Історія справи

Ухвала КГС ВП від 04.09.2018 року у справі №905/2797/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/2797/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2018 (у складі колегії суддів: Стойка О.В. (головуючий), Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.)

у справі № 905/2797/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Тепломережа" Вугледарської міської ради

про стягнення 447 779,14 грн,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" (далі - КП "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради") про стягнення заборгованості у розмірі 447 779,14 грн, з яких: 390 836,86 грн - основний борг за договором про переведення боргу від 25.02.2016 № 1463/16, 10 798,35 грн - 3% річних, 46 143,93 грн - інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.12.2017, зокрема, замінено первісного відповідача у справі № 905/2797/17 - КП "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" належним відповідачем - Комунальним підприємством "Тепломережа" Вугледарської міської ради (далі - КП "Тепломережа" Вугледарської міської ради).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.03.2018 позов задоволено частково. Стягнуто із КП "Тепломережа" Вугледарської міської ради на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 64 373,56 грн - складову заборгованості, яка є судовими витратами, а також судовий збір у розмірі 965,60 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов у зазначеній частині, суд першої інстанції виходив із того, що у КП "Тепломережа" Вугледарської міської ради наявна заборгованість за судові витрати на підставі договору про переведення боргу від 25.02.2016 №1463/16 у розмірі 64 373,56 грн, яка не заперечується сторонами і яку стягнуто рішенням Господарського суду Донецької області від 04.07.2013 у справі №5006/17/78/2012, а отже, в силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України така заборгованість підлягає стягненню.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2018 рішення Господарського суду Донецької області від 22.03.2018 скасовано в частині стягнення 64 373,56 грн, а також судових витрат. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні вимог про стягнення з КП "Тепломережа" Вугледарської міської ради" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 64 373,56 грн відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що грошові кошти у розмірі 64 373,56 грн, які фактично є судовими витратами, які було стягнуто на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" рішенням Господарського суду Донецької області від 04.07.2013 у справі № 5006/17/78/2012 і позовні вимоги щодо стягнення цієї заборгованості на підставі договору про переведення боргу від 25.02.2016 №1463/16 не стосуються договірного зобов'язання, а отже передати вимоги на цю частину заборгованості лише договірним шляхом неможливо, оскільки нормами господарського процесуального закону передбачено інший порядок виконання такого обов'язку.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у стягненні 64 373,56 грн і розподілу судових витрат, у серпні 2018 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2018, залишивши в силі рішення Господарського суду Донецької області від 22.03.2018.

Касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" обгрунтовує висновками, викладеними у рішенні суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу КП "Тепломережа" Вугледарської міської ради зазначає, що судовий збір у розмірі 64 373,56 грн було стягнуто згідно з рішенням Господарського суду Донецької області від 04.07.2013 у справі №5006/17/78/2012, а тому ПАТ "НАК "Нафтогаз України" безпідставно просить суд стягнути зазначену заборгованість повторно. Із урахуванням зазначеного відповідач просить суд залишити касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" без задоволення, а оскаржену постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2018 - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

У провадженні Господарського суду Донецької області заходилася справа №5006/17/78/2012 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" про стягнення 3 094 111,89 грн - основного боргу, 296 115,47 грн - пені, 516 256,86 грн - штрафу, 24 690,51 грн - інфляційних нарахувань, 58 154,33 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.07.2013, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2013 і постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2013, позов задоволено частково. Провадження у справі в частині стягнення 1 803 052,47 грн основного боргу припинено у зв'язку із відсутністю предмета спору. Розмір стягуваної суми пені зменшено до 88 827,47 грн, штрафу - до 154 877,06 грн. Стягнуто з КП "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1 291 059,42 грн - основного боргу, 88 827,47 грн - пені, 154 877,06 грн - штрафу, 58 132,08грн - 3% річних, 24 626,69 грн - інфляційних нарахувань, 64 373,56 грн - судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому, судами встановлено факт неналежного виконання обов'язку щодо оплати газу і наявність боргу перед позивачем за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/2682/11 (із додатковими угодами) у розмірі 1 291 059,42 грн, який є складовою суми заборгованості, переведеної на КП "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" як нового боржника внаслідок укладення договору про переведення боргу від 26.10.2012 №14/6435/12.

Відповідно до частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтею 520 цього Кодексу боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

26.10.2012 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (кредитор), КП "Вугледартепломережа" Вугледарської міської ради і КП "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" укладено договір про переведення боргу № 14/6435/12, згідно з умовами пункту 1.1 якого за згодою кредитора КП "Вугледартепломережа" Вугледарської міської ради переводить на КП "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" свій борг, який виник у КП "Вугледартепломережа" Вугледарської міської ради перед кредитором за договором поставки природного газу від 30.09.2011 №14/2682/11, укладеним між КП "Вугледартепломережа" Вугледарської міської ради і кредитором, а КП "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" приймає на себе борг у цьому зобов'язанні та замінює у зобов'язанні попереднього боржника.

Сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника - КП "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" станом на момент укладання даного договору дорівнює 3 094 111,89 грн (пункт 2.1. договору).

За цим договором до КП "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" переходять обов'язки КП "Вугледартепломережа" Вугледарської міської ради щодо сплати суми боргу, встановленої у пункті 2.1. договору, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат і відсотків, пов'язаних із невиконанням або неналежним виконанням останнім своїх зобов'язань за договором поставки природного газу від 30.09.2011 № 14/2682/11.

26.11.2014 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (кредитор), КП "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Водотеплокомунікація" (далі - ТОВ "Водотеплокомунікація") укладено договір про переведення боргу № 2583/14, згідно з умовами пункту 1.1 якого за згодою кредитора КП "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" переводить на ТОВ "Водотеплокомунікація" свій борг, який виник у КП "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" перед кредитором за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 №14/2682/11 (із урахуванням договору про переведення боргу від 26.10.2012 №14/6435/12), укладеним між КП "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської" ради і кредитором, а ТОВ "Водотеплокомунікація" приймає на себе борг у цьому зобов'язанні та замінює у зобов'язанні попереднього боржника.

Сторонами у договорі визначено, що сума боргу, яка переводиться на ТОВ "Водотеплокомунікація", станом на момент укладання цього договору становить 390 836,86 грн.

Відповідно до пункту 3.1 цього договору до ТОВ "Водотеплокомунікація" переходять обов'язки попереднього боржника щодо сплати штрафних санкцій, інфляційних витрат і відсотків, пов'язаних із невиконанням або неналежним виконанням останнім своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 №14/2682/11, встановлених у пункті 2.1 статті 2 цього договору.

Новий боржник зобов'язується перерахувати грошові кошти у сумі, зазначеній у пункті 2.1 статті 2 цього договору, в порядку і на умовах, визначених договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 №14/2682/11 (пункт 3.2 договору №2583/14).

Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у розмірах, передбачених договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 №14/2682/11 (пункт 4.1 договору про переведення боргу №2583/14).

Згідно з пунктом 6.1 договору про переведення боргу № 2583/14 він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

25.02.2016 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (кредитор), ТОВ "Водотеплокомунікація" і КП "Тепломережа" Вугледарської міської ради укладено договір про переведення боргу № 1463/16, згідно з умовами пункту 1.1 якого за згодою кредитора ТОВ "Водотеплокомунікація" переводить на КП "Тепломережа" Вугледарської міської ради свій борг, який виник перед кредитором за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 №14/2682/11 (із урахуванням договору про переведення боргу від 26.10.2012 №14/6435/12 і договору про переведення боргу від 26.11.2014 № 2583/14), укладений між ТОВ "Водотеплокомунікація" і кредитором, а також відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 04.07.2013 у справі №5006/17/78/2012, а КП "Тепломережа" Вугледарської міської ради приймає на себе борг попереднього боржника і замінює його у цьому зобов'язанні.

Сторонами у договорі визначено, що сума боргу, яка переводиться на КП "Тепломережа" Вугледарської міської ради, станом на момент укладання цього договору відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 04.07.2013 у справі № 5006/17/78/2012, складає 390 836,86 грн, у тому числі згідно з рішенням суду пеня становить 88 827,47 грн, штраф - 154 877,06 грн, 3% річних - 58 132,08 грн, інфляційні втрати - 24 626,69 грн, судові витрати - 64 373,56 грн.

Відповідно до пункту 3.1 договору про переведення боргу № 1463/16 до КП "Тепломережа" Вугледарської міської ради переходять обов'язки попереднього боржника щодо сплати суми боргу, встановленої у пункті 2.1 статті 2 цього договору, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат, 3% відсотків річних і судових витрат, пов'язаних із невиконанням або неналежним виконанням ТОВ "Водотеплокомунікація" своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/2682/11 (із урахуванням договору про переведення боргу від 26.10.2012 № 14/6435/12 і договору переведення боргу від 26.11.2014 № 2583/14), відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 04.07.2013 у справі № 5006/17/78/2012.

Пунктом 3.2 договору № 1463/16 встановлено обов'язок відповідача перерахувати грошові кошти у сумі, зазначеній у пункті 2.1 статті 2 цього договору, в порядку і на умовах, визначених договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/2682/11 (із урахуванням договору про переведення боргу від 26.10.2012 № 14/6435/12 і договору про переведення боргу від 26.11.2014 № 2583/14), відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 04.07.2013 у справі №5006/17/78/2012.

Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у розмірах, передбачених договором купівлі-продажу природного газу (із урахуванням договору про переведення боргу від 26.10.2012 № 14/6435/12 і договору про переведення боргу від 26.11.2014 № 2583/14) (п.4.1 договору про переведення боргу № 1463/16).

Згідно з пунктом 6.1 договору про переведення боргу № 1463/16 він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується норма частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом із тим, частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно із листом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від 27.10.2017 № 26-7681/1.8-17 із КП "Тепломережа" Вугледарської міської ради списано заборгованість із неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних у розмірі 326 463,30 грн, нарахованих на заборгованість за природний газ за договором від 25.02.2016 №1463/16 (справа № 5006/17/78/2012) на підставі частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", що не заперечується відповідачем.

Ураховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що предметом розгляду у справі є стягнення суми основного боргу у розмірі 390 836,86 грн, яка складається з: пені у розмірі 88 827,47 грн, штрафу у розмірі 154 877,06 грн, 3% річних у розмірі 58 132,08 грн, інфляційних втрат у розмірі 24 626,69 грн, судових витрат у розмірі 64 373,56 грн, стягнутих рішенням Господарського суду Донецької області від 04.07.2013 у справі №5006/17/78/2012, а також суми інфляційних витрат і трьох відсотків річних, нарахованих у зв'язку із несвоєчасною сплатою зазначеної суми.

Оскільки до складу заявленої до стягнення у справі суми основного боргу входять 326 463,30 грн, які, у свою чергу, складаються із 88 827,47 грн пені, 154 877,06 грн штрафу, 58 132,08 грн 3% річних, 24 626,69 грн інфляційних втрат, і які списано в силу приписів Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" згідно із листом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від 27.10.2017, предмет спору у цій частині на час подання позовної заяви був відсутній.

Водночас суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для стягнення 3% річних у розмірі 10 798,35 грн, інфляційних втрат у розмірі 46 143,93 грн, нарахованих на суму боргу у розмірі 390 836,86 грн, яку стягнуто за рішенням суду у справі № 5006/17/78/2012 (що складається з пені у розмірі 88 827,47 грн, штрафу у розмірі 154 877,06 грн, 3% річних у розмірі 58 132,08 грн., інфляційних втрат у розмірі 24 626,69 грн і судових витрат у розмірі 64 373,56 грн), оскільки вимоги про сплату пені, штрафу та передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, а тому не можуть виступати базою для нарахування на них 3% річних та інфляційних втрат у разі прострочення виконання.

Задовольняючи позов у частині стягнення 64 373,56 грн, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з актом звіряння розрахунків станом від 15.11.2017 (сальдо на 31.10.2017р.), підписаним і скріпленим печатками ПАТ "НАК "Нафтогаз України" і КП "Тепломережа" Вугледарської міської ради, у бухгалтерському обліку останнього рахується заборгованість за договором №1463/16 у розмірі 64 373,56 грн, і ця заборгованість визнається сторонами спору на час розгляду справи.

Разом із цим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції у цій частині, дійшов висновку, що стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 64 373,56 грн, яка за своєю правовою природою є сумою судового збору, стягнутою згідно з рішенням Господарського суду Донецької області від 04.07.2013 у справі № 5006/17/78/2012, і, відповідно, судових витрат, є неправомірним.

Приймаючи зазначену постанову, апеляційний суд виходив із такого.

За змістом пункту 1 частини 2, частин 3, 5 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, акти цивільного законодавства, рішення суду.

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (стаття 520 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України (стаття 25 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Згідно з частиною 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заявлено вимогу про стягнення із відповідача судового збору у розмірі 64 373,56 грн за договором про переведення боргу від 25.02.2016 №1463/16, який вже було стягнуто на користь позивача рішенням Господарського суду Донецької області від 04.07.2013 у справі №5006/17/78/2012.

Встановивши, що у матеріалах справи № 905/2797/17 відсутні докази заміни сторони у виконавчому провадженні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обов'язок зі сплати стягнутої за рішенням суду суми судового збору не може бути переведено лише на підставі договору про переведення боргу від 25.02.2016 № 1463/16.

При цьому, судом вірно зазначено, що судовий збір у розмірі 64 373,56 грн є складовою заборгованості, що виникла виключно на підставі рішення суду і не стосується договірного зобов'язання, а отже і передати цю частину заборгованості лише договірним шляхом неможливо, і нормами господарського процесуального закону передбачено інший порядок виконання такого обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглядаючи постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2018 у межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що при вирішенні справи № 905/2797/17 суд апеляційної інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, висновки цього суду про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції у частині стягнення 64 373,56 грн і розподілу судових витрат є обґрунтованими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону.

Ураховуючи зазначене, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2018 залишити без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2018 у справі № 905/2797/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий