Історія справи

Ухвала КГС ВП від 28.03.2018 року у справі №920/1354/15
Постанова ВГСУ від 22.03.2016 року у справі №920/1354/15
Ухвала КГС ВП від 06.08.2018 року у справі №920/1354/15
Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №920/1354/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 920/1354/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Львова Б.Ю. і Пількова К.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - Об`єднання)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 (головуючий суддя - Зубець Л.П., судді Калатай Н.Ф. і Мартюк А.І.)

зі справи № 920/1354/15

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" (далі - Товариство)

до Об`єднання

про стягнення коштів, та

за зустрічним позовом Об`єднання

до Товариства

про визнання договору частково недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Об`єднання про ухвалення додаткового рішення, в якій Об`єднання просило суд стягнути з Товариства на свою користь судовий збір у сумі 1 600 грн., сплачений платіжним дорученням від 10.08.2017 №22598 за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Сумської області від 27.03.2017 у даній справі у зв`язку з невирішенням питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019: відмовлено в задоволенні заяви Об`єднання про ухвалення додаткового рішення; в ухваленні додаткового рішення в даній справі відмовлено.

У касаційній скарзі до Верховного Суду Об`єднання просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду і направити дану справу для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду для ухвалення додаткового рішення, а також розподілити судові витрати, понесені Об`єднанням у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Касаційну скаргу, з посиланням на положення статей 123, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), мотивовано тим, що: розподіл судових витрат є "необхідною частиною" постанови суду апеляційної інстанції; у зв`язку з відсутністю законодавчо визначених особливостей розподілу судових витрат при скасуванні ухвал місцевих господарських судів, що перешкоджають розгляду справи, судові витрати, що понесені сторонами при їх оскарженні, мають бути розподілені у відповідності до вимог статті 129 названого Кодексу.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Апеляційним господарським судом у постановленні оскаржуваної ухвали з`ясовано й зазначено, зокрема, що:

- у провадженні господарського суду Сумської області перебуває справа №920/1354/15 за первісним позовом Товариства до Об`єднання про стягнення 4 309 570, 87 грн. "інфляційних збитків", 135 677, 50 грн. - 3% річних, 2 713 550, 06 грн. пені та за зустрічним позовом Об`єднання до Товариства про визнання недійсним договору від 30.01.2015 №ТП-ПР-7040/2015, яка (справа) неодноразово направлялася до судів апеляційної та касаційної інстанції, а провадження у ній зупинялася;

- у 2017 році Харківським апеляційним господарським судом розглядалася апеляційна скарга Об`єднання на ухвалу господарського суду Сумської області від 27.03.2017 про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви;

- постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 в даній справі апеляційну скаргу Об`єднання задоволено, оскаржувану ухвалу господарського суду Сумської області скасовано, а матеріали справи передано на розгляд місцевого господарського суду;

- зі змісту норм ГПК України в редакції, чинній на час розгляду апеляційної скарги Об`єднання на ухвалу господарського суду Сумської області від 27.03.2017, вбачається, що розподіл судових витрат покладається на місцевий господарський суд, за результатами розгляду ним даної справи;

- відтак додаткове рішення мало ухвалюватися в разі невирішення питання про судові витрати після розгляду справи по суті з прийняттям судового рішення. Наразі (тобто на час постановлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019, яка оскаржується) справа №920/1354/15 перебуває у провадженні господарського суду Сумської області, остаточно судовий спір судом першої інстанції не вирішено.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода Об`єднання з відмовою апеляційного господарського суду в ухваленні додаткового рішення в даній справі.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може, зокрема, за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 105 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017, - на час прийняття постанови Харківським апеляційним господарським судом від 11.09.2017) новий розподіл судових витрат зазначається у постанові апеляційного господарського суду лише у разі скасування чи зміни рішення.

Здійснення у постанові апеляційного господарського суду розподілу судових витрат у разі передачі справи на розгляд суду першої інстанції (як це мало місце в даному випадку) процесуальним законодавством не передбачалося. Натомість розподіл сум судового збору, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги, мав бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті.

Подібний правовий висновок було викладено і в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 зі справи №923/794/17, і в постанові Верховного Суду від 28.11.2018 з цієї ж справи № 920/1354/15, та підстави для відступу від такого висновку відсутні.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права у постановленні оскаржуваної ухвали, і визначених процесуальним законом підстав для скасування останньої не вбачається.

Якщо ж місцевим господарським судом за результатами розгляду справи по суті з якихось причин не було чи не буде вирішено питання щодо розподілу відповідних судових витрат у ній, то скаржник, відповідно, не був чи не буде позбавлений права в установленому законом порядку звернутися до цього суду із заявою стосовно здійснення такого розподілу.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового акта - без змін як такого, що ухвалений з дотриманням норм процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше постановлену ухвалу господарського суду, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 304, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі № 920/1354/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя К. Пільков