Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.10.2018 року у справі №978/1652/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 978/1652/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український дистрибуційний центр",

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду

(суддя - Істоміна О.А.)

від 20.09.2018,

за заявою приватного підприємства "Вікторія Плюс",

про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" від 03.08.2018,

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український дистрибуційний центр",

до приватного підприємства "Вікторія Плюс",

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" від 03.08.2018 у справі № 01-09/18 частково задоволено позов ТОВ "Український дистрибуційний центр". Стягнуто з ПП "Вікторія Плюс" 274 460,10 грн заборгованості за поставлений товар, 295,34 грн відсотків за користування товарним кредитом, 42 038,15 грн пені, 42 911,63 грн відсотків за неправомірне користування коштами та 14 853,92 грн інфляційних втрат. У задоволені позову в частині стягнення 489 465,60 грн штрафу за невиконання грошового зобов'язання відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 скасовано рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації "Господарський арбітраж" від 03.08.2018 у справі № 01-09/18.

Приймаючи ухвалу, Харківський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що третейським судом при вирішенні третейського справи було порушено передбачений Законом України "Про третейські суди" порядок відводу третейського судді, в зв'язку з чим склад третейського суду, який прийняв оспорюване рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 Закону України "Про третейські суди".

ТОВ "Український дистрибуційний центр" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені заяви про скасування рішення третейського суду.

Підставами для скасування судового рішення позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права апеляційним господарським судом. Вказує на відсутність передбачених законом підстав для скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" від 03.08.2018.

У відзиві на касаційну скаргу ПП "Вікторія Плюс" вважає оскаржувану ухвалу апеляційного суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

Відповідно до частини другою статті 25 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Таким чином, з 15.12.2017 Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з 15.12.2017 розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.

Відповідно до частини 3 статті 349 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Згідно з статтею 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди".

Перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Щодо підвідомчості третейському суду спору у цій справі необхідно зазначити, що стаття 6 Закону України "Про третейські суди" містить перелік справ (спорів), які не підвідомчі третейським судам.

Спір про стягнення ТОВ "Український дистрибуційний центр" з ПП "Вікторія Плюс" заборгованості за договором поставки насіння сільськогосподарських культур на умовах товарного кредиту №НКР007/048/17 від 23.03.2017, що розглядався постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Господарський арбітраж" у третейській справі № 01-09/18 міг бути переданий на розгляд третейського суду за умовами статті 6 Закону України "Про третейські суди".

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" від 03.08.2018 у справі № 01-09/18 прийнято у спорі, що виник внаслідок укладення між сторонами договору поставки насіння сільськогосподарських культур на умовах товарного кредиту №НКР007/048/17 від 23.03.2017.

Між сторонами наявна угода про передачу спору на розгляд третейського суду (третейське застереження), про що зазначено в пункті 9.8 договору поставки насіння сільськогосподарських культур на умовах товарного кредиту №НКР007/048/17 від 23.03.2017. Третейське застереження відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про третейські суди".

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, рішення прийнято третейським судом у спорі, передбаченому третейською угодою між сторонами, та ним не вирішено питань, що виходять за межі третейської угоди, третейська угода (застереження) не визнана недійсною компетентним судом, питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі третейським судом не вирішувались.

Вирішуючи питання про відповідність складу третейського суду вимогам ст. ст. 16- 19 Закону України "Про третейські суди" як одну з підстав для скасування рішення третейського суду відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди", слід виходити з такого.

Згідно з положеннями ст. 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 10 Закону України "Про третейські суди" регламент третейського суду повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим Законом. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.

За змістом положень ст. 14 Закону України "Про третейські суди" сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до ст. 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов'язковий чи рекомендаційний характер.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

Відповідно до списку третейських суддів постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж", затвердженого рішенням загальних зборів учасників Асоціації "Господарський арбітраж" від 26.01.2009, третейськими суддями є Ковальов Іван В'ячеславович та Джепа Григорій Володимирович.

Ухвалою голови постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" від 31 травня 2018 року у справі № 01-09/18 для розгляду позовної заяви ТОВ "Український дистрибуційний центр" до ПП "Вікторія Плюс" про стягнення заборгованості призначено одноособово суддю Джепу Григорія Володимировича.

Представником відповідача був заявлений відвід третейському судді Джепі Г.В. (заява від 25.07.2018), який був відхилений в оспорюваному рішенні третейського суду від 03.08.2018 у зв'язку з необґрунтованістю та відсутністю підстав для відводу передбачених ст. 19 Закону України "Про третейські суди".

Статтею 20 Закону України "Про третейські суди" передбачено загальний порядок відводу чи самовідводу третейського судді з уточненням щодо особливостей його застосування у постійно діючих третейських судах. Так, за наявності підстав, зазначених у ст. 19 цього Закону, сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу призначеного чи обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його призначення чи обрання. Процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону.

Якщо в третейській угоді або у регламенті третейського суду не визначена процедура відводу третейського судді, то письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, регламент постійно діючого Третейського суду при асоціації "Господарський арбітраж" не містить порядку та процедури відводу судді.

Відповідно до вимог частин 7 та 8 ст. 20 Закону України "Про третейські суди" заява сторони про відвід подається третейському судді третейського суду для вирішення конкретного спору, кандидатура якого відводиться, або голові постійно діючого третейського суду. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід.

Якщо інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати голові третейського суду свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується головою третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними чи обраними у справі, протягом п'яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення яких є обов'язковим для сторін.

Матеріали третейської справи № 01-09/18 не містять заперечень ТОВ "Український дистрибуційний центр" з приводу заявленого відводу третейському судді Джепі Г.В. Відсутність заперечень з приводу такого відводу не було спростовано позивачем під час судового розгляду. До Харківського апеляційного господарського суду та Верховного Суду не було надано доказів подання ТОВ "Український дистрибуційний центр" мотивованих заперечень голові постійно діючого Третейського суду при асоціації "Господарський арбітраж" на заявлений відвід судді Джепі Г.В.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що суддя Джепа Г.В. був відведеним у третейській справі № 01-09/18 з дня подання ПП "Вікторія Плюс" заяви про його відвід.

Враховуючи вимоги частин 7 та 8 ст. 20 Закону України "Про третейські суди" неможливо зробити висновок, що склад третейського суду, яким прийнято оспорюване рішення, відповідав вимогам закону, що є достатньою підставою для скасування такого рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та п. 4 ч. 2 ст. 350 ГПК України.

Оцінивши зібрані у справі докази у сукупності, Харківський апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" від 03.08.2018 у справі № 01-09/18, а, відтак, і для задоволення заяви приватного підприємства "Вікторія Плюс".

Доводи, викладені ТОВ "Український дистрибуційний центр" у апеляційній скарзі, щодо помилковості зазначених висновків суду спростовуються встановленими фактичними обставинами у справі та не ґрунтуються на наведених вище нормах чинного законодавства, які регулюють правовідносини сторін.

За таких обставин підстав для зміни чи скасування ухвали Харківського апеляційного господарського суду немає.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на ТОВ "Український дистрибуційний центр".

Керуючись ст. ст. 253, 269, 270, 275, 276, 282, 283, 284, 349, 351 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український дистрибуційний центр" залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 у справі за № 978/1652/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І. Ткач