Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.09.2020 року у справі №910/29383/14
Постанова ВГСУ від 01.11.2016 року у справі №910/29383/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/29383/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,

секретар судового засідання - Дерлі І. І.

за участю представників сторін:

позивача - Перепелицін К. М.,

відповідача - Павличенко С. С.,

третьої особи-1 на стороні позивача - не з'явились,

третьої особи-2 на стороні позивача - не з'явились,

третьої особи на-1 стороні відповідача - не з'явились,

третьої особи-2 на стороні відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 (судді:

Руденко М. А. - головуючий, Дідиченко М. А., Пономаренко Є. Ю.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 (суддя Чебикіна С. О.)

за позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей Сяйво"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Державна архітектурно-будівельна інспекція України Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в місті Києві,

2. Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Провулок Музейний 2 літера "А",

2. ОСОБА_2

про знесення самочинно збудованої надбудови та усунення порушень містобудівного законодавства,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. В грудні 2014 року Київська міська рада (далі - Рада, Позивач) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей Сяйво" (далі - ТОВ "Прометей Сяйво", Відповідач) про зобов'язання Відповідача знести самовільно надбудовані поверхи у будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за його рахунок та заборонити ТОВ "Прометей Сяйво" і будь-яким іншим особам, з якими укладено відповідні договори, вчиняти дії з проведення будівельних та вишукувальних робіт за адресою: АДРЕСА_1 щодо реконструкції горища з надбудовою аттикового та мансардних поверхів для жилих приміщень.

1.2. В обґрунтування своїх вимог Позивач посилався на те, що Відповідач належним чином узгодив з органом містобудування та архітектури проект на надбудову лише 3 поверхів. Однак, ТОВ "Прометей Сяйво" без коригування та наступного погодження проєкту вже побудував 8 поверхів, внаслідок чого було перевищено у 2 рази допустиму поверховість об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1. При цьому Відповідач продовжує будівництво, чим порушує вимоги чинного законодавства.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020, закрито провадження у справі № 910/29383/14.

2.2. Зазначені судові рішення обґрунтовано тим, що позов про знесення самочинного надбудованих поверхів Позивач аргументував необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку, що підтверджує приватноправовий характер спірних правовідносин.

У той же час, спір у справі стосується, в тому числі, права власності фізичної особи - громадянина (який має процесуальний статус третьої особи) на відповідні об'єкти нерухомості - квартири, розташовані у надбудованих поверхах житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, про знесення яких пред'явлено позов.

При цьому право власності фізичної особи на відповідні квартири підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на це, за висновком судів, наявність права власності фізичної особи на об'єкти житлової нерухомості, які є складовими спірної надбудови, виключає розгляд цього спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується речових прав фізичної особи.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі Рада просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове, яким справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Зазначена скарга обґрунтована тим, що звернення до суду з позовом про захист права комунальної власності на земельну ділянку здійснено Радою відповідно до частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України, з обґрунтуванням порушенням Відповідачем вимог статей 376, 391 Цивільного кодексу України, статей 93, 152 Земельного кодексу України, статей 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а відтак обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права відповідав правовій позиції, викладеній у ~law26~ у редакції станом на момент подання позову.

3.3. Крім того, на думку заявника, суди дійшли до помилкових висновків про те, що спір у цій справі є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки права власності на самочинно збудовані квартири як у забудовника, так і у ОСОБА_2 не виникло в силу положень чинного законодавства, зокрема норм частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

3.5. Від ТОВ "Прометей Сяйво" також надійшов відзив на касаційну скаргу в якому Відповідач просить залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 у справі № 910/29383/14 - без змін.

4. Обставини встановлені судами

4.1. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на підставі заяви ТОВ "Прометей-Сяйво" від 09.11.2011 та акта готовності до експлуатації об'єкта будівництва від 09.11.2011 видала сертифікат серії КВ №16411081600 від
21.11.2011, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкту "Надбудова аттикових та мансардного поверхів для житлових приміщень у будинку на АДРЕСА_1 " (1 та 2 черги будівництва) проєктній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

4.2.21.12.2011 Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 27.10.2009 № 1227 "Про затвердження Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві" видано наказ №1540-С/ЮКП "Про видачу свідоцтв про право власності" щодо оформлення та видачі свідоцтв про право власності на квартири: за адресою АДРЕСА_2.

4.3. На підставі наказу від 21.12.2011 № 1540-С/ЮКП Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.12.2011 видано свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12 на квартири АДРЕСА_18.

4.4. У подальшому Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на підставі заяви ТОВ "Прометей-Сяйво" від 23.02.2012 та акта готовності об'єкта до експлуатації від 20.02.2012, видала сертифікат серії КВ № 16412030048 від 29.02.2012, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкту "Надбудова аттикових та мансардного поверхів для житлових приміщень у будинку на АДРЕСА_1" (3 черга будівництва - перший пусковий комплекс) проєктній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

4.5.04.04.2012 Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 27.10.2009 № 1227 "Про затвердження Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві", видано наказ № 501-С/ЮКП "Про видачу свідоцтв про право власності" щодо оформлення та видачі свідоцтв про право власності на квартири: за адресою АДРЕСА_19.

4.6. На підставі наказу від 04.04.2012 № 501-С/ЮКП Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.04.2012 видано свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_13 на квартири АДРЕСА_20 відповідно.

4.7. Вказані обставини були також встановлені під час розгляду справи №826/3199/15 за позовом Київської міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в м. Києві, треті особи - ТОВ "Прометей-Сяйво", Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСББ "Провулок Музейний 2-а", про визнання протиправними та скасування рішень про видачу сертифікатів, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2015 у справі №826/3199/15 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 у зазначеній справі, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.03.2016, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2015 скасовано та ухвалено нову, якою в задоволенні адміністративного позову Київської міської ради відмовлено.

При цьому в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.06.2016 зазначено, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність прийняття Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві рішення про видачу ТОВ "Прометей Сяйво" сертифікатів від 21.11.2011 КВ №16411081600, від 29.02.2012 КВ №16412030048, виходячи із отримання замовником всіх дозвільних документів для початку будівельних робіт, відповідності об'єкта будівництва (надбудова аттикових та мансардного поверхів для житлових приміщень на АДРЕСА_2) проектній документації, яка, в свою чергу, відповідає вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил, з урахуванням подання замовником усіх необхідних документів, а також результатів проведеної Інспекцією перевірки.

4.8 Так, як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 13633357 станом на 11.03.2016 об'єкт нерухомого майна: квартира АДРЕСА_5, державну реєстрацію проведено 03.03.2016, форма власності приватна, власник - ОСОБА_2.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 13634880 станом на 11.03.2016 об'єкт нерухомого майна: квартира АДРЕСА_6, державну реєстрацію проведено
03.03.2016, форма власності приватна, власник - ОСОБА_2.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 13636038 станом на 11.03.2016 об'єкт нерухомого майна: квартира АДРЕСА_7, державну реєстрацію проведено
03.03.2016, форма власності приватна, власник - ОСОБА_2.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 13636584 убачається, що станом на
11.03.2016 об'єкт нерухомого майна: квартира АДРЕСА_8, державну реєстрацію проведено 03.03.2016, форма власності приватна, власник - ОСОБА_2.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 13637010 станом на 11.03.2016 об'єкт нерухомого майна: квартира АДРЕСА_9, державну реєстрацію проведено
03.03.2016, форма власності приватна, власник - ОСОБА_2.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 13637476 станом на 11.03.2016 об'єкт нерухомого майна: квартира АДРЕСА_10, державну реєстрацію проведено
03.03.2016, форма власності приватна, власник - ОСОБА_2.

Як убачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 13638001, станом на 11.03.2016 об'єкт нерухомого майна: квартира АДРЕСА_11, державну реєстрацію проведено
03.03.2016, форма власності приватна, власник - ОСОБА_2.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 13638279 станом на 11.03.2016 об'єкт нерухомого майна: квартира АДРЕСА_12, державну реєстрацію проведено
03.03.2016, форма власності приватна, власник - ОСОБА_2.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 13639740 станом на 11.03.2016 об'єкт нерухомого майна: квартира АДРЕСА_13, державну реєстрацію проведено
03.03.2016, форма власності приватна, власник - ОСОБА_2.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 13640909 станом на 11.03.2016 об'єкт нерухомого майна: квартира АДРЕСА_14, державну реєстрацію проведено
03.03.2016, форма власності приватна, власник - ОСОБА_2.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 13641705 убачається, що станом на
11.03.2016 об'єкт нерухомого майна: квартира АДРЕСА_15, державну реєстрацію проведено 03.03.2016, форма власності приватна, власник - ОСОБА_2.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером ~organization0~ станом на 11.03.2016 об'єкт нерухомого майна: квартира АДРЕСА_16, державну реєстрацію проведено
03.03.2016, форма власності приватна, власник - ОСОБА_2.

4.9. У зв'язку з тим, що, на думку Позивача, ТОВ "Прометей Сяйво" здійснило надбудову поверхів у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_17 без відповідного погодження та з порушенням норм чинного законодавства, Рада звернулася до суду з позовом про захист права комунальної власності на земельну ділянку на які розташована зазначена будівля.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. За змістом статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

5.3. Згідно зі статтями 5, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

5.4. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Таку правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від
12.11.2019 у справі № 920/40/19.

5.5. Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент подання позову) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених статті 1 Господарського процесуального кодексу України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.6. Аналогічні за змістом положення містяться в частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час поставлення оскаржуваної ухвали) згідно з якою юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.7. На момент подання позову підвідомчість господарських справ була установлена статтею 12 Господарського процесуального кодексу України, згідно з пунктом 6 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

5.8. У свою чергу предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, на момент поставлення оскаржуваної ухвали визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Так, пункти 6, 15 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час поставлення оскаржуваної ухвали) встановлюють, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.

5.9. Таким чином, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (аналогічний правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).

5.10. Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, Позивач, як власник земельної ділянки на якій розташована споруда зі спірними надбудовами, звернувся до суду з позовом про зобов'язання знести самовільно надбудовані поверхи, зазначаючи, що Відповідач без узгодження з власником земельної ділянки, а також без узгодженої в установленому порядку дозвільної та проєктної документації, здійснює будівництво об'єкту нерухомого майна. При цьому позов був обґрунтований порушенням вимог статей 376, 391 Цивільного кодексу України, статей 93, 152 Земельного кодексу України, статей 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

5.11. Відповідно до частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

5.12. Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

5.13. У той же час за змістом статті 7 Закону України "Про основи містобудування", статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на час звернення до суду із цим позовом) державне регулювання та управління у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

5.14. Відповідно до положень статей 25, 26, 31, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у редакції, чинній на час звернення Київської міської ради до суду із цим позовом, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження у галузі будівництва - щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій та вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування, а у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища - щодо здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

5.15. Здійснення зазначеного державного контролю означає обов'язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб'єкта, що підтверджує владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин.

Натомість Рада, в межах наданих їй законами повноважень відповідного контролю не здійснювала, рішень, обов'язкових для виконання Відповідачем, не приймала, приписів про усунення порушень не видавала, а спір, який є предметом цього судового розгляду, пов'язаний із вирішенням питання щодо речового права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 520/9253/17, від 07.08.2019 у справі №523/11508/18, від 20.03.2019 у справі № 639/6261/13-ц.

5.16. Отже, як обґрунтовано зазначили господарські суди попередніх інстанцій, позов про знесення самочинного збудованих поверхів Позивач аргументував не реалізацією передбачених законами України повноважень суб'єкта владних повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку, що підтверджує приватноправовий характер спірних правовідносин.

5.17. Разом з тим, місцевий та апеляційний суди встановили, що спір у справі стосується права власності фізичної особи - громадянина (який має процесуальний статус третьої особи) на об'єкти нерухомості - квартири, розташовані у надбудованих поверхах житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, знесення яких є предметом позову у цій справі. При цьому право власності фізичної особи на відповідні квартири підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

5.18. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.12.2019 у справі № 910/28188/14, наявність права власності фізичної особи на об'єкти житлової нерухомості, які є складовими спірної надбудови, виключає розгляд спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується речових прав фізичної особи.

5.19. Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції врахував вказану правову позицію Верховного Суду та обґрунтовано підтримав висновок місцевого суду про те, що спір у цій справі є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов'язки фізичної особи - ОСОБА_2, як власника квартир, розташованих у надбудованих поверхах житлового будинку, знесення яких є предметом позову у цій справі.

5.20. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

5.21. З огляду на викладене висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у цій справі відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

5.22. Щодо доводів скаржника про те, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.04.2020 у справі №916/2791/13, право власності на самочинно збудовані квартири як у забудовника, так і у ОСОБА_2 не виникло в силу положень чинного законодавства, зокрема норм частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України, оскільки реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, для застосування положень частини четвертої вказаної статті, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у справі № 916/2791/13 розглядалися позовні вимоги заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" про зобов'язання відповідача знести самовільно побудовану споруду, а саме приміщення паркінгу.

Разом з тим, як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суд від
07.04.2020 у вказаній справі, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що саме відповідачем (Публічним акціонерним товариством "Туристично-виробнича фірма "Чорне море") було отримало свідоцтво про право власності на спірний об'єкт нерухомого майна у зв'язку з чим предметом судового дослідження було, у тому числі, питання можливості знесення такої споруди в порядку, установленому для самочинно побудованих об'єктів.

У той же час у цій справі, як зазначалося вище, місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що спірний об'єкт нерухомого майна (надбудовані поверхи житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1) введено в експлуатацію, а право власності на квартири, розташовані у ньому, зареєстровано за фізичною особою.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що особа, набувши у власність нерухоме майно, отримує усі права та обов'язки щодо придбаного майна, які мав первісний його власник. Тобто, у разі державної реєстрації речового права на нерухоме майно, спір щодо нього необхідно розглядати як пов'язаний із порушенням цивільних прав позивача на зазначене майно іншою особою, а саме за якою було зареєстроване речове право.

Подібну правову позицію викладено в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 755/3782/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц.

5.23. Інші доводи касаційної скарги не спростовують законних і обґрунтованих висновки господарських судів попередніх інстанцій.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Згідно з частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 у справі № 910/29383/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова