ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/8910/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Булгакової І.В., Пєскова В.Г.

учасники справи:

позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Оскар"

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Садівник",

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Садівник"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 24.10.2018

у складі судді: Зеленіної Н.І.

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 29.01.2019

у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Дідиченко М.А.,

Пономаренко Є.Ю.,

у справі за позовом

Приватного сільськогосподарського підприємства "Оскар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Садівник"

про стягнення 526 170, 71 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У липні 2018 Приватне сільськогосподарське підприємство "Оскар" (далі - ПСП "Оскар", позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Садівник" (далі - ТОВ "Компанія "Садівник", відповідач) про стягнення 526 170,71 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №13 від 28.03.2017.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.10.2018 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Компанія "Садівник" на користь ПСП "Оскар" 477 722,89 грн. заборгованості та 7 165,84 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується повернення покупцем відповідачу (постачальнику) товару на суму 477 722,89 грн. за договором поставки № 13 від 28.03.2017, однак грошові кошти у добровільному порядку відповідачем позивачу, як новому кредитору за договором про відступлення права вимоги від 18.06.2018, оплачені не були. В решті позову відмовлено, з тих підстав, що 3 % річних та інфляційні втрати нараховані позивачем до моменту виникнення права на здійснення таких нарахувань.

5. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:

5.1. 28.03.2017 між ТОВ "Компанія "Садівник" (постачальник) та ТОВ "Івано-Франківський зерноприймальний комплекс" (покупець) (у подальшому найменування змінено на ТОВ "Оскар Агро Трейд") укладено договір поставки № 13 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати товар (насіння сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин та/або мінеральні добрива) у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього обумовлену грошову суму. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у відповідних специфікаціях, а також вчинити за свій рахунок дії, необхідні для здійснення платежу. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в строки, що зазначаються в додатках до договору на підставі виставленого рахунка-фактури.

5.2. На виконання умов договору постачальником поставлено покупцю товар на загальну суму 2 637 198,42 грн. відповідно видаткових накладних №№ 35 та 36 від 25.04.2017.

5.3. Зі змісту акту повернення постачальнику № 4 від 01.06.2017, який підписано та скріплено печатками сторін договору вбачається, що покупець передав (повернув) постачальнику товар (гербіцид перун к.с. 20 л, кількістю 3 680 л) на загальну суму 477 722,89 грн. за договором № 13 від 28.03.2017, а постачальник прийняв цей товар. При цьому, зазначене повернення підписано представниками обох сторін та скріплено печатками, без зауважень.

5.4. 22.12.2017 покупець звернувся до постачальника з вимогою про сплату коштів за повернутий товар, у якій вказував, що на виконання умов договору № 13 від 28.03.2017 постачальник передав, а покупець прийняв і оплатив товар згідно видаткових накладних №№ 35,36 від 25.04.2017, однак внаслідок поставки частини неякісного товару (гербіциду перун к.с. 20 л, в кількості 3 680 л) між сторонами було досягнуто домовленості про повернення покупцем частини неякісного товару постачальнику, а постачальником повернення коштів покупцю.

5.5. На виконання вказаних домовленостей покупець по видатковій накладній № 4 від 01.06.2017 передав, а постачальник прийняв неякісний товар на загальну суму 477 722,89 грн., проте кошти постачальником не були повернуті. Заявник вимагав у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги сплатити постачальнику грошові кошти у розмірі 477 722,89 грн. на банківський рахунок покупця.

5.6. Розглянувши вимогу, 31.01.2018 постачальник надав покупцю листом № 21 від 31.01.2018 відповідь, у якому погодився із задоволенням вимоги та повідомив про готовність сплатити вказані кошти у березні 2018. Разом з тим, звернув увагу покупця на те, що товар було повернуто з його надлишкової поставки, а не з підстав неналежної якості.

5.7. 18.06.2018 між ТОВ "Оскар Агро Трейд", як первісним кредитором, та ПСП "Оскар" (позивач), як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором поставки № 13 від 28.03.2017 (далі - основний договір), укладеним між первісним кредитором та ТОВ "Компанія "Садівник" (далі - боржник).

5.8. Згідно до пункту 1.2 договору новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором, в тому числі право вимоги сплати заборгованості в сумі 477 722,89 грн.

5.9. 19.06.2018 покупець направив відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги № 155 від 18.06.2018, що підтверджується поштовою квитанцією, описом вкладення у цінний лист та накладною від 19.06.2018.

5.10. 22.06.2018 позивач направив відповідачу вимогу № 211 від 22.06.2018 про сплату заборгованості за повернутий товар, на суму 477 722,89 грн., що підтверджується поштовою квитанцією, описом вкладення у цінний лист та накладною від 22.06.2018.

5.11. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді і задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 477 722,89 грн. за повернутий покупцем постачальнику товар за договором поставки № 13 від 28.03.2017, нарахованих 3% річних у сумі 6 007,53 грн. та 42 440,29 грн. інфляційних втрат за період прострочення сплати грошових коштів з 31.01.2018 по 02.07.2018.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 910/8910/18 апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Садівник" на рішення Господарського суду м. Києва від 24.10.2018 у справі № 910/8910/18 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду м. Києва від 24.10.2018 у справі № 910/8910/18 залишено без змін.

7. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що господарський суд першої інстанції на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів встановив факт повернення покупцем товару постачальнику за договором поставки № 13 від 28.03.2017 на суму 477 722,89 грн. При цьому, суд апеляційної інстанції визнав правомірними і документально доведеними вимоги покупця до постачальника у зобов`язанні про стягнення з нього плати за повернутий товар у заявленому позивачем обсязі, адже покупець має право у разі, якщо товар оплачений і повернутий ним постачальнику, вимагати повернення сплаченої за цей товар грошової суми.

8. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 3% річних та інфляційних втрат не оскаржувалось та судом апеляційної інстанції не переглядалось.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 24.10.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 910/8910/18, ТОВ "Компанія "Садівник" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 24.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 910/8910/18 в частині задоволення стягнення 477 722,89 грн. та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/8910/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2019.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Жукова С.В., судді - Пєскова В.Г. від 11.03.2019 прийнято касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Садівник" до провадження та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 24.10.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 09.04.2019.

12. 09.04.2019 до Верховного Суду надійшов відзив позивача ПСП "Оскар" на касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Садівник", в якому вказує на її необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 24.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 - без змін.

13. У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/8910/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Булгакова І.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2019.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(відповідача, ТОВ "Компанія "Садівник")

14. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", а також норм процесуального права, зокрема ст. ст. 7, 8, 9, 11, 13, 14, 15, 42, 74, 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

15. Скаржник зазначає, що позивачем не доведено повернення покупцем товару постачальнику за договором поставки № 13 від 28.03.2017, оскільки акт повернення № 4 від 01.06.2017 р. та лист № 21 від 31.01.2018 відповідачем не підписувались і доказів отримання товару уповноваженою особою постачальника матеріали справи не містять.

16. Крім того, скаржник вказує на безпідставне відхилення судами його клопотань про витребування доказів та проведення судової почеркознавчої експертизи.

Доводи позивача (ПСП "Оскар")

17. Позивач у відзиві доводить про відсутність підстав для скасування оскаржених рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

18. Зокрема, зазначає, що суди попередніх інстанцій належним чином дослідили усі докази, дослідження яких не потребує спеціальних знань та залучення експерта у справу.

19. Також вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що печаткою відповідача неправомірно та безпідставно скористалася будь-яка неуповноважена особа.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

21. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 626 - 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 ЦК України, за якими зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

За змістом положень ГПК України:

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 3 і 4 ст. 13);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів встановлено факт повернення покупцем відповідачу (постачальнику) товару на суму 477 722,89 грн. за договором поставки № 13 від 28.03.2017, однак грошові кошти у добровільному порядку відповідачем позивачу, як новому кредитору за договором про відступлення права вимоги від 18.06.2018, сплачені не були.

При цьому, судами попередніх інстанцій спростовано доводи відповідача про те, що він не отримував у порядку повернення від покупця товар, не підписував акт повернення постачальнику № 4 від 01.06.2017, лист № 21 від 31.01.2018.

Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено, що на накладній № 4 від 01.06.2017 в графі одержувача проставлено печатку ТОВ "Компанія "Садівник" з ідентифікаційним кодом відповідача.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відтиск печатки підприємства, наявний зокрема на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (в даному випадку отримання повернутого покупцем товару).

Документів, які б свідчили про втрату відповідачем печатки або її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі товариства, матеріали справи не містять.

Судами попередніх інстанцій відхилено подані відповідачем клопотання про витребування у позивача оригіналу листа № 21 від 31.01.2018 для огляду у судовому засіданні та призначення судової почеркознавчої експертизу підпису на вказаному листі, виконаному від імені директора ТОВ "Компанія "Садівник" ОСОБА_1 , оскільки встановлено, що наявні в матеріалах справи докази не є взаємно суперечливими, наявність печатки на документах відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок заміни кредитора у зобов`язанні визначено ст. 516 ЦК України, згідно з якою заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в силу заміни кредитора у зобов`язанні 18.06.2018 до позивача, як до нового кредитора, перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні зі сплати заборгованості в сумі 477 722,89 грн. Недійсності цієї вимоги судами попередніх інстанцій не встановлено.

Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

22. Щодо суті касаційної скарги

Доводи заявника касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

23. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Компанія "Садівник" та залишення рішення Господарського суду м. Києва від 24.10.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 910/8910/18 без змін.

24. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Садівник" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 24.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 910/8910/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді І.В. Булгакова

В.Г. Пєсков