Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 910/8682/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Калцекс" (далі - АТ "Калцекс")

на додаткову ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 (колегія суддів: Сотніков С.В. (головуючий), судді Зубець Л.П., Остапенко О.М.)

зі справи № 910/8682/18

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" (далі - ТОВ "Укрфармгруп")

про вжиття заходів забезпечення позову до його пред'явлення

до АТ "Калцекс",

товариства з обмеженою відповідальністю "Діатом" (далі - ТОВ "Діатом")

про визнання недійсним контракту,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Укрфармгруп" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення, у якій просило суд до пред'явлення ним позову до АТ "Калцекс" і ТОВ "Діатом" про визнання недійсним контракту від 01.02.2018 № 01 (далі - Контракт) забезпечити позов шляхом:

- заборони ТОВ "Діатом" здійснювати ввезення та реалізацію на території України лікарських препаратів виробництва АТ "Калцекс" на підставі Контракту, ексклюзивні права на ввезення та продаж яких має ТОВ "Укрфармгруп", а саме: "Морфін Калцекс", розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1 мл в ампулах № 5; "Фентаніл Калцекс", розчин для ін'єкцій, по 0,05 мг/мл , по 2 мл в ампулах № 5; "Промедол Калцекс", розчин для ін'єкцій, по 20 мг/мл, по 1 мл в ампулах № 5; "Диазепекс", розчин для ін'єкцій, по 5 мг/мл, по 2 мл в ампулах № 10; "Диазепекс", таблетки по 5 мг № 20;

- зупинення митного оформлення ТОВ "Діатом" зазначених лікарських препаратів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2018 заяву ТОВ "Укрфармгруп" про забезпечення позову до його пред'явлення задоволено; вжито заявлені заходи забезпечення позову до його пред'явлення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 зазначену ухвалу місцевого господарського суду зі справи скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні названої заяви ТОВ "Укрфармгруп". Стягнуто з ТОВ "Укрфармгруп" на користь АТ "Калцекс" і ТОВ "Діатом" по 1 762 грн. судового збору за подання апеляційних скарг.

Водночас 13.09.2018 (до початку розгляду справи по суті) АТ "Калцекс" звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про розподіл судових витрат. 18.09.2018 АТ "Калцекс" подало клопотання про залучення доказів понесення судових витрат зі справи № 910/8682/18, у якому просило залучити до матеріалів справи докази в обґрунтування розміру судових витрат і просило покласти на ТОВ "Укрфармгруп" судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 91 943,63 грн., з яких: 1 762,00 грн. - судовий збір та 90 181,63 грн. - витрати на правову допомогу.

Додатковою ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 відмовлено АТ "Калцекс" у прийнятті додаткового рішення.

Зазначене судове рішення мотивовано тим, що судовий збір за подання апеляційної скарги вже стягнуто з ТОВ "Укрфармгруп" на користь АТ "Калцекс" постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018. Відмова в компенсації витрат на правову допомогу мотивована неподанням суду доказів їх фактичного понесення (оплати) АТ "Калцекс".

АТ "Калцекс" у касаційній скарзі просить скасувати зазначену додаткову ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення заяви про розподіл судових витрат. Касаційну скаргу обґрунтовано посиланнями на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. За твердженнями скаржника, ним належними та допустимими доказами доведено розмір витрат на правову допомогу, які АТ "Калцекс" понесе у зв'язку з переглядом справи в апеляційному порядку, що є достатньою підставою для здійснення компенсації таких витрат судом. На думку скаржника, можливість компенсації витрат на правову допомогу чинним Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) не ставиться у залежність від надання заявником доказів їх фактичної оплати.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається в тому числі з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За приписами статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове судове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що питання щодо розподілу судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги було вирішено при прийнятті постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018. З огляду на задоволення апеляційної скарги АТ "Калцекс" судом апеляційної інстанції з ТОВ "Укрфармгруп" стягнуто 1 762,00 грн. судового збору.

У заяві про розподіл судових витрат АТ "Калцекс" також просило покласти на ТОВ "Укрфармгруп" судові витрати на правову допомогу адвоката.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою цієї статті ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесення таких витрат АТ "Калцекс" надано: копію договору про надання правової допомоги; акт здачі-прийняття наданої правової допомоги (юридичних послуг); рахунок на оплату послуг, виставлений адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери"; деталізацію до рахунку (в якій зазначено вид робіт, витрачений час та їх вартість). Доказів фактичного понесення витрат на правову допомогу (їх оплати) АТ "Калцекс" суду надано не було.

Таким чином, апеляційний господарський суд, надавши повну та всебічну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо розподілу судових витрат за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, з дотриманням норм процесуального права, навівши в судовому рішенні зі справи необхідне мотивування, встановивши факт відсутності доказів понесення АТ "Калцекс" витрат на професійну правничу допомогу, а також факт здійснення відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги АТ "Калцекс" при прийнятті постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволенні заяви АТ "Калцекс" про розподіл судових витрат.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на них. Твердження скаржника про те, що ненадання доказів понесення витрат на правову допомогу (їх оплати) не є підставою для відмови в здійсненні компенсації таких витрат, спростовуються наведеними положеннями ГПК України, у зв'язку з чим відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги АТ "Калцекс" без задоволення, а оскаржуваної додаткової ухвали суду апеляційної інстанцій без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, а також враховуючи те, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, пов'язаних з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Додаткову ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 зі справи № 910/8682/18 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства "Калцекс" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко