Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/2143/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

позивача: не з`явились,

відповідача-1: не з`явились,

відповідача-2: не з`явились,

відповідача-3: Овдієнко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс Галичина"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.06.2022

та ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.11.2021

у справі № 914/2143/21

за позовом Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс Галичина"

до:

1) MONTMONTAZA - INZENJERING d.o.o (Загреб, Республіка Хорватія);

2) MONTMONTAZA d.d. (Загреб, Республіка Хорватія);

3) MONTMONTAZA - Energetika d.o.o. (Загреб, Республіка Хорватія);

про визнання зобов`язання припиненим, визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Нафтопереробний комплекс Галичина» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до MONTMONTAZA INZENJERING d.o.o (представництво фірми «Монтмонтажа інженіринг» в Україні, ідентифікаційний код 13797717524), MONTMONTAZAd.d., MONTMONTAZAd.o.o., в якому просило суд: 1) визнати припиненими з 22.07.2002 зобов`язання позивача з оплати конфіскованого в дохід держави майна відповідно до постанови Галицького районного суду міста Львова від 22.07.2002; 2) зобов`язати представництво фірми «Монтмонтажа-інженіринг» провести звірку взаємних розрахунків із позивачем у зв`язку із конфіскацією в дохід держави майна відповідно до постанови Галицького районного суду міста Львова від 22.07.2002; 3) визнати недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений 15.04.2013 згідно зі ст.ст. 512-519 ЦК України, між юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA-INZENJERING d.o.o та юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA d.d.; 4) визнати недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений 01.10.2018 згідно зі ст.ст. 512-519 ЦК України, між юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA d.d. та юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZAd.o.o.

Ухвалою Господарського суду Господарського суду Львівської області від 29.11.2021 (суддя Синчук М.М.), залишеною без Західного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 (колегія суддів у складі: Желік М.Б. - головуючий, Галушко Н.А., Орищин Г.В.), провадження у справі закрито.

Судами обох інстанцій встановлено, що 15.09.2004 арбітражним центром Австрійської федеральної економічної палати винесено арбітражне рішення, відповідно до якого з ВАТ «НК «Галичина» на користь фірми «Монтмонтажа-Інженіринг ТОВ» (відповідач-1) стягнуто кошти за контрактом від 11.11.1994 на будівництво і монтаж, який укладений між позивачем і відповідачем-1.

28.11.2006 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області постановив ухвалу, якою надано дозвіл на примусове виконання вказаного арбітражного рішення, а 27.02.2007 видав виконавчий лист №2-2465/2006.

Згодом, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 11.07.2018 задоволено заяву представника відповідача-1 про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі №2-2465/2006, а 07.05.2019 суд у справі №442/1841/19 замінив стягувача (відповідача-1) його правонаступником юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA-Energetika d.o.o. (відповідач-3).

При ознайомленні 17.03.2020 представника позивача з матеріалами цивільної справи №442/3755/19 за заявою представника «Монтмонтажа-Інженіринг ТОВ» про видачу дубліката виконавчого листа, матеріалами справи №442/1841/19 за заявою MONTMONTAZA-Energetika d.o.o., за участю заінтересованих осіб: ПАТ «НК «Галичина», MONTMONTAZA-INZENJERING d.o.o. відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження, стало відомо про укладення відповідачами оскаржуваних договорів про відступлення права вимоги, що додані до заяви представника відповідача-3 від 11.03.2019 про заміну сторони виконавчого провадження.

Так, 15.04.2013 між юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA-INZENJERING d.o.o (особистий ідентифікаційний номер: 13797717524) (відповідач-1) та юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA d.d. (особистий ідентифікаційний номер: 48696032271) (відповідач-2) було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого від відповідача-1 до відповідача-2 перейшли всі права вимоги, які виникли на підставі Контракту на будівництво і монтаж від 11.11.1994, додаткових угод та актів виконаних робіт, арбітражного рішення від 15.09.2004 у справі SCH-4803, виконавчого листа №2-2465/2006 від 06.07.2007, ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.11.2006 у справі №2-2465/2006 та інших правочинів, укладених фірмою «Монтмонтажа-Інженіринг ТОВ» з третіми особами з питань, пов`язаних із стягненням коштів із позивача. В преамбулі зазначеного договору сторони визначили його укладення відповідно до ст.ст. 512-519 ЦК України.

01.10.2018 між юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA d.d. (особистий ідентифікаційний номер: 486960З2271) (відповідач-2) та юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA-Energetika d.o.o. (особистий ідентифікаційний номер: 36390497269) (відповідач-3) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого від відповідача-2 до відповідача-3 перейшли всі права вимоги до позивача, які виникли на підставі договору відступлення права вимоги від 15.04.2013. В преамбулі зазначеного договору сторони визначили його укладення відповідно до ст.ст. 512-519 ЦК України.

Позивач вказує, що у ч. 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор не може бути замінений у зобов`язанні, якщо це не встановлено договором або законом, а в ст.14 контракту на будівництво і монтаж від 11.11.1994 прямо передбачено, що будівельно-монтажній організації (відповідачу-1) забороняється передавати платежі, що пов`язані з цим контрактом третій стороні. Якщо ж будівельно-монтажна організація має намір передати частину дорученої їй роботи або передати платежі, що їй виділено, третій стороні, вона повинна отримати на це письмову згоду замовника.

Таким чином, за обґрунтуванням позивача, відступлення права вимоги за контрактом на будівництво і монтаж від 11.11.1994 без письмової згоди замовника (позивача) є порушенням умов контракту та вимог чинного законодавства.

Окрім того, позивач зазначав, що відповідно до постанови Галицького районного суду м. Львова від 22.07.2002 за результатами розгляду подання заступника начальника Західної регіональної митниці про притягнення до адміністративної відповідальності встановлено, що протягом 1995-1996 років представництвом фірми «Монтмонтажа-Інженіринг ТОВ» було ввезено на митну територію України під зобов`язання про зворотне вивезення тимчасові збірні будівельні конструкції для виробничих та офісних приміщень, меблі, обладнання для ресторану та кухні загальною вартістю 6 066 935,62 грн, однак у встановлений термін відповідач-1 не вивіз з території України вказане майно, у зв`язку з чим керівника відповідача-1 визнано винним у правопорушенні за ст. 113 МК України, а майно конфісковано в дохід держави.

У зв`язку з конфіскацією в дохід держави зазначеного майна, позивач вважає припиненими зобов`язання з оплати конфіскованого з вини відповідача-1 майна з 22.07.2002. Також у зв`язку з наведеним між позивачем та відповідачем-1 не врегульовано в повному обсязі взаємні зобов`язання щодо належного виконання контракту на будівництво і монтаж від 11.11.1994, а укладення оскаржуваних договорів про відступлення права вимоги порушує право позивача як сторони контракту.

У долученій до позовної заяви відповіді Головного управління статистики у Львівській області на адвокатський запит представника позивача №03.3-09/214/11-21 від 03.03.2021 зазначено: «станом на 03 березня 2021 року в ЄДРПОУ значиться: ПРЕДСТАВНИЦТВО ФІРМИ «МОНТМОНТАЖА-ІНЖЕНЕРІНГ», ідентифікаційний код 20063971; правовий статус суб`єкта без права юридичної особи; місцезнаходження 4610600000 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, буд. 82.

В матеріалах справи також міститься супровідний лист Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс Галичина» (вх.№22378/21 від 24.09.2021) з поштовим відправленням (ухвала суду від 16.09.2021, що надсилалась судом на адресу представництва фірми «Монтмонтажа-Інженерінг»), у якому зазначено: «лист №7901414128630 був відкритий помилково. Фірми «Монтмонтажа Інженерінг» за такою адресою немає».

В матеріалах справи наявне підтвердження (з наданим позивачем перекладом на українську мову) від Центрального Органу Республіки Хорватія (Ministry of Justice of the Republic of Croatia) з доказами про вручення документів відповідачу-2 MONTMONTAZA-INZENJERING d.d, Загреб, відповідачу-3 MONTMONTAZA-Energetika d.o.o, Загреб, Республіка Хорватія.

Щодо відповідача-1 MONTMONTAZA-INZENJERING d.o.o повідомлено, що компанія була виключена з Реєстру Комерційного суду м. Загреб Рішенням №Tt-16/23774-1 від 01.09.2016.

Закриваючи провадження у справі місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив факт припинення відповідача-1 MONTMONTAZA-INZENJERING d.o.o, відповідно і представництва відповідача-1 Представництва фірми «Монтмонтажа-Інженерінг», та врахував, що позивачем не обґрунтовано інших підстав для визначення підсудності заявленого спору Господарському суду Львівської області, аніж наявність в Україні представництва іноземної юридичної особи відповідача-1, а з матеріалів справи не вбачається наявність угоди сторін про підсудність справи з іноземним елементом судам України, у зв`язку з чим дійшов висновку, що позовна заява не підлягає розгляду у Господарському суді Львівської області. В свою чергу, апеляційний господарський суд також вказав, що відповідно до п. 4.1., п. 4.2. договору про відступлення права вимоги від 15.04.2013 та п. 4.1., п. 4.2. договору про відступлення права вимоги від 01.10.2018 усі спори, пов`язані з цим договором, вирішуються шляхом переговорів, якщо спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку згідно з чинним законодавством Республіки Хорватія (переклад договору наданий позивачем). При цьому зазначення у преамбулі договорів про те, що такі укладаються згідно з вимогами ст.ст. 512-519 ЦК України, не впливає на визначення підсудності спорів з іноземним елементом судам України.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та ухвалою місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що у справі №914/2143/21 в тому числі було заявлено позовні вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, укладеного 15.04.20123 згідно зі ст.512-519 ЦК України, між юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA-INZENJERING d.o.o (відповідач-1) та юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA d.d. (відповідач-2) та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, укладеного 01.10.2018 згідно зі ст.512-519 ЦК України, між юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA d.d. (відповідач-2) та юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA-Energetika d.o.o. (відповідач-3). Зокрема, відповідач-3 стверджує (а також вчиняє відповідні процесуальні дії в межах виконавчих проваджень), що внаслідок укладення спірних договорів до відповідача-3 перейшли права вимоги до позивача, які виникли на підставі договору про відступлення права вимоги від 15.04.2013, контракту на будівництво і монтаж, укладеного між ВАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина» та фірмою «Монтмонтажа-Інженіринг ТОВ» від 11.01.1994, додаткових угод та актів виконаних робіт, арбітражного рішення Міжнародного центру Австрійської Федеральної економічної палати від 15.09.2004 у справі №SCH-4823; виконавчого листа № 2-2465/2006, виданого 06.07.2007 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області; ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.11.2006 у справі №2-2465/2006; інших правочинів, укладених фірмою «Монтмонтажа-Інженіринг ТОВ» з третіми особами з питань, пов`язаних зі стягненням коштів з позивача (п. 1.1. договору про відступлення права вимоги від 01.10.2018). Відтак закриття провадження у справі з огляду на заявлені позовні вимоги до кількох відповідачів не відповідає приписам п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України та порушує право позивача на судовий захист.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - судами порушено норми процесуального права.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.09.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.04.2023, а також зупинено провадження у справі, оскільки вирішено звернутися до Міністерства юстиції України для передачі судового доручення Центральному органу Республіки Хорватія, визначеному державою - Ministry of Justice and Administration of the Republic of Croatia, з метою повідомлення відповідача-2 та відповідача-3 у справі №914/2143/21 про розгляд касаційної скарги.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2023 поновлено провадження у справі, оскільки Міністерство юстиції України повернуло пакет документів з посиланням на статті 2, 3 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, та призначено касаційну скаргу до розгляду на 12.09.2023. Вирішено знову звернутися до Центрального органу Республіки Хорватія, визначеного державою - Ministry of Justice and Administration of the Republic of Croatia для передачі судового доручення, з метою повідомлення відповідача - 2 - MONTMONTAZA d.d. (Загреб, Республіка Хорватія) та відповідача - 3 - MONTMONTAZA - Energetika d.o.o. (Загреб, Республіка Хорватія) у справі № 914/2143/21 про розгляд касаційної скарги, у зв`язку з чим зупинено провадження у справі.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 31.01.2023 від MONTMONTAZA Energetika d.o.o надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому представник вказує на помилковість доводів скаржника та правильність висновків суду апеляційної інстанції, і просить касаційне провадження закрити.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та ухвалу місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника зводяться до того, що у позові заявлено вимоги також до відповідача-2 та відповідача-3 щодо визнання недійсними укладених ними правочинів, а тому припинення однієї юридичної особи відповідача-1 не є підставою для закриття провадження у справі.

Так, позивач просив визнати недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений 15.04.2013 згідно зі ст.ст. 512-519 ЦК України, між юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA-INZENJERING d.o.o (відповідач-1) та юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA d.d. (відповідач-2) та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений 01.10.2018 згідно зі ст.ст.512-519 ЦК України, між юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA d.d. (відповідач-2) та юридичною особою за законодавством Республіки Хорватія MONTMONTAZA-Energetika d.o.o. (відповідач-3).

Згідно зі ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Положеннями ст. 366 ГПК України врегульовано, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Таким чином, з огляду на пред`явлення позову до юридичних осіб-нерезидентів за нормами ГПК України, суд повинен визначити чи підсудна справа за участю іноземних осіб господарським судам України на підставі норм Закону України «Про міжнародне приватне право» та чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок врегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлений Законом України «Про міжнародне приватне право» (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні: іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено підстави визначення підсудності справ судам України, а ст. 77 цього Закону - виключну підсудність справ з іноземних елементом судам України.

Відповідно до п. п. 1-2 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи відповідача.

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до п. 4.1., п. 4.2. договору про відступлення права вимоги від 15.04.2013, укладеного між MONTMONTAZA-INZENJERING d.o.o (відповідач-1) та MONTMONTAZA d.d. (відповідач-2) усі спори, пов`язані з цим договором, вирішуються шляхом переговорів, якщо спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку згідно з чинним законодавством Республіки Хорватія (переклад договору наданий позивачем).

Відповідно до п. 4.1., п. 4.2. договору про відступлення права вимоги від 01.10.2018, укладеного між MONTMONTAZA d.d. (відповідач-2) та MONTMONTAZA-Energetika d.o.o. (відповідач-3) усі спори, пов`язані із цим договором, вирішуються шляхом переговорів, якщо спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку згідно з чинним законодавством Республіки Хорватія (переклад договору наданий позивачем).

При цьому зазначення у преамбулі договорів про те, що такі укладаються згідно з вимогами ст.ст. 512-519 ЦК України, не впливає на визначення підсудності спорів з іноземним елементом судам України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

Приписами п.1, 6 ч.1 ст.231 ГПК України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Оскільки провадження у справі було закрито за результатами підготовчого засідання, апеляційним судом правомірно відхилено доводи позивача про те, що винесення оскарженої ухвали про закриття провадження у справі до завершення підготовчого провадження є передчасним, оскільки позбавило позивача можливості остаточно визначити предмет спору, позовні вимоги та склад учасників судового процесу.

Що ж до посилання скаржника на п. 6 ч. 1 ст.231 ГПК України (спірні правовідносини допускають правонаступництво, а саме за оскаржуваними договорами перейшли права вимоги до позивача від припиненої юридичної особи (відповідача-1) до відповідачів 2 і 3), то Верховний Суд їх відхиляє, оскільки правонаступниками у спірних відносинах є іноземні юридичні особи, правила підсудності спорів з участю яких встановлені у ст.ст. 75-77 Закону України «Про міжнародне приватне право», які правильно були застосовані судами попередніх інстанцій.

При цьому не підсудність спору Господарському суду Львівської області за вибором позивача на підставі ч. 3 ст. 29 ГПК України жодним чином не позбавляє позивача права на судовий захист в цілому, як він помилково зазначає у касаційній скарзі.

Підсумовуючи викладене, беручи до уваги передбачені ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного та місцевого господарських судів про закриття провадження, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані постанова апеляційного та ухвала місцевого господарських судів підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс Галичина" залишити без задоволення.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.11.2021 у справі № 914/2143/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.