Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 913/939/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Лисичанської міської ради Луганської області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2018 (головуючий суддя Склярук О. І., судді Геза Т. Д., Дучал Н. М.) у справі Господарського суду Луганської області за позовом Лисичанської міської ради Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Галімпекс - Склодзеркальний завод" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про стягнення безпідставно збережених коштів за оренду землі,

Короткий зміст позовних вимог

1. 01.12.2017 Лисичанська міська рада Луганської області (далі - Позивач) звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галімпекс - Склодзеркальний завод" (далі - Відповідач) з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Газовиків-24/а, загальною площею 2,3015 га, у розмірі 181 829,16 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 23.02.2004, укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галімпекс-фабрика ялинкових прикрас", Позивач неодноразово надсилав Відповідачу листи-повідомлення щодо подовження терміну оренди землі, однак з 2014 року Відповідач не звертався для поновлення орендних відносин та не повернув земельну ділянку. Таким чином Відповідач не виконав обов'язку з переоформлення права оренди, отже без законних підстав зберігав у себе майно - несплачені кошти за оренду земельної ділянки, розмір яких станом на 01.03.2017 становить 477 119,11 грн., що визначено комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам у межах міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 06.02.2018 Господарський суд Луганської області вирішив позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Судом встановлено, що 21.10.1998 між Акціонерним товариством "Міжнародний фонд промислових інвестицій "НафтоГазПром" та Дочірнім підприємством Зовнішньоекономічної асоціації "Галімпекс - Склодзеркальний завод" (Відповідач) укладено договір купівлі-продажу майна цілісного комплексу - фабрики ялинкових прикрас, яка знаходиться за адресою: м. Лисичанськ Луганської області, вул. О.Дундича, буд. 24 "А". Майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно, в тому числі - об'єкти нерухомого майна.

5. Відповідно до рішення засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас" (далі - Товариство), оформленого протоколом № 2 від 21.12. 1998, майно зазначеного цілісного комплексу внесено до статутного фонду Товариства, що підтверджується актом приймання-передачі від 28.12.1998, згідно з пунктом 1 якого Відповідач передає як внесок у статутний фонд Товариства основні засоби на суму 11 667 грн., а саме: майно цілісного комплексу фабрики ялинкових прикрас, яка знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. О. Дундича, буд. 18, придбаного згідно з договором купівлі-продажу від 21.10.1998, реєстровий номер №2482 вартістю 8 500 грн.; в тому числі передано обов'язки колишньої Фабрики ялинкових прикрас м. Лисичанськ, зокрема заборгованість по заробітній платі, пенсійному фонду, податкам, позабюджетним платежам на загальну суму 156 061 грн.

6. 23.09.2003 на адресу міського голови м. Лисичанськ надійшла заява від Відповідача з пропозицією оформити право оренди земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні підприємства Відповідача за адресою: м. Лисичанськ, вул. О.Дундича, буд. 18 та буд. 24 "А", а також вул. Комсомольська, буд. 90 на юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас".

23.01.2014 між Позивачем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець на підставі рішення виконкому № 487 від 24.12.2003 передав, орендар набув право оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. О.Дундича, буд. 24 "А". В оренду передана земельна ділянка площею 2,3015 га із земель промисловості, на якій розташовані виробничі будівлі та споруди Товариства з обмеженою відповідальністю "Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас". Грошова оцінка землі складає 2 565 482, 05 грн. Відповідно до пункту 2.2 Договір укладається на десять років, починаючи з дати його реєстрації.

7. Позивач неодноразово надсилав на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас" листи-повідомлення щодо продовження терміну оренди землі №328/01-02 від 28.02.2014, №855/01-02 від 01.08.2014, №1197/01-02 від 15.12.2014, №771/01-02 від 10.08.2015, №02/01-02 від 04.01.2016, №374/01-02 від 28.03.2016, №1147/01-02 від 03.10.2016, які були залишені Товариством без відповіді.

8. Відповідно до акта від 15.03.2017 № 23/17 комісії щодо визначення розміру збитків у вигляді неодержаних доходів, спричинених територіальній громаді м. Лисичанськ внаслідок безпідставного використання земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Галімпекс - Склодзеркальний завод", а також порядку їх відшкодування, який затверджено рішенням Виконавчого комітету Лисичанської міської ради №156 від 04.09.2017, визнано факт спричинення збитків територіальній громаді м. Лисичанськ у вигляді неодержаних доходів внаслідок безпідставного використання Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Галімпекс - Склодзеркальний завод" земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Газовиків, буд. 24 "А", у розмірі 477 119,11 грн.

9. Судове рішення мотивоване тим, що незалежно від наявності вини в поведінці Відповідача сам факт несплати Відповідачем за користування земельною ділянкою свідчить про втрату Позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під вказане вище визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності. При цьому відновлення порушених прав Позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для Відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які він мав би сплатити за звичайних умов як фактичний добросовісний землекористувач. Нездійснення Відповідачем оплати (у встановлених порядку та розмірі, передбачених для орендних правовідносин) за використання земельної ділянки призвело до фактичного безоплатного користування цією земельною ділянкою та позбавило Позивача права отримувати дохід від здавання спірної земельної ділянки в оренду на законних для цього підставах. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, завданими Позивачу, полягає у протиправній бездіяльності Відповідача щодо нездійснення оплати за землю у вигляді орендної плати у встановленому законом порядку та розмірі. Враховуючи приписи статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р, та те, що в період з 14.04.2014 по 07.06.2016 Відповідач був звільнений від плати за користування земельною ділянкою, сума неодержаної орендної плати складає - 181 829,16 грн. З огляду на те, що Відповідачем не заперечується факт використання земельної ділянки, яка розташована під належними йому на прав власності об'єктом нерухомого майна, беручи до уваги, що Відповідачем не спростовано обсяг позовних вимог, не надано контррозрахунку заявленої до стягнення суми, яка зазначена Позивачем, суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення 181 829,16 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

10. 02.08.2018 Донецький апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Відповідача задовольнити частково; рішення Господарського суду Луганської області від 06.02.2018 скасувати; у задоволенні позовних вимог відмовити.

11. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, з огляду на наявність рішення загальних зборів від 21.12.1998 щодо передачі до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас" цілісного майнового комплексу фабрики ялинкових прикрас, акта приймання-передачі, який підтверджує передачу до статутного фонду Товариства будівель та споруд, які розташовані за адресами: м. Лисичанськ, вул. О. Дундича, 18, та вул. О. Дундича, 24А, вул. Комсомольська, 90, а також, враховуючи приписи статті 12 Закону України "Про господарські товариства", твердження Позивача та висновок суду першої інстанції про те, що власником цілісного майнового комплексу є саме Відповідач, є безпідставні та такі, що не підтверджуються матеріалами справи та нормами законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. 29.08.2018 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2018 та залишити в силі рішення Господарського суду Луганської області від 06.02.2018.

13. 18.09.2018 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без руху, апеляційну скаргу Відповідача на рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

14. Всупереч положенням частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 3, частини 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", положень Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121, державну реєстрацію права власності на майно після передачі його до статутного фонду Товариства здійснено не було, тому право власності на це майно залишилось за Відповідачем.

15. Суд апеляційної інстанції не дослідив, а апелянт не надав підтвердження того, що Договір укладений між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас" на підставі звернення від 23.09.2003 № 307 законного власника нерухомого майна - Відповідача.

16. Враховуючи, що на території земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Газовиків 24а (О. Дундича 24а) розміщене нерухоме майно цілісного майнового комплексу, який належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Галімпекс - склодзеркальний завод", він є належним Відповідачем у цій справі.

17. Предметом позову є виконання кондикційного зобов'язання, яке виникає з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави відповідно до статті 1212 ЦК України.

Доводи Відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

18. З огляду на передачу до статутного фонду Товариства цілісного майнового комплексу фабрики ялинкових прикрас та враховуючи, що засновник юридичної особи або власник її майна не відповідають за її зобов'язаннями, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями власника або засновника, крім випадків, передбачених законодавчими актами чи установчими документами юридичної особи відповідно до статті 32 ЦК УРСР, висновок суду першої інстанції про те, що Відповідач є належним відповідачем у цій справі, оскільки є власником цілісного майнового комплексу, безпідставний.

Позиція Верховного Суду

19. Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства", в редакції, чинній на час передачі майна до статутного фонду, господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Згідно зі статтею 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю товариства або передане йому в користування, несе товариство, якщо інше не передбачено установчими документами.

20. За положенням статті 32 ЦК УРСР, в редакції, чинній на час передачі майна до статутного фонду, юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями належним їй на праві власності (закріпленим за нею) майном, якщо інше не встановлено законодавчими актами. Засновник юридичної особи або власник її майна не відповідають за її зобов'язаннями, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями власника або засновника, крім випадків, передбачених законодавчими актами чи установчими документами юридичної особи.

21. Аналогічні положення містяться в чинному ЦК України.

22. Враховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини передачі цілісного майнового комплексу фабрики ялинкових прикрас, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Лисичанськ, вул. О. Дундича 24а, на підставі рішення загальних зборів Відповідача та згідно з актом приймання-передачі до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас", суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що саме Відповідач використовує земельну ділянку, що знаходиться за вказаною адресою, не сплачуючи орендну плату, тобто безпідставно зберігає у себе майно - орендну плату, яку мав би сплачувати за користування цією земельною ділянкою.

23. Крім того суд першої інстанції не встановив, що цілісний майновий комплекс, розміщений на земельній ділянці, щодо плати за користування якою виник спір у цій справі, належить Відповідачу. Поряд з цим суд апеляційної інстанції не визнав ксерокопії реєстраційних написів на документі про право власності на будівлю доказами, що на час розгляду цієї справи Відповідач є власником зазначених будівель.

24. Та обставина, що Договір оренди ділянки укладено між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас" на підставі звернення від 23.09.2003 № 307 законного власника нерухомого майна - Відповідача, на що посилається Скаржник (пункт 15) наведених висновків апеляційного господарського суду не спростовує.

25. Суд не приймає до уваги посилання Скаржника (пункт 16) на те, що нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці щодо сплати орендної плати за яку виник цей спір, належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Галімпекс - склодзеркальний завод", яке є належним Відповідачем у цій справі, а також те, що державну реєстрацію права власності на майно після передачі його до статутного фонду Товариства здійснено не було (пункт 14) оскільки відповідні обставини на підставі поданих учасниками справи доказів не встановлені судами попередніх інстанцій, а відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

26. З огляду на викладене посилання Скаржника (пункт 17) на те, що предметом позову є виконання кондикційного зобов'язання, яке виникає з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави відповідно до статті 1212 ЦК України, не може бути прийняте до уваги, оскільки факт набуття (збереження) майна саме Відповідачем за рахунок Позивача не доведено у цій справі.

27. За наведених підстав відсутні підстави для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати

28. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Лисичанської міської ради Луганської області залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2018 у справі № 913/939/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак