Історія справи

Ухвала КГС ВП від 26.11.2018 року у справі №910/21976/16
Ухвала КГС ВП від 29.10.2018 року у справі №910/21976/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/21976/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, Л. В. Стратієнко, І. В. Ткач,

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Євробанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства комерційного банку "Євробанк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018р.

у складі колегії суддів: Є. Ю. Шаптала - головуючий, І. М. Скрипка, С. А. Гончаров

та на рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2018р.

суддя: В. І. Пінчук

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Євробанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства комерційного банку "Євробанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Техвестсервіс"

про визнання недійсними нікчемних договорів

за участю представників учасників:

позивача: Мірвода А.М. -

відповідача: Домашенко О.Є.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Євробанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича (далі - ПАТ "Євробанк", позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" (далі - ТОВ "НВП "Техвестсервіс", відповідач) про визнання недійсними нікчемних договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Позов мотивовано тим, що договори купівлі-продажу укладені всупереч положень п.7 ч. 3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Позивач вказує на те, що він не отримав нових грошових надходжень за продані нежитлові приміщення згідно з договорами купівлі-продажу нежитлових приміщень, а прийняв в якості оплати за договорами грошові кошти відповідача, отримані внаслідок дострокового розірвання депозитних договорів, що були укладені між позивачем та відповідачем.

Позивач наголошує на тому, що відповідач отримав переваги у вигляді зміни черговості кредиторів, оскільки фактично відповідач отримав замість вкладу нерухоме майно, хоча мав би отримати грошові кошти у 7 чергу вимог кредиторів згідно зі ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2018р. у справі № 910/21976/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018р., в позові відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що договори про дострокове розірвання та повернення вкладів містять ознаки нікчемності, передбачені п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", однак позивачем не було заявлено вимог про визнання недійсними нікчемних договорів про дострокове розірвання.

Суди вказують на те, що договори купівлі-продажу не містять умови, що відповідач оплатить за придбані спірні приміщення коштами достроково повернутими банком за додатковими договорами. Відсутність такої умови суттєво впливає на можливість визнання оскаржуваних договорів недійсними, оскільки у такому випадку є недоведеною та обставина, що волевиявлення відповідача в момент укладення договорів купівлі - продажу було спрямоване саме на здійснення розрахунку з позивачем вказаними депозитними коштами.

Сплата коштів позивачу, отриманих відповідачем внаслідок укладення нікчемних правочинів у даному випадку є неналежним виконанням зобов'язання.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2018р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018р. у справі № 910/21976/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Скарга мотивована посиланням на п. 7 ч. 3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якої, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, такі правочини є нікчемними.

Позивач зазначив, що внаслідок укладення договорів купівлі-продажу від 14.06.2016р., відповідач отримав переваги у вигляді зміни черговості кредиторів, оскільки фактично відповідач отримав замість вкладу нерухоме майно, хоча мав би отримати грошові кошти у 7 чергу вимог кредиторів (вимоги інших юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами Банку) згідно зі ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Також позивач вказує на те, що оплата за нежитлові приміщення здійснена відповідачем коштами отриманими внаслідок дострокового повернення депозитних коштів.

Позивач наголошує на тому, що договори купівлі-продажу укладені всупереч положень п.7 ч. 3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

24 жовтня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" (вкладник) та публічним акціонерним товариством комерційним банком "Євробанк" (банк) укладено генеральний договір №ДЛЮ-833/EUR-GL вкладу юридичних та фізичних осіб-підприємців з Правилами "СТРОКОВИЙ з виплатою процентів щомісячно" (далі - Генеральний договір), відповідно до якого банк приймає на зберігання від вкладника грошові кошти та зобов'язується виплачувати вкладнику суму вкладу та проценти на нього на умовах та в порядку, встановлених договором, правилами та відповідними додатковими договорами до нього.

27 травня 2016 року між сторонами укладено додатковий договір № 101 до Генерального договору, відповідно до умов якого вкладник розмістив, а банк прийняв на рахунок вкладний транш в сумі 700 000,00 євро, строком до 29 серпня 2016 року.

10 червня 2016 року між сторонами укладено додатковий договір № 105 до Генерального договору, згідно з яким вкладник розмістив, а банк прийняв на рахунок вкладний транш у сумі 450 000,00 євро, строком до 14 липня 2016 року.

10 червня 2016 року між сторонами укладено додатковий договір № 104 до Генерального договору, відповідно до якого вкладник розмістив, а банк прийняв на рахунок вкладний транш у сумі 450 000,00 євро, строком до 14.07.2016 р.

Судами встановлено, що 13.06.2016р. між сторонами укладено додатковий договір №107 до Генерального договору, згідно з яким банк 13.06.2016р. достроково повертає вкладнику кошти в сумі 700 000, 00 євро, які були розміщені відповідно до додаткового договору № 101 від 07.05.2016 р.

13 червня 2016 року між сторонами укладено додатковий договір № 106 до Генерального договору, відповідно до якого банк 13.06.2016 р. достроково повертає вкладнику кошти в сумі 450 000,00 грн., які були розміщені відповідно до додаткового договору № 105 від 10.06.2016 р.

14 червня 2016 року між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" (покупець) та ПАТ КБ "Євробанк" (продавець) укладено договори купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською О.О.:

- договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, зареєстрований в реєстрі за №1157, відповідно до якого ТОВ "НВП "Техвестсервіс" придбав у ПАТ "КБ "Євробанк" нежитлове приміщення № 202, загальною площею 162,7 кв.м., що знаходиться в будинку № 4 "г", розташованого по проспекту В. Лобановського в м. Києві, вартістю 8 868 985, 77 грн.;

- договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, зареєстрований в реєстрі за №1158, відповідно до якого ТОВ "НВП "Техвестсервіс" придбав у ПАТ "КБ "Євробанк" нежитлове приміщення №204, загальною площею 51.6 кв.м., що знаходиться в будинку за № 4 "г", розташованого по проспекту В. Лобановського в м. Києві, вартістю 2 812 781, 67 грн.;

- договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, зареєстрований в реєстрі за №1159, відповідно до якого ТОВ "НВП "Техвестсервіс" придбав у ПАТ "КБ "Євробанк" нежитлове приміщення №203, загальною площею 51,7 кв. м., що знаходиться в будинку за № 4 "г", розташованого по проспекту В. Лобановського в м. Києві, вартістю 2 818 232, 56 грн.

Відповідно до п.2.1. вищезазначених договорів купівлі-продажу, покупець повинен здійснити розрахунок з продавцем шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку №26001070480001 в ПАТ "КБ "Євробанк", МФО 380355, в день посвідчення цього договору.

У матеріалах справи наявні платіжні доручення: № 32 від 14.06.2016 р. на суму 8 868 985,77 грн. - оплата за договором купівлі-продажу № 1157 від 14.06.2016 p.:, № 33 від 14.06.2016 р. на суму 2 812 781,67 грн. - оплата за договором купівлі-продажу № 1158 від 14.06.2016p. та № 34 від 14.06.2016 р. на суму 2 818 232,56 грн. - оплата за договором купівлі-продажу № 1159 від 14.06.2016р.

17 червня 2016 року на підставі рішення Правління Національного банку України від 17.06.2016р. № 73-рш "Про віднесення Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Євробанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "Євробанк" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17.06.2016р. до 16.07.2016 р. включно, призначено Кононця В.В. уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ "Євробанк".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2016р. у справі №826/13541/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017р., визнано протиправним та скасовано рішення, оформлене у формі повідомлення про нікчемність правочинів від 01.08.2016р. № 01-24.3/2018 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ "Євробанк" Кононця В.В. про визнання нікчемними правочинів, в тому числі: договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016р., зареєстрованого в реєстрі за № 1157; договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016р., зареєстрованого в реєстрі за № 1158; договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016р., зареєстрованого в реєстрі № 1159, укладених між ПАТ КБ "Євробанк" і ТОВ "НВП "Техвестсервіс".

ПАТ КБ "Євробанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вказуючи на нікчемність договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, звернулося до суду з даним позовом, в якому просить визнати вказані договори недійсними.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 2 ст.215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Статтею 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частинами 1, 2, п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу (далі - Закон) передбачено, що Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, у разі коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Державою передбачено правове регулювання (ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), яке визначає обов'язок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити внутрішню перевірку банківської діяльності неплатоспроможного банку, та критерії нікчемності правочинів, укладених банком за період в межах одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.

При цьому, згідно з частинами 4, 5 статті 38 Закону (в цій же редакції) Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Таким чином нікчемний правочин в силу відповідного закону, в тому числі і ч. 3 ст. 38 Закону, є недійсним з моменту його вчинення і не потребує для визнання таким ніяких додаткових дій чи рішень.

Рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оформлюються у формі повідомлення про нікчемність правочинів, як в даному випадку рішення від 01.08.2016р. № 01-24.3/2018.

Тобто, Фонд лише виявляє правочини, що є нікчемними в силу ч. 3 ст. 38 Закону, і повідомляє про них, а не визнає їх нікчемними.

Отже, сама по собі нікчемність правочинів, передбачених ч.3 ст. 38 Закону, не залежить від наявності чи відсутності вищевказаного рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що правочини про дострокове повернення вкладів є нікчемними на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону, оскільки банком надано відповідачеві переваги та пільги, прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, що призвело до неправомірного повернення коштів.

Однак, суди першої та апеляційної інстанції вказують на те, що позивачем не було заявлено позовних вимог про визнання недійсними нікчемних договорів про дострокове повернення вкладів.

Верховний Суд наголошує на тому, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення і не потребує для визнання його таким ніяких додаткових дій чи рішень.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи позивачеві у задоволенні позовних вимог, щодо визнання договорів купівлі-продажу приміщень недійсними зазначають, що сторони, укладаючи оскаржувані договори, не передбачили умови про те, що відповідач буде здійснювати розрахунок достроково повернутими йому позивачем депозитними коштами.

Здійснення оплати відповідачем позивачу достроково отриманими депозитними коштами (при відсутності у договорах відповідної умови про це), жодним чином не свідчить про нікчемність оскаржуваних договорів. Сплата відповідачем позивачу, отриманих відповідачем внаслідок укладення нікчемних правочинів у даному випадку є неналежним виконанням зобов'язання.

Верховний Суд не погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до п.2.1. вищезазначених договорів купівлі-продажу, покупець повинен здійснити розрахунок з продавцем шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку №26001070480001 в ПАТ "КБ "Євробанк", МФО 380355, в день посвідчення цього договору.

Як зазначає позивач у касаційній скарзі, позовній заяві та підтверджується банківською випискою по рахунку №26001070480001 у євро в ПАТ КБ "Євробанк", на вказаний рахунок ТОВ "НВП "Техвестсервіс": - 13.06.2016р. надійшов платіж у сумі 450 000,00 євро із призначенням платежу "виплата коштів згідно з депозитним договором №ДЛЮ-833/EUR-105 від 13.06.2016р. в зв'язку з достроковим розірванням за заявою клієнта"; - 13.06.2016р. надійшов платіж у сумі 700 000 євро із призначенням платежу "виплата коштів згідно з депозитним договором №ДЛЮ-833/EUR-101 від 27.05.2016р. в зв'язку з достроковим розірванням за заявою клієнта".

На підставі заявок ТОВ "НВП "Техвестсервіс" банком здійснено продаж коштів: 13.06.2016р. - у сумі 247 000,00 євро за 6 903 650,00 грн., які зараховані на рахунок "НВП "Техвестсервіс" №26001070480001 у гривні; 13.06.2016р. - у сумі 315 000,00 євро за 8 820 000,00 грн., які зараховані на рахунок "НВП "Техвестсервіс" №26001070480001 у гривні.

14 червня 2016 року ТОВ "НВП "Техвестсервіс" зі свого рахунку в гривні №26001070480001 здійснило платіж та перерахувало на рахунок ПАТ КБ "Євробанк" кошти в сумі 8 868 985,77 грн. з призначенням платежу "оплата за нежитлові приміщення згідно договору купівлі-продажу за реєстраційним номером № 1157 від 14.06.2016р.

14 червня 2016 року ТОВ "НВП "Техвестсервіс" зі свого рахунку в гривні №26001070480001 здійснило платіж та перерахувало на рахунок ПАТ КБ "Євробанк" кошти в сумі 2 818 232,56 грн. з призначенням платежу "оплата за нежитлові приміщення згідно договору купівлі-продажу за реєстраційним номером № 1158 від 14.06.2016р.

14 червня 2016 року ТОВ "НВП "Техвестсервіс" зі свого рахунку в гривні №26001070480001 здійснило платіж та перерахувало на рахунок ПАТ КБ "Євробанк" кошти в сумі 8 812 781,67 грн. з призначенням платежу "оплата за нежитлові приміщення згідно договору купівлі-продажу за реєстраційним номером № 1159 від 14.06.2016р.

Враховуючи викладене, свої зобов'язання з оплати за нежитлові приміщення, придбані згідно з договорами купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.06.2016р. на суму 14 500 000,00 грн. ТОВ "НВП "Техвестсервіс" виконало за рахунок коштів отриманих внаслідок дострокового повернення коштів по додатковим договорам до Генерального договору ДЛЮ-833/EUR-GL.

Таким чином, доводи ПАТ КБ "Євробанк", викладені у касаційній скарзі щодо оплати за нежитлові приміщення коштами отриманими внаслідок дострокового повернення депозитних коштів, підтверджуються матеріалами справи.

Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що банк, прийнявши в якості оплати за договорами купівлі-продажу нежитлових приміщень грошові кошти ТОВ "НВП "Техвестсервіс", отримані внаслідок дострокового повернення грошових коштів за додатковими договорами до Генерального договору №ДЛЮ-833/EUR-GL вкладу юридичних та фізичних осіб-підприємців з Правилами "СТРОКОВИЙ з виплатою процентів щомісячно" надав переваги відповідачеві.

Висновки судів попередніх інстанцій, що здійснення оплати відповідачем позивачу достроково отриманими депозитними коштами (при відсутності у договорах відповідної умови про це), не свідчить про нікчемність оскаржуваних договорів, є неправомірними, оскільки відповідач, отримавши на свій рахунок достроково повернуті грошові кошти за договором вкладу, ТОВ "НВП "Техвестсервіс" отримало б вказані грошові кошти лише у сьому чергу, натомість одержало нежитлові приміщення.

Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги позивача щодо нікчемності договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.06.2016р. на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якої правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, у разі коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

З огляду на зазначене доводи скаржника є обґрунтованими.

За змістом ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність.

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу позивача у справі, скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню. Верховним Судом приймається нове рішення про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.06.2016р., укладених між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" та ПАТ КБ "Євробанк".

8. Судові витрати

У зв'язку із скасуванням прийнятих судами попередніх інстанцій рішень та прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог, Верховний Суд покладає на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви, апеляційних та касаційних скарг та стягує з відповідача на користь позивача 28111,40 грн. понесених ним витрат за розгляд справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Євробанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства комерційного банку "Євробанк" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018р. та рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2018р. у справі №910/21976/16 скасувати.

Прийняти нове рішення. Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016р., укладений між публічним акціонерним товариством комерційним банком "Євробанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Техвестсервіс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1157.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016р., укладений між публічним акціонерним товариством комерційним банком "Євробанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Техвестсервіс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1158.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016р., укладений між публічним акціонерним товариством комерційним банком "Євробанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Техвестсервіс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1159.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Техвестсервіс" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 5, ЄДРПОУ 24721187) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Євробанк" (01032, м. Київ, бульвар Шевченка, 35, ЄДРПОУ 33305163) 28 111,40 грн. судового збору за подання позовної заяви, апеляційних та касаційних скарг.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І. В. Ткач