Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.09.2020 року у справі №910/10480/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/10480/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Н. О. Багай, Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Волошин І. О., адвокат;

відповідач-1 - не з'явився;

відповідач-2 - не з'явився.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітнес Трейдінг" (далі - Товариство)

на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Смирнова Ю. М. ) від 24.10.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий -Мартюк А. І., суддів: Алданова С. О., Калатай Н. Ф. ) від 01.07.2020 у справі

за позовом Товариства

до Управління освіти і науки Сумської міської ради (далі - Управління, Відповідач-1), Фізичної особи-підприємця Полєщук Марини Сергіївни (далі - ФОП Полєщук, Відповідач-2)

про визнання недійсними рішень, договору та зобов'язання вчинити дії

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління та ФОП Полєщук, в якому просило визнати недійсними рішення комітету з допорогових закупівель Управління стосовно процедури закупівлі № UA-2018-05-23-000308-с шляхом проведення торгів (далі - Закупівля), затверджені протоколом № 11 від 06.06.2018 та протоколом № 13 від 15.06.2018 (далі - Рішення-1 та 2 відповідно); визнати недійсним договір № 137 від 22.06.2018, укладений між Відповідачами за результатами здійснення Закупівлі; зобов'язати Управління спростувати недостовірну інформацію про Товариство шляхом залишення відгуку на Інтернет-порталі "Дозорро" на сторінці Закупівлі за посиланням "https://dozorro. org/tender/UA-2018-05-23-000308-с #tender" в редакції, викладеній у позовній заяві.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що конкурсна пропозиція Товариства повністю відповідала вимогам Закупівлі, однак Управління прийняло рішення про його дискваліфікацію лише на підставі листа Комунальної установи "Міський центр патріотичного виховання" (далі - КП) без власних обґрунтувань; в Рішеннях-1,2 викладено суб'єктивну оцінку Управлінням фактів у формі конкретного категоричного висновку про невідповідність запропонованого Товариством товару вимогам Закупівлі, що є недостовірною інформацією, яка завдає шкоди його діловій репутації.

2. Короткий зміст рішень, прийнятих у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020, у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Рішення судів мотивовані тим, що при здійсненні Закупівлі замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон); Рішення-1,2 є неправомірними, оскільки пропозиція Товариства відповідала умовам Закупівлі і воно запропонувало найменшу ціну; однак обрані Товариством способи захисту у вигляді визнання недійсними Рішень-1,2 та Договору не є ефективними та не призведуть до фактичного відновлення його прав, оскільки на сьогоднішній день кошти, надані на придбання фітнес-станції у розмірі 58 940,00 грн, перепрофільовані на закупівлю інших товарів, у зв'язку з чим внесені відповідні зміни у Договір; вимога про зобов'язання Управління спростувати недостовірну інформацію про Товариство є необґрунтованою, оскільки для спростування інформації, яка міститься у рішенні комітету з допорогових закупівель Управління (далі - Комітет), положеннями законодавства встановлено інший порядок оскарження, а саме учасник закупівлі може оскаржити таке рішення шляхом подання скарги до Антимонопольного комітету України або до суду, що і зробило Товариство.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1.07.08.2020 Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі

4.1. Суди порушили норми статей 269, 275, 276, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не застосували норми статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та дійшли неправильного висновку про неефективність способу захисту в частині визнання недійсними Рішень-1,2 та Договору, оскільки поклали в основу цього висновку відомості, викладені в листі КП про перенаправлення коштів та зменшення суми Договору, які не мають жодного юридичного значення для вирішення спору в цій частині, а також не вказують на неефективність обраного Товариством способу захисту. Цей лист є недопустимим доказом обставин, на які посилається Управління, оскільки КП підпорядковано йому, а офіційного розпорядження про зміну направлення коштів не надано.

При цьому порушення Управлінням процедур та принципів публічної закупівлі стало підставою для укладення Договору та порушення права Товариства на участь в публічних закупівлях, конкурентну боротьбу, об'єктивну та неупереджену оцінку його тендерної пропозиції, а також право на укладення договору і отримання прибутку. У разі визнання недійсними та скасування Рішень-1,2 Товариство буде визнано переможцем закупівлі, що є відновленням права у широкому сенсі та надасть йому можливість зобов'язати Управління укласти договір поставки на умовах Закупівлі. У разі неможливості чи недоцільності укладення такого договору Товариство матиме право на відшкодування збитків, завданих діями Управління. У цьому випадку наявність чи відсутність фінансування, часткове чи повне виконання Договору, а також зміна його умов не матимуть юридичного значення. В частині цих вимог висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній.

4.2. Суди неправильно застосували норми частини 1 статті 91, частин 4 та 7 статті 277 ЦК України та частини 2 статті 34 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також не дослідили зібрані у справі докази, оскільки після встановлення безпідставності висновків Управління про недоліки товару Товариства, які покладені в основу Рішень-1,2, вони не дослідили належним чином ці правовідносини та не зазначили підстави незастосування наведених норм матеріального права у спірних правовідносинах. При цьому Управління виразило зазначені висновки у формі фактичних категоричних тверджень, які негативно висвітлюють господарську діяльність Товариства, що завдало або могло завдати шкоди його діловій репутації, оскільки поширені на державному порталі, який відкритий та доступний необмеженому колу осіб.

Обґрунтовуючи відмову в задоволенні цієї вимоги, суди послались на необхідність звернення Товариства зі скаргою до Антимонопольного комітету України, проте не навели норми права, якими цей порядок передбачено. Також суди не врахували, що для допорогових закупівель не встановлено порядку оскарження іншого, ніж судовий. При цьому суди не врахували висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 911/3090/17.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1.23.10.2020 Управління подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

5.2. Відзив обґрунтований доводами, які подібні до мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Суду від 12.10.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства; призначено розгляд справи у судовому засіданні на 03.11.2020; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до
27.10.2020.

7. Встановлені судами обставини

7.1.23.05.2018 Управління через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro. gov. ua) оприлюднило оголошення про проведення закупівлі через систему допорогових електронних закупівель щодо предмета закупівлі: 37440000-4 Інвентар для фітнесу (тренажер "Мультистанція для тренажорних залів", спортивний тренажер, каремати, гантелі, скакалки, м'ячики-масажери); ідентифікатор UA-2018-05-23-000308-с. В оголошенні містилася, зокрема, така інформація: кількість товарів, що закуповується - 43 шт. ; строк поставки товарів - протягом 2018 року; технічні характеристики товарів; розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість товару - 69910,00 грн з ПДВ; дата та час закінчення подання запитів на уточнення та/або запитань щодо закупівель - 29.05.2018; дата, час початку подання пропозицій - 30.05.2018; дата, час закінчення подання пропозицій - 31.05.2018; крок аукціону - 699,10 грн. В оголошенні також вказано, що у разі якщо у технічних вимогах наявні посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника найменування товару слід читати із словосполученням "або еквівалент". При заявлені еквіваленту товару учасник повинен довести, що такий товар є аналогом запропонованого замовником товару та мати відповідне документальне підтвердження тощо.

7.2. До кінцевого строку подання пропозицій на участь у Закупівлі Товариство та ФОП Полєщук подали свої пропозиції як учасники.

7.3. За результатами аукціону найвигіднішою пропозицією визначено пропозицію Товариства в розмірі 52659,00 грн з ПДВ.

7.4.06.06.2018 відбулося засідання Комітету, на якому ухвалено Рішення-1 про дискваліфікацію Товариства та перехід до розгляду пропозиції ФОП Полєщук.

Рішення-1 оформлене протоколом № 11.

7.5. Ухвалюючи Рішення-1 про дискваліфікацію Товариства, Комітет виходив із того, що надана ним пропозиція не відповідає кваліфікаційним вимогам замовника.

При цьому Комітет послався на лист КП № 38 від 05.06.2018, в якому воно повідомило Управління, що запропонована Товариством мультистанція InterAtletika Екстра (ST-034) поступається силовій станції AUTARK 1500-100 за багатьма показниками, зокрема, функціональними можливостями, якістю, довговічністю, ергономікою. Підставою для дискваліфікації Товариства стала невідповідність поданої ним пропозиції кваліфікаційним вимогам замовника.

7.6.07.06.2018 Товариство звернулось до Комітету із листом-вимогою, в якому не погодився з Рішенням-1, просило його скасувати і визнати Товариство переможцем у Закупівлі.

7.7. Листом від 11.06.2018 у відповідь на цю вимогу Управління просило Товариство надати для більш детального вивчення розгорнутий аналіз технічних та якісних характеристик тренажера InterAtletika Екстра, який воно запропонувало.

7.8. Листом вих. № 01 від 13.06.2018 Товариство надало Управлінню розгорнутий аналіз технічних та якісних характеристик запропонованого товару у вигляді порівняльної таблиці.

7.9. Листом від 15.06.2018 № 13.01-18/921 Управління освіти повідомило Товариство, що за результатами аналізу порівняльної таблиці товарів та більш детального вивчення технічних та якісних характеристик фітнес-станції "Екстра" ST034, воно дійшло висновку про переваги фітнес-станції Finnlo Autark 1500 перед зазначеною фітнес-станцією.

7.10.15.06.2018 Рішенням-2 Комітету, оформленим протоколом № 13, ФОП Полєщук визнано переможцем по Закупівлі та вирішено укласти з нею відповідний договір на суму 69850,00 грн.

7.11.22.06.2018 за результатами Закупівлі ФОП Полєщук (постачальник) та Управління (покупець) уклали Договір, за умовами якого постачальник продає, а покупець купує за відповідною специфікацією інвентар для фітнесу, код за Державним класифікатором ДК 021:2015 37440000-4; загальна сума Договору - 69850,00 грн без ПДВ (пункт 1.2); Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 (пункт 8.1).

7.12. Листом від 25.07.2018 КП повідомило Управління про термінову необхідність закупівлі ліцензійних кімоно для боротьби дзюдо, в результаті чого кошти, надані на придбання фітнес-станції, у розмірі 58940,00 грн, були перепрофільовані на закупівлю кімоно.

7.13. Додатковою угодою № 1 від 21.08.2018 зменшено суму Договору в частині закупівлі мультистанції Finnlo Autark 1500 3943-100 на суму 58 940,00 грн, а в іншій частині Договір повністю оплачений на загальну суму 10 910,00 грн.

7.14.03.08.2019 за результатами проведеної судової товарознавчої експертизи у цій справі складено висновок № СЕ-1225-6-1083.19, за яким продукція, запропонована в тендерній пропозиції Товариства, поданої в рамках Закупівлі, в цілому відповідає умовам тендерної документації, в тому числі кваліфікаційним критеріям та технічній специфікації; присутні незначні розбіжності в технічних характеристиках, які не виходять за межі поняття "еквівалент", оскільки не погіршують експлуатаційні характеристики виробу.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади та застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

8.2. Водночас під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Закон України "Про публічні закупівлі", та можуть використовувати систему з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону).

8.3. До принципів закупівель, визначених частиною першою статті 3 Закону, належать: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

8.4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що очікувана вартість предмета Закупівлі (69910,00 грн з ПДВ) є нижчою вартісних меж, визначених в частині першій статті 2 Закону, отже у спірних правовідносинах підлягає застосуванню Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
24.02.2016 № 166 (далі - Порядок № 116), за змістом якого порядок використання електронної системи закупівель з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) та виконавця робіт у такій закупівлі визначається адміністратором.

8.5. Наказом Державного підприємства "Зовнішторгвидав України" № 35 від
13.04.2016, чинним на момент проведення Закупівлі, затверджено Порядок здійснення допорогових закупівель (далі - Порядок), який розроблено на підставі абзацу 4 частини першої статті 2 Закону та абзацу 21 пункту 12 Порядку № 166.

8.6. У пункті 6.4 Порядку зазначено, що вимоги до предмета закупівлі можуть встановлюватися замовником у доданих файлах або в екранних формах закупівлі. У вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на певну торговельну марку (знак для товарів і послуг) або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти прийматимуться у пропозиціях учасників.

8.7. Відповідно до пункту 6.9 Порядку пропозиція повинна відповідати вимогам, зазначеним замовником під час оголошення закупівлі.

8.8. Згідно з п 9.1 Порядку замовник розглядає учасника, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі.

8.9. Пунктом 9.2 Порядку передбачено, що у разі дискваліфікації учасника, який запропонував найменшу ціну, замовник публікує в системі скан-копію документа з відповідним аргументованим рішенням. Виключними підставами дискваліфікації є: пропозиція учасника, який запропонував найменшу ціну, не відповідає умовам закупівлі; учасник, який запропонував найменшу ціну, відмовився від підписання договору.

8.10. Пунктом 13 Порядку визначено, що усі спори між учасником допорогової закупівлі та замовником, що виникли при проведенні допорогової закупівлі, вирішуються згідно з положеннями, наведеними у Порядку, або згідно з діючим законодавством України.

8.11. Суди встановили, що 23.05.2018 Управління через електронну систему оприлюднило оголошення про проведення Закупівлі очікуваною вартістю 69910,00 грн з ПДВ; для участі у Закупівлі Товариство та ФОП Полєщук подали свої пропозиції; найвигіднішою пропозицією визначено пропозицію Товариства на 52 659 грн з ПДВ;
06.06.2018 Рішенням-1 Товариство дискваліфіковано та розпочато розгляд пропозиції ФОП Полєщук, оскільки за інформацією КП запропонована Товариством фітнес-станція InterAtletika Екстра не відповідає кваліфікаційним вимогам замовника; з 07.06.2018 до 15.06.2018 між Товариством та Управлінням велось листування, за змістом якого Товариство не погодилось з Рішенням-1 та просило його переглянути, однак Управління після розгляду додаткової інформації, наданої Товариством, дійшло висновку про перевагу запропонованої ФОП Полєщук фітнес-станції Finnlo Autark 1500; 15.06.2018 Рішенням-2 ФОП Полєщук визнано переможцем по Закупівлі, а 22.06.2018 Відповідачі уклали Договір, за умовами якого ФОП Полещук продає, а Управління купує інвентар для фітнесу за специфікацією на 69 850,00 грн без ПДВ; Листом від 25.07.2018 КП повідомило Управління про термінову необхідність закупівлі кімоно для боротьби, у зв'язку з чим надані на придбання фітнес-станції 58 940,00 грн були перепрофільовані на закупівлю кімоно; додатковою угодою від 21.08.2018 № 1 зменшено суму Договору в частині закупівлі мультистанції Finnlo Autark 1500 на суму 58 940,00 грн, а в іншій частині Договір повністю оплачений на суму 10 910,00 грн; за висновком судової товарознавчої експертизи, проведеної у цій справі, продукція, запропонована в тендерній пропозиції Товариства, поданої в рамках Закупівлі, в цілому відповідає умовам тендерної документації, в тому числі кваліфікаційним критеріям та технічній специфікації, присутні незначні розбіжності в технічних характеристиках, які не виходять за межі поняття "еквівалент", оскільки не погіршують експлуатаційні характеристики виробу.

8.12. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

8.13. Відповідно до статей 15 і 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

8.14. Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частини 1 статті 215 ЦК України.

8.15. Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Частиною 1 статті 203 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

8.16. В силу положень статті 202 ЦК України, відповідно до якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, Рішення-1,2, якими Товариство дискваліфіковано, здійснено розгляд пропозиції ФОП Полєщук та визнано її переможцем Закупівлі, є правочинами, які припиняють цивільні права та обов'язки Товариства. Здійснюючи таку кваліфікацію Рішень Управління, Суд враховує mutatis mutandis висновки, викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
06.12.2019 у справі № 910/353/19

8.17. Розпочинаючи процедуру Закупівлі із застосуванням відповідної електронної системи Управління взяло на себе зобов'язання дотримуватись процедури, передбаченої Порядком, за пунктом 9.2 якого виключними підставами дискваліфікації учасника, що запропонував найменшу ціну, є невідповідність його пропозиції умовам закупівлі або його відмова від підписання договору.

8.18. Оскільки суди встановили, що Товариство запропонувало найменшу ціну, його пропозиція відповідала умовам Закупівлі, після ухвалення Комітетом Рішення-1 про дискваліфікацію воно вчиняло дії, спрямовані на його оскарження, а також не встановили обставин відмови Товариства від підписання відповідного договору, Суд доходить висновку про відсутність обставин, які зумовили відхилення пропозиції Товариства у спірній Закупівлі, у зв'язку з чим заявлені ним вимоги про визнання недійсними Рішення-1,2 спрямовані на захист його порушеного права, а тому підлягають задоволенню. Суд у цьому висновку враховує mutatis mutandis позицію, викладену у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

8.19. У зв'язку з цим Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що позовна вимога про визнання недійсними Рішення-1,2 не є ефективним способом захисту прав Товариства, і при цьому звертає увагу на те, що за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.10.2018 у справі № 903/857/17, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

8.20. Стосовно висновків судів з приводу інших позовних вимог Суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

8.21. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від
01.06.2016 у справі № 920/1771/14.

8.22. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.

8.23. Відмовляючи у задоволення позову в частині вимоги про визнання недійсним Договору суди, виходили з того, що обраний товариством спосіб захисту не є ефективними та не призведе до фактичного відновлення його прав, оскільки кошти, надані на придбання фітнес-станції у розмірі 58 940,00 грн, перепрофільовані на закупівлю інших товарів, у зв'язку з чим у Договір внесені відповідні зміни.

8.24. Однак, обмежившись посиланнями на перепрофілювання коштів на придбання фітнес-станції, суди натомість залишили поза увагою, що предмет Закупівлі складали також інші спортивні товари; належним чином з дослідженням поданих сторонами доказів не з'ясували, чи зумовило перепрофілювання коштів на закупівлю фітнес-станції та укладення додаткової угоди до Договору неможливість відновлення права Товариства, по захист якого воно звернулось до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, чи впливають зазначені обставини на можливість реального припинення порушення прав Товариства або компенсації витрат, які могли виникнути у зв'язку з порушенням його прав, чи можливості нівелювати негативні наслідки такого порушення в інший спосіб, з урахуванням того, що фітнес-станція не була єдиним предметом Закупівлі.

8.25. Стосовно вимоги про зобов'язання Управління спростувати недостовірну інформацію Суд зазначає таке.

8.26. Відповідно до статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Згідно зі статтею 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 статтею 94 ЦК України.

8.27. За положеннями частини 1 статті 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

8.28. Згідно з частиною 3 статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

8.29. Частиною 2 статті 34 ГК України передбачено, що поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання є дискредитацією суб'єкта господарювання.

8.30. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. При цьому, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 911/3090/17.

8.31. Відмовляючи у задоволенні вимоги про зобов'язання Управління спростувати недостовірну інформацію суди дійшли суперечливого висновку, що ця вимога необґрунтована, оскільки для спростування такої інформації встановлено інший порядок оскарження, а саме Товариство мало звернутись з відповідною скаргою до Антимонопольного комітету України або до суду, що воно і зробило.

8.32. Обґрунтувавши цим суперечливим висновком необхідність відмовити у задоволенні зазначеної вимоги, суди однак не застосували наведені вище положення законодавства; оцінки спірним правовідносинам у контексті зазначених норм не надали; не встановили, чи була поширена інформація, недостовірність якої стверджується Товариством, не встановили її зміст та характер, зокрема, чи містить вона відомості, пов'язані з особою або діяльністю Товариства, які завдали або могли завдати шкоди його діловій репутації та призвести до його дискредитації як суб'єкта господарювання; не з'ясували, чи є зазначена інформація фактичним твердженням чи оціночним судженням; належним чином не з'ясували обставини, пов'язані з поширенням зазначеної інформації, зокрема, можливості отримання до неї доступу інших осіб; не здійснили оцінку доказів, на яких ґрунтуються відповідні твердження Товариства, викладені у позовній заяві.

8.33. За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.34. Оскаржувані рішення та постанова у цій справі наведеним вимогам не відповідають.

8.35. Відповідно до частин 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.36. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України.

8.37. Наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020), отримала підтвердження під час касаційного провадження, що у розумінні пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України в сукупності з відсутністю всебічного, повного та об'єктивного дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів є підставою для скасування оскаржуваних рішення та постанови і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

8.38. Під час нового розгляду суду необхідно врахувати наведене, перевірити доводи учасників справи, повно дослідити наявні в матеріалах справи докази, на підставі яких встановити істотні для справи обставини, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки розгляд справи не завершено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітнес Трейдінг" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 у справі № 910/10480/18 скасувати.

3. В частині позовної вимоги про визнання недійсними рішень комітету з допорогових закупівель прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати недійсними рішення комітету з допорогових закупівель Управління освіти і науки Сумської міської ради стосовно процедури закупівлі № UA-2018-05-23-000308-с шляхом проведення торгів, затверджені протоколом № 11 від 06.06.2018 та протоколом № 13 від 15.06.2018. В іншій частині позовних вимог справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак