Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.02.2018 року у справі №905/725/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 905/725/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

за участі секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця"

на рішення Господарського суду Донецької області від 28.08.2017

(головуючий - Курило Г.Є., судді: Тарапата С.С., Мельниченко Ю.С.)

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2017

(головуючий - Татенко В.М., судді: Зубченко І.В., Стойка О.В.)

у справі № 905/725/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь",

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця",

про стягнення 1 230 927, 37 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Лактіонова Л.О.,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення з відповідача на свою користь 1 230 927, 37 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.

Матеріально-правовою підставою позову позивачем визначені статті 306, 307, 314 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 610, 909 Цивільного кодексу України, пункт 8 Правил видачі вантажів та пункти 1.1., 2.1., 2.4., 2.10. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, статті 5, 6, 22, 41, 116, 131 Статуту залізниць України.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" визнало факт прострочки доставки вантажу і заявило клопотання про зменшення розміру штрафу до 5 % від суми позову (61 546, 37 грн.).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.03.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.08.2017 позов задоволено частково. Суд стягнув з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 858 409, 77 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 18 394, 50 грн. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 28.08.2017 - без змін з тих же мотивів.

При розгляді справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що у грудні 2016 року відповідач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" здійснив несвоєчасну доставку вантажу на станцію призначення - Сартана, одержувачем якого є Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" за залізничними накладними №№ 53035929, 53035465, 53034344, 53032678, 53076089, 33765439, 43273424. У зв'язку з цим, позивачем нараховано штраф у сумі 1 230 927,37 грн. за порушення термінів доставки вантажу відповідно до статті 116 Статуту залізниць України.

Суди попередніх інстанцій визнали встановленим факт порушення перевізником зобов'язань в частині термінів доставки вантажу на підставі пунктів 1.1., 2.1., 2.4., 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, статей 41, 116 Статуту залізниць України, за залізничними накладними №№ 33765439, 43273424 та дійшли висновків про наявність правових підстав для застосування до відповідача у зв'язку з цим заходів відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1 226 299, 67 грн.

Судами попередніх інстанцій відмовлено в стягненні штрафу у сумі 4 627, 70 грн., нарахованого на підставі частини 2 статті 116 Статуту залізниць України за залізничними накладними №№ 53035929, 53035465, 53034344, 53032678, 53076089, оскільки вивезення вантажу за цими накладними було здійснено позивачем впродовж більше доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, що, у свою чергу, звільняє відповідача від сплати штрафу.

Зменшуючи суму штрафу на 30 % (858 409, 77 грн.) суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що затримка вантажу за спірними накладними відбулась по станціях Донецької залізниці, які знаходяться на непідконтрольній державі Україна території, внаслідок руйнування залізничної інфраструктури на дільницях Донецької залізниці з причин несанкціонованого втручання в роботу залізничного транспорту. Судові рішення в цій частині обґрунтовані нормами статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України, 83 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017).

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Донецької області від 28.08.2017 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2017, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" подало до суду касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши розмір штрафу до 10 % від суми позову (123 092, 74 грн.).

Касаційна скарга мотивована тим, що порушення термінів доставки мали місце з поважних та незалежних від перевізника причин, до яких віднесено те, що вся залізнична мережа Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" знаходиться в зоні АТО, проведення якої значно ускладнило транспортне сполучення, забезпечення виконання вимог Статуту залізниць України і Правил перевезень вантажів, а також негативно вплинуло на фінансове становище відповідача. Порушення термінів доставки вантажу не завдало позивачу збитків. Таким чином, на думку Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", у судів було достатньо підстав для більш суттєвого зменшення штрафу.

У відзиві на касаційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" заперечує проти її доводів, посилаючись на необґрунтованість доводів відповідача про те, що порушення строків доставки вантажів мали місце з поважних та незалежних від нього причин, оскільки відповідних доказів не надано. Зміна маршрутів транспортування вантажів призводить до додаткових витрат, пов'язаних зі сплатою залізничного тарифу та інших витрат, що негативно впливає на його фінансовий стан. Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" просить суд залишити оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Вронської Г.О. від 30.01.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.02.2018.

До Суду 13.02.2018 від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" надійшли додаткові пояснення, в яких посилається на те, що ділянка Камиш-Зоря - Волноваха, яка використовувалась до АТО як допоміжна, перевантажена вантажопотоком, що створило незадовільну ситуацію по своєчасній доставці вантажу.

Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 3 статті 909 Цивільного кодексу України передбачено укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі по тексту - Статут залізниць України) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (пункт 2 Статуту). На підставі Статуту залізниць України затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (пункт 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за №765/19503, а також пункту 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно з пункту 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до пункту 41 Статуту залізниць України залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (пункт 8 Правил).

Відповідно до статті 310 Господарського кодексу України процес перевезення вантажу закінчується видачею вантажу.

Судами попередніх інстанцій на підставі сукупності поданих сторонами доказів встановлено, що:

- за накладною № 33765439 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 17.12.2016, доставлений 27.12.2016, про що повідомлено одержувача 27.12.2016 о 17-10 год., що підтверджується відміткою у графі 49 накладної, при цьому товар отриманий Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" 28.12.2016 об 11-08 год., що підтверджується відміткою в графі 53 "Підтвердження одержання ватажу" накладної. Відстань від станції відправлення Гречани до станції призначення Сартана складає 1 251 км. Норма доставки: 7 діб (на відстань 1251 км) + 1 доба (на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил) = 9 діб. Всього 9 діб. Фактично: 11 діб, отже Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" правомірно нарахувало штраф за прострочення доставки на 2 доби - 10 % провізної плати;

- за накладною № 43273424 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 10.12.2016, доставлений 20.12.2016, про що повідомлено одержувача 20.12.2016 о 17-30 год., що підтверджується відміткою у графі 49 накладної, при цьому товар отриманий позивачем 21.12.2016 о 09-32 год., що підтверджується відміткою в графі 53 "Підтвердження одержання ватажу" накладної. Відстань від станції відправлення Кременчуг до станції призначення Сартана складає 651 км. Норма доставки: 4 доби (на відстань 651 км) + 1 доба (на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил) = 6 діб. Всього 6 діб. Фактично: 11 діб, отже Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" правомірно нарахувало штраф за прострочення доставки на 5 діб - 30 % провізної плати;

- за накладними №№ 53035929, 53035465, 53034344 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 10.12.2016, доставлений 10.12.2016, про що повідомлено одержувача 10.12.2016, що підтверджується відміткою у графі 49 накладних, при цьому отримання вантажу представником одержувача здійснено 20.12.2016, що підтверджується відміткою в графі 53 "Підтвердження одержання вантажу" накладних. Отже, вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, таким чином Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" звільняється від сплати штрафу нарахованого за вказаними накладними згідно частини 2 статті 116 Статуту залізниць України;

- за накладною № 53032678 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 10.12.2016, доставлений 10.12.2016, про що повідомлено одержувача 10.12.2016, що підтверджується відміткою у графі 49 накладної, при цьому отримання вантажу представником одержувача здійснено 30.12.2016, що підтверджується відміткою в графі 53 "Підтвердження одержання вантажу" накладної. Отже, вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, таким чином Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" звільняється від сплати штрафу нарахованого за зазначеними накладними згідно частини 2 статті 116 Статуту залізниць України;

- за накладною № 53076089 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 12.12.2016, доставлений 25.12.2016, про що повідомлено одержувача 25.12.2016, що підтверджується відміткою у графі 49 накладної, при цьому отримання вантажу представником одержувача здійснено 28.12.2016, що підтверджується відміткою в графі 53 "Підтвердження одержання вантажу" накладної. Отже вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, таким чином Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" звільняється від сплати штрафу нарахованого за зазначеними накладними згідно частини 2 статті 116 Статуту залізниць України.

Вивезення вантажу за накладними №№ 53035929, 53035465, 53034344, 53032678, 53076089 було здійснено Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" впродовж більше доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, тому Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" звільняється від сплати штрафу у сумі 4 627,70 грн., нарахованого за цими накладними на підставі ч частини 2 статті 116 Статуту залізниць України, з огляду на що, у задоволенні позову в цій частині попередні судові інстанції правомірно відмовили.

За таких обставин, вимоги Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" штрафу в сумі 1 226 299, 67 грн., нарахованого за накладними №№ 33765439, 43273424 правомірно визнано судами попередніх інстанцій обґрунтованими.

За посиланням Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", прострочення у доставці вантажу відбулося на шляху перевезення по Донецькій залізниці, проте, з незалежних від залізниці причин, а саме через перебування станцій залізниці на території проведення АТО.

Статтею 116 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що в підтвердження наявності обставин непереборної сили, як підстави для звільнення Публічного акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу, останнім не було надано належних та допустимих доказів, внаслідок чого позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 1 226 299, 67 грн. були правомірно визнані судами обґрунтованими.

Разом з тим, частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в статті 233 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення розміру штрафу це право суду, а не його обов'язок, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В обґрунтування своєї заяви Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" посилається на проведення бойових дій на території Донецької області, що ускладнило транспортне сполучення у межах Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та забезпечення виконання вимог Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів. Водночас, як зазначає Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", з моменту набрання чинності Тимчасовим порядком здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей було ускладнено перевезення вантажів з непідконтрольної українській владі території на адресу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", що зумовило затримку вантажів на контрольних пунктах в'їзду/виїзду та спрямування вантажопотоків не за найкоротшою тарифною відстанню, а в об'їзд.

Судами попередніх інстанцій враховано, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Лиман, де проводить свою господарську діяльність Регіональна філія "Донецька залізниця", м. Лиман.

Пунктом 1 Наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 № 953/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" визначено території проведення АТО, у т.ч. в Донецькій області - Амвросіївського, Марійського, Новоазовського, Старобешівського, Тельманівського, Шахтарського, Ясинуватського районів, міст Горлівка, Докучаєвськ, Донецьк, Жданівка, Кіровське, Макіївка, Єнакієве, Сніжне, Харцизьк, Ясинувата, Торез, Шахтарськ.

Станція Сартана розташована безпосередньо на території проведення антитерористичної операції, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Крім того, проведення антитерористичної операції на території Донецької області суттєво вплинуло на фінансове становище Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2016 рік, згідно якого у відповідача наявний збиток у сумі 77 031,40 грн. (код рядка 2295) (т. 2, а. с. 171).

Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що вантаж відправлявся зі станцій Донецької залізниці, на території яких здійснювалась антитерористична операція (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, від 02.12.2015 № 1275-р) та маршрут прямування поїздів було змінено внаслідок проведення бойових дій на території Донецької області, а також враховуючи фінансовий стан сторін, попередні судові інстанції визнали за можливе зменшити пред'явлений до стягнення штраф у розмірі 1 226 299, 67 грн., нарахований Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" за накладними №№ 33765439, 43273424 до 30 %, що складає 858 409, 77 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про зменшення нарахованого Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" штрафу ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених ними доказах та узгоджується з приписами чинного законодавства.

Відповідно до частини 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" у касаційній скарзі про те, що у судів попередніх інстанцій було достатньо підстав для більш суттєвого зменшення штрафу є необґрунтованими, оскільки ці доводи фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин, що відповідно до приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 28.08.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі № 905/725/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Г. Вронська