Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 910/20217/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД" (далі - ТОВ "Брайтон") - Лаврика С.В.,

відповідача - акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - Банк) - Герасименка М.В.,

третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Трейд Оіл"

(далі - ТОВ "Альфа Трейд Оіл") - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Брайтон"

на рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2018 (суддя Маринченко Я.В.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 (колегія суддів: Пономаренко Є.Ю. (головуючий), судді Дідиченко М.А., Кропивна Л.В.)

зі справи № 910/20217/17

за позовом ТОВ "Брайтон" до Банку,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "Альфа Трейд Оіл",

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Брайтон" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Банку про розірвання договору поруки від 26.10.2016 № 4А15119И/П (далі - Договір поруки), укладеного між ТОВ "Брайтон" і Банком.

Позовна заява мотивована наявністю підстав для розірвання Договору поруки в зв'язку з ненаданням відповідачем позивачеві належним чином завірених копій документів на підтвердження обов'язків боржника (ТОВ "Альфа Трейд Оіл") за кредитним договором від 17.12.2015 № 4А15119И. ТОВ "Брайтон", наголошуючи на істотності порушення, послалося на те, що внаслідок невиконання Банком умов Договору поруки (у частині надання позивачеві належним чином завірених копій документів на підтвердження обов'язків боржника за кредитним договором) воно втратило зацікавленість у подальшому виконанні Договору поруки, зазнало збитків і було змушене залучити кредитні кошти.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2018, у позові відмовлено.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення позивача до відповідача з вимогами про надання необхідних документів, передбачених пунктом 10 Договору поруки, наявності вини Банку в ненаданні зазначених документів, що свідчить про недоведеність істотного порушення умов Договору поруки зі сторони відповідача.

ТОВ "Брайтон", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Так, згідно з доводами позивача, викладеними в касаційній скарзі:

- судами порушено (не застосовано): пункт 3 частини першої статті 512, статті 514, 553, 554, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що виразилось у неврахуванні судами того, що відповідно до положень частини другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не маючи можливості стягнути з третьої особи заборгованість, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою ефективного способу захисту свого порушеного права;

- судами порушено (не застосовано) пункти 1, 3 статті 11, статті 526, 530 ЦК України, та не враховано, що договором не передбачено обов'язку позивача щодо повідомлення відповідача про виконання умов договору, а також обов'язку вимагати надання належним чином посвідчених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором;

- судами порушено (не застосовано) статтю 612, частину другу статті 651 ЦК України, неправильно застосовано положення статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України);

- судами порушено (не застосовано) частину першу статті 77, частину першу статті 86, частину п'яту статті 236 ГПК України щодо всебічного та повного з'ясування обставин.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- ТОВ "Брайтон" (поручителем) і Банком (кредитором) укладено Договір поруки, предметом якого є надання поруки за виконання ТОВ "Альфа Трейд Оіл" (далі - боржник) своїх зобов'язань за кредитним договором від 17.12.2015 № 4А15119И (пункт 1 Договору поруки);

- у пункті 10 Договору поруки сторони погодили, що кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж п'яти робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором;

- Договір поруки вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язань за цим договором (пункт 11);

- згідно з пунктом 14 Договору поруки дострокове розірвання здійснюється за письмовою згодою сторін;

- в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на виконання зобов'язань за кредитним договором від 17.12.2015 № 4А15119И відповідно до Договору поруки платіжним дорученням № 431 від 31.10.2016 перерахував Банку грошові кошти в загальному розмірі 1 115 555 474,34 грн., у зв'язку з чим за умовами пункту 10 Договору поруки відповідач повинен був передати ТОВ "Брайтон" належним чином завірені копії документів, які підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором, але не виконав свої зобов'язання;

- у зв'язку з істотним, на думку позивача, порушенням відповідачем умов договору (ненаданням належним чином завірених копій документів на підтвердження обов'язків боржника за кредитним договором та документів, які забезпечували виконання зобов'язань з боку боржника) позивач просив розірвати Договір поруки в судовому порядку.

Причиною звернення з даною позовною заявою стало питання щодо наявності підстав для розірвання Договору поруки, укладеного сторонами зі справи.

Відповідно до положень ЦК України:

- за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (частини перша і друга статті 553);

- у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша і друга статті 554);

- після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (частини перша і друга статті 556).

Наслідки, передбачені в статті 556 ЦК України, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання, що узгоджується з положенням пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Натомість часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує переходу до нього прав кредитора за цим договором. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 зі справи № 6-466цс15 та від 07.10.2015 зі справи № 6-932цс15, тоді як Касаційний господарський суд у прийнятті постанови від 11.10.2018 зі справи № 910/21208/17 виходив з того, що підстави відступати від зазначеного висновку відсутні.

Під час вирішення спору апеляційний господарський суд визнав, що позивачем не доведено виконання ним зобов'язання боржника (ТОВ "Альфа Трейд Оіл") за кредитним договором від 17.12.2015 № 4А15119И в повному обсязі.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, але й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, на що могла очікувати від виконання договору сторона.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 зі справи № 6-75цс13, з чим погодився і Касаційний господарський суд у постанові від 11.10.2018 зі справи № 910/21208/17.

За приписами частини третьої статті 612 ЦК України та частини другої статті 200 ГК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

При цьому, як зазначалося, скаржником у попередніх судових інстанціях не доведено погашення ним усього зобов'язання ТОВ "Альфа Трейд Оіл" за кредитним договором від 17.12.2015 № 4А15119И (а не частини цього зобов'язання), як і не доведено, що невиконання Банком зобов'язання з передання документів, які підтверджують обов'язки боржника за цим договором, значною мірою позбавило ТОВ "Брайтон" того, на що воно розраховувало при укладенні Договору поруки, так само як не доведено й наявності шкоди.

Ураховуючи наведені положення законодавства і обставини, встановлені судами, та зважаючи, що позивач належними доказами не довів наявності підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору поруки із заявлених ним мотивів, Касаційний господарський суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позову про розірвання Договору поруки.

Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведену норму процесуального права не можуть бути предметом розгляду та перевірки в Касаційному господарському суді викладені в касаційній скарзі доводи ТОВ "Брайтон", спрямовані на заперечення встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та переоцінку доказів у ній.

Інші аргументи позивача, викладені в касаційній скарзі, щодо порушення і неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження і не спростовують обставин, на які послалися суди попередніх інстанцій як на підставу для відмови в позові.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанцій без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи те, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 зі справи № 910/20217/17 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков