Історія справи

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/3961/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

за участю представників:

позивача - Мельника М.М. - адвоката,

відповідача - Титикала Р.С. - адвоката, Бабія В.В. - адвоката,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Благодійної організації "Благодійний фонд "Назарянин"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 (судді: Корсакова Г.В., Чорна Л.В., Хрипун О.О.) і рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 (суддя Сташків Р.Б.) у справі № 910/3961/17

за позовом Благодійної організації "Благодійний фонд "Назарянин"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Будінвест" (далі - ТОВ "ТОВ Будінвест")

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року Благодійна організація "Благодійний фонд "Назарянин" (далі - БО "БФ "Назарянин") звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - "ТОВ Будінвест") про усунення перешкод у користуванні позивачем земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:91:132:019, по вул. Студентській, 3, у Шевченківському районі м. Києва, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав зі сторони відповідача; зобов'язання відповідача знести (демонтувати) самовільно збудований паркан на зазначеній земельній ділянці; заборонити відповідачеві вчиняти будь-які дії, що перешкоджають користуванню позивачем спірною земельною ділянкою, на підставі статей 95, 212, 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК).

Позовні вимоги обґрунтовано незаконністю зведення відповідачем паркану на земельній ділянці, яка належить позивачеві на праві постійного користування.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що паркан ним було зведено на виконання судового рішення, а тому підстав для його знесення немає.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що огорожу (паркан), про знесення якої позивачем заявлено позов, було зведено відповідачем не самовільно, а на виконання судового рішення - ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14; належних і допустимих доказів наявності іншого паркану на спірній земельній ділянці, ніж той, що було зведено на виконання судового рішення, або того, що цей паркан є об'єктом капітального будівництва, позивачем суду надано не було.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 залишено без змін із тих же підстав, апеляційну скаргу БО "БФ "Назарянин" - без задоволення.

БО "БФ "Назарянин", не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права, зокрема статей 95, 152, 212 ЗК та посилається на самовільне зведення відповідачем спірної огорожі та при цьому акцентує на тому, що останній не є власником спірної земельної ділянки, на якій зведено цю огорожу, внаслідок таких його дій порушено право позивача як належного землекористувача щодо користування земельною ділянкою.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на необґрунтованість наведених у ній доводів та правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржених судових рішеннях. ТОВ "Будінвест" наголошує на законності зведення на спірній земельній ділянці огорожі на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/9815/14 та зазначає про непорушення прав та інтересів позивача у цій справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи позивача не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних у справі судових рішень, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених судами, виходячи із такого.

Довід скаржника про самовільне і незаконне зведення відповідачем огорожі на спірній земельній ділянці, що перешкоджає користуванню позивачем такою земельною ділянкою, колегією суддів визнається необґрунтованим, оскільки, як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, спірну огорожу було зведено на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14, яка набрала законної сили, тобто цей об'єкт був зведений відповідачем не самовільно. Крім того, колегія зазначає, що наведені скаржником у поданій касаційній скарзі доводи стосуються переоцінки зібраних у справі доказів, що за приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними у відзиві на касаційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених судами обставинах справи та відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому вони підлягають залишенню без змін із таких підстав.

Ухвалюючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із недоведеності позивачем протиправного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, шляхом зведення паркану, а тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову із заявлених позивачем підстав.

Статтею 15 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з приписами статті 152 ЗК власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Як уже зазначалося, позивач просив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення встановленого відповідачем паркану, вважаючи, що дії відповідача (щодо зведення паркану) мали самовільний та незаконний характер; також позивач просив заборонити відповідачеві вчиняти будь-які дії, що перешкоджають користуванню позивачем спірною земельною ділянкою.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 у справі № 910/9815/14 було відмовлено у позові БО "Благодійний фонд "Назарянин" до ТОВ "ТОВ Будінвест" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення її стану, що існував до порушення прав зі сторони відповідача, та зобов'язання останнього знести (демонтувати) самовільно збудовані відповідачем огорожу та капітальні споруди (венткамера, вхідна група підземного паркінгу), розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000691:132:019, на вул. Студентській, 3, в Шевченківському районі м. Києва. Це судове рішення набрало законної сили. Водночас господарський суд у зазначеній справі визнав недоведеним факт протиправного знаходження на земельній ділянці, орендованій БО "Благодійний фонд "Назарянин", капітальних споруд і паркану, зведених ТОВ "ТОВ Будінвест". Суд установив, що будівництво цих об'єктів здійснювалося на підставі інвестиційного контракту від 01.07.2009 № 1, укладеного з БО "Благодійний фонд "Назарянин"; така забудова була погоджена з БО "Благодійний фонд "Назарянин" і не порушує прав останнього.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14 це рішення місцевого господарського суду було скасовано, а позов задоволено.

На виконання зазначеної постанови господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ від 11.02.2015, який було виконано, зокрема в частині знесення (демонтажу) усіх частин (елементів) огорожі, зведених ТОВ "ТОВ Будінвест" на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:91:132:0019, площею 986 кв.м, розташованій по вул. Студентській, з, в Шевченківському м. Києва, яку орендує БО "БФ "Назарянин" на підставі договору на право тимчасового користування землею від 02.09.1999.

Однак постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2015 у справі № 910/9815/14, а справу скеровано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Після нового розгляду справи постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 у справі № 910/9815/14 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/9815/14 було постановлено видати наказ про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14 про зобов'язання БО "Благодійний фонд "Назарянин" відновити, зокрема, усі частини (елементи) огорожі, які зведені ТОВ "ТОВ Будінвест" на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:91:132:0019 площею 986 кв.м, розташованою по вул. Студентській, з, в Шевченківському м. Києва, яку орендує БО "БФ "Назарянин" на підставі договору на право тимчасового користування землею від 02.09.1999, що були знесені (демонтовані) або частково знесені (частково демонтовані) на виконання наказу господарського суду міста Києва від 11.02.2015 у справі № 910/9815/14.

Як установлено судами, відповідач виконав зазначений наказ суду власними силами та, зокрема відновив знесену огорожу.

Дослідивши обставини справи та зібрані у справі докази, господарські суди попередніх інстанцій установили, що огорожу (паркан), про знесення якого заявлено позов у цій справі, було зведено відповідачем не самовільно, а на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/9815/14 про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 910/9815/14. При цьому, як визнали суди, належних та допустимих доказів наявності на спірній земельній ділянці іншого паркану (огорожі), ніж той, що є предметом позову, а також того, що цей паркан є об'єктом капітального будівництва, позивачем суду надано не було.

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду спору не встановили протиправності поведінки відповідача, тобто вчинення ним дій, спрямованих на порушення прав позивача, та дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову із заявлених позивачем підстав.

Згідно зі статтею 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені приписи законодавства та обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені судові рішення у справі ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування немає.

Оскільки підстав для скасування судових рішень та задоволення касаційної скарги скаржника немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Благодійної організації "Благодійний фонд "Назарянин" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 у справі № 910/3961/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак