Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.11.2018 року у справі №910/3233/18
Ухвала КГС ВП від 18.10.2020 року у справі №910/3233/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/3233/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, Г.О. Вронська, Л. В. Стратієнко,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018р.

у складі колегії суддів: Л. В. Кропивна - головуючий, Н. Ф. Калатай, С. А. Пашкіна

та на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.06.2018р.

суддя: В. І. Пінчук

за позовом публічного акціонерного товариства "Науково - виробничий центр "Борщагівський хіміко - фармацевтичний завод"

до

1.Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця";

2.Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

3.Київської міської ради

про визнання недійсними біржових торгів з продажу акцій на аукціоні у процесі приватизації та біржового контракту №185321 на купівлю-продаж акцій від 20.03.2015р.

та за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"

до публічного акціонерного товариства "Науково - виробничий центр "Борщагівський хіміко - фармацевтичний завод"

про визнання права власності на акції

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень

ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" звернулося до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця", Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради про:

- визнання недійсними результатів біржових торгів з продажу акцій на аукціоні у процесі приватизації, що оформлені протоколом №1 від 20.03.2015р., щодо визнання переможцем ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" з ціною продажу 171 844 000 грн.;

- визнання недійсним біржового контракту №185321 на купівлю-продаж акцій від 20.03.2015р., що укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №1584.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2018р. відкрито провадження у справі.

02 травня 2018р. ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" подало до суду першої інстанції зустрічну позовну заяву про визнання права власності ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" на 3 100 штук простих іменних акцій (номінальна вартість 1 839,00 грн., код цінних паперів - UA 23518596), придбаних на підставі біржового контракту №185321 від 20.03.2015р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №1584.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.05.2018р. зустрічний позов прийнято до розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом.

14 червня 2018р. до суду першої інстанції надійшла позовна заява від ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якій вони просили суд залучити їх в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, визнати недійсними результати біржових торгів з продажу акцій на аукціоні у процесі приватизації, що оформлені протоколом №1 від 20.03.2015р. щодо визнання переможцем ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" з ціною продажу 171 844 000,00 грн. та визнати недійсним біржовий контракт №185321 на купівлю-продаж акцій від 20.03.2015р., що укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №1584.

2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2018р. у справі №910/3233/18 у залученні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у якості третіх осіб з самостійними вимогами відмовлено та повернуто позовну заяву без розгляду заявникам.

Повертаючи позовну заяву третіх осіб суд послався на норми ст. ст. 49, 180 ГПК України та вказав, що позовні вимоги позивача аналогічні вимогам останніх, і таким чином їхні права як акціонерів під час розгляду цього спору не порушені.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018р. ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

Апеляційний господарський суд вказав, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовна заява третіх осіб із вимогами на захист інтересів територіальної громади міста Києва подана з порушенням ст. 180 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню без розгляду заявникам.

Відхиляючи доводи заявників апеляційної скарги про постановлення оскаржуваної ухвали неповноважним складом суду, суд апеляційної інстанції вказав на наявність протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.06.2018р., яким заяву третіх осіб з самостійними вимогами передано судді Пінчуку В.І. одноособово.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не погоджуючись із вказаними ухвалою та постановою господарських судів попередніх інстанцій, звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просять ухвалу та постанову скасувати, а позовну заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передати на розгляд до господарського суду міста Києва в рамках справи №910/3233/18.

Скаржники зазначають, що ухвала місцевого господарського суду постановлена неповноважним складом суду, оскільки ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2018р. у справі №910/3233/18, яка набрала законної сили в момент її постановлення, вирішено здійснювати розгляд справи у колегіальному складі суду та передано справу для здійснення автоматичного розподілу справи. Проте 15.06.2018р. оскаржувана ухвала постановлена одноособово суддею Пінчуком В.І.

Скаржники стверджують, що суд апеляційної інстанції зазначеним обставинам не надав оцінки.

Крім того у скарзі вказується про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обгрунтовуються, між іншим, порушенням їхніх прав як членів територіальної громади, тому позов скаржників є взаємопов'язаним з первісним і їх спільний розгляд є доцільним.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" вказує на постановлення оскаржуваної ухвали повноважним складом суду, оскільки лише 12.07.2018р. справу №910/3233/18 було прийнято до провадження колегією у складі трьох суддів.

На думку відповідача-1, оскаржувану ухвалу прийнято у складі судді Пінчука В.І. з метою дотримання встановлених процесуальним законодавством строків.

ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" зазначає, що заявлений скаржниками позов не взаємопов'язаний з первісним позовом, а є ідентичним. При цьому заявниками не надано доказів їх уповноваження територіальною громадою представляти її інтереси.

У відповіді на відзив ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" скаржники стверджують, що саме з 14.06.2018р. розгляд справи мав здійснюватись колегіально та вказують на порушення їхніх прав як членів територіальної громади.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Положення ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України надають кожній особі право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За положеннями ч. 1 ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

За ч. 5 ст. 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 4-6 ст. 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що позовна заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подана з порушенням ст. 180 ГПК України.

Верховний Суд вважає такі висновки обґрунтованими та законними, з огляду на наступне.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в позовній заяві просили визнати недійсними результати біржових торгів, що оформлені протоколом №1 від 20.03.2015р., та визнати недійсним біржовий контракт №185321 на купівлю-продаж акцій від 20.03.2015р., що укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця".

Вимоги обґрунтовані тим, що вказані особи є членами територіальної громади міста Києва, а перехід права власності на пакет акцій ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" у кількості 3 100 шт. від Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" на підставі біржового контракту на купівлю-продаж акцій №185321 від 20.03.2015р., відбувся з істотними порушеннями законодавства України, яке регулює дані правовідносини. Вказаним порушено права та інтереси заявників, оскільки вибуття з володіння територіальної громади міста Києва пакету акцій ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" завдає істотної шкоди її економічним інтересам, і позбавляє можливості отримувати дивіденди від діяльності заводу.

За твердженням заявників, чистий дохід від реалізації продукції акцій ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" в 2012-2014 роках становив близько 700 млн. грн. та мав тенденцію до щорічного збільшення, відтак розмір дивідендів, що міг би отримуватись територіальною громадою міста Києва, є досить значним, отримання цих дивідендів дозволило би реалізувати соціальні програми, встановити льготи для мало захищених верств населення міста Києва. Однак, було допущено монополізацію та суттєве обмеження конкуренції на ринку лікарських засобів України, що з рештою обумовило підвищення цін на лікарські засоби, які виробляються ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод".

На думку заявників, вони, будучи членами територіальної громади міста Києва, мають право вимагати дотримання порядку прийняття рішень щодо відчуження акцій ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", які перебувають у власності громади та дотримання порядку відчуження акцій, оскільки мають обґрунтований юридичний інтерес, як щодо отримання територіальною громадою міста Києва прибутку у вигляді дивідендів від діяльності ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", так і щодо недопущення монополізації та обмеження конкуренції на ринку лікарських засобів України, що серед іншого, призвело до суттєвого підвищення цін на лікарські засоби.

Верховний Суд констатує, що у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право щодо цього предмета спору чи його частини.

Предметом спору у даній справі є оформлені протоколом результати торгів з продажу акцій, біржовий контракт на купівлю-продаж акцій від 20.03.2015р. та акції, придбані на підставі біржового контракту від 20.03.2015р.

Як вбачається із встановлених судами обставин, вимоги третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є самостійними вимогами на предмет спору у розумінні ст. 49 ГПК України, а є вимогами, ідентичними первісним позовним вимогам у справі.

Крім того, ці вимоги спрямовані на захист інтересів територіальної громади.

Проте, як правильно враховано апеляційним господарським судом, фізичні особи можуть виступати від імені територіальних громад у випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, за спеціальними дорученнями. Вказане встановлено нормами ч. 1 ст. 173 ЦК України.

Разом з тим, за ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Заявниками не надано доказів уповноваження їх представляти інтереси територіальної громади міста Києва.

За наведених обставин господарський суд першої інстанції, з яким правильно погодився апеляційний господарський суд, дійшов вірного висновку, що позовна заява третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із вимогами на захист інтересів територіальної громади міста Києва подана з порушенням вимог ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, та обґрунтовано повернув її без розгляду заявникам.

Доводи скаржників про постановлення оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду неповноважним складом суду, відхиляються Верховним Судом з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7. ст. 32 ГПК України якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи і про це прийнято відповідне рішення, така справа розглядається в суді першої інстанції - колегією суддів, до складу якої включається суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ, та два судді, додатково визначених Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою після прийняття рішення про колегіальний розгляд справи.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровано господарським судом міста Києва за №7706/18 14.06.2018р. (а. с. 19 т. 3).

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.06.2018р. об 11:53 заяву третіх осіб з самостійними вимогами за №7706/18 передано судді Пінчуку В.І. одноособово.(а. с. 191 т. 2).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2018р. у судовому засіданні, яке відбулось з 12:00 по 12:10 (а.с. 183 т. 2), ухвалено здійснювати розгляд справи №910/3233/18 у колегіальному складі суду.

Відповідно до п.п. 10 п. 21 Розділу ХІІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішення Ради суддів України 26.11.2010р. №30 (у редакції рішення Ради суддів України 02.03.2018 р. №17) передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об'єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо зустрічних позовів та позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у судовій справі, у якій відкрито провадження.

Враховуючи, що передача позовної заяви третіх осіб раніше визначеному у справі судді відбулась до моменту прийняття рішення про колегіальний розгляд справи, Верховний Суд не вбачає порушень Положення про автоматизовану систему документообігу суду у даному випадку.

Крім того, колегію суддів для розгляду справи №910/3233/18 визначено лише 18.06.2018р. відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів (а. с. 194 т. 2).

Таким чином, станом на момент прийняття суддею Пінчуком В.І. ухвали про повернення позовної заяви третіх осіб 15.06.2018р. суддя Пінчук В.І. був єдиним повноважним складом суду у справі №910/3233/18 щодо розгляду цієї заяви, переданої саме йому для розгляду до прийняття ним рішення про колегіальний розгляд справи та до визначення складу колегії.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Доводи скаржників про порушення судами норм права не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.06.2018р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018р. у справі №910/3233/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді Г. О. Вронська

Л. В. Стратієнко