Історія справи
Ухвала КГС ВП від 23.04.2019 року у справі №904/3582/18
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/3582/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Укрзалізниця)
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 (суддя Мельниченко І.Ф.) та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2019 (головуючий суддя - Чус О.В., судді Кузнецов В.О. і Вечірко І.О.)
зі справи №904/3582/18
за позовом Укрзалізниці
до товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт КР" (далі - Товариство)
про стягнення штрафних санкцій у сумі 302 451,72 грн. та зобов`язання вчинити певні дії.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення 302 451,72 грн. штрафних санкцій та зобов`язання Товариства здійснити поставку товару відповідно до умов договору від 13.02.2018 № Л/НХ-18132/НЮ (далі - Договір).
2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушені строки виконання заявки від 16.02.2018 №НХЛьв-1/1687 на поставку костиля колійного в кількості 73 т на загальну суму 2 175 397,08 грн. (далі - Заявка), що є підставою для нарахування штрафних санкцій згідно з пунктом 7.2. Договору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2019: відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення з Товариства штрафу в сумі 302 451,72 грн.; закрито провадження у справі відносно вимог щодо зобов`язання Товариства здійснити поставку товару відповідно до умов договору .
4. Прийняті судові акти мотивовані тим, що позивачем не доведено порушення відповідачем строків поставки товару за Договором, оскільки при розгляді справи судом першої інстанції позивачем не надано доказів на підтвердження надсилання Заявки на адресу відповідача, а також отримання відповідачем Заявки щодо обсягів та строків поставки товару. Крім того, відповідачем на адресу позивача було здійснено поставку товару, передбаченого умовами Договору, на суму 573 559,84 грн., про що свідчить залучена до матеріалів справи видаткова накладна від 29.08.2018 №РН-0000357, у зв`язку з чим судом першої інстанції закрито провадження у справі відносно вимог щодо зобов`язання Товариства здійснити поставку товару відповідно до умов Договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Укрзалізниця у касаційній скарзі до Верховного Суду, зазначаючи, що: висновки судів попередніх інстанцій не відповідають дійсним обставинам, які суди вважали встановленими; суди не з`ясували характер спірних відносин, обставин, що мають значення у справі, що призвело до ухвалення у цій справі неправильних судових рішень; судами неправильно застосовано і порушено норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, - просить: скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове, яким позов задовольнити; стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції у сумі 302 451,72 грн.; стягнути з відповідача понесені судові витрати по цій касаційній скарзі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що без письмової заявки позивача, яка передбачена пунктом 5.2 Договору, відповідач не мав права самостійно обирати строк поставки, обсяг товару та місце поставки, тобто, здійснивши поставку товару, відповідач підтвердив існування Заявки, оскільки позивачем було здійснено прийом товару згідно з Договором, що підтверджується відповідними актами у матеріалах справи.
7. Разом з апеляційною скаргою позивачем було надано підтвердження направлення Заявки відповідачу, яке не було прийнято судом апеляційної інстанції як доказ, однак свідчить про вину Товариства та порушення відповідачем Договору в частині поставки продукції відповідно до Заявки та прийому кореспонденції від позивача.
8. Посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації", "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України", "Суомінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти Фінляндії", скаржник зазначає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
9. Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив.
Доводи іншого учасника справи
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відповідно до умов укладеного Укрзалізницею (покупець) та Товариством, (постачальник) Договору:
- постачальник зобов`язався у 2018 році поставити покупцеві товар, зазначений у специфікації № 1 (додаток №1), а останній прийняти і оплатити такий товар (пункт 1.1);
- найменування товару - костиль колійний, код ДК 021:2015 34940000-8 (залізничне обладнання; пункт 1.2);
- ціна товару визначається даним договором і приймається сторонами в національній валюті України - гривні. Постачання товару здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації № 1 (пункт 3.1);
- сума договору на момент підписання становить 2 175 397, 08 грн. у тому числі ПДВ 20% - 362 566,18 грн., яка може бути зменшена за взаємною згодою сторін (пункти 3.2, 3.3);
- постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP за правилами "Інкотермс 2010" за реквізитами, зазначеними в заявці покупця (реквізити виробничого структурного підрозділу регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця"; пункт 5.1);
- поставка товару проводиться протягом 15-ти днів після письмової заявки покупця (структурний підрозділ "Служба матеріально-технічного забезпечення" регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця"; пункт 5.2);
- датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару (пункт 5.4).
11. Специфікацією № 1 до Договору сторонами погоджена поставка товару - костиль колійний код ДК 021:2015 34940000-8 ГОСТ 5812-82 у кількості 73,00 т за ціною за одиницю без ПДВ 24 833,30 грн. на загальну суму (з ПДВ) 2 175 397,08 грн.
12. Укрзалізницею до матеріалів справи залучена копія Заявки, яка за твердження позивача, була направлена відповідачу поштою і отримана ним 28.02.2018.
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з такого:
- позивачем не доведено порушення відповідачем строків поставки товару за Договором, оскільки у розгляді справи судом першої інстанції позивачем не надано доказів на підтвердження надсилання Заявки на адресу відповідача, а також отримання відповідачем Заявки щодо обсягів та строків поставки товару;
- судами відхилено посилання позивача на інформацію, зазначену на сайті сервісу відстеження пересилань Укрпошти (посилання http://ukrposhta.ua/vidslidkuvatі-forma-poshuku) із штрихкодовим ідентифікатором поштового відправлення №7902501336474, оскільки ця інформація не містить даних про те, хто є відправником та одержувачем, не вказано адресу одержувача, які саме документи та за яким договором за цим відправленням направлялися відповідачу. При цьому вказана інформація до матеріалів справи не долучена, доводи позивача про те, що поштове відправлення №7902501336474 вручено адресату 28.02.2018, належними та допустимими доказами не підтверджено;
- судом апеляційної інстанції не прийнято докази, надані позивачем на підтвердження направлення відповідачу Заявки про здійснення поставки товару, оскільки позивачем не доведено неможливості надання відповідних доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього;
- крім того, відповідачем на адресу позивача було здійснено поставку товару, передбаченого умовами Договору, на суму 573 559,84 грн., про що свідчить залучена до матеріалів справи видаткова накладна від 29.08.2018 №РН-0000357, у зв`язку з чим судом першої інстанції закрито провадження у справі відносно вимог щодо зобов`язання Товариства здійснити поставку товару відповідно до умов Договору.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526);
- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (абзац перший частини першої статті 530);
- договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626);
- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша стаття 628);
- договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629);
- за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712);
- до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712).
15. Господарський кодекс України:
- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (абзац перший частини першої статті 193);
- до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абзац другий частини першої статті 193).
16. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 13);
- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13);
- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73);
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74);
- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 236);
- законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина друга статті 236);
- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п`ята статті 236);
- суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 269);
- докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 269).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
17. Отже, межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції встановлені статтею 269 ГПК України, згідно з частиною третьою якої докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем при наданні доказів, які не були подані до суду першої інстанції, не було доведено неможливості їх подання з причин, що об`єктивно не залежали від нього. При цьому скаржник у касаційній скарзі не посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм статті 269 ГПК України при їх застосуванні до спірних правовідносин.
18. З огляду на наведені законодавчі приписи та встановивши, що позивач: не надав у розгляді справи судом першої інстанції доказів направлення відповідачу Заявки на поставку товару за Договором; не повідомляв суд першої інстанції про причини неможливості надання відповідного доказу; не заявляв клопотань у суді першої інстанції про витребування доказів і, всупереч положенням частини третьої статті 269 ГПК України, не довів неможливості подання доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, - суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про неможливість прийняття та оцінки доказів направлення відповідачу Заявки, наданих позивачем при перегляді справи в суді апеляційної інстанції, та залишив без змін рішення місцевого господарського суду, оскільки місцевим господарським судом встановлено, що позивачем не доведено порушення відповідачем строків поставки товару за Договором, бо не доведено отримання відповідачем Заявки щодо обсягів і строків поставки товару й, відповідно, не доведено порушення відповідачем строків поставки товару.
19. Доводи касаційної скарги даних висновків не спростовують.
Судом касаційної інстанції не приймаються посилання скаржника на те, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки рішення судів попередніх інстанцій були прийняті з дотриманням вимог ГПК України, зокрема статей 236 і 269 цього Кодексу, у той час як згідно з положеннями частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Щодо посилань скаржника на рішення Європейського суду з прав людини Верховний Суд зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції прийнято законні і обґрунтовані судові рішення з наданням оцінки всім аргументам сторін при їх прийнятті.
Водночас аргументи скаржника, пов`язані із встановленням обставин справи та здійсненням оцінки доказів у ній, не можуть бути предметом перевірки судом касаційної інстанції з урахуванням імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України, згідно з яким касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
20. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів порушення і неправильного застосування ними норм матеріального права та порушення норм процесуального права як передумови скасування прийнятих ними судових рішень.
21. Таким чином, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Укрзалізниці залишити без задоволення, а оскаржувані рішення і постанову - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.
Судові витрати
22. Понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2019 у справі № 904/3582/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
page
telegram
viber
youtube
