Історія справи

Ухвала КГС ВП від 22.10.2018 року у справі №904/1540/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/1540/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт",

представник - адвокат Колошина О.В. (довіреність №8 від 08.10.2018)

ОСОБА_1, особисто

представник - адвокат ОСОБА_2 (довіреність від 27.08.2018)

розпорядник майна - арбітражний керуючий Тищенко Наталія Петрівна

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 19.09.2018

у складі колегії суддів: Березкіна О.В. (головуючий), Верхогляд Т.А., Чус О.В.

у справі № 904/1540/18

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 08.10.2018 поштовим відправленням Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" (далі - ТОВ "Метал-Корт") звернулось безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі №904/1540/18 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1540/18 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2018.

3. Ухвалою від 07.11.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №904/1540/18 Господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2018, призначив розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" на 15.01.2019.

4. Представником ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) подано відзив на касаційну скаргу ТОВ "Метал-Корт" (далі - боржник, скаржник).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

5. 13.04.2018 заявник звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства на підставі частини 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

6. Ухвалою від 14.05.2018 Господарський суд Дніпропетровської області, з посиланням на статті 16-19, 22, 114, 115 Закону про банкрутство, відмовив у задоволені клопотання б\н від 27.04.2018 учасника ТОВ "Метал-Корт" гр. ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовив та відмовив у задоволенні клопотання б\н від 27.04.2018 про відмову у відкритті провадження у справі, відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Метал-Корт", ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядженням майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Тищенко Н.П.

6.1. Ухвала суду мотивована тим, що неплатоспроможність заявника підтверджуюється такими доказами: копіями чинних постанов Дніпропетровського окружного адміністративного суду, копіями виконавчих документів, на підставі яких згідно з чинним законодавством здійснювалось стягнення за зазначеними судовими актами, а загальна сума безспірних грошових вимог до заявника, які складаються із залишених непогашеними після їх стягнення у встановленому чинним законодавством порядку, протягом часу, який перевищує три місяці, становить 2 040 287, 51 грн. (без врахування заборгованості згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області №904/7984/16 від 29.11.2016), яка відповідно перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати. Тому місцевий суд дійшов висновку, що загальна сума безспірних грошових вимог до заявника, які складаються із залишених непогашеними після їх стягнення у встановленому чинним законодавством порядку протягом часу, який перевищує три місяці, становить 2 040 287, 51 грн. (без врахування заборгованості згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2016 у справі №904/7984/16), яка відповідно перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати, а неможливість виконання грошових зобов'язань перед всіма кредиторами заявника підтверджується його фінансовим звітом станом на 31.03.2018, відповідно до якого кредиторська заборгованість становить 14 202 900 грн., залишок грошових коштів становить 1 200 грн., основні засоби становлять 1 349 300 грн., дебіторська заборгованість становить 188 600 грн.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

7. Постановою від 19.09.2018 Дніпропетровський апеляційний господарський суд, з посиланням на статті 10, 11, 16 Закону про банкрутство, статтю 95 Податкового кодексу України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2018 у справі №904/1540/18 скасував, в порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ "Метал-Корт" відмовив.

7.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 була учасником ТОВ "Метал-Корт" із часткою в статутному капіталі товариства 310 000 грн., що становить 50% статутного капіталу і відповідає 50 голосам, і була виключена зі складу учасників напередодні звернення до суду із заявою про банкрутство товариства, поданої за рішенням учасників, які приймали рішення про її виключення. Апеляційний суд, з урахуванням існування справи за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсними зазначених рішень загальних зборів, незважаючи на те, що на дату подання до суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Метал-Корт" за заявою боржника вона не була учасником товариства, дійшов висновку, що ОСОБА_1 є особою, яка має правовий зв'язок зі сторонами спору та судове рішення безпосередньо стосується її прав та обов'язків як учасника товариства. Крім того, апеляційний суд зазначив, що порушення прав ОСОБА_1 у даній справі існує у будь-якому випадку, оскільки у випадку набрання законної сили рішенням суду про задоволення її позову про визнання недійсними рішень загальних зборів, ОСОБА_1 буде поновленою у складі учасників ТОВ "Метал-Корт" з відповідною часткою у статутному капіталі товариства, а у випадку незадоволення цих вимог, вона має право на отримання вартості частини майна товариства, пропорційній її частці у статутному капіталі товариства.

7.2. Апеляційний суд не погодився з висновками місцевого суду про те, що неможливість виконання грошових зобов'язань перед всіма кредиторами заявника підтверджується його фінансовим звітом станом на 31.03.2018, відповідно до якого кредиторська заборгованість становить 14 202 900 грн., залишок грошових коштів становить 1 200 грн., основні засоби становлять 1 349 300 грн., дебіторська заборгованість становить 188 600 грн., оскільки з фінансового звіту станом на 31.03.2018, наданого боржником, вбачається, що на початок звітного періоду він мав основні засоби вартістю 1 804, 1 млн. грн., а на кінець звітного періоду вони зменшились до 1 349, 3 млн. грн., проте боржник не довів, за рахунок яких угод чи дій сталося таке зменшення основних засобів, з фінансового звіту станом на 31.03.2018, наданого боржником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство вбачається, що дебіторська заборгованість станом на початок звітного періоду становить 7 609,1 млн. грн., а на кінець звітного періоду - 47 грн. Крім того, з письмових пояснень боржника вбачається, що за рішенням засновників була списана дебіторська заборгованість на суму 7 763 300 грн., як безнадійна, але жодних рішень з цього приводу боржником не надано і не обґрунтовано, у зв'язку із чим здійснено списання такої суми заборгованості та невжиття боржником заходів щодо повернення цієї заборгованості, тому апеляційний суд дійшов висновку, що в порушення вимог частини 3 статті 11 Закону про банкрутство боржником не зазначено всіх осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення (а саме на суму 7 763 300 грн.). Також, боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, в порушення вимог частини 3 статті 11 Закону про банкрутство, не зазначене майно, візуальний огляд якого було проведено відповідно до акта ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 13.03.2018 про проведення стану збереження майна платника податків, і яке описане в податкову заставу відповідно акта опису майна від 03.12.2015 №1/33972974. При цьому, суд зазначив, що зауваження боржника у заяві до суду, що власником цього майна є інша особа, а відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відображають актуальної інформації щодо права власності на нерухоме майно, є необґрунтованими, оскільки згідно із зазначеними відомостями, право власності на дане нерухоме майно зареєстровано саме за боржником і ним зазначалось це майно у податковій декларації з податку на нерухоме майно за звітний податковий період за 2018 рік.

7.3. Апеляційним судом враховано, що мирова угода, затверджена ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12.04.2017, про передачу у власність іншій особі в рахунок виконання зобов'язань боржника за договором поруки належного боржнику нерухомого майна, яке знаходилось в податковій заставі, була скасована постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.2018, а в подальшому ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03.07.2018 провадження у справі було закрито. Також, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність посилання боржника в обґрунтування своєї заяви про банкрутство, на звіт про фактичні результати аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Метал-Корт" станом на 31.03.2018, наданого незалежною аудиторською фірмою ТОВ "Українська національна аудиторська компанія", оскільки з копії даного звіту, здійсненого на підставі аналізу фінансового стану ТОВ "Метал-Корт", підприємство відповідає ознакам поточної неплатоспроможності та фінансовий стан підприємства характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, однак, аналіз фінансово-господарського стану проводився в межах наданої боржником інформації, а процедури, виконані аудиторською фірмою, не були аудитом чи оглядом, проведеним згідно з Міжнародними стандартами аудиту. Отже, аудитор не висловлював впевненості щодо достовірності складання фінансової звітності, а відповідальність за достовірність даної інформації несе керівництво підприємства.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (боржник у справі)

8. Скаржник доводив, що станом на момент подання заяви ТОВ "Метал-Корт" про відкриття провадження у справі про банкрутство та на момент розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 до складу учасників підприємства включена не була, а її заява про визнання вимог не була розглянута. При цьому, скаржник зазначив, що статті 15, 16 ЦК України передбачаються захист тільки тих прав, які існують на час звернення до суду, і права не можуть захищатись на майбутнє. Крім того, скаржник зазначив, що рішення від 16.07.2018 у справі №904/1261/18 про визнання недійсними зборів учасників щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Метал Корт" №22/03-13 від 22.03.2018 та щодо звернення до суду про порушення провадження у справі про банкрутство №11-04 від 11.04.2018 не набрало чинності на момент розгляду даної справи в апеляційному суді, а тому воно могло бути нововиявленою обставиною в даній справі та не могло прийматись як доказ апеляційним судом. Також, скаржник доводив, що ОСОБА_1 не була кредитором на момент відкриття провадження у справі про банкрутства, а отже, не набула статусу учасника у справі про банкрутство та не могла подавати апеляційної скарги на ухвалу суду про відкриття провадження у справі про банкрутство.

8.1. Скаржник аргументував, що апеляційним судом порушено статтю 19 Конституції України, статтю 11 Закону про банкрутство, статтю 270 ГПК України, оскільки положення статті 11 Закону про банкрутство не містять вимог про обов'язкове надання боржником доказів на підтвердження списання дебіторської заборгованості до моменту порушення справи про банкрутство, тому такі висновки апеляційного суду порушують статтю 19 Конституції України. Також, на момент відкриття провадження у справі про банкрутство нерухоме майно, щодо якого було скасовано судові рішення про його передачу третій особі за мировою угодою, що прийнято до уваги апеляційним судом, було зареєстроване на праві власності за третьою особою, а тому висновки апеляційного суду про те, що частина активів боржника не була відображена боржником у додатках до поданої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, не відповідають офіційній інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Доводи інших учасників справи

9. У відзиві ОСОБА_1 погоджується з висновками апеляційного суду про те, що у неї було право на апеляційне оскарження ухвали господарського суду, навіть до визнання недійсним в судовому порядку рішення зборів учасників 22.03.2018, оскільки за наслідком такого виключення вона набувала прав вимагати виділу їй половини майна боржника (чи його грошової компенсації), однак, решта засновників такого рішення не приймали, а прийняли рішення про порушення щодо боржника справи про банкрутство. Такі дії інших учасників боржника та ухвала суду про порушення справи про банкрутство безпосередньо порушили її права щодо виділу належної їй частки в майна товариства.

9.1. З посиланням, на статтю 11 Закону про банкрутство та статтю 79 ГПК України, ОСОБА_1 зазначено, що на боржника покладено обов'язок надати суду необхідні відомості, які є достатніми для оцінки судом вартості його активів та підстав виникнення відповідних зобов'язань. При цьому, боржником в день винесення оскаржуваної ухвали від 14.05.2018 умисно приховано факт наявності нерухомого майна у власності, хоча посадовим особам боржника було достеменно відомо про постанову апеляційного суду від 03.05.2018 у справі №202/2014/17, за яким відмовлено у затвердженні мирової угоди про передачу третій особі нерухомого майна боржника.

9.2. Також, ОСОБА_1 аргументує, що 16.07.2018 Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/1261/18 прийнято рішення, залишене в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2018, яким визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Метал-Корт". При цьому, рішення зборів засновників від 22.03.2018 та від 11.04.2018 про виключення ОСОБА_1 з числа засновників боржника та про надання згоди засновниками на порушення справи про банкрутство недійсним з моменту їх вчинення, а тому ці рішення не породжують жодних наслідків, окрім тих, що пов'язані з їх недійсністю. З огляду на таке, в апеляційного суду були достатні підстави для скасування ухвали від 14.05.2018 у даній справі.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

10. Конституція України

Частина 1 статті 19 - правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частина 1 статті 129 - суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Частина статті 129 - основними засадами судочинства є:

1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

2) забезпечення доведеності вини;

3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором;

5) забезпечення обвинуваченому права на захист;

6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

7) розумні строки розгляду справи судом;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;

9) обов'язковість судового рішення.

11. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 15 - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 2 статті 15 - кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частина 1 статті 16 - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 2 статті 16 - способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

12. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Частина 3 статті 11 - до заяви боржника додаються також:

- установчі документи боржника-юридичної особи;

- бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;

- перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

- перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;

- перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором;

- довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;

- перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення;

- відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;

- відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;

- протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду;

- копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо);

- рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство;

- інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

13. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 76 - належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частина 2 статті 76 - предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частина 1 статті 77 - обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 79 - достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частина 2 статті 79 - питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

14. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статті 19 Конституції України, статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 15-16 ЦК України, статті 270 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

15. Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях ГПК України.

Крім того, на сторони покладено обов'язок доказування тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи з положень частин 1, 3, 4 статті 74 ГПК України, а суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Як встановлено апеляційним судом, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про порушення провадження у справі про банкрутство, звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, боржник, враховуючи положення статті 129 Конституції України, статті 11 Закону про банкрутство, статей 74, 76-77 ГПК України, повинен надати суду належні та допустимі докази на підтвердження обставин, що є підставою звернення для суду. Частина 3 статті 11 Закону про банкрутство не містить обмеженого та чітко визначеного переліку документів, якими боржник повинен обґрунтувати свою неоплатність. Тому, заявник (боржник) повинен надати документи в тій кількості та якості, які дозволять суду встановити як справжній майновий стан боржника на момент порушення (відкриття) справи про банкрутство (наявність його активів), так чітко встановити розмір вимог кредиторів, які визнаються боржником, та щодо задоволення яких він декларує свою неоплатність.

Зазначений правовий висновок спростовує пункт 8.1. описової частини даної постанови щодо доводів скаржника про те, що законом про банкрутство не передбачено вимог щодо подання конкретних доказів на обґрунтування активів та пасивів боржника, а тому суд не вправі робити висновків про недоведення боржником певних обставин фінансового та майнового стану боржника внаслідок неподання певних доказів.

16. Апеляційним судом встановлено, що до активів боржника не включено нерухоме майно (складське приміщення), яке було передано за мировою угодою у власність третій особі, однак, на момент відкриття провадження у справі про банкрутство існувало судове рішення (Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду 03.05.2018) про скасування ухвали Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12.04.2017 про затвердження такої мирової угоди, а отже спірне майно не вибуло з власності боржника, однак, він не зазначив цього майна в переліку своїх активів, тим самим надавши інформацію про недостовірний стан його майнових активів.

Апеляційним судом встановлено, що боржником не зазначено майно, яке згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстровано за ним як предмети податкової застави відповідно до акта опису майна, що передано в податкову заставу від 03.12.2015 №1/33972974, та яке зазначалось ним у податковій декларації з податку на нерухоме майно за звітний податковий період на 2018 рік.

Також, апеляційним судом встановлено, що боржником не надано і не обґрунтовано обставини щодо списання дебіторської заборгованість на суму 7 763 300 грн., а також не надано пояснень про обставини невжиття боржником заходів щодо повернення цієї заборгованості.

Отже, Верховний Суд, враховуючи положення статті 129 Конституції України, статей 74, 75-77, 81 ГПК України, та власні повноваження касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, погоджується з висновками апеляційного суду про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство з огляду на оцінку доказів, надану судом апеляційної інстанції.

17. Апеляційний суд прийняв до уваги виключення зі складу засновників ОСОБА_1 з часткою 50% статутного капіталу згідно з рішенням учасників 22.03.2018, дійсність якого оспорювалася учасником ОСОБА_1 в судовому порядку у справі позовного провадження, та зазначив про порушення в будь-якому випадку прав такого учасника, оскільки за наслідком виключення зі складу засновників учасник товариства з обмеженою відповідальністю набуває права на отримання грошової або майнової компенсації за належну йому частку, а порушення (відкриття) справи про банкрутство обмежує його в можливостях отримання майнової компенсації, з огляду на що апеляційний суд дійшов висновку про порушення прав такої особи та здійснив апеляційний перегляд ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою учасника, який володів 50% статутного капіталу товариства-боржника.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з такими висновками апеляційного суду та зазначає про те, що відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" в редакції Закону України №1984-VІІІ від 23.03.2018, чинного з 18.02.2018 на час прийняття ухвали місцевого суду від 14.05.2018 про відкриття провадження у справі №904/1540/18 про банкрутство ТОВ "Метал-Корт", учаснику товариства на його вимогу передбачалася можливість виділу майна в натурі або у грошовій формі. Відтак, зазначаючи про свої зобов'язання перед кредиторами, боржник був зобов'язаний включити до переліку кредиторів ОСОБА_1, як очевидного кредитора, однак, не зробивши цього, порушив права зазначеної особи та надав недостовірну інформацію про майнові зобов'язання боржника. Отже, ухвала суду про відкриття провадження у справі про банкрутство порушила майнові права ОСОБА_1, як засновника з часткою 50% в статутному капіталі товариства, на виділ частки з його майна, яка складала 50% активів. Тому висновки апеляційного суду про перегляд за апеляційною скаргою ухвали місцевого суду про відкриття провадження у справі про банкрутство, колегія суддів касаційного суду вважає обґрунтованими, а доводи скаржника згідно з пунктом 8 описової частини даної постанови про те, що у скаржника за апеляційною скаргою не було правових підстав для захисту майнових прав та інтересів у справі про банкрутство - такими, що не спростовують правильності висновків апеляційного суду за змістом оскаржуваної постанови від 19.09.2018.

18. Суд зазначає, що висновки апеляційного суду про надання судового захисту скаржнику ОСОБА_1 за апеляційною скаргою не ґрунтуються на встановленні судами обставин недійсності рішень зборів учасників боржника 22.03.2018 та 11.04.2018 у справі №904/1261/18 згідно із судовими рішеннями, які не набрали чинності на момент прийняття постанови апеляційного суду, що також спростовує доводи скаржника згідно з пунктом 8 описової частини даної постанови.

19. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію постанови апеляційного суду крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятої постанови апеляційним судом, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів скаржника ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення судом апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги боржника та залишення без змін постанови апеляційного суду.

В. Судові витрати

21. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі №904/1540/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк