; 4) внаслідок такого правочину придбає майно чи заінтересована в інших результатах виконання правочину; 5) є афілійованою особою юридичної особи, яка є стороною правочину або бере участь у правочині як представник чи посередник, або отримує винагороду від товариства чи від особи, що є стороною правочину, або внаслідок такого правочину придбає майно чи буде користуватися іншими результатами виконання правочину.

Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості поінформувати той орган, членом якого вона є, виконавчий орган та наглядову раду про наявність у неї такої заінтересованості.

Виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом п'яти днів з моменту отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати членам наглядової ради (а за відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально) інформацію стосовно правочинів, у вчиненні яких товариство заінтересоване, зокрема про: предмет правочину; вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином; загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг; особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.

У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси товариства, наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на загальні збори.

Наглядова рада протягом п'яти робочих днів зобов'язана прийняти рішення про вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість.

Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради, вона не бере участь у голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, це питання виноситься на розгляд загальних зборів.

Наглядова рада може прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину.

Згідно зі статтею 72 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній станом на дату прийняття наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" спірних рішень, в якій встановлені наслідки недотримання вимог до порядку вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, у разі недотримання вимог, передбачених статтею 71 цього Закону, особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством правочину, несе відповідальність перед ним у розмірі завданих товариству збитків. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо особа, яка вчинила правочин, знала або повинна була знати про недотримання зазначених вимог.

У разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вимог, передбачених статтею 71 цього Закону, та вчинення товариством правочину з юридичною особою, всі акції (частки, паї) якої належать цій особі та/або її афілійованим особам, товариство або будь-хто з його акціонерів має право вимагати визнання цього правочину судом недійсним і відшкодування збитків та/або моральної шкоди.

Дійшовши висновку про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення Закону України "Про акціонерні товариства", суди не дослідили обставини дотримання відповідачем вимог статей 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства" під час прийняття наглядовою радою товариства спірних рішень. Суди попередніх інстанцій, зокрема не здійснили аналіз родинних зв'язків членів наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет", про що зазначав позивач в позовній заяві, та не встановили обставини наявності заінтересованості посадової особи товариства (керівника) та її афілійованих осіб у прийнятті спірних рішень. У зв'язку з цим суди не з'ясували чи мала наглядова рада Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" та/або окремі її члени повноваження на вирішення питань, щодо яких були прийняті спірні рішення. З огляду на викладене висновок судів попередніх інстанцій про те, що прийняття спірних рішень віднесено Статутом відповідача в редакції, чинній станом на дату їх прийняття, до компетенції наглядової ради товариства, який був зроблений без застосування до спірних правовідносин положень статей 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства", є передчасним.

Крім того, суди попередніх інстанцій не з'ясували, чи порушує інтереси товариства правочин (про надання майнової поруки), щодо якого були прийняті спірні рішення, та якщо порушує, то яким чином.

Відповідно до статті 256, частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на те, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин положення статей 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства" та не дослідили у зв'язку з цим зазначених вище обставин передчасним є також і висновок судів про необґрунтованість заявлених ОСОБА_3 позовних вимог у справі. Отже, суди не з'ясували належним чином з урахуванням зазначених норм Закону України "Про акціонерні товариства", чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду, в чому полягає порушення його прав або охоронюваних законом інтересів та, як наслідок, не з'ясували чи підлягає застосуванню до позовних вимог у цій справі позовна давність, заявлена відповідачем. Суди не з'ясували чи дотримано відповідачем строки позовної давності, не встановили ні початку перебігу позовної давності за вимогами позивача у цій справі, ні обставин наявності/відсутності у позивача поважних причин її пропущення.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

В порушення принципу повноти зазначені вище обставини не були встановлені судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішення та постанови. Господарськими судами попередніх інстанцій помилково не були застосовані до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим суди дійшли передчасних висновків, а оскаржувані рішення та постанову не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Встановлення обставин справи, оцінка доказів виходить за межі розгляду справи в порядку касації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно з частинами 3, 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на те, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не надали оцінку всім доводам та запереченням сторін, не дослідили всіх наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2017 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

9. Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 у справі № 904/1237/17 скасувати

3. Справу № 904/1237/17 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

І. Ткач