Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/3653/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Приватного підприємства "Профіт Плюс 2015" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 (Антонік С.Г. - головуючий, судді: Вечірко І.О., Іванов О.Г.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк", від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Златобанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотранссервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства "Профіт Плюс 2015"

про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання припиненим права власності

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотранссервіс"

до Публічного акціонерного товариства "Златобанк", від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Златобанк"

про визнання недійсним договору іпотеки від 22.03.2013,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Публічне акціонерне товариство "Златобанк", від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного Товариства "Златобанк" в особі Славінського В.І. (далі - ПАТ "Златобанк"), звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про визнання припиненим права власності іпотекодавця - Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" (далі - ТДВ "Технотранссервіс"), правонаступником якого є ТОВ "Технотранссервіс"(далі - ТОВ "Технотранссервіс"), і звернення стягнення на предмет іпотеки, переданий за договором від 22.03.2013, а саме на нежитлові будівлі (майновий комплекс) за адресою: м. Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, 100а, вартістю 3 539 658,33 грн.,

01.12.2016 ТДВ "Технотранссервіс" звернулося із зустрічним позовом до ПАТ "Златобанк" про визнання недійсним договору іпотеки від 22.03.2013.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 06.12.2016 зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 07.03.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2017, провадження у справі зупинено з підстав призначення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2017 поновлено провадження у справі та повторно зупинено провадження у справі на період проведення судової експертизи.

17.11.2017 Приватне підприємство "Профіт Плюс 2015" (далі - ПП "Профіт Плюс 2015") звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2017 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване поданням касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 07.03.2017 про зупинення провадження на час проведення експертизи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 (Антонік С.Г. - головуючий, судді: Вечірко І.О., Іванов О.Г.) відмовлено третій особі в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги та повернуто її без розгляду.

Судовий акт апеляційної інстанції мотивовано положеннями частин 1, 2, 3 статті 22, частини 1 статті 53, частини 1 статті 93, пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в редакції, чинній до 15.12.2017, враховуючи, які суд дійшов висновку про зловживання скаржником правом на вчасне звернення зі скаргою, зважаючи на те, що копія оскаржуваного судового акту отримана ним 01.06.2017, а звернувся він із апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на оскарження майже через шість місяців після цього - 17.11.2017.

При цьому, мотивуючи заяву про поновлення строку, заявник не наводить жодних переконливих доказів та будь-яких матеріалів справи, які потребували вивчення для апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2017.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ПП "Профіт Плюс 2015" просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу передати до апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття до провадження апеляційної скарги ПП " Профіт Плюс 2015" на ухвалу місцевого суду від 29.05.2017 у справі № 912/3653/16.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним позиції скаржник посилається на порушення апеляційним судом положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі Закон - № 3477-ІV), статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України, частини 1 статті 53, частини 1 статті 93 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, наголошуючи на тому, що апеляційний суд не звернув уваги на доводи скаржника про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження через оскарження судових актів першої та другої інстанцій про зупинення провадження до касаційної інстанції, чим порушив право заявника на справедливий розгляд його скарги та обмежив доступ до правосуддя.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач і відповідач відзивів на касаційну скаргу не надали.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду апеляційної інстанції

Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним судоми норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а висновки апеляційного суду є правомірними, зважаючи на таке.

Як убачається з матеріалів справи, 29.05.2017 ухвалою Господарського суду Кіровоградської області поновлено провадження у справі; та повторно його зупинено на період проведення судової експертизи.

Ухвала суду направлена на адресу всіх сторін по справі, в тому числі скаржнику - ПП "Профіт Плюс 2015", про що свідчить штамп канцелярії господарського суду на зворотньому аркуші оскаржуваної ухвали про розсилку (вих. № 3704/17).

Зазначену ухвалу скаржником отримано 01.06.2017, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення, тому він був обізнаним про прийняття ухвали господарського суду від 29.05.2017.

06.06.2017 господарська справа № 912/3653/16 скерована на адресу Вищого господарського суду України і повернута на адресу Господарського суду Кіровоградської області 28.09.2017.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд другої інстанції зазначив, що скаржник мав час на ознайомлення з матеріалами справи, оскільки оскаржуючи ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2017, звернувся з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку лише після спливу майже шести місяців (17.11.2017) з дати прийняття ухвали, що свідчить про зловживання скаржником своїми процесуальними правами та про навмисне затягування розгляду позову.

Колегія суддів вважає такі висновки апеляційного суду правомірними, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За змістом статті 93 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду - протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Із положення частини 1 статті 53 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, вбачається, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною та відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, зважаючи на положення статті 129 Конституції України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи. Складовою частиною принципу верховенства права є застосування принципу правової визначеності res judicata, яким у контексті права на оскарження судового рішення визначає, що "у кожній справі національні суди мають перевіряти чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності)" (пункт 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Отже, незалежно від того, що статтею 53 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, суд здійснюючи правосуддя, наділений повноваженнями, керуючись принципом верховенства права та основними засадами судочинства, надати оцінку наведеним стороною обставинам щодо поважності причин пропуску строку, оцінити чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності, та враховуючи баланс суспільного і приватного інтересу, дійти висновку про можливість відновлення строку на апеляційне оскарження.

Однак за наведених обставин підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження не вбачається, оскільки клопотання не містить беззаперечних доводів неможливості вчасного звернення з апеляційною скаргою.

За наведених обставин оскаржувана ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 є такою, що ухвалена з дотриманням вимог процесуального закону, а тому підстав для її скасування немає.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

За таких обставин касаційна інстанція не погоджується з твердженням скаржника про те, що апеляційний суд порушив його право на справедливий розгляд, всупереч вимог статті 6 Конвенції з посиланням на практику ЄСПЛ у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 23436/03, зважаючи на наступне. Відповідно до цього рішення, скаржник не був обмежений у його праві на апеляцію у кримінальній справі (пункти 84-90), рішенням не було встановлено порушення статті 6 Конвенції, а тому посилання відповідача на практику ЄСПЛ у даній справі не обґрунтовують по суті його позиції про порушення статті 6 Конвенції шляхом обмеження його права на апеляцію.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та повернення її скаржнику без розгляду.

З урахуванням вимог статей 300, 301, 304, 308, 309 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційним судом дотримано приписи процесуального закону, тому підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної ухвали немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, слід покласти на скаржника.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Профіт Плюс 2015" залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 в справі № 912/3653/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков