Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.04.2019 року у справі №917/562/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 917/562/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 (головуючий суддя: Пушай В.І., судді: Медуниця О.Є., Пелипенко Н.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКрАЗ"

про стягнення 1 180 297,97 грн. штрафних санкцій,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. 18.05.2018 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКраз" про стягнення 1180297,97грн. пені та штрафу за договором поставки автокрану КС-55713-01 на шасі КрАЗ - НОМЕР_1 від 03.04.2017 року, з яких: 397299,32 грн. пені, 202999,65 грн. штрафу - 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару, 579999,00 грн. штрафу за постачання товару неналежної якості.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прострочив виконання своїх договірних зобов`язань та не забезпечив поставку товару належної якості згідно умов, встановлених Розділом 2 Договору.

3. 04.06.2018 позивач через відділ діловодства суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 600298,97 грн., в тому числі 397299,32 грн. пені за несвоєчасно поставлений товар, 202999,65 грн. - штрафу в розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару. При цьому, позивачем прийнято рішення відмовитися від претензій щодо стягнення 579999 грн. штрафу за постачання товару неналежної якості, тим самим зменшивши розмір позовних вимог. Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом.

4. Відповідач у відзиві на позовну заяву позов визнав частково в розмірі 324799,44грн., в тому числі 121799,79 грн. - пені за несвоєчасну поставку товару; 202999,65 грн. - штрафу за прострочення поставки товару, зазначивши про виконання ним умов Договору поставки автокрану КС-55713-01 на шасі КрАЗ-НОМЕР_1, що підтверджується видатковою накладною № 2821 від 17.08.2017 року, в зв`язку з чим, строком прострочення поставки товару вважає 42 дні. Поряд з цим, відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій з посиланням на незадовільний стан підприємства.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

5. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.09.2018 у справі № 917/562/18 (суддя Іванко Л . А.) позов задоволено повністю.

6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2018 у справі № 917/562/18 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКрАЗ" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" 275 499,53 грн. пені та 4 132,49 грн. судового збору скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову у цій частині відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2018 у справі № 917/562/18 залишено без змін. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКрАЗ" судові витрати за апеляційною скаргою у сумі 6 198,73 грн.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

7. 12.03.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі № 917/562/18.

8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2019 року у справі № 917/562/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

9. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

10. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

11. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 06.05.2019.

12. Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надійшов.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

13. У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (скаржник, позивач) просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі № 917/562/18 і залишити в силі рішення Господарського Полтавської області від 11.09.2018 у справі № 917/562/18.

14. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права (статті 626, 628, 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України) та порушено норми процесуального права (статті 86 ГПК України).

Позивач зазначає, що строк поставки, умови та місце поставки товару визначаються Розділом V договору та специфікацією. Обсяг поставки товару визначається в рознарядках покупця та узгоджується до поставки товару. Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Скаржник вважає, що акт вихідного контролю не є правовстановлюючим документом, передбаченим умовами договору, фактично товар поставлено лише 22.11.2017 згідно акту приймання-передачі №1.

З урахуванням зазначеного, на думку позивача, судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки доказам по справі, оскільки визнано акт вихідного контролю, який є свідченням фактичної поставки товару неналежної якості - належним виконанням зобов`язання за договором з боку відповідача.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

15. 03.04.2017 між ПАТ "Укргазвидобування" в особі Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (позивач, Покупець) та ТОВ "Торговий Дім АвтоКрАЗ" (відповідач, Постачальник) укладено договір поставки автокрану КС-55713-01 на шасі КрАЗ-НОМЕР_1 (закупівля товару за власні кошти)(надалі-Договір, арк. спр.27-34).

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов`язався поставити покупцеві товар, зазначений в Специфікації, що додається до Договору і є його невід"ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість Договору вказується у Специфікації (п.1.2 Договору).

16. Додатком № 1 до Договору (арк. спр.35) узгоджено Специфікацію № 1 від 03.04.2017, відповідно до якої предметом Договору є Автокран КС -55713-01 на шасі КрАЗ-НОМЕР_1.

17. Згідно п.2.1 Договору постачальник повинен поставити покупцю товар, передбачений цим Договором, якість якого відповідає сертифікатам якості або паспортам виробника, Держстандартам, технічним або іншим умовам, які пред`являються до товару даного виду та підтверджується відповідними документами.

Ціна цього Договору вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (для резидента) або в іноземній валюті (для нерезидента). Загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього Договору (п.3.1, 3.2 Договору).

18. Відповідно до Специфікації №1, загальна вартість товару, що поставляється по цій специфікації, складає 2899995,00 грн. з ПДВ.

19. Згідно п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату Товару та підписаного Сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у Специфікації.

Строк поставки, умови та місце поставки Товару визначаються Розділом V Договору та Специфікацією.

Обсяг поставки Товару визначається в рознарядках Покупця та узгоджується до поставки Товару. Датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної (п.5.2, 5.3 Договору).

20. Пунктом 3 Специфікації № 1 встановлено, що строк поставки Товару - до 30.06.2017.

21. Відповідно до підпунктів 6.3.1. та 6.3.2. пункту 6.3. Договору, Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені Договором та Специфікацією; забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, установленим Розділом II Договору.

Згідно з п. 7.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

Відповідно до п. 7.2. Договору, Товар, що не відповідає комплекту/комплектності та/або кількості, або/та якості може прийматися Покупцем або вантажоотримувачем на відповідальне зберігання за рахунок Постачальника, до його заміни та/або доукомплектації.

Згідно п. 7.4. Договору за постачання Товару неналежної якості або некомплектного Товару, Постачальник виплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості Товару неналежної якості або некомплектного Товару.

Відповідно до п. 7.11 Договору, у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки Товару у строки, зазначені у Специфікації до даного Договору, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.

Розділом VIII Договору визначено, що Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо тощо). Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом.

Строк дії Договору визначено в розділі Х Договору, відповідно до пункту 10.1. якого, Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та скріплення його печатками Сторін, тобто з 03.04.2017 і діє до повного виконання Сторонами зобов`язань.

22. Відповідно до п. 5.2. Договору, 06.06.2017 ПАТ "Укргазвидобування" направило на ім`я директора ТОВ "Торговий Дім АвтоКрАЗ" рознарядку (арк. спр.52) на постачання автокрану КС-55713-01 на шасі КрАЗ-НОМЕР_1, який є предметом Договору. Вказану рознарядку відповідач отримав 13.06.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр.53).

23. 30.06.2017 відповідач направив на адресу позивача лист за № 1357106, в якому повідомив, що виникла обставина непереборної сили, а саме хакерська атака вірусом на комп`ютерні мережі. При цьому, Постачальник самовільно змінив строк постачання автокрану з 30.06.2017 на 06-07.07.2017.

24. Проте, поставка автокрану відповідачем позивачу здійснена 22.11.2017, що підтверджується актом приймання-передачі № 1 (арк. спр.49), згідно якого: "Постачальник передав, а Покупець прийняв Товар - автокран КС-55713-01 на шасі КрАЗ -НОМЕР_1 з комплектом ЗІП (шасі НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 ) на суму з ПДВ 2899995,00 грн.", що є простроченням встановлених в Договорі строків на 144 дні. З огляду на те, що позивачем визнано обставиною непереборної сили - хакерську кібернетичну атаку на комп`ютерні системи "PetyaA" строк прострочення зменшено до 137 днів (враховуючи прохання відповідача в листі № 1357106 від 30.06.2017).

25. У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань з поставки товару у визначений строк, позивачем на підставі положень договору нараховані штрафні санкції в сумі 600298,97 грн.(з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), з яких: 397299,32 грн. пені та 7% штрафу в сумі 202999,65 грн.

26. 01.08.2017 та 22.12.2017 на адресу відповідача направлені претензії (вимоги про виконання зобов`язання) щодо сплати штрафних санкцій (вих.№ 22-7637, арк. спр.38 та № 22-13051, арк. спр.43 відповідно), які залишені ТОВ "Торговий дім АвтоКрАЗ" без розгляду та відповіді.

VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

27. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, поставку товару здійснив лише 22.11.2017, що підтверджується Актом приймання-передачі № 1, який двостороннє підписаний сторонами та посвідчений печатками.

За даних обставин, має місце прострочення виконання зобов`язання з поставки на 137 днів (з врахуванням факту визнання позивачем обставиною непереборної сили-хакерську атаку на комп`ютерні системи "PetyaA").

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку щодо стягнення з відповідача пені та штрафу, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що заявлений розмір щодо стягнення 397299,32 грн. пені та 202999,65 грн. штрафу за 137 днів прострочення виконання зобов`язання з поставки товару є правомірними.

Заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві, поданій заяві по суті справи визнані судом необґрунтованими, оскільки в наявній в матеріалах справи видатковій накладній № 2821 від 17.08.2017 року всупереч п.5.3 Договору та ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відсутній підпис отримувача.

За даних обставин, зазначена накладна оформлена не належним чином, а отже, не є належним доказом у справі.

Крім цього, з акту вхідного контролю ПАТ "Укргазвидобування" ГПУ "Полтавагазвидобування" № 76/0817/а від 18.08.2017 року (арк. спр.50-51) вбачається, що 18.08.2017 року автокран не був прийнятий позивачем відповідно до умов Договору (п.5.3), а переданий на відповідальне зберігання, до усунення недоліків транспортного засобу.

Таким чином, відповідач не довів відсутність своєї вини у невиконанні зобов`язання.

Доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій з посиланням на незадовільний стан підприємства, суд першої інстанції дійшов висновку, що дане клопотання не обґрунтоване будь-якими доказами, відповідач не довів, що розмір стягуваної неустойки є надмірно великим в порівнянні зі збитками кредитора, а також не довів, що розмір неустойки може дійсно суттєво вплинути на майновий стан відповідача.

28. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 275 499,53 грн. пені суд апеляційної інстанції зазначив, що актом вхідного контролю № 76/0817/а від 18.08.2017 зафіксовано факт надходження позивачеві спірного товару з 09 год. 00 хв. по 11 год. 00 хв. 18.08.2017. При цьому, товар, відповідно до п. 7.2 договору, прийнятий позивачем на відповідальне зберігання.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що видаткова накладна № 2821 від 17.08.2017 не містить підпису відповідальної особи, уповноваженої позивачем на отримання спірного автокрану та печатки підприємства позивача, тому не може вважатися первинним документом у розумінні вимог ст. 9 Закону Україну "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд апеляційної інстанції вказав, що позивачем не спростовано відомостей, викладених у акті вхідного контролю № 76/0817/а від 18.08.2017, щодо отримання поставленого відповідачем автокрану, хоча і неналежної якості. Доказів повернення цього товару відповідачеві у зв`язку з його невідповідністю якісним характеристикам позивачем до матеріалів справи не надано.

Отже, аналіз наявних в матеріалах справи доказів та документів щодо конклюдентних дій сторін у їх сукупності дає підстави вважати, що датою фактичної поставки товару є 18.08.2017, в той час як згідно з актом приймання-передачі № 1 позивачем у подальшому оформлено прийняття цього ж товару, тільки вже належної якості.

З урахуванням зазначеного апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідачем прострочено виконання взятого на себе зобов`язання за договором поставки № 307/17 від 03.04.2017 на 42 дні - з 07.07.2017 по 17.08.2017 включно, враховуючи дію непереборних обставин, які визнані позивачем, тому обґрунтовано заявленою позивачем до стягнення може вважатися пеня у сумі 121 799,79 грн. та штраф у сумі 202 999,65 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до 90 %, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем до матеріалів не надано жодного доказу на підтвердження викладених обставин - відповідних договорів, фінансових звітів (балансів) з 2017 року по теперішній час, які б відображали в повній мірі господарську діяльність ТОВ "ТД АвтоКрАЗ", постанов державних виконавців про накладення арештів на грошові кошти, майно підприємства, тощо.

Наданий відповідачем до матеріалів справи баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2018 є недостатнім доказом на підтвердження скрутного фінансового становища, оскільки не відображає в повній мірі прибутковість чи збитковість господарської діяльності підприємства відповідача.

Отже, враховуючи зменшення періоду нарахування санкцій у порівнянні із заявленим позивачем у позові, а також відсутність в матеріалах справи доказів вжиття відповідачем у зазначений період заходів, спрямованих на належне виконання зобов`язання та запобігання спричиненню позивачу збитків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання ТОВ "ТД АвтоКрАЗ".

VІІ. Позиція Верховного Суду

29. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

30. Аналіз рішень судів першої та апеляційної інстанцій свідчить, що різниця між ними полягає лише у визначенні дати, коли фактично відбулася поставка товару позивачу відповідачем.

Так суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач поставку товару здійснив лише 22.11.2017, що підтверджується Актом приймання-передачі № 1, двостороннє підписаним сторонами та посвідченим печатками.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не спростовано відомостей, викладених у акті вхідного контролю № 76/0817/а від 18.08.2017, і аналіз наявних в матеріалах справи доказів та документів щодо конклюдентних дій сторін у їх сукупності дає підстави вважати, що датою фактичної поставки товару є 18.08.2017.

31. Стосовно даної розбіжності суд касаційної інстанції приймає до уваги наступне.

32. По перше, відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України (далі ЦК):

"Загальними засадами цивільного законодавства є:

3) свобода договору."

Згідно з ч.ч.2,3, ст.6 ЦК:

"2. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

3. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами."

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК:

"Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості."

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК:

"Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства."

Відповідно до ст.629 ЦК:

"Договір є обов`язковим для виконання сторонами."

33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з п.4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату Товару та підписаного Сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у Специфікації.

Відповідно до п.5.3. Договору, датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Отже, як однаково встановлено судами попередніх інстанцій, сторони вільно, самостійно та на власний розсуд встановили, що датою поставки товару і датою переходу права власності на нього є дата підписання уповноваженими представниками Сторін саме:

1. акту приймання-передачі Товару;

2. або видаткової накладної.

34. Також судами однаково встановлено, що в справі наявний лише один Акт приймання-передачі № 1 (арк. спр.49), двостороннє підписаний сторонами та посвідчений печатками, який датований саме 22.11.2017.

При цьому обидва суди дійшли єдиного обґрунтованого висновку, що представлена відповідачем видаткова накладна № 2821 від 17.08.2017 не містить підпису відповідальної особи, уповноваженої позивачем на отримання спірного автокрану та печатки підприємства позивача, а тому не може вважатися первинним документом у розумінні вимог ст. 9 Закону Україну "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

35. За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що поставку товару відповідач здійснив лише 22.11.2017, що підтверджується саме вищевказаним Актом приймання-передачі № 1.

Відповідно до п.п."а,б" п.3 ч.1 ст.282 Господарського процесуального кодексу України:

"Постанова суду апеляційної інстанції складається з:

3) мотивувальної частини із зазначенням:

а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;

б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції."

Пунктів договору або інших документів, які б пов`язували дату поставки товару і дату переходу права власності на нього не з вищевказаними документами, а з даними акту вхідного контролю позивача, апеляційним судом не наведено.

36. По-друге, частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК:

"1. Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

2. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства."

Згідно зі ст. 673 ЦК України:

"1. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

2. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

3. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

4. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом."

Відповідно до ст. 674 ЦК України:

"1. Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами."

Згідно з ч.1 ст. 675 ЦК України:

"1. Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу."

37. Як встановлено судами, згідно з п.2.1 Договору постачальник повинен поставити покупцю товар, передбачений цим Договором, якість якого відповідає сертифікатам якості або паспортам виробника, Держстандартам, технічним або іншим умовам, які пред`являються до товару даного виду та підтверджується відповідними документами.

Відповідно до підпункту 6.3.2. пункту 6.3. Договору Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, установленим Розділом II Договору.

38. Отже зазначені норми Цивільного кодексу України та Договору свідчать, що сенсом договору поставки для покупця є отримання не просто товару, а товару, який по якості, кількості та комплектності придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується, зокрема, у підприємницькій діяльності чи інших цілях.

39. Суд апеляційної інстанції сам зазначив, що в матеріалах справи міститься акт вхідного контролю № 76/0817/а від 18.08.2017, складений комісією у складі представників позивача про те, що 18.08.2017 ними проведено візуальний огляд, огляд супровідної документації товарно-матеріальних цінностей, що пропонуються до поставки згідно з договором № 907/17 від 03.04.2017 від ТОВ "ТД Авто КрАЗ" а склад АТЦ ГПУ "Полтавагазвидобування", за результатом чого комісія дійшла висновків, що автокран новий, комплектний, але на крановій установці неправильно заласовано трос, не працює повозчик вильота стріли, шасі має подвійний іп код, у зв`язку з чим товар прийнято на відповідальне зберігання до усунення недоліків та повної реєстрації транспортного засобу (автокрана).

Аналогічно апеляційний суд сам вказав, що:

- "Наразі, позивачем не спростовано відомостей, викладених у акті вхідного контролю № 76/0817/а від 18.08.2017 щодо отримання поставленого відповідачем автокрану, хоча і неналежної якості.";

- "Отже, аналіз наявних в матеріалах справи доказів та документів щодо конклюдентних дій сторін у їх сукупності дає підстави вважати, що датою фактичної поставки товару є 18.08.2017, в той час як згідно з актом приймання-передачі № 1 позивачем у подальшому оформлено прийняття цього ж товару, тільки вже належної якості".

40. Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України (далі ЦК):

"Загальними засадами цивільного законодавства є:

6) справедливість, добросовісність та розумність."

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що з акту вхідного контролю ПАТ "Укргазвидобування" ГПУ "Полтавагазвидобування" № 76/0817/а від 18.08.2017 року (арк. спр.50-51) вбачається, що 18.08.2017 року автокран не був прийнятий позивачем відповідно до умов Договору (п.5.3), а переданий на відповідальне зберігання, до усунення недоліків транспортного засобу.

41. Посилання апеляційного суду, що доказів повернення цього товару відповідачеві у зв`язку з його невідповідністю якісним характеристикам позивачем до матеріалів справи не надано, касаційним судом не можуть бути прийняті до уваги виходячи з наступного.

Сам апеляційний суд вказав, що товар, відповідно до п. 7.2 договору, прийнятий позивачем на відповідальне зберігання.

Як зазначено вище, відповідно до п. 7.2. Договору, Товар, що не відповідає комплекту/комплектності та/або кількості, або/та якості може прийматися Покупцем або вантажоотримувачем на відповідальне зберігання за рахунок Постачальника , до його заміни та/або доукомплектації.

Отже сторони вільно, самостійно та на власний розсуд встановили можливість і саме таких дій сторін в разі, зокрема і неякісності поставленого товару саме до усунення цих недоліків.

42. За всіх вищевикладених обставин, колегія суддів касаційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що поставку товару відповідач здійснив лише 22.11.2017, а отже має місце прострочення виконання зобов`язання з поставки саме на 137 днів (з врахуванням факту визнання позивачем обставиною непереборної сили - хакерську атаку на комп`ютерні системи "PetyaA").

43. Згідно з п. 7.4. Договору за постачання Товару неналежної якості або некомплектного Товару, Постачальник виплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості Товару неналежної якості або некомплектного Товару.

Відповідно до п. 7.11 Договору, у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки Товару у строки, зазначені у Специфікації до даного Договору, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлений до стягнення розмір 397299,32 грн. пені та 202999,65 грн. штрафу за 137 днів прострочення виконання зобов`язання з поставки товару є правомірним.

При цьому, колегія суддів касаційного суду приймає до уваги, що суди попередніх інстанцій дійшли єдиного обґрунтованого висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій з посиланням на незадовільний стан підприємства не підлягає задоволенню, оскільки дане клопотання не обґрунтоване будь-якими доказами, відповідач не довів, що розмір стягуваної неустойки є надмірно великим в порівнянні зі збитками кредитора, а також не довів, що розмір неустойки може дійсно суттєво вплинути на майновий стан відповідача.

44. З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного господарського суду вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

45. Згідно з п.4 ч.1 ч ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині."

Відповідно до ст.312 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення, яке відповідає закону".

46. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" задовольнити, постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі №917/562/18 скасувати повністю, рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2018 у справі №917/562/18 залишити в силі.

47. У зв`язку з задоволенням касаційної скарги суд покладає на відповідача витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України:

"Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції."

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі №917/562/18 задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі №917/562/18 скасувати повністю, рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2018 у справі №917/562/18 залишити в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКраз" (39631, Полтавська область, м.Кременчук, вул. Київська, 62, ідентифікаційний код 37468941) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м.Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (36008, м.Полтава, вул. Європейська, 173, ідентифікаційний код 00153100) 18009,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський