Історія справи

Ухвала КГС ВП від 04.02.2018 року у справі №910/7116/17
Ухвала КГС ВП від 13.11.2018 року у справі №910/7116/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/7116/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство "Будівельна асоціація Інтербудмонтаж" (далі - Товариство),

представники позивача: Кирилюк О.Ф. - адвокат (посвідчення від 30.04.2015 №КВ3106);

Давиденко С.В. - адвокат (посвідчення від 30.04.2015 № КВ3101),

відповідач - публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Залізниця),

представник відповідача - Кузьміна Г.А. - адвокат (посвідчення від 21.02.2018 № 1001),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - компанія "D2 Consult Ingenieure GmbH" (далі - Компанія),

представник третьої особи - не з'яв.,

за участю прокурора відділу Генеральної прокуратури України Гришиної Т.А. (посвідчення від 16.11.2016 № 044815),

розглянув касаційну скаргу Залізниці

на рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2018

(суддя Картавцева Ю.В) та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018

(головуючий - суддя Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Яковлєв М.Л. )

у справі № 910/7116/17

за позовом Товариства

до Залізниці

про стягнення 12 397 544,06 євро (за курсом НБУ станом на день подачі позову еквівалентно 358 172 931 грн.),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Компанія.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення 12 397 544,06 євро (за курсом НБУ станом на день подання позову еквівалентно 358 172 931 грн.).

2. Позов обґрунтовано непередбачуваним погіршенням геологічних умов, з яким зіткнувся позивач у процесі виконання договору підряду від 15.07.2011 №FPTP/CON/ВТ на проектування і будівництво Бескидського тунелю (далі - Договір), що виявлено в результаті проведених позивачем додаткових вишукувальних робіт, необхідних для розробки проектної документації, а також невиконанням відповідачем рішення Інженера (особи, призначеної замовником за Договором, яка виконує обов'язки, передбачені Договором, - у даному разі це Компанія) від 25.04.2017 у частині оплати коштів стосовно претензії позивача №10.

3. Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 29.08.2017 у позові відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017: задоволено апеляційну скаргу Товариства; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення про задоволення позову.

Постановою Верховного Суду від 27.03.2018: частково задоволено касаційну скаргу Залізниці; зазначені рішення і постанову попередніх судових інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням господарського суду міста Києва від 27.07.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018, позов задоволено: із Залізниці стягнуто на користь Товариства кошти в сумі 12 397 544, 06 євро, що становить 387 110 759,38 грн. відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день ухвалення рішення, а також витрати зі сплати судового збору.

5. Рішення та постанову мотивовано наявністю підстав для здійснення сплати коштів, які зазначені у рішенні Інженера.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Залізниця, посилаючись на прийняття оскаржуваних судових рішень за неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без дослідження всіх дійсних обставин справи у сукупності, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову зі справи й ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, а судові витрати покласти на позивача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Рішення судів про стягнення суми додаткових витрат суперечить проекту будівництва Бескидського тунелю (далі - Проект будівництва), що пройшов державну експертизу й затверджений відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.03.2018.

8. Судами неправильно кваліфіковано взаємовідносини між відповідачем і третьою особою у справі (Інженером).

9. Судами не взято до уваги неправомірність та недоведеність вимог про стягнення додаткових витрат.

10. Оскаржуваними судовими рішеннями стягнуто із Залізниці додаткові витрати підрядника, не підтверджені первинними документами.

11. Судами не взято до уваги відсутність підстав для виникнення у Залізниці зобов'язань зі сплати 12 397 544, 06 євро з ПДВ.

12. Суди першої і апеляційної інстанцій не врахували порядок приймання-передачі виконаних робіт та здійснення оплати за них.

13. У підрядника відсутні були права на відшкодування йому витрат у зв'язку з непередбачуваними геологічними умовами.

14. Господарські суди не дослідили питання виконання підрядником та Інженером положень пункту 20.1 Загальних вимог укладеного контракту.

15. Судами порушено положення статей 35, 38, 119, 207, 237, 238, 269, 281 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

16. Залізницею подано також доповнення до касаційної скарги, в яких містяться аналогічні прохання й доводи про те, що:

16.1. Судами не враховано, що, як вбачається з Договору, підставою для оплати наданих послуг є відповідний платіжний сертифікат.

16.2. Судами безпідставно не застосовано частину третю статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

16.3. Судами безпідставно не застосовано до спірних відносин й частину першу статті 877 ЦК України.

16.4. Суди помилково зробили висновки про наявність у Інженера повноважень щодо прийняття рішення по заявленій претензії підрядника, на зміну ціни Договору, зміну вартості робіт.

16.5. В оскаржуваних рішеннях помилково не застосовано норми статті 651 ЦК України.

Позиції, викладені у відзивах на касаційну скаргу

17. У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про те, що скарга: не доводить ухвалення судових рішень зі справи без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.03.2018; не містить підстав, мотивів, заперечень, обставин та висновків щодо неправильності встановлення попередніми судовими інстанціями обставин, які мають значення для справи; не підтверджує помилок у дослідженні та оцінці доказів і обставин у справі названими судовими інстанціями; не визначає, в чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Від Компанії відзив на касаційну скаргу не надходив. Надійшло лише письмове клопотання про розгляд справи без участі представника Компанії.

Прокурором до Касаційного господарського суду подано письмові пояснення, згідно з якими Генеральна прокуратура України підтримує касаційну скаргу Залізниці і просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Державною адміністрацією залізничного транспорту України (замовник) і Товариством (підрядник) був укладений Договір; за його умовами внаслідок того, що Європейський банк реконструкції та розвитку погодився надати Україні в особі названої Адміністрації "Укрзалізниця" кредит для фінансування робіт по проектуванню та будівництву Бескидського тунелю, Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" виявила бажання, щоб підрядник виконав відповідні проектування і будівництво на суму 102 687 139,48 євро (ціна Договору).

19. Згідно з пунктом 3.1 Тому II.і Загальні умови Договору замовник призначає Інженера, який виконує обов'язки, передбачені Договором і не має права змінювати його умови. Інженером було призначено компанія "D2 Consultlngenieure ZT-GmbH" (змінено назву на Компанія - третя особа в даній справі).

20. Підрядник 15.02.2012 письмово повідомив Інженера про суттєве погіршення геологічних умов і про те, що "зниження несучої міцності породи" призведе до збільшення об'ємів матеріалів, необхідних для кріплення тунелю, в зв'язку з чим підрядник вимагав компенсації додаткових витрат і подовження строку завершення робіт.

21. У подальшому підрядник письмово повідомив Інженера й замовника про зміну об'ємів та показників вартості основних робіт з проходження й оброблення тунелю і про збільшення вартості робіт за Договором з урахуванням непередбачуваних витрат (8%) до 142 468 934 євро з ПДВ.

22. Проектна документація була затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 №752-р, а 22.10.2013 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано дозвіл на будівництво Бескидського тунелю.

23. Підрядник направив Інженеру претензію №10 (далі - Претензія №10) щодо компенсації додаткових витрат у зв'язку із збільшенням об'ємів будівництва. Замовник повідомив підрядника та Інженера про свою незгоду з вимогами підрядника.

25.04.2017 Інженер видав оглядовий звіт щодо Претензії № 10, в якому погодився з висновками й вимогами підрядника щодо компенсації додаткових витрат, які виникли в результаті непередбачуваних геологічних умов, і рекомендував компенсувати підряднику додаткові витрати в розмірі 10 331 286,72 євро без ПДВ.

З цією метою рекомендувалося використати резервні фонди, передбачені додатковою угодою № 15 до Договору, а також суми, передбачені у Шкалі цін на непередбачувані обставини.

24. За умовами Договору: Залізниця призначила Інженера, який уповноважений виконувати Договір, здійснювати контроль за проведенням Товариством будівельних робіт за Договором, зокрема надавати Товариству вказівки, необхідні для виконання робіт, перевіряти та вирішувати повідомлення, претензії Товариства щодо, в тому числі, відшкодування додаткових витрат у зв'язку з непередбачуваними геологічними умовами; в усіх випадках коли Інженер виконує обов'язки, здійснює повноваження, передбачені Договором, Інженер діє від імені Залізниці, і кожна сторона зобов'язується прийняти результат погодження або рішення Інженера до виконання, якщо (та поки) воно не переглянуто у відповідності із статтею 20 Договору.

25. Згаданий Оглядовий звіт Інженера щодо Претензії № 10 є прийнятим рішенням Інженера у розумінні пункту 3.5 Тому II.і Загальні умови договору (за своїм змістом, а не за формою).

26. Залізниця з рішенням Інженера не погодилася, проте не оскаржила його у визначеному Договором порядку. Рекомендовані цим рішенням до компенсації кошти в сумі 10 331 286,72 євро (без ПДВ) Залізниця Товариству не сплатила. Згідно з пунктом 3.5 Тому II.і Загальні умови договору у Залізниці виникло зобов'язання виконати рішення Інженера та сплатити Товариству додаткові витрати в сумі 12 397 544,06 євро з ПДВ (без ПДВ - 10 331 286,72 євро). У даному разі саме рішення Інженера є підставою для сплати коштів, зазначених у цьому рішенні, оскільки сторони не досягли згоди зі спірного питання.

27. Для виконання Залізницею рішення Інженера у сторін не було необхідності вносити зміни до Договору, оскільки відповідні резервні кошти в достатній сумі вже були передбачені умовами Договору, і пов'язані з цим витрати Товариства не призводили до перевищення передбаченої Договором загальної вартості робіт.

28. Залізницею подавалася заява про застосування позовної давності; проте позовна давність переривалася й почала перебіг з 27.04.2017, коли Залізниця відмовилася виконувати рішення Інженера а тому позовну давність не пропущено.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

29. ЦК України:

частина перша статті 837:

- за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;

частина перша статті 875:

- за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх;

стаття 610:

- порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

частина перша статті 612:

- боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;

стаття 629:

- договір є обов'язковим для виконання сторонами;

частина перша статті 877:

- підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт; підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду;

частина третя статті 877:

- підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності;

частина перша статті 261:

- перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила;

частини перша і третя статті 264:

- перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Господарський кодекс України:

частина перша статті 193:

суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;

частина четверта статті 321:

у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалів та устаткування, які мали бути надані підрядником, а також послуг, що надавалися йому третіми особами, підрядник має право вимагати збільшення встановленої вартості робіт.

ГПК України:

пункт 6 частини другої статті 42:

- учасники справи зобов'язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

частина друга статті 207:

- суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом;

частина друга статті 202:

- суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

частина друга статті 216:

- якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі;

частини перша і друга статті 50:

- треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін; їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору;

стаття 98:

- висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством; висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи; у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав; у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків;

стаття 101:

- учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення; порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз; у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок; експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду;

частини друга і третя статті 38:

- з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

30. З урахуванням обставин справи в їх сукупності, беручи до уваги наявність рішення Інженера, яке є обов'язковим для сторін Договору та прийняте у зв'язку з недосягненням сторонами згоди щодо виконання умов Договору і настання строку відповідного зобов'язання, попередні судові інстанції дійшли висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 12 397 544,06 євро є обґрунтованими.

31. Оскаржувані судові рішення враховують Проект будівництва, який пройшов належну державну експертизу і затверджений Кабінетом Міністрів України. В ухваленні даних рішень взято до уваги додаткові угоди, укладені сторонами до Договору в подальшому, в тому числі й додаткову угоду № 5 (із змінами, внесеними до неї додатковими угодами №№ 10 і 11 до Договору), чим спростовується довод касаційної скарги про неврахування судами згаданої додаткової угоди № 5 до Договору.

32. Суди встановили, що правовідносини між Залізницею (замовником за Договором) і Інженером (третьою особою в даній справі) є правовідносинами представництва і обґрунтовано кваліфікували відповідні відносини як представництво, яким у силу статей 237, 239 ЦК України представник зобов'язаний або має право вчинити правочин від імені сторони, яку він представляє, і висновок Інженера, що виконував свої повноваження за Договором, стосовно компенсації додаткових витрат Товариства, ґрунтується на умовах Договору та згідно з цими ж умовами є обов'язковими для Залізниці.

33. Судами також з'ясовано, що надходження Оглядового звіту Інженера в електронному вигляді не суперечило умовам Договору і не спростовує його значення саме як рішення Інженера у розумінні пункту 3.5 Тому II.і Загальні умови Договору.

34. Суди дослідили і відобразили в рішеннях види і склад додаткових витрат, включених до позовних вимог. При цьому скаржником не заперечувалися в судах попередніх інстанцій відповідні обставини, покладені в основу таких вимог, так само як і обставини, пов'язані зі способом отримання рішення Інженера.

35. Зазначаючи про хибність висновків судів, які не врахували "п. 4.11 Загальних умов Контракту, що визначає достатність акцептованої суми, та п. 17.6 Загальних умов Контракту, що встановлює обмеження відповідальності", скаржник залишив поза увагою, що згаданий пункт 17.6 не стосується спірного питання, тобто компенсації додаткових витрат, а також і передбачену Договором можливість корегування ціни Договору.

Судами з'ясовано можливість такого корегування і те, що ціна Договору не є твердою, а також те, що відповідне корегування не підпадає під ознаки "перекладання ризиків Підрядника на Замовника".

36. Всупереч доводам скаржника стосовно непідтвердженості додаткових витрат Товариства попередніми судовими інстанціями з'ясовано зміст (перелік) додаткових витрат і їх підтвердженість за Оглядовим звітом та іншими доказами зі справи, зазначеними в судових рішеннях.

37. За змістом оскаржуваних судових рішень не знаходять підтвердження доводи скаржника щодо невиконання судами вказівок Верховного Суду, викладених в його постанові від 27.03.2018 з цієї справи, і зокрема, ними встановлено, що до платіжного сертифікату мають включатися суми до оплати лише у випадку відсутності спорів між підрядником і замовником за Договором, - тоді як за наявності такого спору та за прийняття рішення Інженера названий сертифікат не оформлюється.

38. Так само відсутні й підстави для висновку про невиконання судами вказівок, наведених у пункті 62 згаданої постанови Верховного Суду. Відповідні обставини, що входили до предмета доказування в даній справі, місцевим і апеляційним господарськими судами з'ясовано під час нового розгляду справи.

39. У даній справі з'ясовано, що, з урахуванням умов Договору, якими не передбачено назви чи форми рішення, яке повинен був приймати Інженер за результатами розгляду листів, претензій підрядника чи виконання інших повноважень за Договором, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що Оглядовий звіт Інженера щодо Претензії №10 є прийнятим рішенням Інженера у розумінні пункту 3.5 Тому II.і Загальні умови договору (пункти 60, 61 постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у цій справі).

40. Судами встановлено і скаржником не спростовано, що причиною виникнення додаткових витрат були непередбачувані (на час укладення Договору) геологічні умови, і відтак відповідні витрати підпадають під ознаки пункту 4.12 Тому II.і Загальні умови договору як такі, що підлягають компенсації Залізницею, що підтверджується, зокрема, Оглядовим звітом, прийнятим сторонами до виконання. Наведеним, окрім іншого, заперечується доводи касаційної скарги стосовно відсутності у підрядника прав на відшкодування йому витрат у зв'язку з такими геологічними умовами.

Посилання скаржника у цьому зв'язку на частину третю статті 877 ЦК України наведеного не заперечує, оскільки, зокрема, Залізницею як замовником не доведено в судах попередніх інстанцій, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності; крім того, сторони у своїх взаємовідносинах керувалися не лише відповідною нормою ЦК України, а відповідними умовами Договору, які в силу припису статті 629 названого Кодексу є обов'язковими для сторін.

41. Не знаходять підтвердження за змістом оскаржуваних судових рішень доводи скаржника щодо невиконання господарськими судами й вказівок, вміщених у пункті 67 постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у цій справі. Натомість суди на виконання відповідних вказівок дослідили та врахували обставини, що мали значення для вирішення спору, зокрема виконання Товариством та Інженером умов пункту 20.1 Тому II.і Загальні умови договору. Водночас у матеріалах справи відсутні й скаржником не наведені відомості про те, що рішення Інженера як правочин, який породжує певні юридичні наслідки для сторін, оскаржувалося б будь-якою із сторін та визнавалося б недійсним, а, отже, в силу презумпції, визначеної статтею 204 ЦК України, воно є правомірним.

42. У зв'язку з аргументами касаційної скарги щодо невідповідності судового рішення вимогам статті 238 ГПК України через незазначення судом мотивів відхилення наданих Залізницею доказів, ненадання мотивованої оцінки її аргументам, ненаведення мотивів, з яких не застосовано вказані Залізницею норми слід зазначити таке. У касаційній скарзі не наведено належних відомостей про те, які конкретно докази, подані Залізницею, відхилено судом без зазначення мотивів такого відхилення, які конкретно аргументи Залізниці залишено без мотивованої оцінки суду.

43. Зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається виходу суду за межі позовних вимог, оскільки такі вимоги Товариством заявлено саме в іноземній валюті (12 397 544,06 євро). Зазначення в позовній заяві еквіваленту цієї суми в гривнях не становить позовну вимогу про стягнення саме в гривнях, оскільки зобов'язання, з приводу якого виник спір, виражалося і підлягало виконанню в іноземній валюті, та стягнення згідно із судовими рішеннями здійснено теж в іноземній валюті (євро), а не в гривні.

44. Скаржник посилався на те, що судом, на порушення його (скаржника) прав, було відмовлено у наданні додаткового часу для підготовки доказів й заперечень. У зв'язку з цим Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що провадження в даній справі триває понад рік (з 05.05.2017), та із зазначеної дати до закриття підготовчого засідання у справі (17.07.2018) учасники справи, в тому числі й скаржник, мали достатній час для підготовки й подання судам усіх необхідних, на їх думку, доказів та доводів.

45. З приводу аргументів касаційної скарги стосовно нерозгляду судом апеляційної інстанції всіх заяв та клопотань скаржника слід відзначити, що відповідні доводи не знаходять підтвердження за змістом оскаржуваної постанови. Натомість з останньої вбачається, що відповідні заяви та клопотання відхилялися судом з огляду на їх необґрунтованість, а також на пропуск процесуальних строків їх подання. Суд апеляційної інстанції також розцінив усні клопотання скаржника, в тому числі заявлені у процесі судових дебатів, про відвід суду як необґрунтовані та такі, що спрямовані на затягування судового процесу. Для незгоди з відповідними висновками апеляційної інстанції у Верховного Суду підстав немає.

46. Інші аргументи касаційної скарги стосуються виключно питань, пов'язаних із встановленням попередніми судовими інстанціями обставин справи та здійсненням цими судовими інстанціями оцінки доказів у ній. Між тим за імперативним приписом частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Тому перевірка відповідних доводів перебуває поза встановленими згаданою статтею ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

47. У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також визначив, що хоча пункт 1 статті 6 названої Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Залізниці залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

49. Понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі № 910/7116/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков