Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/4239/15

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Савінкова Ю. Б.,

за участю представників:

позивача Грищенко О. М.,

відповідача 1 не з'явились,

відповідача 2 не з'явились,

третіх осіб не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кам`янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 (судді: Дідиченко М. А., Пономаренко Є. Ю., Сулім В. В.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

на дії та бездіяльність Кам`янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп",

2. Приватного підприємства "Агрофірма Маяк",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента-Агро",

2. фізична особа - підприємець Грищенко Олександр Миколайович,

про стягнення 1 688,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс") звернулося до Господарського суду Київської області зі скаргою на дії та бездіяльність Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у справі №911/4239/15.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2019 у справі №911/4239/15 скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії та бездіяльність Кам`янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області залишено без задоволення.

2.2. Суд першої інстанції встановив, що державний виконавець вживав заходів щодо виявлення майна (нерухомого та рухомого), банківських рахунків, хоча і з незначним порушенням щодо строків, передбачених у частині 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", однак у повному обсязі та систематично.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 ухвалу Господарського суду Київської області від 11.03.2019 у справі № 911/4239/15 скасовано. Скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії та бездіяльність Кам`янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області задоволено. Стягнуто також 2 100 грн витрат на правничу допомогу за розгляд скарги на дії та бездіяльність Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

2.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що державний виконавець несвоєчасно та не в повному обсязі вжив усіх необхідних передбачених законом заходів для примусового виконання рішення, що свідчить про неправомірну бездіяльність державної виконавчої служби під час примусового виконання рішення.

2.5. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 задоволено заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", стягнуто з Кам`янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 2 500 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

2.6. Зазначену постанову аргументовано тим, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.03.2019 у справі №911/4239/15, а розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірною обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних ним робіт.

3. Короткий зміст вимог, викладених у касаційній скарзі

3.1. Не погоджуючись із прийнятою додатковою постановою, Кам`янка-Бузький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати додаткову постанову апеляційного суду, судові витрати покласти на ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

3.2. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" не обґрунтувало розмір витрат на оплату послуг адвоката, крім того, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 розподіл таких витрат вже було вирішено. Скаржник також зазначає, що є державним органом і в нього немає будь-яких рахунків, крім тих, на яких розміщені грошові кошти стягувачів.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" просить залишити її без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін, наголошуючи на правомірності висновків господарських судів і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представника позивача та представників відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Згідно зі статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

4.3. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4.4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

4.5. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

4.6. Частиною п'ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

4.7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

4.8. Як правильно встановив апеляційний суд, надання адвокатом Грищенком О.М. адвокатських послуг у суді апеляційної інстанції під час розгляду справи №911/4239/15 підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 25.04.2019 щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) за договором від 25.06.2018 № 25-06-2018 на суму 2 500 грн і квитанцією від 25.04.2019 на суму 2 500 грн.

4.9. Щодо тверджень скаржника про те, що у постанові Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 питання стосовно розподілу судових витрат у виді витрат на правову допомогу адвоката вже було вирішено, колегія суддів наголошує, що у зазначеній постанові здійснено розподіл таких витрат щодо надання правової допомоги під час подання та розгляду скарги у суді першої інстанції.

4.10. При цьому частиною п'ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, можливе саме за клопотанням іншої сторони.

4.11. Твердження скаржника про відсутність у нього рахунків, на яких би обліковувалися інші грошові кошти, окрім коштів стягувачів, не може бути підставою для звільнення сторони від відшкодування нею витрат на правничу допомогу адвоката. Так, згідно з пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Міністерства фінансів України, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

4.12. Ураховуючи викладені обставини, колегія суддів касаційного господарського суду вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про винесення оскаржуваної додаткової постанови та задоволення заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", оскільки відповідач підтвердив правовий статус адвоката, надав докази фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, а розмір витрат співмірний обсягу наданих послуг, у зв'язку з чим підстав для скасування вказаного судового рішення немає.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.3. Ураховуючи наведені положення процесуального законодавства, колегія суддів зазначає, що оскаржена у справі додаткова постанова суду апеляційної інстанції ухвалена із додержанням норм процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування немає.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Кам`янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області залишити без задоволення.

2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 911/4239/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

К. М. Пільков