Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.04.2019 року у справі №904/4330/15
Постанова ВГСУ від 11.11.2015 року у справі №904/4330/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/4330/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агроцентр"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду

від 25.02.2019

у складі колегії суддів: Білецької Л.М. (головуючого), Пархоменко Н.В., Череда А.Є.

у справі № 904/4330/15

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного" відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 у справі № 904/4330/15, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного" - визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

3. Ліквідатором ТОВ "Агрофірма імені М.О. Посмітного " призначено голову ліквідаційної комісії М.О. Посмітного" Кучерова Петра Михайловича.

4. Не погодившись зі вказаною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агроцентр" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 у даній справі скасувати та закрити провадження у справі. Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агроцентр" подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі № 904/4330/15 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агроцентр" про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агроцентр" на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 у справі №904/4330/15, апеляційну скаргу та додані до неї документи повернуто скаржнику.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

6. 12.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агроцентр" звернулось через Центральний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою вих. № 11/03 від 11.03.2019 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі № 904/4330/15.

7. 19.03.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень

ГПК України, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агроцентр" вих. № 11/03 від 11.03.2019 разом зі справою № 904/4330/15 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 904/4330/15 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 05.04.2019.

9. Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агроцентр" вих. № 11/03 від 11.03.2019 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі № 904/4330/15 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 26 квітня 2019 року шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі № 904/4330/15.

10. Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агроцентр" усунено недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.

11. Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 904/4330/15 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агроцентр" вих. № 11/03 від 11.03.2019 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2019.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

12. Не погодившись з ухвалою апеляційного суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агроцентр" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агроцентр" до Південно-західного апеляційного господарського суду для подальшого розгляду.

13. На думку скаржника оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підтвердження своєї позиції наводить наступні доводи.

13.1. ТОВ "Бізнес Агроцентр" не було повідомлено про розгляд справи, про що свідчить ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2015 про порушення провадження у справі про банкрутство, згідно з якою копію цієї ухвали було надіслано боржнику, Кіровському ВДВС Дніпропетровського МУЮ, державному реєстратору Реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ. Крім того, оскаржувану постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 у даній справі було надіслано боржнику, ліквідатору, Кіровському ВДВС Дніпропетровського МУЮ, державному реєстратору Реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

13.2. Скаржник вважає, що пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, у зв`язку з чим просив суд поновити його, враховуючи принцип рівності сторін у процесі, який був неодноразово застосований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, наводить рішення у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 та інші. Зазначає про те, що у рішенні "Беллет проти Франції" від 04.12.1995 року міститься висновок: "Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. Від учасників справи до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Позиція Верховного Суду

15. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

16. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

19. Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч.1 цієї статті).

20. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, постановлена судом на підставі статті 261 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

21. Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

22. Постанова суду першої інстанції, яка оскаржувалась Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агроцентр" в апеляційному порядку, прийнята судом 03.06.2015, тобто до набрання чинності з 15.12.2017 ГПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ.

23. Згідно з пунктом 13 частини 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

24. Разом з тим, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ГПК України).

25. Отже, судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.

26. Частиною 1 статті 93 ГПК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови) передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

27. Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувана постанова винесена господарським судом 03.06.2015, водночас, апеляційну скаргу подано скаржником 15.02.2019. Крім того, скаржником подано заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги, в обґрунтування якої скаржник зазначив, що його не було повідомлено про розгляд справи про що свідчить ухвала господарського суду Дніпропетровської області 27.05.2015 про порушення провадження у справі про банкрутство.

28. Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана постанова винесена господарським судом 03.06.2015, таким чином, строк апеляційного оскарження зазначеного судового акта закінчився 15.07.2015 (13.07.2015 та 14.07.2015 вихідні дні). Водночас, апеляційну скаргу подано скаржником лише 15.02.2019, тобто із значним пропуском встановленого процесуального строку.

29. Згідно приписів частини 2 статті 261 ГПК України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

30. Зазначеною вище статтею врегульовано порядок вчинення процесуальної дії судом апеляційної інстанції, а саме, відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку.

31. Таким чином, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими на судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, керується, в тому числі, приписами частини 2 статті 261 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017). Відтак, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження.

32. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської від 20.05.2015 у справі 904/4330/15 прийнято заяву голови ліквідаційної комісії ТОВ "Агрофірма імені М.О. Посмітного" про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма імені М.О. Посмітного" до розгляду в підготовчому засіданні.

33. Крім того, апеляційним судом встановлено, що ТОВ "Бізнес Агроцентр" володіє часткою 99,9 % статутного капіталу ТОВ "Агрофірма імені М.О. Посмітного", тоді як 12.03.2015 засновниками (учасниками) ТОВ "Агрофірма імені М.О. Посмітного", в тому числі скаржником, було прийнято рішення про припинення діяльності боржника шляхом ліквідації та призначено голову ліквідаційної комісії (т.1 а.с.6-7).

34. За змістом статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

35. Апеляційним судом також встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2015 у справі № 904/4330/15 засновників ТОВ "Агрофірма імені М.О. Посмітного" зобов`язано надати письмові пояснення щодо прийняття та підписання рішення щодо ліквідації підприємства боржника.

36. 27.05.2015 від ТОВ "Бізнес Агроцентр" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли пояснення, в яких зазначено, що у зв`язку з неможливістю виконання зобов`язань перед кредиторами, учасниками ТОВ "Агрофірма імені М.О. Посмітного " було прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

37. За огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини даної справи, апеляційний суд дійшов правомірного висновку, що ТОВ "Бізнес Агроцентр" було обізнане про звернення боржника до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, а можливість вчасного подання апеляційної скарги на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому відсутні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Відтак, доводи касаційної скарги є необґрунтованими та зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 ГПК України.

38. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі частини 2 статті 261 ГПК України, внаслідок встановлення судом обставин пропуску строку на апеляційне оскарження (більше трьох років), оскільки звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів існування передбачених пунктами цієї статті винятків.

39. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

40. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

41. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

42. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

43. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

44. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

45. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали були дотримані.

46. За таких обставин ухвала апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

47. Оскільки підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції не вбачається, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агроцентр" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі № 904/4330/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі № 904/4330/15 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді В. Я. Погребняк

Н. Г. Ткаченко