Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.08.2019 року у справі №905/179/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/179/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. - головуючого, Васьковського О. В., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Сотник А. С.

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

представник позивача - Лисенко В. О., довіреність № 14-202 від 17.05.2019,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго"

представники відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Донецької області

від 19.03.2019

у складі судді: Демідова П. В.

та на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 20.05.2019

у складі колегії суддів: Гетьман Р. А. (головуючий), суддя - Россолов В. В., суддя - Хачатрян В. С.

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго"

про стягнення боргу у загальній сумі 1 453 215,75 грн., у тому числі пені у сумі 1 360 457,31 грн. та 3% річних у сумі 92 758,44 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Позивач Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (далі - ТОВ "Краматорськтеплоенерго") про стягнення боргу у загальній сумі 1 453 215,75
грн., у тому числі пені у сумі 1 360 457,31 грн. та 3% річних у сумі 92 758,44

грн.

2. В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилалося на неналежне виконання відповідачем ТОВ "Краматорськтеплоенерго" зобов'язань за договором постачання природного газу № 4399/16-ТЕ-6 від 28.12.2015, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1 453
215,75 грн. та виникли підстави для нарахування пені у сумі 1 360 457,31 грн. та трьох відсотків річних у сумі 92 758,44 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.03.2019 у справі № 905/179/19 у задоволенні позовних вимог ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ТОВ "Краматорськтеплоенерго" про стягнення боргу у загальній сумі 1 453 215,75 грн., у тому числі пені у сумі 1 360 457,31 грн. та трьох процентів річних у сумі 92 758,44 грн. - відмовлено.

4. Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем було погашено основну заборгованість до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

5. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:

22.11.2015 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу природного газу за №4399/16-ТЕ-6 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у 2016 році природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору газ, що продається за Договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

П. 6.1. Договору визначено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У разі невиконання умов п. 6.1. Договору відповідач зобов'язується сплатити позивачу, крім основної заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 8.2.

Договору).

Протягом строку дії договору сторонами укладалися додаткові угоди, копії яких додані до матеріалів справи.

Договір підписано обома сторонами без заперечень та скріплено печатками.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 та від
29.02.2016.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем газу матеріали справи не містять (копії актів приймання-передачі природного газу в матеріалах справи).

Як стверджує позивач, та не заперечує відповідач, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у визначений Договором строк, чим порушив умови Договору, що стало підставою для нарахування відповідачеві пені у сумі 1360457,31 грн, 3% річних у сумі 92758,44 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі № 905/179/19 апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 19.03.2019 у справі №905/179/19 залишено без змін.

7. Суд апеляційної інстанції повністю погодився з висновком суду першої інстанції, що дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" поширюється на спірні правовідносини зі стягнення неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних, тому відповідні суми у даному випадку не нараховуються (підлягають списанню).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Донецької області від
19.03.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від
20.05.2019 у справі № 905/179/19, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 19.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі № 905/179/19 скасувати. Прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1 360 457,31 грн. - пені та 3% річних у сумі 92 758,44 грн.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/179/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В. Я., суддя - Білоус В. В., суддя - Огороднік К. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019.

10. У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В. В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/179/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В. Я., суддя - Васьковський О. В., суддя - Огороднік К. М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2019.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В. Я. - головуючого, судді - Васьковського О. В., судді - Огородніка К. М. від 15.07.2019 прийнято справу № 905/179/19 Господарського суду Донецької області до провадження.

Відкрито касаційне провадження у справі № 905/179/19 Господарського суду Донецької області за касаційною скаргою АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Донецької області від
19.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від
20.05.2019.

Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Донецької області від 19.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 відбудеться 10.09.2019.

Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до
20.08.2019. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

12. В судове засідання 10.09.2019 з'явився представник скаржника АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", який надав пояснення у справі.

13. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України")

14. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

15. Скаржник вказує на неправомірне застосування судами ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", оскільки матеріали справи не містять доказів включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України).

Відповідно положень до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України (аналогічні приписи містяться у ст.ст. 525, 526 ЦК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 216, ч.ч. 1, 2 ст. 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Ч. 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", у відповідності до вищенаведених норм чинного законодавства та п. 7.2 договору, нараховано ТОВ "Краматорськтеплоенерго" 1360457,31 грн пені та 92758,44 грн 3% річних.

30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Метою Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є поліпшення фінансового становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості. Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності Ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності Ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Тобто, вказаною нормою передбачено можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання як у спосіб не нарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на суму заборгованості, так і у спосіб списання цих нарахувань у разі погашення основного боргу до набрання чинності Ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наданого розрахунку позивача, погашення суми основного боргу відповідачем було здійснено до
30.11.2016, коли набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Встановивши вказані обставини, суди попередніх інстанцій правомірно вказали на те, що дія вказаного нормативного акту поширюється на спірні правовідносини зі стягнення неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних, тому відповідні суми у даному випадку не нараховуються (підлягають списанню).

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії, оскільки застосування приписів ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом, зокрема, застосування даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, і застосування процедури, передбаченої ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 07.02.2018 у справі №927/1152/16, від 15.03.2018 у справі №904/10736/16, від 22.05.2018 у справі №905/3266/16, від 29.01.2019 у справі №925/108/18.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ТОВ "Краматорськтеплоенерго".

18. Щодо суті касаційної скарги

Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

19. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та залишення рішення Господарського суду Донецької області від 19.03.2019 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі № 905/179/19 без змін.

20. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 19.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі № 905/179/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Я. Погребняк

Судді О. В. Васьковський

К. М. Огороднік