Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.02.2019 року у справі №904/10397/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/10397/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро - не з`явився,

Дніпровської міської ради - Капшук І.О.,

Виконавчого комітету Дніпровської міської ради - Капшук І.О.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2018 (у складі колегії суддів: Березкіна О.В. (головуючий), Кузнецов В.О., Пархоменко Н.В.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2018 (суддя Панна С.П.)

у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро

до Дніпровської міської ради, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ",

про визнання незаконним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2017 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро (далі - КЕВ м. Дніпро) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровської міської ради та Виконавчого комітету Дніпровської міської ради із позовом про визнання незаконним та скасування:

- рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками" № 2490 від 18.11.1999 повністю;

- рішення сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання року "Про передачу земельної ділянки на ж/м Сокіл у районі вул. Космічної (Жовтневий район) в оренду ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" №352/22 від 18.12.2004, для проектування, будівництва та експлуатації торговельного комплексу";

- рішення сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання "Про надання згоди на прийняття земель, що знаходяться на обліку у складі земель оборони, до земель міської ради" №40/22 від 24.12.2004 повністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірними рішеннями Дніпропетровська міська рада незаконно, без дозволу Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України розпорядилася земельною ділянкою площею 23,15 га на 9-ому км шосе Запоріжжя-Дніпро (в/м №50 по вул. Космічна), яка перебуває у постійному користуванні Міністерства оборони України в особі КЕВ м. Дніпро.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2018 в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками" №2490 від 18.11.1999 та про визнання незаконним та скасування рішення сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання "Про передачу земельної ділянки на ж/м Сокіл у районі вул. Космічної (Жовтневий район) в оренду ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" для проектування, будівництва та експлуатації торговельного комплексу" №352/22 від 18.12.2004 провадження у справі закрито. В задоволені позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання "Про надання згоди на прийняття земель, що знаходяться на обліку у складі земель оборони, до земель міської ради" №40/22 від 24.12.2004 - відмовлено.

Місцевий суд мотивував свої висновки в частині закриття провадження у справі тим, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2490 від 18.11.1999 та про визнання незаконним та скасування рішення сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання №352/22 від 18.12.2004 вже були предметом спору між тими ж сторонами та з тих же підстав у справі № 302/101, а тому провадження підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору. Водночас у задоволенні позову в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання №40/22 від 24.12.2004 слід відмовити у зв`язку з пропуском позивачем загальної позовної давності.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2018 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками" №2490 від 18.11.1999 - скасовано. Відмовлено КЕВ м. Дніпро у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками" №2490 від 18.11.1999. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними в рішення місцевого суду щодо закриття провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання №352/22 від 18.12.2004.

Водночас зазначив, що місцевий суд безпідставно закрив провадження в частині позовної вимоги про визнання недійсним рішення виконкому Дніпропетровської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками" № 2490 від 18.11.1999, оскільки зі змісту постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2006 у справі № 32/101 вбачається, що вказані позовна вимога не була розглянута по суті спору в межах справи № 32/101.

При цьому, розглянувши вказану вимогу по суті, апеляційний суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсним рішення виконкому Дніпропетровської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками" № 2490 від 18.11.1999, оскільки законодавством, яке діяло на час прийняття оспорюваного рішення, передбачено відповідні підстави припинення права користування землями, які належать до земель державної власності, саме відповідними органами місцевого самоврядування, як розпорядниками земель державної власності.

Крім того, апеляційний суд погодився з мотивами, викладеними в рішення місцевого суду, щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання №40/22 від 24.12.2004 у зв`язку з пропуском позивачем загальної позовної давності.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанції, 28.01.2019 КЕВ м. Дніпро звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2018 скасувати, а справу - направити на новий розгляд.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували, що оскаржуваними рішеннями Дніпропетровська міська рада незаконно, без дозволу Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України розпорядилася земельною ділянкою, яка була надана у постійне користування Міністерству оборони України в особі КЕВ м. Дніпро; суди безпідставно не застосували положення п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України.

Дніпровська міська рада та Виконавчий комітет Дніпровської міської ради подали відзив на касаційну скаргу, у якому зазначають, що касаційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню.

Поданий ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" відзив на касаційну скаргу Верховним Судом залишено без розгляду відповідно до положень ч. 1 ст. 301, ч. 1 ст. 252, ч. 2 ст. 207 ГПК України, оскільки його подано поза межами строку, встановленого в ухвалі Верховного Суду від 21.03.2019.

Учасники справи були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак КЕВ м. Дніпро та ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи судом касаційною інстанцією. Оскільки явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком, Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності вказаних представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Дніпровської міської ради та Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням № 01 звуженого засідання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 03.01.1953 "Про закріплення за Військовим Міністерством Союза РСР земельних ділянок, які зайняті військовими частинами Дніпропетровського гарнізону" вирішено, закріпить за Військовим Міністерством Союза РСР усі земельні ділянки, які займають військові частини у межах міста Дніпропетровська разом з побудованими на них будівлями, згідно доданих схем, у тому числі п. 33 - участок № 50 - 9 км шосе Запоріжжя-Дніпропетровськ.

Рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 03.04.1956 № 411-1 вирішено відвести земельну ділянку КЕЧ Дніпропетровського району під організацію топливного складу по Запорізькому шосе за рахунок території колишнього Питомника між ділянками Облтоптреста та цвинтарем, зобов`язати начальника КЕЧ Дніпропетровського району виготовити проект топливного складу КЕЧ, а також під`їзних шляхів, водопроводу, елекромережі та інши елементи благоустрою узгодити з проектом будівництва та благоустрою дільниці Облтоптресту, розташованої суміжно, збільшити площу основної ділянки КЕЧ на 3,15 га за рахунок вільної міської території, розташованої по сусідству, управлінню Головного Архітектора міста оформити межі відводу та надати відповідні документи на будівництво топливного складу.

26.12.1969 виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Міністерству оборони Дніпропетровської області УССР в постійне користування відведено 23,15 га згідно з планом та описом меж. Земельна ділянка відведена Міністерству оборони - СРСР рішенням облвиконкому від 16.12.1950 і розширена рішенням міськвиконкому № 411-1 від 03.04.1956.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровськоїх міської ради № 352 від 16.03.1995 дозволено Центральному квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України проектування житлової забудови на земельній ділянці площею 20 га по вулиці Космічній на ж/м. Сокіл на землях Міністерства оборони.

Пунктом вказаного рішення 2.3 передбачено зобов`язання протягом року з дня прийняття цього рішення подати до Головного архітектурно-планувального управління звіт про хід виконання проектних робіт.

Пунктом 2.6 зобов`язано Центральне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України укласти з виконкомом міської ради договір на право тимчасового користування земельною ділянкою, а пунктом 7 передбачено строк виконання цього рішення - один рік.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.11.1999 № 2490 "Про припинення прав користування земельними ділянками" припинено зокрема, Центральному квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України право користування, земельною ділянкою 20,0 га по вул. Космічна, кадастровий номер 69147004 (рішення виконкому міської Ради народних депутатів від 16.11.1995), у зв`язку із закінченням строку, на який було надано земельну ділянку.

Крім того, вказаним рішенням Дніпропетровської міської ради від 18.11.1999 № 2490 зобов`язано Управління земельних ресурсів міста земельні ділянки відповідно до п. 1 цього рішення занести до резерву земель міста та внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 8 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.11.1999 № 2490 визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Дніпропетровськоїї міської ради № 352 від 16.03.1995 щодо проектування житлової забудови на земельній ділянці кадастровий номер 69147004, площею 20,0 га по вул. Космічна.

Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання "Про передачу земельної ділянки на ж/м Сокіл у районі вул. Космічної (Жовтневий район) в оренду ТОВ "Караван-Дніпропетровськ", код ЄДРПОУ 33159964, для проектування, будівництва та експлуатації торговельного комплексу" від 08.12.2004 №352/22 земельна ділянка на ж/м Сокіл вул. Космічна, площею 20,4710 га була передана в оренду строком на 25 років ТОВ "Караван-Дніпропетровськ" для проектування будівництва та експлуатації торговельного комплексу.

Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради "Про надання згоди на прийняття земель, що знаходяться на обліку у складі земель оборони до земель міської ради" №40/22 від 24.12.2004 надано згоду на прийняття земель, що знаходяться на обліку у складі земель оборони до земель міської ради. Даним рішенням визнано земельну ділянку по вул. Космічній у районі буд. №49 такою, що не перебуває у користуванні будь-яких осіб та відноситься до складу земель, які знаходяться у віданні міської ради і можуть бути безперешкодно передані у користування будь-якими особам, відповідно до законодавства.

Актом ревізії фінансово-господарської діяльності Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська за період з 01.01.2010 року по 01.02.2012 №08-23/27 від 18.04.2012 Державною фінансовою інспекцією України в Дніпропетровській області було виявлено, що станом на 01.02.2012 на картковому обліку КЕВ м. Дніпро рахується земельна ділянка військового містечка №500 по вул. Космічна ( Запорізьке шосе, 8 ) м. Дніпропетровськ, загальною площею 20,0 га.

Предметом даного позову є визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2490 від 18.11.1999; рішення сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання №352/22 від 18.12.2004 та рішення сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання №40/22 від 24.12.2004.

Щодо позовних вимог визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2490 від 18.11.1999; рішення сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання №352/22 від 18.12.2004 суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006 у справі № 32/101 задоволено позов заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська до Дніпропетровської міської ради. Визнано недійсним (з дати прийняття) рішення виконкому Дніпропетровської міської ради №2490 від 18.11.1999; визнано недійсним (з дати прийняття) рішення сесії Дніпропетровської міської ради ІV скликання №352/22 від 18.12.2004; визнано за Міністерством оборони України право користування земельною ділянкою на 9-му кілометрі шосе Запоріжжя-Дніпропетровськ та зобов`язано Дніпропетровську міську раду протягом 10 днів повернути зазначену ділянку Міністерству оборони України.

Разом з тим постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2006 у справі №32/101 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006 скасовано та в задоволені позовних вимог відмовлено.

При цьому, щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення виконкому Дніпропетровської міської ради № 2490 від 18.11.1999 апеляційний господарський суд у межах справи №32/101 зазначив, що господарський суд першої інстанції розглянув справу та вирішив питання щодо прав та обов`язків особи, яка не була залучена до розгляду справи - виконкому Дніпропетровської міської ради, що порушує принципи змагальності, рівності та забезпечення права на захист як господарського, так і адміністративного судочинства і є підставою для скасування судового рішення. Судова колегія зазначила, що в позовній заяві містилися вимоги до різних юридичних осіб, які належало розглядати в порядку різного судового провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Встановивши, що у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 у справі № 32/101 між тими самими сторонами і з тих самих підстав вже було вирішено спір в частині вимоги про визнання недійсним рішення сесії Дніпропетровської міської ради ІV скликання №352/22 від 18.12.2004, що і у даній справі, суди дійшли правомірного висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у даній справі в частині вказаної позовної вимоги.

Разом з тим, дійшовши правомірного висновку щодо закриття провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання №352/22 від 18.12.2004, суди попередніх інстанцій безпідставно застосували п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору), в той час як застосуванню підлягає саме п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Однак, оскільки наведене не призвело до неправомірності рішення щодо закриття провадження у справі, то касаційний суд не вбачає підстав для скасування рішення у вказаній частині.

Разом з тим, встановивши, що відповідно до змісту постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2006 у справі №32/101 позовна вимога про визнання недійсним рішення виконкому Дніпропетровської міської ради № 2490 від 18.11.1999 не була розглянута по суті, суд апеляційної інстанції у даній справі дійшов передчасного висновку щодо відмови у її задоволенні, враховуючи наступне.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Однак постанова суду апеляційної інстанції у зазначеній частині вказаним вимогам не відповідає, враховуючи наступне.

Так, як було зазначено вище, оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради "Про припинення прав користування земельними ділянками" № 2490 від 18.11.1999 припинено, зокрема, Центральному квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України право користування, земельною ділянкою 20,0 га по вул. Космічна, кадастровий номер 69147004, з посиланням на рішення виконкому міської Ради народних депутатів від 16.11.1995.

При цьому, приймаючи вказане рішення, виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради керувався п. 2 ст. 27 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 18.11.1999), відповідно до якого право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який було надано земельну ділянку.

Разом з тим, відповідно до ст. 7 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 18.11.1999) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Водночас дійшовши висновку про те, що відсутні підстави для визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради "Про припинення прав користування земельними ділянками" № 2490 від 18.11.1999, суд апеляційної інстанції не надав оцінки наявному у матеріалах справи акту на право постійного користування земельною ділянкою від 26.12.1969, виданому виконкомом Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих, яким позивач обґрунтовує наявність у нього права саме постійного користування відповідною земельною ділянкою та, відповідно, не надав оцінки правомірності припинення права постійного користування позивача на відповідну земельну ділянку саме на підставі п. 2 ст. 27 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 18.11.1999).

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом ст. 236 ГПК України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Оскільки постанова суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками" № 2490 від 18.11.1999 вказаним вимогам не відповідає, то в зазначеній частині вона підлягають скасуванню, а справа у вказаній частині - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з урахуванням заяви Дніпровської міської ради про застосування позовної давності.

Водночас суди дійшли правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позову в частині вимоги про визнання незаконним та скасування рішення сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання "Про надання згоди на прийняття земель, що знаходяться на обліку у складі земель оборони, до земель міської ради" №40/22 від 24.12.2004 у зв`язку зі спливом позовної давності, враховуючи наступне.

Так, як було зазначено, рішенням сесії Дніпропетровської міської ради "Про надання згоди на прийняття земель, що знаходяться на обліку у складі земель оборони до земель міської ради" №40/22 від 24.12.2004 надано згоду на прийняття земель, що знаходяться на обліку у складі земель оборони до земель міської ради. Даним рішенням визнано земельну ділянку по вул. Космічній у районі буд. №49 такою, що не перебуває у користуванні будь-яких осіб та відноситься до складу земель, які знаходяться у віданні міської ради і можуть бути безперешкодно передані у користування будь-якими особам, відповідно до законодавства.

Відповідно до п.п. 44 - 50 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України N 483 від 22.12.1997, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з ст. 27 Земельного кодексу України.

Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Таким чином, встановивши, що з матеріалів справи не вбачається надання згоди Міністром оборони України (або уповноваженою ним особою) на передачу відповідних земель місцевим органам влади, суди дійшли правомірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення сесії Дніпропетровської міської ради "Про надання згоди на прийняття земель, що знаходяться на обліку у складі земель оборони до земель міської ради" №40/22 від 24.12.2004.

Разом з тим, встановивши, що позивачем заявлено про застосування позовної давності, в той час як оспорюване рішення було винесено 24.12.2004, а у червні 2007 року Міністерство оборони України зверталось до суду із позовом про визнання нечинним даного рішення (який був залишений без розгляду ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2007), суди дійшли правомірного висновку про те, що з даного часу позивач був обізнаний про порушене право, а отже звернувся до суду з позовом у даній справі в частині оскарження вказаного рішенням сесії Дніпропетровської міської ради №40/22 від 24.12.2004 з пропуском позовної давності, що відповідно до ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

При цьому, суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суди безпідставно не застосували положення п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України.

Так відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України (чинним до 15.01.2012) позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" № 4176-VI від 20.12.2011, який набрав чинності з 15.01.2012, виключено п. 4 з ч. 1 ст. 268 ЦК України, суди дійшли правомірного висновку щодо відсутності підстав для його застосування при прийнятті судових рішень у справі.

Враховуючи зазначене, суди дійшли правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання "Про надання згоди на прийняття земель, що знаходяться на обліку у складі земель оборони, до земель міської ради" №40/22 від 24.12.2004 у зв`язку зі спливом позовної давності.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків лише в частині позовної вимог про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками" № 2490 від 18.11.1999, то постанова суду апеляційної інстанції у вказаній частині підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанова Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2018 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у справі № 904/10397/17 скасувати в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками" № 2490 від 18.11.1999, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

3. В іншій частині постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у справі № 904/10397/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий