Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.06.2019 року у справі №925/561/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/561/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненко В.П.,

здійснивши розгляд у письмовому провадженні

касаційної скарги акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на ухвалу Господарського суду Черкаської області у складі судді Спаських Н.М. від 18.02.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Козир Т.П, Коробенка Г.П., Кравчука Г.А., від 16.04.2019

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Товариства з обмеженою відповідальність «Сміла Енергоінвест»

про стягнення 2404255,99 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.07.2019, який наявний в матеріалах справи.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позовних вимог

Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» про стягнення заборгованості в сумі 2404255,99 грн., з яких: 227271,93 грн. пені, 1978358,01 грн. інфляційних витрат та 198626,05 грн. як 3% річних на підставі договору №13/2666-ТЕ-36 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012, укладеного між сторонами.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.06.2015 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 113635,96 грн. пені, 1649501,55 грн. інфляційних витрат, 151055,84 грн. як 3% річних та 48085,12 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 рішення Господарського суду Черкаської області від 15.06.2015 залишено без змін.

На виконання судового рішення видано наказ від 19.10.2015.

Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області із заявою про заміну боржника у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» (далі - відповідач) на його правонаступника у зобов`язанні - Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» на підставі договору № 14/3526/18 від 26.12.2018 про переведення боргу.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.02.2019 ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відмовлено у задоволенні заяви від 31.01.2019 про заміну сторони її правонаступником.

Ухвалу мотивовано тим, що сума судового збору за судовим рішенням не може бути предметом угоди про переведення боргу згідно з положеннями статті 520 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Переведення боргу у правовідносинах сторін може мати місце лише щодо зобов`язання, яке випливає з умов договору №13/2666-ТЕ-36 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2019 залишено без змін.

Постанову мотивовано тим, що правовідносини сторін набули правової природи відносин стягувача та боржника за рішенням суду на стадії виконання судового рішення, а тому заміна стягувача і боржника після набрання законної сили рішенням суду може відбуватись виключно в межах даної справи згідно з правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), передбаченими для стадії виконання судового рішення, а не шляхом заміни сторони договору поставки, який вичерпав свою дію з прийняттям рішення суду щодо спірних правовідносин.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.02.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та задовольнити заяву про заміну у справі №925/561/15 боржника у зобовязанні ТОВ «Сміла Енергоінвест» на його правонаступника - Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго».

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

ПАТ «НАК «Нафтогаз України» зазначає про те, що судовий збір у розумінні частини п`ятої статті 11 ЦК України є зобов`язанням, що утворилось не з рішення суду і не є процесуальною дією, а є зобов`язанням, яке утворилось на підставі Закону України «Про судовий збір», обсяг якого визначено судом при вирішенні спору.

Доводи інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV

Частина друга статті 11

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Частина п`ята статті 11

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Частина перша статті 509

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина друга статті 509

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Стаття 520

Боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII

Частина перша статті 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина перша статті 334

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

частина третя статті 304

касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Пункт 1 частини першої статті 308

1. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 309

1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2019 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Черкаської області із заявою про заміну боржника у справі - ТОВ "Сміла Енергоінвест" на його правонастуника у зобов`язанні - КП "Смілакомунтеплоенерго" на підставі договору № 14/3526/18 від 26.12.2018 про переведення боргу.

За умовами вказаного договору за згодою кредитора ПАТ «НАК «Нафтогаз України» первісний боржник ТОВ "Сміла Енергоінвест" переводить на нового боржника КП "Смілакомунтеплоенерго" свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за договором купівлі-продажу природного газу №13/2666-ТЕ-36, укладеним між первісним боржником та кредитором 28.12.2012, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов`язанні та замінює боржника у зобов`язанні (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладення даного договору дорівнює 103103,74 грн., у тому числі:

- 66 036,57 грн. - судовий збір згідно з рішенням суду у справі №925/1195/14;

- 37 067,17 грн. - судовий збір згідно з рішенням суду у справі №925/561/15.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, увесь борг і частина судового збору за рішенням суду у даній справі в межах виконавчого провадження за наказом були сплачені відповідачем у справі. Несплаченим залишився лише борг у частині судового збору в сумі 37067,17грн.

У зв`язку з викладеними обставинами позивач просив суд замінити відповідача (боржника) на його правонаступника.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язання виникає з підстав, зазначених у статті 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів, юридичних фактів, актів цивільного законодавства.

Сторонами зобов`язання є кредитор та боржник; статтями 520-522 ЦК України передбачено випадки та порядок заміни боржника у зобов`язанні із збереженням самого зобов`язання.

Отже, предметом договору переведення боргу може бути лише борг (грошове зобов`язання), що виник на підставі основного договору (первісного зобов`язання). Включення до умов договору переведення боргу суми боргу, яка випливає з інших правочинів, юридичних фактів або актів законодавства, які не стосуються первісного зобов`язання, не відповідає приписам чинного законодавства.

З огляду на наведене касаційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у правовідносинах сторін переведення боргу може мати місце лише щодо зобов`язання, яке випливає із умов договору № 13/2666- ТЕ-36 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012, і тому не може стосуватися судового збору, стягнутого згідно з рішенням від 15.06.2015 у даній справі.

Разом з цим, судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до положень статті 11 ЦК України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов`язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства. Однак, за загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує таке зобов`язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов`язують виникнення зобов`язання саме з набранням законної сили рішенням суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ на примусове виконання рішення суду видано 19.10.2015. Строк пред`явлення наказу до виконання - 17.09.2016.

Постановою від 26.12.2018 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельган О.В. наказ повернено стягувачу у зв`язку з відсутністю майна у боржника. Встановлено, що наказ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 27.12.2021.

Отже, на момент звернення позивача із заявою від 31.01.2019 про заміну сторони її правонаступником справа знаходилась на стадії виконавчого провадження.

Тобто правовідносини сторін набули правової природи відносин стягувача та боржника за рішенням суду на стадії виконання судового рішення.

Касаційний суд відзначає, що судовим рішенням у даній справі вирішено спірні договірні правовідносини позивача та ТОВ «Сміла Енергоінвест», внаслідок чого позивач, який на стадії виконання судового рішення є стягувачем, має право вимагати виконання судового рішення, а ТОВ «Сміла Енергоінвест», яка на стадії виконання судового рішення є боржником, зобов`язане виконати судове рішення та сплатити суму боргу, вказану до стягнення в його резолютивній частині, враховуючи суму судового збору.

Водночас, включення суми судового збору до договору переведення боргу є дублюванням судового рішення, оскільки обов`язок сплатити в примусовому порядку вказану суму випливає саме з рішення суду, а не з умов первісного зобов`язання (договору поставки), яке не може змінюватися у зв`язку із заміною сторони договору.

Отже, заміна стягувача і боржника після набрання законної сили рішенням суду може відбуватись виключно в межах даної справи згідно з правилами ГПК України, передбаченими для стадії виконання судового рішення, а не шляхом заміни сторони договору, який вичерпав свою дію з прийняттям рішення суду щодо спірних правовідносин.

За таких обставин вказаний договір про переведення боргу не може бути правовою підставою для заміни боржника на стадії виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, касаційний суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку про те, що сума судового збору за судовим рішенням не може бути предметом угоди про переведення боргу за договором згідно з положеннями статті 520 ЦК України та виходячи з тлумачення змісту зобов`язання, про яке йдеться у цій статті, а тому обґрунтовано відмовили в задоволенні заяви позивача про заміну сторони її правонаступником.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У касаційній скарзі відсутні аргументи щодо неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права апеляційним господарським судом, що призвели до ухвалення незаконного рішення, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ГПК України не встановлено підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови.

Судові витрати

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на ПАТ «НАК «Нафтогаз України», оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалу господарського суду та постанову апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 129, 300, 304, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко