Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.02.2018 року у справі №904/10149/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/10149/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 (у складі колегії суддів: Кузнецова І.Л. (головуючий), Березкіна О.В., Орєшкіна Е.В.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 (суддя Новікова Р.Г.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Актив", Фізичної особи-підприємця Василенка Василя Михайловича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий сервіс"

про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" заборгованості у розмірі 117 900 грн та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий сервіс" заборгованості у розмірі 100 грн,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рост Капітал Актив" (далі - ТОВ "Рост Капітал Актив") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" (далі - ТОВ "Терра Фуд") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий сервіс" (далі - ТОВ "Правовий сервіс") про стягнення з ТОВ "Терра Фуд" суми боргу в розмірі 117 900,00 грн та стягнення з ТОВ "Правовий сервіс" суми боргу в розмірі 100,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем (замовником) зобов'язань з оплати наданих ТОВ "Рост Капітал Актив" (експедитором) послуг за договором транспортно-експедиційного обслуговування №272-ІФ від 23.09.2015.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2017 залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізичну особу-підприємця Василенка Василя Михайловича (далі - ФОП Василенко В.М.).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 замінено позивача у справі ТОВ "Рост Капітал Актив" на ФОП Василенко В.М. у частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "Терра Фуд" суми боргу в розмірі 117 900,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "Рост Капітал Актив" до ТОВ "Правовий сервіс" про стягнення боргу в сумі 100 грн припинено у зв'язку з відсутністю предмета спору. Позовні вимоги ФОП Василенка В.М. задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Терра-Фуд" на користь ФОП Василенка В.М. борг в сумі 111 550,00 грн. В задоволенні позовних вимог ФОП Василенка В.М. до ТОВ "Терра-Фуд" про стягнення боргу в сумі 6 350,00 грн - відмовлено.

Припиняючи провадження в частині позовних вимог ТОВ "Рост Капітал Актив" до ТОВ "Правовий сервіс" місцевий суд мотивував свої висновки відсутністю предмета спору. Задовольняючи частково позовні вимоги ФОП Василенка В.М. до ТОВ "Терра-Фуд" місцевий суд зазначив про те, що на підставі договору про відступлення права вимоги № 01/03/17 від 01.03.2017 до ФОП Василенка В.М. перейшло право вимоги ТОВ "Рост Капітал Актив" до ТОВ "Терра-Фуд" за договором транспортно-експедиційного обслуговування №272-ІФ від 23.09.2015. У ТОВ "Терра-Фуд" виник обов'язок з оплати послуг за договором транспортно-експедиційного обслуговування №272-ІФ від 23.09.2015 на суму 111 550,00 грн.

При цьому, місцевий суд відхилив доводи ТОВ "Терра-Фуд" щодо зустрічного припинення зобов'язань на підставі заяви ТОВ "Терра-Фуд" від 27.03.2017 до ТОВ "Рост Капітал Актив" про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договором транспортно-експедиційного обслуговування №272-ІФ від 23.09.2015, пославшись на те, що зустрічні вимоги ТОВ "Терра-Фуд" не є однорідними у розумінні ст. 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними в рішенні місцевого суду, та додатково послався на те, що припиненню зобов'язання ТОВ "Терра-Фуд" перед ТОВ "Рост Капітал Актив" зарахуванням зустрічних вимог перешкоджає також те, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі №904/4398/16, якою ТОВ "Терра-Фуд" обґрунтовує наявність зустрічних вимог, підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись частково з висновками судів попередніх інстанцій, 24.10.2017 ТОВ "Терра Фуд" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати в частині стягнення з ТОВ "Терра Фуд" суми боргу у розмірі 111 550,00 грн і прийняти в цій частині нове рішення, яким припинити провадження у справі в частині стягнення суми боргу у розмірі 105 950,00 грн та відмовити у задоволенні позовних вимог в сумі 5 600,00 грн.

В обґрунтування вимог касаційної скарги, ТОВ "Терра Фуд" посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст. 601 ЦК України, а тому провадження в частині вимог про стягнення боргу в сумі 105 950,00 грн підлягає припиненню у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі заяви від 27.03.2017. Крім того, позивачем не підтверджено надання послуг за договором транспортно-експедиційного обслуговування №272-ІФ від 23.09.2015 в сумі 5 600,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 23.09.2015 між ТОВ "Рост Капітал Актив" (експедитором) та ТОВ "Терра Фуд" (замовником) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №272-ІФ, згідно з п.п. 2.1, 3.1 якого експедитор зобов'язався виконати перевезення вантажів, а замовник - оплатити послуги експедитора (далі - договір №272-ІФ від 23.09.2015).

Відповідно до п. 4.2 договору №272-ІФ від 23.09.2015 фактична вартість послуг визначається на підставі рахунків-фактур, які виставляються експедитором за виконану заявку замовника.

У п. 4.4 договору №272-ІФ від 23.09.2015 сторони дійшли згоди про те, що розрахунки між експедитором і замовником за надані послуги здійснюються на підставі наданих експедитором рахунків, рахунків-фактур, завірених у встановленому порядку, актів наданих послуг, завірених печаткою експедитора, а також товарно-транспортних накладних з відмітками вантажоодержувача. Акти складаються експедитором за підсумками семи робочих днів і направляються разом з відповідними документами.

У п. 4.5 договору №272-ІФ від 23.09.2015 сторонами узгоджено, що замовник, у разі відсутності у нього будь-яких зауважень до наданих експедитором послуг, протягом п'яти робочих днів підписує, або в той же термін надає експедитору в письмовій формі мотивовані зауваження з приводу змісту (обсягу) та якості наданих експедитором послуг.

Відповідно до п. 4.6 договору №272-ІФ від 23.09.2015 оплата наданих послуг здійснюється замовником протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

23.09.2015 між ТОВ "Правовий Сервіс" (поручителем) та ТОВ "Рост Капітал Актив" (кредитором) укладено договір поруки №23/09-15, згідно з яким поручитель зобов'язався солідарно з ТОВ "Терра Фуд" (боржником) відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за договором №272-ІФ від 23.09.2015. з оплати грошового боргу в сумі вартості наданих послуг, але не більше 100 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суди попередніх інстанцій, дослідивши наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні та відповідні рахунки фактури, встановили, наявність у ТОВ "Терра Фуд" заборгованості з оплати послуг за договором №272-ІФ від 23.09.2015 на суму 111 550,00 грн, доказів оплати якої ТОВ "Терра Фуд" не надано.

Під час провадження у даній справі між ТОВ "Рост Капітал Актив" (первісний кредитор) та ФОП Василенком В.М. (новий кредитор) був підписаний договір про відступлення права вимоги №01/03/17 від 01.03.2017 (далі - договір №01/03/17 від 01.03.2017), згідно з яким первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги до ТОВ "Терра Фуд" (боржника) за грошовими зобов'язаннями, які виникли на підставі несплати боржником вартості наданих первісним кредитором послуг на загальну суму 118 000 грн згідно з договором №272-ІФ від 23.09.2015.

Відповідно до п. 6 вказаного договору 01/03/17 від 01.03.2017 первісний кредитор зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги за основним договором новому кредиторові не пізніше 31.05.2017.

Листом від 25.04.2017 ТОВ "Рост Капітал Актив" повідомлено ТОВ "Терра Фуд" про відступлення права вимоги за договором №272-ІФ від 23.09.2015 на підставі договору №01/03/17 від 01.03.2017 із зазначенням реквізитів нового кредитора.

Заміна кредитора у зобов'язанні за загальним правилом не впливає на його зміст. Отже права боржника щодо нового кредитора залишаються такими саме, як і його права щодо первісного кредитора. А саме, боржнику надається право висувати проти вимоги нового кредитора ті ж саме заперечення, які він мав проти первісного кредитора. Це можуть бути зустрічні вимоги до первісного кредитора, заперечення, пов'язанні із простроченням первісного кредитора, наявністю обставин непереборної сили тощо.

Разом з тим, судами встановлено, що до здійснення повідомлення первісним кредитором (ТОВ "Рост Капітал Актив") боржника (ТОВ "Терра-Фуд") про відступлення права вимоги за договором №272-ІФ від 23.09.2015, боржником (ТОВ "Терра-Фуд") було направлено первісному кредитору (ТОВ "Рост Капітал Актив") заяву від 27.03.2017 про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договором №272-ІФ від 23.09.2015, у якій зазначено про припинення своїх зобов'язань перед ТОВ "Рост Капітал Актив" зі сплати суми боргу в розмірі 105 950,00 грн за договором №272-ІФ від 23.09.2015 та зустрічне припинення зобов'язань ТОВ "Рост Капітал Актив" перед ТОВ "Терра-Фуд" зі сплати суми збитків в розмірі 105 950,00 грн, присуджених до стягнення постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі №904/4398/16.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

При цьому за змістом ст. 203 Господарського кодексу України для зарахуванням зустрічних однорідних вимог достатньо заяви однієї сторони.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей); 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Помилковими є висновки суди попередніх інстанцій про те, що вимоги ТОВ "Рост Капітал Актив" до ТОВ "Терра-Фуд" про стягнення боргу у даній справі та вимоги ТОВ "Рост Капітал Актив" перед ТОВ "Терра-Фуд" зі сплати суми збитків в розмірі 105 950,00 грн, присуджених до стягнення постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі №904/4398/16, не є однорідними.

Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо). Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.02.2016 у справі № 6-2784цс15.

Крім того, висновок суду апеляційної інстанції про те, що зарахуванню зустрічних однорідних вимог перешкоджає те, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі №904/4398/16, підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", також не відповідає висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 24.02.2016 у справі № 6-2784цс15.

Так, Верховний Суд України вказав про те, що зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань.

Добровільне виконання зобов'язання на стадії виконавчого провадження допускається і шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог.

Таким чином, вказані висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, покладені в основу прийнятих у даній справі судових рішень, суперечать правовим позиціям Верховного Суду України.

Права боржника щодо нового кредитора у зобов'язанні передбачені ст. 518 ЦК України.

Згідно з ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

У такому випадку якщо боржник, якого не повідомили про заміну кредитора, до пред'явлення йому вимоги новим кредитором виконав свій обов'язок на користь старого кредитора, таке виконання буде вважатися належним (ч. 2 ст. 516 ЦК України). В такому разі, проти вимоги нового кредитора боржник вправі виснути заперечення, які він мав на момент виконання. Тобто фактично в такому випадку боржник вправі не виконувати обов'язок на користь нового кредитора.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Розглянувши спір по суті, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не дослідили і не встановили обставини, з якими наведений закон пов'язує права боржника на визнання заперечень проти вимог нового кредитора.

Згідно з ч.1 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а також не надали оцінки всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору, чим порушили норми процесуального права, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені ст. 300 ГПК України, рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд, апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд здійснює розподіл судових витрат.

Оскільки дана справа передається на новий розгляд, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 у справі №904/10149/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий